Постанова

від 10.04.2022 по справі 676/1544/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 676/1544/20

Провадження № 22-ц/4820/295/22

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Гринчука Р.С., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Шевчук Ю.Г.,

учасники справи: прокурор Пронозюк В.І., представник ОСОБА_1 адвокат Рохов О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2021 року (суддя Шевцова Л.М.) за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави Хмельницької ОДА до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайлас-К», про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

У березні 2020 року заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації звернувся в суд із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування наказу, повернення земельної ділянки водного фонду.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації №1342/2012-р від 18.12.2012 ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення за рахунок земель державної власності земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Калачковецької (Китайгородської) сільської ради Кам`янець-Подільського району, за межами населених пунктів, з метою передачі її у власність.

09.06.2013 відділ Держземагентства у Кам`янець-Подільському районі зареєстрував вказану земельну ділянку, кадастровий номер 6822483600:09:010:0002.

В подальшому наказом Головного управління Держземагентства в Хмельницькій області від 04.08.2014 затверджено документацію із землеустрою та надано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2 га з кадастровим номером 6822483600:09:010:0002, після чого на останнього державним реєстратором зареєстровано право власності.

Проте, вказаний наказ ГУ Держземагентства в Хмельницькій області, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки за орієнтовним місцем розташування спірної земельної ділянки розташований водний об`єкт та лісові насадження.

На спірній території земельної ділянки знаходиться ставок, який мав місце на момент передачі землі у власність ОСОБА_1 . Тобто, цільове призначення вказаної земельної ділянки не відповідає вимогам закону та має відноситися до земель загального користування, зайнятих штучною водоймою (ставком) та болотами, що відноситься до земель водного фонду.

При наданні у приватну власність спірної земельної ділянки для ОСОБА_1 , проект землеустрою розроблявся ТОВ «КАЙЛАС-К», однак в проекті не зазначено, що на земельній ділянці розташований ставок, болото та самонасадженні дерева. Цільове призначення не відповідає цільовому використанню спірної земельної ділянки, оскільки в 70-х роках минулого століття там був викопаний ставок, який функціонує і досі.

Посилаючись на зазначене позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держземагентства у Хмельницькій області №22-2650/1414-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», згідно якого ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту с. Рогізна Кам`янець-Подільського району, кадастровий номер 6822483600:09:010:0002; зобов`язати ОСОБА_1 повернути в комунальну власність вказану земельну ділянку, сплачену позивачем суму судового збору стягнути з відповідачів на користь держави та зарахувати на рахунок прокуратури Хмельницької області.

Ухвалою суду від 25.09.2020 до у часті у справі в якості третьої особи залучено ТОВ «Кайлас-К».

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2021 року у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів на підставі належних та допустимих доказів формування спірної земельної ділянки за рахунок земель водного фонду.

Прокурором не надано належних доказів порушення прав Хмельницької ОДА у зв`язку із передачею у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , а тому звернення до суду з позовом в інтересах ОДА не є належним захистом нібито порушених прав позивача. Те що зараз на частині земельної ділянки, яка передана у власність ОСОБА_1 , виявлено заболочення, чи водний об`єкт, не свідчить про порушення прав будь-кого, окрім самого відповідача, на володіння, та користування цією земельною ділянкою.

В апеляційній скарзі перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури, посилаючись нанеправильне застосуваннянорм матеріальногоправа тапорушення нормпроцесуального права,а такожневідповідність викладениху рішеннівисновків встановленимобставинам,просить рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги стягнути з відповідачів.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час розгляду справи судом першої інстанції досліджено надані прокурором та наявні в матеріалах справи докази, які достеменно підтверджують належність спірної земельної ділянки до земель водного фонду.

Під час відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 порушено порядок встановлення її цільового призначення.

Крім того, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.05.2018 у справі №469/1203/15-ц, від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених ст. 59 цього кодексу.

Вказане підтверджує, що наказом ГУ Держземагентства в Хмельницькій області №22-2650/1414-СГ про надання у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки порушено вимоги ст. 59 Земельного кодексу України та ст. ст. 85, 88 Водного кодексу України та безпідставно передано у приватну власність земельну ділянку водного фонду під виглядом земель сільськогосподарського призначення.

В той же час, судом першої інстанції не наведено жодних висновків та мотивів, з яких не взято до уваги встановлені вище обставини та не надано оцінки наданим на їх підтвердження доказам, а лише зроблено висновок про недопустимість в якості доказів пояснень свідків.

Крім того, відповідно до даних Публічної кадастрової карти спірна земельна ділянка на 3/4 складається із водойми та лісовкритих площ.

Апелянт щодо висновків суду, що в даних правовідносинах звернення до суду з позовом в інтересах ОДА є неналежним захистом порушених прав позивача, та що з 2012 року ніхто не звертався щодо такого порушення, зазначає, що нездійснення позивачем протягом тривалого часу захисту інтересів держави, незвернення до суду з позовом після звернення до відповідача надає право прокурору на звернення до суду з даним позовом. Враховуючи, що вказані інтереси позивача залишились незахищеними, вбачались виключні підстави для представництва прокурором інтересів у спірних правовідносинах, а відповідна позовна заява місцевої прокуратури була єдиним ефективним засобом захисту цих інтересів.

