Рішення

від 17.04.2022 по справі 910/18240/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.04.2022Справа № 910/18240/21За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Комунального підприємства «Центр здоров`я»

про стягнення 180 014, 46 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію відповідачу КП «Центр здоров`я» - ПАТ «Київенерго» у розмірі 143 201,79 грн., право вимоги позивачем набуте відповідно до Договору № 601-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018. Окрім того, позивачем нараховано інфляційну складову боргу 24 630,71 грн. та 3 % річних у розмірі 12 181,96 грн.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що 11.10.2018 між позивачем та ПАТ «Київенерго» було укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18, відповідно до якого ПАТ «Київенерго» відступило, а Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» набуло права вимоги до визначених додатку до такого договору суб`єктів щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

30.11.2021 від позивача надійшло клопотання про виконання вимог ухвали суду від 15.11.2021.

За вказаних обставин, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.

Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03040, м. Київ, проспект 40 - річчя Жовтня 88.

Проте, поштовий конверт № 0105491694390 було повернуто суду 24.01.2022 з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як стверджує позивач, ПАТ «Київенерго» у період з січня 2016 року по квітень 2018 року поставляло відповідачу теплову енергію за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (40 - річчя Жовтня), будинок 88.

На підтвердження вказаних обставин, позивачем надано копію рахунку - фактури № 8021034-0301/2015-4 від 30.04.2018 щодо поставленої ПАТ «Київенерго» теплової енергії на користь Комунального підприємства «Центр здоров`я» за період з січня 2016 по квітень 2018 року на суму 143 201,79 грн. Крім того, на підтвердження поставки на користь відповідача теплової енергії позивачем надано копії облікових карток щодо спожитої теплової енергії за спірний період.

Обставини поставки теплової енергії на суму 143 201,79 грн. відповідачем не оспорюються та підтверджуються матеріалами справи, зокрема обліковими картками по спірному періоду, витягами з бази даних ПАТ «Київенерго» «Уніван - Термал».

Разом з тим, як вказує позивач та підтверджено матеріалами справи, 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» (кредитор/постачальник) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Київтеплоенерго» (новий кредитор/позивач) було укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) № 601/18.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками наведених суб`єктів господарювання.

Так, відповідно до п. 1.1. договору цесії, ПАТ «Київенерго» відступило, а Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців (споживачів) щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії.

Згідно п. 3.4. Договору цесії, позивач має право на отримання замість Кредитора (ПАТ «Київенерго») від споживачів, визначених у Додатку № 1 сплати заборгованостей, право вимоги на які відступлене за цим договором.

Відповідно до п. 4691 витягу з Додатку № 1 до Договору цесії, позивач набув право вимоги заборгованості за спожиту до 01.05.2018 Комунальним підприємством «Центр здоров`я» теплову енергію за особовим рахунком № 8021034-0301 у розмірі 143 201,79 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач направляв на адресу відповідача повідомлення про зміну кредитора від 08.04.2019 № 1/5-8021034-0301 згідно вказаного вище договору цесії.

Оскільки відповідач позивачу 143 201,79 грн не сплатив, то вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За таких обставин, суду належним чином доведено перехід права вимоги за заявленою у даному позові вимогою про стягнення з відповідача боргу за спожиту відповідачем теплову енергію за особовим рахунком № 8021034-0301 у розмірі 143 201,79 грн.

Разом з тим щодо обставин відсутності укладання ПАТ «Київенерго» з відповідачем письмового договору з постачання теплової енергії за спірний період, суд відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виникнення цивільних прав та обов`язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживач отримує такі послуги, оскільки від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався), та має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV) визначав основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Частиною 1 статті 19 Закону № 1875-IV визначалось, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Проте судом встановлено, що всупереч наведених вимог закону відповідачем у спірний період не був укладений відповідний договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

У той же час, відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. Разом із цим, визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 року в справі № 904/6293/17.

Суд зазначає, що підставою для виникнення у відповідача зобов`язань з оплати послуг з постачання гарячої води без укладеного договору є, насамперед, факт надання відповідних послуг, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875-IV передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (п. 20 Правил).

Відповідно до п. 3 Правил послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Судом встановлено, що між відповідачем та ПАТ «Київенерго» договір на постачання теплової енергії не укладався, проте, з огляду на постачання ПАТ «Київенерго» теплової енергії, у відповідача виник обов`язок по оплаті поставленої ПАТ «Київенерго» теплової енергії, докази поставки якої наявні у матеріалах справи на загальну суму 143 201,79 грн.

Крім того, позивачем надано Акт звіряння розрахунків за теплову енергію за по особовому рахунку відповідача за спірний період, згідно якого вказана заборгованість відповідача за отриману теплову енергію становить у розмірі 143 201,79 грн. Вказаний Акт відповідачем не повернутий з підписом на адресу позивача, також заперечень на такий Акт не надано, у зв`язку з чим такий вважається підписаний відповідачем, тобто визнана сума боргу.

Суд вказує, що обставини обсягу/тарифу поставленої ПАТ «Київенерго» теплової енергії відповідачем не оспорюються.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суду доведено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримував теплову енергію за відсутності письмового договору за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський 88 за період з січня 2016 по квітень 2018 року на загальну суму 143 201,79 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, контррозрахунок заявленої позивачем суми заборгованості не надав, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять.

Разом з тим, як вказувалось судом вище, між ПАТ «Київенерго» та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги в тому числі по заборгованості відповідача за поставлену від ПАТ «Київтеплоенерго» теплову енергію за період з січня 2016 по квітень 2018 року на загальну суму 143 201,79 грн. Доказів оспорення чи скасування даного договору цесії сторонами не надано, а матеріали справи не містять.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що бездоговірне споживання відповідачем теплової енергії за рахунок централізованого опалення є порушенням вимог чинного законодавства, а тому вартість теплової енергії, безпідставно отриманої відповідачем у сумі 143 201,79 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням Договору про відступлення на користь позивача права вимоги за надані ПАТ «Київенерго» послуги з постачання відповідачу теплової енергії на вказану суму.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової 24 630,71 грн та 3% річних у сумі 12 181,96грн., суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Також, відповідно до п. 1.3. договору цесії, Кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги також будь - яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка, штраф, пені) 3 % річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь - які інші без виключень та обмежень), що нараховані Кредитором та виникли до дати укладення цього договору та/або можуть бути нараховані та/або можуть виникнути після укладення цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії за договорами та споживачами, які зазначені у Додатку № 1 до цього договору.

Судом здійснено перевірку заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та встановлено їх арифметичну правильність, у зв`язку з чим вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 24 630,71 грн інфляційних втрат та 12 181,96 грн 3% річних визнаються судом обґрунтованими та задовольняються судом також.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) задовольнити повністю.

Стягнути комунального підприємства «Центр здоров`я» 03040, м. Київ, проспект Голосіївський, 88, код ЄДРПОУ 25411945) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) 143 201 (сто сорок одну тисяч двісті одну) грн. 79 коп. основного боргу, 24 630 (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять) грн 71 коп. інфляційну складову боргу, 12 181 (двадцять тисяч сто вісімдесят одна) грн. 96 коп. 3 % річних та 2 700 (дві тисячі сімсот) грн. 22 коп. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ, в порядку встановленому ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко