Рішення

від 17.04.2022 по справі 187/818/16-ц

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/818/16-ц

2/0187/441/16

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2022 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Караула О.А., за участю секретаря судового засідання Горденко В.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миколаївської селищної ради, треті особи: відділ Держгеокадастру у Петриківському районі Дніпропетровської області, Петриківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

30.08.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Петриківського районного суду із вищезазначеним позовом та просив визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 3,7497 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області та належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП, виданого 19 травня 1999 року Миколаївською селищною радою Петриківського району Дніпропетровської області та зареєстрованого в книзі актів на право приватної власності на землю за № 258.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22.09.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миколаївської селищної ради, треті особи: відділ Держгеокадастру у Петриківському районі Дніпропетровської області, Петриківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом, задоволено.

25.01.2022 року т.в.о. директор ПАТ «Дніпровець» Кузнєцов В.В., не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28.03.2022 року цивільну справу повернуто до суду першої інстанції у зв`язку з тим, що при ухваленні рішення Петриківським районним судом Дніпропетровської області від 22.09.2016 року судом не вирішено питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в даній цивільній справі має бути ухвалене додаткове рішення з приводу розподілу судових витрат, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати: 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як слідує з мотивувальної та резолютивної частини рішення в справі від 22.09.2016, посилання суду на розподіл судових витрат по справі відсутнє.

Разом з тим, як слідує з матеріалів, позивачем при подачі позовної заяви в повному обсязі сплачений судовий збір у розмірі 934,10 грн., однак вимог щодо стягнення судового збору із відповідачів останнім не заявлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Керуючись вищевикладеним, враховуючи рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22.09.2016 року, відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миколаївської селищної ради, треті особи: відділ Держгеокадастру у Петриківському районі Дніпропетровської області, Петриківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом, задоволено, а також те, що ОСОБА_1 вимоги щодо стягнення судового збору із відповідачів не заявлені, суд вважає за необхідне понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 934,10 грн., залишити за позивачем.

Суд вважає, що даний варіант розподілу судових витрат відповідає інтересам позивача, оскільки як слідує з матеріалів справи, рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22.09.2016 в частині не стягнення на його користь з відповідачів судового збору ним не оскаржувалося та заяви про ухвалення судом додаткового рішення про стягнення судового збору до суду ним не подавалися.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миколаївської селищної ради, треті особи: відділ Держгеокадастру у Петриківському районі Дніпропетровської області, Петриківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом.

Судові витрати в розмірі 934 (дев`ятсот тридцять чотири) гривні 10 коп., понесені ОСОБА_1 , при розгляді справи, залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом 30 днів до Дніпровського апеляційного суду з дня проголошення.

Суддя: О. А. Караул