Постанова

від 12.04.2022 по справі 902/777/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року Справа № 902/777/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Орловська Т.Й.

за участю представників:

прокурора: Прищепа О.М.

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

третіх осіб: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.21р. у справі №902/777/21 (суддя Міліціанов Р.В., м.Вінниця, повний текст складено 24.12.2021 року)

за позовом: Керівника Жмеринської окружної прокуратури (вул. Національна, 6а, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100, код - 02909909) в інтересах держави в особі Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (вул. Коцюбинського, буд. 23, с.Мурафа, Жмеринський район, Вінницька область, 23530, код - 04325495)

до відповідача: Приватного підприємства "САЗАН" (вул. Заводська, буд. 4, с. Мурафа, Жмеринський район, Вінницька область, 23530, код - 32148553)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного агентства меліорації та рибного господарства України, вул. Січових стрільців, буд. 45-А, м. Київ, 04053 в особі в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області, пров. Селянський, буд. 9, м. Вінниця, 21000;

- Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, вул. 19, вул. 600-річчя, м. Вінниця, 21021

про повернення земельної ділянки водного фонду

В С Т А Н О В И В :

Керівник Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "САЗАН" (далі за текстом ПП «САЗАН» про зобов`язання Приватного підприємства "САЗАН" повернути державі в особі Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області земельну ділянку водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 052538300:01:001:0177, на якій розташований об`єкт - Клекотинське водосховище на території Мурафської об`єднаної територіальної громади, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.12.21р. у справі №902/777/21 відмовлено повністю у задоволенні позову Керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області до Приватного підприємства "САЗАН" про зобов`язання повернути державі в особі Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області земельну ділянку водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 052538300:01:001:0177, на якій розташований об`єкт - Клекотинське водосховище на території Мурафської об`єднаної територіальної громади, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.2021 у справі №902/777/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мурафської сільської ради до приватного підприємства "САЗАН" про зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177, на якій розташований водний об`єкт - Клекотинське водосховище на території Мурафської об`єднаної територіальної громади, задовольнити.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що у своєму рішенні Господарський суд Вінницької області вказує, що не доведено меж та площі земельної ділянки, яку використовує відповідач, однак вказане спростовується тим, що площа спірної земельної ділянки, яку використовує ПП "САЗАН" встановлена та доведена матеріалами доданими до позовної заяви.

Скаржник вважає помилковим твердження суду першої інстанції, що прокурором обрано спосіб захисту, спрямований саме на встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки, оскільки у позовній заяві та під час судового розгляду прокурор не стверджував, що використання спірної земельної ділянки ПП "САЗАН" підпадає під ознаки самовільного зайняття.

Також прокурор не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не застосування ст.1212 ЦК України з підстав того, що відповідачем набуто право доступу до земельної ділянки з належних підстав, на основі дозвільних документів.

Крім того, прокурор в апеляційній скарзі звертає увагу на необхідність врахування правових висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у справах №912/1941/20 та №923/213/18 при вирішення спору у даній справі.

Таким чином, прокурор вважає, що судом першої інстанції при винесенні рішення про відмову у задоволені позовних вимог прокурора порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.2021 та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог про задоволення позову у даній справі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.21р. у справі №902/777/21та розгляд апеляційної скарги призначено на 23 лютого 2022 року.

14 лютого 2022 року від Приватного підприємства "САЗАН" надійшов відзив в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратурі на рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.2021 року у справі №902/777/21, а рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.2021 року залишити без змін. 3алучити до матеріалів справи додатковий доказ, копію рішення 11 сесії Мурафської сільської ради 8 скликання №563 від 03.11.2021 року "Про продаж права оренди земельних ділянок водного фонду на земельних торгах (аукціон) для рибогосподарських потреб на території Мурафської сільської ради та затвердження умов продажу оренди, яке в силу виникнення в часі не могло бути надане до суду першої інстанції.

В судовому засіданні 23.02.2022 року прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.02.2022 року заперечила доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення з урахуванням поданого відзиву на апеляційну скаргу.

В судове засідання 23.02.2022 Мурафська сільська рада Жмеринського району Вінницької області, Державне агентство меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення по суті поданої апеляційної скарги, для повного, всестороннього та об`єктивного розгляду справи та згідно обставин справи, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 10 березня 2022 року. Витребувано у Керівника Жмеринської окружної прокуратури та Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області - відомості щодо наявності нового Водогосподарського паспорта Клекотинського водосховища, чи внесення змін до Водогосподарського паспорта Клекотинського водосховища від 1985 року погодженого Мінводхозом УССР 09.12.86 року.

09 березня 2022 року від Жмеринської окружної прокуратури на виконання вимог ухвали суду від 23.02.2022 року надійшли пояснення до яких додано копію паспорта водного об`єкту "Водосховище "Клекотинське", погодженого завідувачем сектора у Вінницькій області державного агентства водних ресурсів України 21.12.2021.

10 березня 2022 року від представника ПП "САЗАН" адвоката Дмитрійчук А.А. надійшло клопотання про відкладення судового засідання в порядку відеоконференції по справі №902/777/21. В обґрунтування вказаного клопотання заявник посилається на те, що перебуває на лікарняному після операційного втручання 08.03.2022 року в підтвердження вказаного надає виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №512. Поряд з цим, враховуючи положення ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" просить відкласти судове засідання в зв`язку з воєнними діями та неможливістю проведення судового засідання в режимі відеоконференції по причині проходження представником відповідача післяопераційного лікування.

Прокурор в судовому засіданні 10.03.2022 року не заперечила щодо задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2022 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 13 квітня 2022 року.

13 квітня 2022 року від представника ПП "САЗАН" адвоката Дмитрійчук А.А. надійшло клопотання про відкладення судового засідання в порядку відеоконференції по справі №902/777/21. В обгрунтування вказаного клопотання заявник посилається на приписи ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та неможливість дослідження фактичних обставин, оскільки на даний час, в зв`язку із військовим станом сервіс «Публічна кадастрова карта» не працює та відсутня технічна можливість доступу до Національної кадастрової системи.

В судовому засідання 13.04.2022 року прокурор підтримала доводи апеляційної скарги та заперечила щодо задоволення клопотання представника ПП "САЗАН" адвоката Дмитрійчук А.А. про відкладення судового засідання.