Безпідставним,на думкуапелянта,є посиланнясуду нате,що прокуроромне вказанорозміру водногооб`єкту тамісце йогорозміщення наспірній земельнійділянці.У позовнійзаяві містятьсядані пророзміри ізпосиланням таподальшим дослідженнямвідповідних доказів матеріалівгеозйомки,інформації ГУДержгеокадастру уХмельницькій області,Регіонального офісуводних ресурсіву Хмельницькійобласті,дані програми ОСОБА_2 .

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2021 року залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Зазначає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що жодними належними та допустимими доказами позивачем не доведено, що ОСОБА_1 незаконно отримав у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6822483600:09:010:0002 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 та доданої документації із землеустрою Головним управлінням Держгеокадастру встановлено, що надана документація із землеустрою розроблена у відповідності до вимог чинного земельного законодавства. Тому, враховуючи відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви, було прийнято наказ від 04.08.2014 №22-2650/1414-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким ОСОБА_1 спірна земельна ділянка передана у власність.

Крім того, рішення органів виконавчої влади про передачу земельної ділянки у власність є актами індивідуальної дії і вичерпують себе в момент їх прийняття, а тому для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані та вичерпали свою дію.

У відзивіна апеляційнускаргу ОСОБА_1 просить апеляційнускаргу відхилити,рішенняКам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2021 року залишити без змін.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції правомірно зазначив, що наказ ГУ Держземагентства у Хмельницькій області, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , виданий у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах його повноважень.

18.12.2012 на момент надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, остання відповідно до ст. 20 ЗК України була віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення, і жодних доказів того, що на спірній земельній ділянці на той час розташовувались водні об`єкти, суду не надано.

Щодо неефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права держави в особі Хмельницької ОДА, ОСОБА_1 вказує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Оскільки вимога про визнання наказів ГУ Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

В судовому засіданні прокурор Пронозюк В.І. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 адвокат Рохов О.В. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Інші учасники по справі в судове засідання не з`явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом частин першої-п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Судом встановлено, щорозпорядженням № 1342/2012 р. від 18.12.2012 року Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення за рахунок земель державної власності земельну ділянку орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Калачковецької (Китайгородської) сільської ради Кам`янець-Подільського району, за межами населених пунктів (т. 1 а. с. 19).

Відділ Держземагентства у Кам`янець-Подільському районі 09.06.2013 року зареєстрував вказану земельну ділянку, кадастровий номер якої 6822483600:09:010:0002.

Наказом Головного управління Держземагентства в Хмельницькій області № 22-2650/1414СГ від 04.08.2014 року, затверджено документацію із землеустрою та надано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6822483600:09:010:0002 для ведення особистого селянського господарства, після чого державним реєстратором Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Петльованою А.М. зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку, номер запису про право власності 6824601 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 15441709 (т. 1 а. с. 54-55).

Позивач вказаний наказ ГУ Дерземагентства у Хмельницькій області, вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки за орієнтовним місцем розташування спірної земельної ділянки розташований водний об`єкт та лісові насадження.

При наданні у приватну власність спірної земельної ділянки ОСОБА_1 , проект землеустрою розроблявся ТОВ «КАЙЛАС-К» (т. 1 а. с. 12-42). За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 та доданої документації із землеустрою Головним управлінням Держкомзему вказано, що надана документація із землеустрою розроблена у відповідності до вимог чинного земельного законодавства, зокрема згідно кадастрового плану, виготовленого ТОВ «Кайлас-К» та експлікації угідь згідно форми 6-зем. Водні об`єкти та лісові насадження на спірній земельній ділянці (кадастровий номер 6822483600:09:010:0002) відсутні, вид угідь пасовища.

Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області наказом № 22-2650/1414СГ від 04.08.2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів Калачковецької сілької ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2,00 га, кадастровий номер 68224836000:09:010:0002, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

В подальшому державним реєстратором Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку номер запису про право власності 6824601 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 15441709.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 14 Конституції України).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі рекреаційного призначення, землі водного фонду. Порушення порядку встановлення та зміна цільового призначення земель є підставою для визнання, відповідно до статті 21 Земельного кодексу України, недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмова в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо (стаття 19 Земельного кодексу України).

До земель водного фонду належать, землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (стаття 58 Земельного кодексу України та стаття 4 Водного кодексу України).

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться зокрема землі, зайняті іншими водними об`єктами, болотами.

Згідно з частиною 2 статті 3 ВК України до водного фонду України належать поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки ( річки, струмки); штучні водойми ( водосховища, ставки) і канали, інші водні об`єкти.

Тобто ставок є штучно створеним природним об`єктом та передача його у власність законодавством не передбачена.

Статтею 1 ВК України визначено, що болото-це надмірно зволожена земельна ділянка із застояним водним режимом і специфічним рослинним покривом.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

У відповідності до пункту ґ частини четвертої статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 59 ЗК України визначено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту.

