Ухвала

від 17.04.2022 по справі 916/877/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/877/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області

(суддя - Лічман Л.В.)

від 05.08.2021

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Будішевська Л.О.; судді: Таран С.В., Аленін О.Ю.)

від 13.12.2021

та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Будішевська Л.О.; судді: Таран С.В., Аленін О.Ю.)

від 25.01.2022

у справі № 916/877/21

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер"

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про визнання недійсними рішень загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 у справі №916/877/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 у справі №916/877/21 залишено без змін.

Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №916/877/21 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер" адвоката Берназ-Ганєвої А.В. про компенсацію судових витрат задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер" 42 966, 00 грн - витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи №916/877/21 в суді апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 05.08.2021, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 та додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №916/877/21, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на зазначені судові рішення, до якої також додано заяву про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , колегією суддів встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 288 та 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Оскаржувану постанову Південно-західним апеляційним господарським судом прийнято 13.12.2021, повний текст її складено та підписано 20.12.2021. Отже, двадцятиденний строк на оскарження постанови обчислюється з дня складення її повного тексту, а саме з 20.12.2021. Тому останнім днем строку для подання касаційної скарги на зазначену постанову було 10.01.2022.

ОСОБА_1 касаційну скаргу подано 31.01.2022, про що свідчить відбиток календарного штемпелю на поштовому конверті, в якому її надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, тобто скаржником пропущено строк, встановлений ст. 288 ГПК України для подання касаційної скарги.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту зазначеної норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

До касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яку мотивовано тим, що повний текст постанови засобами поштового зв`язку позивач не отримував. Копію оскаржуваної постанови отримано скаржником 11.01.2022 при ознайомленні представника з матеріалами справи, про що є відповідна відмітка / підпис представника позивача в матеріалах справи.

Разом з тим до заяви про поновлення строків на касаційне оскарження не надано жодних доказів на підтвердження доводів, викладених у ній. Касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду без матеріалів справи №916/877/21, тому суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити докази отримання оскаржуваного судового рішення представником скаржника.

Враховуючи, що обставини, які зазначені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження не підтверджені належними доказами, зокрема, копією заяви про ознайомлення з матеріалами справи з відміткою про отримання копії оскаржуваного судового рішення, то у суду відсутні підстави для визнання їх поважними, і відповідно - для поновлення пропущеного строку.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Крім того, згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, при цьому посилається на постанови Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №740/2194/15-ц, від 27.02.2019 у справі №761/27538/17, від 02.05.2018 у справі №910/20357/16, від 09.10.2018 у справі №910/2062/18, від 07.11.2018 у справі №910/2707/18, від 02.05.2018 у справі №911/190/17, від 08.05.2018 у справі №916/3457/16, від 17.04.2018 у справі №922/1671/16, від 11.06.2018 у справі №916/613/17, від 12.06.2018 у справі №914/1425/17, від 08.05.2018 у справі №916/772/17, від 05.06.2018 у справі №904/8308/17, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 01.08.2019 у справі 915/237/18, від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

Проте скаржник не наводить щодо застосування якої саме конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) викладено висновок у постановах Верховного Суду, на які він посилається, та не застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

Також підставою касаційної скарження зазначає п. 4 ст. 287 ПК України, проте скаржником конкретно не зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на його думку останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, оскільки касаційну скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання та підстави, наведені скаржником щодо поновлення строку на касаційне оскарження, визнано неповажними та не зазначено щодо застосування якої саме конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) викладено висновок у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, та не застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення та скаржником конкретно не зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на його думку останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, то подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд касаційної інстанції зазначає, що заяву про зупинення виконання судових рішень буде розглянуто після усунення недоліків касаційної скарги.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 строком на 30 діб.

Верховний Суд вважає за можливе прийняти цю ухвалу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Керуючись статтями 234, 288, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2021, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №916/877/21 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

2. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- надати суду заяву про поновлення строків на подання касаційної скарги та навести інші підстави для поновлення такого строку, в обґрунтування яких надати відповідні докази;

- навести, щодо застосування якої саме конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) викладено висновок у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, та не застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення;

- зазначити або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали судом касаційної скарги буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

І. Кондратова