Розглянувши клопотання представника ПП "САЗАН" адвоката Дмитрійчук А.А. про відкладення судового засідання, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судом враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Ухвалою суду від 10.03.2022 року судом апеляційної інстанції забезпечено представнику Приватного підприємства "САЗАН" - адвокату Дмитрійчук А.А. участь в судовому засіданні у справі №902/777/21 призначеному на 13 квітня 2022 року об 11:00 год. в режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21, проте вказаний представник не скористався правом передбаченим приписами ст.197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання представника Приватного підприємства "САЗАН" - адвоката Дмитрійчук А.А. на необхідність під час перегляду рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.21р. у справі №902/777/21 доступу до Національної кадастрової системи та використання сервісу «Публічна кадастрова карта», оскільки предметом позову у даній справі є земельна ділянка водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 052538300:01:001:0177, розмір та місцезнаходження якої підтверджується матеріалами справи.

Керуючись наведеними приписами законодавства, приймаючи до уваги те, що позиція відповідача викладена безпосередньо у відзиві на апеляційну скаргу, зважаючи на наявність достатніх матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, судова колегія визнала за можливе розглянути справу №902/777/21 за відсутністю представника ПП "САЗАН", за наявними матеріалами, та як наслідок, відмовила у задоволенні клопотання останнього про відкладення судового засідання.

Після оголошення результатів розгляду клопотання представника ПП "САЗАН" адвоката Дмитрійчук А.А. прокурор підтримала доводи апеляційної скарги. Просила суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.2021 у справі №902/777/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мурафської сільської ради до приватного підприємства "Сазан" про зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177, на якій розташований водний об`єкт - Клекотинське водосховище на території Мурафської об`єднаної територіальної громади, задовольнити.

В судове засідання 13.04.2022 Мурафська сільська рада Жмеринського району Вінницької області, Державне агентство меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області, Державної екологічної інспекції у Вінницькій області своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, ПП "САЗАН", Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області, Державної екологічної інспекції у Вінницькій області.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення прокурора та адвоката Приватного підприємства "САЗАН" в судовому засіданні 23.02.2022, 13.04.2022, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури слід задовольнити, а рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.21р. у справі №902/777/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що на території Мурафської об`єднаної територіальної громади Жмеринського району Вінницької області розташоване водосховище на річці Мурафа, на земельній ділянці площею 264,82 га з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177. Згідно водогосподарського паспорту, виготовленого у 1985 році та затвердженого 09.12.1986 року, водосховище має назву - Клекотинське та призначено для зрошення, риборозведення та рекреації (а.с. 92-109 т.1).

Відповідно до Листа Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг №982/12 від 20.09.2021 року (вх. №01-348441/21 від 21.09.2021 року), Клекотинське водосховище призначалося для зрошення та риборозведення, тому класифікувалося як водосховище комплексного призначення та не може передаватися в оренду. Клекотинська зрошувальна система не працює понад 30 років, знята з обліку з обліку зрошувальних систем, обладнання демонтоване, фактично використовується для риборозведення (а.с. 76 т.2).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 12.07.2021 року НВ-0522137062021 до вказаної земельної ділянки площею 264,82 га. за кадастровим номером 0525383000:01:001:0177 входять площі земель: під штучними водосховищами 230,4752 га (земельна ділянка безпосередньо під водою), під штучними водосховищами 5,2032 га (земельна ділянка безпосередньо під водою), під гідротехнічними спорудами 0,0168 га, інші захисні насадження 1,9070 (земельна ділянка суходолу вкрита деревною рослинністю), низинні заболочені землі 0,0493 га (болото), низинні заболочені землі 2,4436 га, (болото), пасовища 24,7235 га (прибережна захисна смуга - ділянка навколо водного дзеркала з видом угідь пасовище) (а.с. 171-174 т.1).

Приватне підприємство САЗАН 22.07.2002 року зареєстроване у Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, має основний вид економічної діяльності - прісноводне рибальство (КВЕД 03.12.).

Починаючи з 2005 року ПП САЗАН здійснює вселення та вилов водних біоресурсів, згідно з Режимом рибогосподарської експлуатації на рибогосподарському водному об`єкті Клекотинське водосховище, що підтверджується ліцензією УКРДЕРЖРИБГОСП від 10.11.2005 року, зі строком дії від 29.10.2005 по 29.10.2010 рр. та Актами про проведення робіт з уселення водних живих ресурсів на Клекотинському водосховищі від 21.09.2005, 02.11.2006, 29.03.2007,11.05.2008, 13.05.2009, 27.04.2010, 28.04.2011, 27.10.2011, 06.04.2012, 05.10.2012, 22.04.2013, 30.10.2013, 29.03.2014, 21.03.2015 (а.с. 211-225 т.2).

Починаючи з 2007 року ПП САЗАН замовляє Біологічне обґрунтування водних живих ресурсів водосховища Клекотина, погоджує Режим рибогосподарської експлуатації (терміном дії з 31.10.2007 по 31.12.2016 рр.), отримує Дозвіл №04 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах від 27.12.2013 року, що підтверджується відповідними документами (а.с. 226-238 т.2).

12 жовтня 2010 року ПП САЗАН отримано ліцензією УКРДЕРЖРИБГОСП №548102 на здійснення діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарського водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств з необмеженим строком починаючи з 30.09.2010 року (а.с.171 т.2).

Поряд з цим, на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації та Дозволу відповідачем, як користувачем промислового лову, щорічно здійснюється вселення та вилов водних біоресурсів в обсягах, встановлених режимом, що підтверджено накладними та актами про проведення робіт з уселення водних живих ресурсів ПП САЗАН на Клекотинському водосховищі від 21.09.2005, 02.11.2006, 29.03.2007, 11.05.2008, 13.05.2009, 27.04.2010, 28.04.2011, 27.10.2011, 06.04.2012, 05.10.2012, 23.10.2013, 29.03.2014, 21.03.2015, 12.04.2019, 19.03.2020, 02.12.2019, 13.10.2020 (а.с. 51-53, 175-182, 229-232 т.1; а.с. 212-225 т. 2).

На замовлення ПП САЗАН Інститутом Рибного господарства НААН розроблено Режим рибогосподарської експлуатації Клекотинського водосховища, розташованого на р. Мурафа, місцезнаходження водного об`єкту: Вінницька область, Шаргородський район, с. Клекотина (0,5), який погоджено Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області та Державним агентством рибного господарства України 05 грудня та 19 грудня 2016 року відповідно. Термін дії режиму: від 01.10.2017 по 31.12.2026 (а.с. 42-43 т.1).

08 січня 2019 року ПП САЗАН отримано від Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області Дозвіл №1 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) строком дії з 08.01.2019 по 07.01 2024. Дозвіл видано на вид спеціального використання, як промисловий вилов водних біоресурсів, згідно з Режимом рибогосподарської експлуатації на рибогосподарському водному об`єкті Клекотинське водосховище із зазначенням в ньому даних стосовно дозволених для використання знарядь лову і дозволених для вилучення видів водних біоресурсів та обсягів їх вилучення аналогічних тим, що наведені в Режимі рибогосподарської експлуатації (а.с. 44 т.1).