Закон обмежив безоплатне передання у приватну власність земельних ділянок водного фонду випадком такого передання замкнених природних водойм загальною площею до 3 га (частина друга статті 59 ЗК України).

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95 с18); від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 70); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, пункт 80); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 96); від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 45).

В силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Зайняття особою земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452 цс 18, пункт 71), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473 цс 18, пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 97), від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 46)).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя та четверта статті 12 ЦПК України).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів на підставі належних та допустимих доказів формування спірної земельної ділянки за рахунок земель водного фонду.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме даних із Публічної кадастрової карти України, матеріалів геозйомки, матеріалів перевірки Держгеокадастру у Хмельницькій області та враховуючи картографічні матеріали Китайгородської сільської ради на земельній ділянці з кадастровим номером 6822483600:09:010:0002 розташований ставок площею 0,2га, болота, лісонасадження. Зазначений ставок, болота та лісонасадження були розташовані на спірній земельній ділянці на момент передачі даної земельної ділянки в власність ОСОБА_1 .

За відомостями з програми Google Earth Pro, станом на 2013 рік за орієнтовним місцем розташування спірної земельної ділянки розташований водний об`єкт та лісові насадження

Із схеми, виготовленої інженером-геодезистом ОСОБА_3 , вбачається, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6822483600:09:010:0002 розташований ставок та ліс.

Відповідно до інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області Державного агентства водних ресурсів України на спірній земельній ділянці знаходиться штучна водойма, орієнтовною площею 0,20 га ( т. 1 а. с. 44).

Із листа Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 07.09.2018 року вбачається, що за результатами вивчення інформації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822483600:09:010:0002, розміщеною на Публічній кадастровій карті України, встановлено, що вказаній земельній ділянці розташований ставок, площею 0,20 га та лісонасадження.

Дослідженим в судовому засіданні оригіналом карти села, яка використовується Китайгородською ОТГ з 1996 року по теперішній час, а іншої карти села не існує, підтверджується, що на спірній земельній ділянці міститься відмітка про болотисту місцевість.

За поясненнями свідків, на спірній земельній ділянці розташовувався ставок, болота та самонасаджені дерева, а в 1970 роках овочевим радгоспом викопано ставок для власних потреб, який функціонує і по теперішній час.

Зважаючи на вищезазначене, під час відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6822483600:09:010:0002 ОСОБА_1 порушено порядок встановлення її цільового призначення, оскільки в силу вимог статті 58 ЗК України спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду.

З огляду на положення статті 58 ЗК України, розташування спірної земельної ділянки унеможливлює її передачу у приватну власність.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновок, що «рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони» (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення. Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою.

Виходячи з викладеного вимоги щодо визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №22-2650/1414 СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 6822483600:09:010:0002 ОСОБА_1 не є ефективним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновок, що «визнання недійсним державного акта також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння, а тому в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 94))».

Враховуючи викладене в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку слід було відмовити в зв`язку з обранням неналежного способу захисту.

В той же час позовні вимоги щодо повернення земельної ділянки є обґрунтованими.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновок, що «набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою».

За змістом статті 388 ЦК України якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, власник має право витребувати це майно від набувача.

Встановивши підстави вважати наказ Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №22-2650/1414 СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 6822483600:09:010:0002, ОСОБА_1 таким, що не відповідає положенням чинного законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованою позовну вимогу про повернення спірної земельної ділянки.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення на вищезазначене уваги не звернув, дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, у зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Позов заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури слід задовольнити частково.

Повернути в комунальну власність земельну ділянку площею 2,00 га, яка виділена ОСОБА_1 , кадастровий номер 6822483600:09:010:0002, розташована за межами населеного пункту Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. В решті позову необхідно відмовити.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді

За статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Прокурор звертався з листом до Хмельницької ОДА, в якому просив повідомити чи вживалися Хмельницькою ОДА заходи реагування, у зв`язку з відведенням, у тому числі спірної земельної ділянки, у власність громадянам з порушенням вимог чинного законодавства та чи плануються вживатися такі заходи в майбутньому, на що було повідомлено, що заходи відповідного реагування, в межах порушених у зверненнях питань, не вживалися. Нездійснення позивачем протягом тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду із відповідним позовом протягом тривалого часу після звернення до відповідача, надає право прокурору на звернення до суду з даним позовом. Кам`янець - Подільській місцевій прокуратурі про наявність порушень вимог земельного законодавства при видачі оспорюваного наказу стало відомо лише у 2019 році при здійснені моніторингу Публічної кадастрової карти.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково на 50%, судовий збір, сплачений за подання позову та апеляційної скарги, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури в розмірі 5255 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури задовольнити частково.

Повернути в комунальну власність земельну ділянку площею 2,00 га, яка виділена ОСОБА_1 , кадастровий номер 6822483600:09:010:0002, розташована за межами населеного пункту Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (ЄДРПОУ: 02911102, місцезнаходженя: провул. Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29005) судовий збір в розмірі 5255 грн.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 квітня 2022 року.

Судді Т.О. Янчук

Р.С. Гринчук

О.І. Ярмолюк