Контролюючими органами неодноразово проводились перевірки діяльності ПП САЗАН, про що складено Акт перевірки Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області від 31.07.2019 року, Акт Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 20.04.2021 за № 165/ВН, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, Акт Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 14.07.2021 року № 327/ВН (а.с. 62-68, 72-87 т.1; а.с. 149-170 т.2).

Поряд з цим, згідно письмових пояснень Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вх. №01-34/8379/21), питання щодо оформлення права користування земельною ділянкою за кадастровим номером 052538300:01:001:0177 та надання в оренду вказаного водного об`єкта комплексно з земельною ділянкою не перевірялося (а.с. 20 т.2).

Згідно Листа Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області від 18.06.2021 року №1-16-9/1269 -21, протягом 2019 року здійснено 6 перевірок дотримання ПП САЗАН діяльності із спеціального використання водних біоресурсів; протягом 2020 року 12 перевірок, в ході яких таких порушень не було виявлено (а.с. 49-50 т.1).

01 липня 2021 року Головним Управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, на підставі Наказу №1096-ДК від 22.06.2021 року, проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 052538300:01:001:0177 та встановлено самовільне зайняття вказаної земельної ділянки площею 264,85 га ПП САЗАН, яке використовує ділянку для вирощування, вилову та реалізації водних біоресурсів. У ході перевірки встановлено, що використання ділянки водного фонду здійснюється без укладення договору користування (оренди земельної ділянки), що суперечить вимогам ст. ст. 125, 126, 206 ЗК України (а.с. 47-51, 57-59 т.2).

Головним Управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області складено Акт обстеження земельної ділянки від 01.07.2021 року в якому встановлено, що в межах прибережної смуги, яка не встановлена у визначеному законом порядку, розміщені будівлі та споруди приватної власності, доступ до водойми блоковано огорожею, в окремих місцях улаштовано дороги та проїзди, які зачиняються воротами. У північній частині водойми змонтовано потужну насосну станцію, яка подає воду до іригаційної системи для поливу сільськогосподарських угідь по прокладеному під шаром землі водогону. Прибережна смуга в окремих місцях розорана і використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 52-53 т.2).

Постановою Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 05.07.2021 року №1096-ДК/0371По/08/01/-21 на підставі статей 247, 253, 276-278, 283, 284 КУпАП закрито адміністративну справу щодо директора ПП САЗАН Стратійчука С.С. та матеріали справи передані до Вінницької обласної прокуратури (а.с.61-63 т.2).

Згідно інформації Мурафської сільської ради від 17.06.2021 року №06-07-658 з додатками (колективне звернення громадян до Жмеринської районної ради), ПП САЗАН обмежує права жителів територіальної громади на загальне водокористування, умови Дозволу №1 на спеціальне використання біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах, шляхом неконтрольованого вилову риби, проведення несанкціонованого скиду води на власний розсуд, вилов риби в період нересту, здійснення перешкод любительському рибальству населення із застосування зброї та погроз (а.с. 112-113 т.1).

Вінницька обласна прокуратура за результатами опрацювання інформації з відкритих джерел щодо використання земель водного фонду та водних об`єктів на території Жмеринського району, звернулась до Мурафської сільської ради з листом від 17.05.2021 №15/1-438вих-21 в якому просила з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прошу до 01.06.2021 надати до обласної прокуратури інформацію про: стан використання зокрема земельної ділянки площею 264,82 га з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177; підстави такого використання (укладені цивільно-правові договори щодо вказаної земельної ділянки (за наявності договорів просила надати їх належним чином засвідчені копії); стан сплати коштів за використання водних об`єктів та зазначених земельних ділянок, які надходять на рахунки сільської ради. (а.с. 26-27 т.1).

Листом від 25.05.2021 року №06-07-563 Мурафська сільська рада повідомила Вінницьку обласну прокуратуру про те, що земельна ділянка земель водного фонду. площею 264.82 га. кад. номер 0525383000:01:001:0177 - водосховище не знаходиться в оренді на нього видано дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 08 січня 2019 року суб`єкту господарювання приватному підприємству «САЗАН». Де проводиться ним безконтрольний вилов риби (а.с. 28 т.1). Листом від 25.05.2021 року №06-07-564 Рада повідомила про інформацію аналогічного змісту і Жмеринську місцеву прокуратуру (а.с. 29 т.1).

Жмеринська окружна прокуратура звернулась до Мурафської сільської ради з листом №02.52/2-162вих-21 від 26.05.2021в якому просила надати з метою реалізації представницьких повноважень прокуратури по захисту інтересів держави інформацію ким та на підставі якого правовстановлюючого документу використовується Клекотинське водосховище, розташоване на р. Мурафа; чи укладений договір оренди водного об`єкту, а саме Клекотинського водосховища; чи укладений договір оренди земель водного фонду, а саме земельної ділянки, на якому перебуває Клекотинське водосховище; чи укладений із ПП «САЗАН» договір на використання земельної ділянки/водного об`єкту щодо Клекотинського водосховища. (а.с. 30-31 т.1).

У відповідь Мурафська сільська рада листом №06-07-596 від 03.06.2021 року повідомила Жмеринську окружну прокуратуру про те, що земельна ділянка земель водного фонду, площею 264,82 га кад.номер 0525383000:01:001:0177 - водосховище. На даний об`єкт видано дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 08 січня 2019 року, суб`єкту господарювання приватному підприємству «САЗАН». Де проводиться, ним, безконтрольний вилов риби. Договір оренди на землі водного фонду (на дане водосховище) не заключався, відповідно орендна плата не проводиться (а.с. 32 т.1).

За результатами опрацювання інформації сільської ради від 25.05.2021 № 06-07-563 щодо використання земельної ділянки водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177 та водного об`єкту на території Мурафської сільської ради, Вінницька обласна прокуратура звернулася до сільської ради з листом від 08.06.2021 року №15/1-523вих-21 в якому керуючись абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просила до 21.06.2021 надати до обласної прокуратури інформацію про виявлені порушення ПП "САЗАН" прав мешканців територіальної громади на загальне водокористування, за наявності надати копії звернень мешканців громади до сільської ради та вжиті сільською радою заходи до припинення порушень (листи до органів контролю та відповіді на них тощо); використання Клекотинського водосховища для питних потреб; знаходження Клекотинського водосховища в межах території та об`єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (за наявності надати копії підтверджуючих документів); вжиті заходи щодо припинення безконтрольного вилову риби на вказаному водному об`єктів, за наявності надати копії відповідних документів; вжиті заходи щодо припинення використання ПП "САЗАН" земельної ділянки без правовстановлюючих документів та надати належним чином засвідчену копію паспорта водного об`єкту, що знаходиться на ділянці з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177 (а.с.110-111 т.1) .

Листом №06-07-658 від 17.06.2021 року Мурафська сільська рада повідомила Вінницьку обласну прокуратуру про те, що на території об`єднаної Мурафської територіальної громади знаходиться водний об`єкт - Клекотинське водосховище, розташоване на р. Мурафа. Для питних потреб населення дане водосховище не використовується. 19 грудня 2016 року за погодженням Державного агентства рибного господарства України та Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, розроблено Режим рибогосподарської експлуатації, замовником якого є ПП «САЗАН» (код ідентифікаційний код 32148553). 08 січня 2019 року Управлінням Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області видано Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) №1, суб`єктом господарювання в якому вказане ПП «САЗАН», строком дії до 07.01.2024 року. Проте, ПП «САЗАН» неодноразово порушує умови Дозволу, шляхом неконтрольованого вилову риби, проводиться несанкціонований скид води на власний розсуд. Період нересту, який передбачає певні обмеження, не є перешкодою ПП «САЗАН» для вилову риби в великих обсягах та подальшого її продажу. Крім того, особами, названими працівникам ПП «САЗАН», здійснюються перешкоди любительському рибальству населення із застосуванням зброї та погроз, що є прямим порушенням положень Водного та Кримінального кодексів України. З метою реагування на звернення та подальше вирішення проблеми Мурафською сільською радою направлено лист до Жмеринської районної ради Вінницької області. (а.с.112 т.1).

Листом №02.52-1315вих-21 від 13.07.2021 року Жмеринська окружна прокуратура звернулась до Мурафської сільської ради в якому з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», просила повідомити чи зверталася (має намір звернутись) Мурафська сільська рада з позовом до суду щодо припинення використання (повернення) ПП «САЗАН» земельної ділянки без правовстановлюючих документів площею 264,82 га з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177 та надати належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів (за наявності) (а.с.130-131 т.1).

У відповідь на лист Жмеринської окружної прокуратури №02.52-1315вих-21 від 13.07.2021 року Мурафська сільська рада листом №06-07-774 від 20.07.2021 року повідомила прокуратуру про те, що до суду з позовом щодо припинення використання (повернення) ПП «САЗАН» земельної ділянки площею 264,82га. з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177 без правовстановлюючих документів Мурафська сільська рада не зверталася, оскільки бюджетом ради на 2021 рік не передбачено коштів для сплати судового збору при такому зверненні та забезпечення участі в судових засіданнях. Відповідно, у зв`язку з неможливістю самостійного здійснення захисту прав територіальної громади, просила сприяти у вирішені вказаного питання, шляхом реалізації права прокурора на звернення до суду з позовом про припинення використання (повернення) ПП «САЗАН» земельної ділянки площею 264,82 га з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177 без правовстановлюючих документів (а.с.132 т.1).

26 липня 2021 року Жмеринська окружна прокуратура на підставі п. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» звернулась до Мурафської сільської ради з повідомленням про намір звернутися до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області до Приватного підприємства «САЗАН» про повернення земельної ділянки водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177, на якій розташований водний об`єкт - Клекотинське водосховище на території Мурафської об`єднаної територіальної громади, шляхом підписання акту приймання-передачі (а.с. 141 т.1).

Враховуючи вищевикладене, прокурор вважаючи, що ПП «САЗАН», в порушення вимог ст.51 Водного кодексу України, ст.123-126 Земельного кодексу України, використовує спірне водосховище та зайняту ним земельну ділянку без будь-яких правовстановлюючих документів, звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом у даній справі.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, правильність їх юридичної оцінки та що стосується наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судова колегія зазначає наступне.

Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.99 зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

В зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За приписами Конституції України (стаття 13) земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Водні об`єкти є виключною власністю українського народу і надаються тільки у користування (ст. 6 Водного кодексу України).

У "Преамбулі" Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" зазначено, що охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Користування водним об`єктом всупереч встановленому законодавством порядку, суперечить інтересам держави у сфері ефективного і раціонального використання природних ресурсів.

Інтереси держави у даному спорі полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на водні об`єкти, додержання законодавчо визначеного порядку їх використання.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення державної, а також суспільної потреби у припиненні використання земельної ділянки водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 052538300:01:001:0177, на якій розташований об`єкт - Клекотинське водосховище на території Мурафської об`єднаної територіальної громади для цілей спеціального використання водних біоресурсів в Режимі рибогосподарської експлуатації та повернення державі в особі Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області земельної ділянки водного фонду, який відповідач використовує всупереч закону.

У спірних правовідносинах органом, уповноваженим здійснювати функції держави як власника є Мурафська сільська рада Жмеринського району Вінницької області враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення до суду першої інстанції відомості про земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177 було внесено лише до Державного земельного кадастру (а.с. 54-56 т.2).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.06.2021 року право власності та інші речові права на спірну земельні ділянку не внесені до державного реєстру (а.с. 119 т.1).

Головне Управління Держгеокадастру у Вінницькій області повідомило суду, що відповідно до пункту 9 статті 21 Закону України Про Державний земельний кадастр із Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру були сформовані та перенесені відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177.

В розділі 3 Поземельної книги (Земельна ділянка. Право власності, постійного користування запис про виникнення права) від 20.05.2016 р. №003 Державного земельного кадастру, наявна інформація про власника земельної ділянки Шаргородська районна державна адміністрація та відомості про форму власності - державна власність.

В розділі 4 Поземельної книги (Земельна ділянка. Оренда, суборенда запис про виникнення права) від 20.05.2016 р. №004 Державного земельного кадастру, наявна інформація про зареєстроване речове право (оренда) за ПП "ЗЕТО" терміном на 10 років від 03.05.2006.

Відповідно до статті 30 Закону України Про Державний земельний кадастр та статті 33 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачається обмін інформацією між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Державним земельним кадастром (далі Інформаційні системи).

Згідно відомостей Державного земельного кадастру Розділу З Поземельної книги (Земельна Ділянка. Право власності, постійного користування запис про виникнення права) від 16.11.2021 р. №006, отриманих в результаті взаємодії Інформаційних систем, на вищезазначену земельну ділянку реєстраційною службою Шаргородської міської ради 15.11.2021 зареєстровано право комунальної власності за Мурафською сільською радою (а.с. 77 т.3).

Таким чином, лише у процесі розгляду справи по суті в суді першої інстанції відомості щодо реєстрації права власності на спірну земельну ділянку водного фонду внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Поряд з цим, Законом України від 28.04.2021 №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (переважна більшість положень якого набрала чинності 27.05.2021), Земельний кодекс України доповнено пунктом 24 у розділі X "Перехідні положення", відповідно до якого:

"З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

є) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки.

Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Таким чином, аналіз вказаних положень Закону свідчить про те, що з 27.05.2021 уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах є Мурафська сільська рада Жмеринського району Вінницької області.

Мурафська сільська рада має право, звертатися до суду з метою усунення порушень законодавства та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Однак, зазначеним органом місцевого самоврядування не здійснено захист порушених прав територіальної громади.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначила, що сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з цим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці європейського суду з прав людини.

Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (п. 45 Постанови).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п. 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 38).

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39). З метою захисту інтересів держави, прокурор спонукав позивача до здійснення захисту цих інтересів ним самостійно.

Зверненню прокурора до суду з позовом у даній справі передувало направлення Мурафській сільській раді Жмеринського району Вінницької області наступних листів.

Так, Жмеринська окружна прокуратура звернулась до Мурафської сільської ради з листом №02.52/2-162вих-21 від 26.05.2021 в якому просила надати з метою реалізації представницьких повноважень прокуратури по захисту інтересів держави інформацію ким та на підставі якого правовстановлюючого документу використовується Клекотинське водосховище, розташоване на р. Мурафа; чи укладений договір оренди водного об`єкту, а саме Клекотинського водосховища; чи укладений договір оренди земель водного фонду, а саме земельної ділянки, на якому перебуває Клекотинське водосховище; чи укладений із ПП «САЗАН» договір на використання земельної ділянки/водного об`єкту щодо Клекотинського водосховища. (а.с. 30-31 т.1).

У відповідь Мурафська сільська рада листом №06-07-596 від 03.06.2021 року повідомила Жмеринську окружну прокуратуру про те, що земельна ділянка земель водного фонду, площею 264,82 га кад.номер 0525383000:01:001:0177 - водосховище. На даний об`єкт видано дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 08 січня 2019 року, суб`єкту господарювання приватному підприємству «САЗАН», де проводиться, ним, безконтрольний вилов риби. Договір оренди на землі водного фонду (на дане водосховище) не заключався, відповідно орендна плата не проводиться (а.с. 32 т.1).

Листом №02.52-1315вих-21 від 13.07.2021 року Жмеринська окружна прокуратура звернулась до Мурафської сільської ради в якому з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», просила повідомити чи зверталася (має намір звернутись) Мурафська сільська рада з позовом до суду щодо припинення використання (повернення) ПП «САЗАН» земельної ділянки без правовстановлюючих документів площею 264,82 га з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177 та надати належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів (за наявності) (а.с.130-131 т.1).

У відповідь на лист Жмеринської окружної прокуратури №02.52-1315вих-21 від 13.07.2021 року Мурафська сільська рада листом №06-07-774 від 20.07.2021 року повідомила прокуратуру про те, що до суду з позовом щодо припинення використання (повернення) ПП «САЗАН» земельної ділянки площею 264,82 газ кадастровим номером 0525383000:01:001:0177 без правовстановлюючих документів, станом на сьогодні. Мурафська сільська рада не зверталася, оскільки бюджетом ради на 2021 рік не передбачено коштів для сплати судового збору при такому зверненні та забезпечення участі в судових засіданнях. Відповідно, у зв`язку з неможливістю самостійного здійснення захисту прав територіальної громади, просила сприяти у вирішені вказаного питання, шляхом реалізації права прокурора на звернення до суду з позовом про припинення використання (повернення) ПП «САЗАН» земельної ділянки площею 264,82 га з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177 без правовстановлюючих документів (а.с.132 т.1).

26 липня 2021 року Жмеринська окружна прокуратура на підставі п. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» звернулась до Мурафської сільської ради з повідомленням про намір звернутися до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області до Приватного підприємства «САЗАН» про повернення земельної ділянки водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177, на якій розташований водний об`єкт - Клекотинське водосховище на території Мурафської об`єднаної територіальної громади, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що листування прокурора з Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області з приводу, зокрема земельної ділянки водного фонду, кадастровий номер 0525383000:01:001:0177, площею 264,82 га., тривало із травня 2021 року, однак Мурафською сільською радою Жмеринського району Вінницької області не вживало дій щодо повернення вказаної земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів з огляду на встановлені обставини та з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, що зверненню прокурора з позовом у цій справі передувало відповідне листування з Мурафською сільською радою Жмеринського району Вінницької області з дотриманням процедури встановленої ч.ч. 3,4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та нездійснення Мурафською сільською радою Жмеринського району Вінницької області захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із відповідним позовом, дійшла висновку про доведення прокурором наявності підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Приватного підприємства "САЗАН" повернути державі в особі Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області земельну ділянку водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 052538300:01:001:0177, на якій розташований об`єкт - Клекотинське водосховище на території Мурафської об`єднаної територіальної громади, шляхом підписання акту приймання-передачі, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування вказаної позовної вимоги прокурор зазначає про те, що відповідач використовує земельну ділянку водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 052538300:01:001:0177 для потреб своєї господарської діяльності без належним чином оформлених правовстановлюючих документів, що порушує права держави в особі Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.

Крім того, прокурор зазначає, що Клекотинське водосховище, на якому ПП «САЗАН» здійснює штучне розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх вилов в режимі спеціального товарного рибного господарства, згідно з Водогосподарським паспортом від 1985 року, є водосховищем комплексного призначення для потреб зрошення, риборозведення та рекреації та відповідно до ст.51 Водного кодексу України, взагалі не може бути об`єктом оренди.

Мотивуючи порушення інтересів держави, прокурором зазначено необхідність забезпечення правомірного обігу майнових прав на землі водного фонду, додержання законодавчо визначеного порядку їх використання.

Відповідно до п. 5 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв`язку.

Відповідно до ст. 3 ВК України, усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого належать поверхневі води, зокрема штучні водойми (водосховища, ставки) і канали.

Згідно зі ст. 4 ВК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Відповідно до ст. 6 ВК України, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Статтею 51 ВК України (у редакції станом на дату видачі відповідачу Дозволу №1 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) строком дії 08.01.2019) встановлено порядок користування водними об`єктами на умовах оренди.

У користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Редакції статті 51 ВК України станом на момент подання позову у даній справі, також визначає наступний порядок користування водними об`єктами на умовах оренди.

Так, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Згідно зі ст. 1 ВК України, рибогосподарський водний об`єкт - це водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.

Відповідно до ч. ч. 1 -2 ст. 48 ВК України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Статтею 51 ВК України (у редакції станом на дату видачі 08.01.2019 відповідачу Дозволу №1 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) встановлено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об`єкти, що: використовуються для питних потреб; розташовані в межах територій та об`єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що редакцією статті 51 ВК України на момент подання позову у даній справі встановлено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об`єкти, що: використовуються для питних потреб; розташовані в межах територій та об`єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом. Умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" від 18.09.2012 №5293-VI аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Згідно з абз. 2 ч.1 ст.12 вказаного Закону до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать, зокрема надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 вказаного Закону рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - це сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

Режим промислу - встановлена на певний проміжок часу сукупність вимог та правил, які уточнюють, доповнюють або скасовують правила рибальства для оптимізації кількісного та видового складу водних біоресурсів у визначеному водному об`єкті (його частині).

Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

Використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання (ст. 25 вказаного Закону).

Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає в себе, в тому числі і промислове рибальство (ст. 27 вказаного Закону).

Отже, спеціальне використання водних біоресурсів може здійснюватися відповідно до одного з режимів, визначених Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", а саме: Режиму промислу або Режиму рибогосподарської експлуатації.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", суб`єкти рибного господарства мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 36 вказаного Закону юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону.

Надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

Згідно з абз. 5 ст. 53 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства передбачають пріоритетне надання в оренду водних об`єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб`єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.

Комплексний правовий аналіз вищевказаних норм свідчить, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування.

Можливості використання водних біоресурсів без обов`язкового отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), де здійснюється використання цих водних біоресурсів чинним законодавством не передбачена.

Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т. ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.01.2022 року у справі №908/2153/20.

Закон України "Про тваринний світ" у статті 3 визначає об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, серед яких є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші).

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про тваринний світ", за умови додержання вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів може здійснюватись такий вид використання об`єктів тваринного світу як рибальство.

За змістом ст. 25 Закон України "Про тваринний світ", рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів та континентальному шельфі України (ст. 26 Закон України "Про тваринний світ").

Статтею 17 Закон України "Про тваринний світ" визначено, що до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Спеціальне використання об`єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об`єктами.

З вищенаведеного вбачається, що рибне господарство, яким займається відповідач у даній справі, належить до спеціального використання об`єктів тваринного світу, оскільки промислове рибальство передбачає вилучення риби із природного середовища та є відмінним від любительського і спортивного рибальства.

Порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів (ВЖР) та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах регламентується Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах (далі за текстом - Інструкція), що затверджена Наказом Державного комітету рибного господарства України №4 від 15.01.2008.

Як вказано в самій Інструкції, вона розроблена, в тому числі, відповідно до Закону України "Про тваринний світ".

Пунктом 2.1 Інструкції, передбачено перелік документів, які подає користувач до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України для здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання.

Інструкція безпосередньо регламентує порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, а не порядок розпорядження водними об`єктами та земельними ділянками водного фонду оскільки такими нормативними актами є Земельний та Водний кодекси України.

Як зазначалось, Інструкція є підзаконним нормативно-правовим актом, тому вона не може суперечити вимогам Закону України "Про тваринний світ" щодо отримання в користування рибогосподарських водних об`єктів при веденні рибного господарства. Закон не встановлює будь-яких винятків в цьому для спеціального товарного рибного господарства, а такими винятками є лише випадки безоплатного любительського і спортивного рибальства, до яких не належить промислове рибальство, яке, в тому числі, здійснюється в режимі спеціального товарного рибного господарства.

Крім того, дана Інструкція регламентує не тільки відтворення водних живих ресурсів, а і їх вилов, що підпадає під поняття "рибальство", яке не може здійснюватися без погодження з власником земельної ділянки водного фонду, на якій розташований водний об`єкт, згідно з ч. 5 ст. 59 Земельного кодексу України, яка встановлює, що використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Статтею 23 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері рибного господарства, видає і такий документ дозвільного характеру, як Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах).

Порядок видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №801 від 30.10.2013 із змінами і доповненнями (далі за текстом - Порядок), визначає процедуру видачі суб`єктам господарювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання дозволу.

Згідно з п. 2 вказаного Порядку, дозвіл видається на кожний рибогосподарський водний об`єкт (його частину) Держрибагентством або його територіальним органом.

Дозвіл видається територіальним органом суб`єктові господарювання для здійснення промислового рибальства, вилову водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також визначення їх санітарно-епідеміологічного стану, меліоративного вилову водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу, вилову водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури, любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову.

Згідно п. 3 Порядку передбачено перелік документів, які суб`єкт господарювання подає державному адміністраторові для одержання дозволу, серед яких документи що посвідчують право користування водними об`єктами чи земельними ділянками водного фонду відсутні.

Тож для затвердження Режиму чи отримання Дозволу зацікавлені особи не представляють жодних документів, які б свідчили про їхні права на водні об`єкти і земельні ділянки водного фонду, на яких знаходяться водні об`єкти, стосовно яких затверджується режим або видається дозвіл.

При затвердженні Режиму і видачі Дозволу відповідні органи не досліджують питання та не надають права користуватися водними об`єктами і землями водного фонду.

Статтею 85 ВК України передбачено порядок надання земель водного фонду у користування та припинення користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗК України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, тощо.

Згідно із ч. 5 ст. 59 ЗК України, використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Відповідно до ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (за результатами проведення земельних торгів).

Згідно ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За правилами ч. 5 ст. 122 ЗК України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно внесених Законом України від 28.04.2021 №1423-IX змін до Земельного кодексу України, з дня набрання чинності пунктом 24 розділі X "Перехідні положення", на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

За інформацією Департаменту правового забезпечення Вінницької ОДА від 06.05.2021 № 13.01-09/108, від 05.07.2021 № 13.01-09/353 земельна ділянка в оренду не передавалась, процесуальний порядок відновлення порушеного права обласною державною адміністрацією не застосовувався, замовлення робіт із розроблення паспорта водного об`єкта, розташованого на земельній ділянці площею 264,82 га з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177 на території Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області обласною державною адміністрацією не здійснювався.

Жмеринська та Шаргородська районні державні адміністрації, також не приймали рішень щодо передачі водного об`єкту разом із земельною ділянкою (його частини) у користування на умовах оренди, що підтверджується інформацією від 28.05.2021 № 01-47/1008.

За інформацією Мурафської сільської ради від 20.07.2021 №06-07-774 рішення щодо передачі ПП "САЗАН водного об`єкту в комплексі із земельною ділянкою в оренду не приймалися.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що Вінницькою обласною державною адміністрацією, Жмеринською, Шаргородською районними радами Вінницької області, Мурафською сільською радою Жмеринського району Вінницької області, які у різні періоди часу були розпорядниками земельної ділянки водного фонду, рішень про передачу Приватному підприємству "САЗАН" у користування земельної ділянки водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 052538300:01:001:0177, на якій розташований об`єкт - Клекотинське водосховище, не приймалося, договорів з приводу передачі у власність чи користування вищевказаного водного об`єкту в комплексі із земельною ділянкою не укладалося.

Аналіз положень Закону від 28.04.2021 №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" свідчить про те, що з 27.05.2021 розпорядником земель під Клекотинським водосховищем є Мурафська ОТГ в особі Мурафської сільської ради.

Отже, Мурафська сільська рада, як суб`єкт владних повноважень, виконує функції власника спірного майна, а відповідачем неправомірним використанням водного об`єкту та земельної ділянки під ним, її права порушуються.

Згідно ч.3 ст. 79 ЗК України, право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, які на них знаходяться.

Відповідно до статей 125 та 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Системний аналіз вищевказаних норм права дає підстави вважати, що використання водосховища для рибогосподарської експлуатації, промислового вилову та вирощування риби повинно здійснюватися тільки за наявності права на водний об`єкт (води) разом із розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПП "САЗАН" речові права на земельну ділянку водного фонду не зареєстровані.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом 2016-2021 років здійснює свою рибогосподарську діяльність на водному об`єкті - Клекотинське водосховище неправомірно - без отримання водного об`єкта та земель водного фонду в користування та без погодження власника земельної ділянки.

Судом апеляційної інстанції враховується позиція Верховного Суду у постанові від 21.03.2019 у справі №923/213/18 про те, що наявність Режиму рибогосподарської експлуатації не дає підстав для одноосібного використання водного об`єкта та земельної ділянки під ним (п. 36).

Так у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №923/213/18 суд касаційної інстанції вказав на те, що наявність Режиму рибогосподарської експлуатації відокремленої ділянки Дудчанської затоки Каховського водосховища не дає підстави для одноособового використання відповідачем водного об`єкту загальнодержавного значення загальною площею 49,09 га, - Дудчанської затоки Каховського водосховища, на території Дудчанської сільської ради та земельної ділянки державної форми власності, загальною площею 49,09 га. З огляду на те, що водний об`єкт та земельна ділянка, яка знаходиться під водним об`єктом самовільно зайняті та використовуються відповідачем, але не передавались йому у користування за актом прийому - передачі чи будь-яким іншим чином будь - яким державним органом, касаційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення водного об`єкту та земельної ділянки, яка знаходиться під ним. Крім того суд дійшов висновку, що у розумінні ст. 51 Водного кодексу України Дудчанська затока Каховського водосховища є водосховищем комплексного призначення, а тому не може бути об`єктом оренди і відповідно передана у користування на умовах оренди.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №912/1941/20 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ані Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, ані Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, які надають право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та не визначають правових підстав користування водним об`єктом. Також судом відзначено, що у розумінні ст. 51 Водного кодексу України спірне водосховище взагалі не може бути об`єктом оренди, а відтак бути рибогосподарським водним об`єктом (є водосховищем комплексного призначення для потреб енергетики, зрошення, рекреації).

Так само у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 у справі 914/1326/16 суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що водні об`єкти мають передаватись в користування суб`єктам господарювання на підставі рішення уповноваженого органу на платній основі або інших умовах. Порядок їх експлуатації визначається уповноваженими органами з дотриманням принципу раціонального використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів. Ні Режим рибогосподарської експлуатації та науково - біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації, ні ліцензія на промисловий вилов риби, ні Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водним об`єктом. Також, касаційний суд вказав на те, що за змістом ст. 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми, такі об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду у комплексі із земельною ділянкою, а згідно зі ст. 59 Земельного кодексу України використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами. Звідси діяльність, якою займається відповідач на Добротвірському водосховищі, вимагає надання в користування (оренду) водного об`єкта, який надається лише разом із земельною ділянкою під ним, та згоди власника або землекористувача на використання земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладені висновки Верховного Суду, колегія суддів також відзначає, що з Водогосподарського паспорта водного об`єкта 1985 року (а.с.92-100 т.1), який наявний у матеріалах справи, вбачається, що Клекотинське водосховище має комплексне призначення: зрошення, риборозведення - по проекту, зрошення, риборозведення рекреація - фактично (а.с.96 т.1).

Крім того, судом апеляційної інстанції враховуючи приписи ч.4 ст. 74 ГПК України, ухвалою суду від 23.02.2022 у керівника Жмеринської окружної прокуратури та Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області витребувано відомості щодо наявності нового Водогосподарського паспорта Клекотинського водосховища, внесення змін до Водогосподарського паспорта Клекотинського водосховища від 1985 року погодженого Мінводхозом УССР 09.12.86 року.

На виконання вимог вказаної ухвали 09.03.2022 від Жмеринської окружної прокуратури надійшли пояснення до яких додано копію паспорта водного об`єкту "Водосховище "Клекотинське" площею 245,3932 га., розташованого за межами с.Клекотина на території Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, погодженого завідувачем сектора у Вінницькій області Державного агентства водних ресурсів України 21.12.2021.

Виготовлений новий паспорт водного об`єкту "Водосховище "Клекотинське" в якому призначення вказаного об`єкта є зрошення, риборозведення, рекреація, фактичне використання: риборозведення, рекреація, не спростовує відомості зазначені у Водогосподарському паспорті водного об`єкта 1985 року, про те, що об`єкт "Водосховище "Клекотинське" є водосховищем комплексного призначення.

Згідно вказаного паспорта від 21.12.2021 загальна площа водного дзеркала, а не площа земельної ділянки водного фонду комплексно становить 245,3932 га. про що зазначено в п.4 розділу 3 "Характеристика водного об`єкта" (а.с. 143 зворотня сторінка т.4).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру зазначено, що площа земельної ділянки 0525383000:01:001:0177 комплексно з водним об`єктом (категорія земель: землі водного фонду) становить 264,8185 га. (а.с. 171 т.1).

Тобто, колегія суддів відзначає, що позовна вимога прокурора у даній справі стосується земельної ділянки водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 052538300:01:001:0177, на якій розташований об`єкт - Клекотинське водосховище на території Мурафської об`єднаної територіальної громади, а не водної поверхні водосховища, що спростовує посилання відповідача на неоднаковість розміру площ спірної земельної ділянки та водного дзеркала водосховища.

В контексті викладеного судова колегія звертає увагу на те, що земельна ділянка водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 052538300:01:001:0177 існує в комплексі з Клекотинським водосховищем, яке є невід`ємно пов`язано з вказаною земельною ділянкою, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, в т.ч. витягом з Державного земельного кадастру від 12.07.2021 року НВ-0522137062021 з якого вбачається, що до вказаної земельної ділянки площею 264,82 га. за кадастровим номером 0525383000:01:001:0177 входять площі земель: під штучними водосховищами 230,4752 га (земельна ділянка безпосередньо під водою), під штучними водосховищами 5,2032 га (земельна ділянка безпосередньо під водою), під гідротехнічними спорудами 0,0168 га, інші захисні насадження 1,9070 (земельна ділянка суходолу вкрита деревною рослинністю), низинні заболочені землі 0,0493 га (болото), низинні заболочені землі 2,4436 га, (болото), пасовища 24,7235 га (прибережна захисна смуга - ділянка навколо водного дзеркала з видом угідь пасовище) (а.с. 171-174 т.1).

З підстав викладеного, враховуючи приписи ст. 51 Водного кодексу України, Клекотинське водосховище не підлягає передачі у користування для рибогосподарських потреб, оскільки має комплексне призначення.

Також за нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а саме ст. 4 в редакції, що діяла на час отримання відповідачем Режиму рибогосподарської експлуатації 2019 році та ст. 3 в діючій редакції, не можуть бути об`єктами оренди водосховища комплексного призначення.

Отже, фактичне використання (зайняття) відповідачем водного об`єкта всупереч вимог законодавства, розглядається як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави, оскільки спірне водосховище є комплексним та в силу закону, не може бути надане в оренду юридичній особі, а стосовно земельної ділянки водного фонду площею 264,82 га. з кадастровим номером 052538300:01:001:0177, на якій розташований об`єкт - Клекотинське водосховище на території Мурафської об`єднаної територіальної громади може бути лише здійснено право постійного користування державними рибогосподарськими підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури - п. в) ч. 3 ст. 59 ЗК України.

За змістом положень ст. ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно з нормою ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Об`єктами цивільних прав є речі, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 ЦК України).

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) - ст. 181 ЦК України, належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ст. 190 ЦК України).

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як передбачено ст. 395 ЦК України, речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав па землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зважаючи, що правопорушення є таким, що триває у часі, власник майна може звернутися за захистом свого права протягом всього часу, поки воно триває.

Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча б і не позбавляли власника володіння майном, але об`єктивно порушували його права і були протиправними.

Об`єктом негаторного позову є усунення триваючого правопорушення, що збереглося до моменту подання позову до суду.

Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник).

Відповідачем у негаторному позові є особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачу здійснювати правомірність щодо користування чи розпорядження майном.

Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до майна та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №910/13356/17 суд зробив висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

У постанові від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц Велика Палата Верховного Суду визначила, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України необхідно розглядати як непов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц зазначає, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 22.05.2018 у справі №469/1203/15-ц, у пункті 70 постанови від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, у пункті 80 постанови від 12.06. 2019 року у справі №487/10128/14-ц та у пункті 96 постанови від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц).

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України розглядається як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Позовна вимога - зобов`язати повернути земельну ділянку, розглядається як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, пункт 97 постанови від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц).

У постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №487/10128/14 від 12.06.2019 у справі №469/1044/17 від 15.09.2020 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

З урахуванням наведеного слід зробити висновок, що позовна вимога про повернення земель водного фонду, відповідає критерію належності способу захисту порушеного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача усунути перешкоди державі в особі Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області у користуванні та розпорядженні майном шляхом повернення земельної ділянки водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177, на якій розташований водний об`єкт - Клекотинське водосховище на території Мурафської об`єднаної територіальної громади, шляхом підписання акту приймання-передачі власнику, підлягають задоволенню.

Поряд з цим, доводи відповідача та посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні, що ПП "САЗАН" на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації та Дозволу №1 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 08.01.2019 має право користуватися Клекотинським водосховищем та те, що ПП "САЗАН" на підставі дозвільних документів лише користується водним об`єктом, а не користується земельною ділянкою водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177 на якій розташований водний об`єкт - Клекотинське водосховище не спростовують наведених у постанові висновків, оскільки з урахуванням викладених у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №912/1941/20, від 06.10.2021 у справі №914/1326/16 висновків, ні Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, ані Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, які надають право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та не можуть визначати правових підстав користування водним об`єктом.

Таким чином суд першої інстанції вищевказаного не врахував, припустився порушення норм матеріального права без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм та ухвалив рішення, яке не відповідає закону.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги, додану до відзиву в обґрунтування підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги копію рішення 11 сесії Мурафської сільської ради 8 скликання №563 від 03.11.2021 року «Про продаж права оренди земельних ділянок водного фонду на земельних торгах (аукціон) для рибогосподарських потреб на території Мурафської сільської ради та затвердження умов продажу оренди (а.с. 15-16 т.4), оскільки згідно з ч.3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Натомість в даному випадку відповідач не надав суду доказів неможливості подання вищевказаної копії рішення Мурафської сільської ради в процесі розгляду справи судом першої інстанції, яке було прийнято до ухвалення оскаржуваного рішення у даній справі з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява №18390/91; пункт 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.21р. у справі №902/777/21 скасуванню.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.21р. у справі №902/777/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.21р. у справі №902/777/21 скасувати та ухвалити нове рішення:

"1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Приватне підприємство «САЗАН» (вул. Заводська, буд. 4, с. Мурафа, Жмеринський район, Вінницька область, 23530, код ЄДРПОУ: 32148553) повернути державі в особі Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (вул. Коцюбинського, буд. 23, с. Мурафа, Жмеринський район, Вінницька область, 23530, код ЄДРПОУ: 04325495) земельну ділянку водного фонду площею 264,82 га з кадастровим номером 0525383000:01:001:0177, на якій розташований водний об`єкт - Клекотинське водосховище на території Мурафської об`єднаної територіальної громади, шляхом підписання акту приймання-передачі.

3. Стягнути з Приватного підприємства «САЗАН» (вул. Заводська, буд. 4, с. Мурафа, Жмеринський район (Шаргородський район), Вінницька область, 23530, код ЄДРПОУ: 32148553) на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок: 11А568201720343110002000003988) - 2 270,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви."

3. Стягнути з Приватного підприємства «САЗАН» (вул. Заводська, буд. 4, с. Мурафа, Жмеринський район (Шаргородський район), Вінницька область, 23530, код ЄДРПОУ: 32148553) на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок: 11А568201720343110002000003988) - 3405,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу судових наказів доручити Господарському суду Вінницької області.

5. Справу №902/777/21 повернути до Господарського суду Вінницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "18" квітня 2022 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.