Рішення

від 14.04.2022 по справі 760/4649/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2-а/760/661/22

Справі № 760/4649/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Кривулько С.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської митниці Державної митної служби України, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил №0012/10000/21 від 04.02.2021.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що постановою про порушення митних правил №0609/10000/19 від 12.12.2019, виданою відповідачем, позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 557 556,35 грн.

В обґрунтування поданого позову позивач вказує, що оскаржувана постанова була винесена без встановлення обставин правопорушення та без складання протоколу, що є підставою для визнання її протиправною та скасування.

Крім того стверджує, що в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на дії позивача, які останній вчинив та склад якого правопорушення вбачається в його діях.

Позивач вважає, що зазначена постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона складу правопорушення та відсутнє в оскаржуваній постанові посилання на конкретне порушення, передбачених ст. 485 МК України.

Крім того позивач зазначає, що в Акті перевірки взагалі відсутні відомості про те, в чому саме полягає порушення позивачем пункту 190.1 ст. 190 ПК України.

Вказує, що зазначаючи в Акті перевірки та оскаржуваній постанові, як на підставу для своїх дій наявність факту «передачі товару у користування», то у відповідача немає повноважень застосовувати підпункт 54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 ПК України, оскільки дані норми не містять заборони «передачі товару у користування», а стосуються лише «випуску товарів».

Стверджує, що Акт перевірки та оскаржувана постанова не містять доказів в підтвердження вартості товару як загалом, так про вартість кожної одиниці товару, з яких були здійсненні розрахунки нарахування податкових зобов`язань.

Зазначає, що строк притягнення позивача до відповідальності сплинув ще 30.11.2020. а тому відповідач незаконно розпочав справу про порушення митних правил та притягнув позивача до відповідальності.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

24.02.2021 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою суду від 24.02.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.04.2021 на адресу суду представником відповідача Київської митниці Держмитслужби - Панькіним Д.В. подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача посилається на те, що відповідно до диспозиції ст. 485 МК України порушенням митних правил визнається - заявленням в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митним органам документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Вказує, що на підставі наказу Київської митниці Держмитслужби від 04.09.2020 № 338 робочою групою управління митного аудитуКиївської митниці Держмитслужби проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» (код ЄДРПОУ 39278628) дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за митною декларацією від 28.01.2019 № UA100120/2019/188443.

Зазначає, що 21.10.2020 за результатами перевірки складено Акт № 83/20/7.8-19-02/39278628 «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» (код ЄДРПОУ 39278628) з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині дотримання умов митного режиму тимчасового ввезення за митними деклараціями: від 28.01.2019 № UA100120/2019/188443.

Зі змісту вказаного Акту слідує, що 28.01.2019 ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» за митною декларацією типу «ІМ/31/ДЕ» № UA100120/2019/188443 у митний режим «тимчасове ввезення» поміщено товари «Двигуни гідравлічні силові, для буріння нафтових та газових свердловин долотами з використанням в якості робочої рідини води чи бурового розчину:- двигун гвинтовий вибійний ДРУ-95 с КОБ, ПК (зав. № 3007, 4040, 7070, 7072, 5050, 7088, 7083, 3009) - 8 шт.; - двигун гвинтовий вибійний ДРУ-106 с КОБ, ПК (зав. № 4220, 4228, 5260, 4243, 4224, 4237, 4236, 3175) - 8 шт.; Призначені для буріння вертикальних, похило-спрямованих, горизонтальних нафтових та газових свердловин. Виробник: АО "Пермнефтемашремонт". Країна виробництва RU. Торговельна марка: "Пермнефтемашремонт"», фактурною вартістю 13 190 000,00 російських рублів, митною вартістю 5 566 180,00 гривень.

Відповідно до графи 36 «Преференція» митної декларації № UA100120/2019/188443, під час митного оформлення вказаних вище товарів декларантом застосовано преференцію по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість за кодом 198 «Товари, що можуть поміщуватись в режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік)».

Зазначає, що відповідно до листа-зобов`язання від 28.01.2019 № 28/01-1, наявного в матеріалах митного оформлення за МД № UA100120/2019/188443, ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» в особі директора ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий ТУМ Солом`янського РУ ГУМВС України в місті Києві, 15.12.2001 р., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), зобов`язалось до закінчення строку тимчасового ввезення здійснити зворотнє вивезення зазначених вище товарів або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо цих товарів законодавством України, і надати митному органу передбачені законодавством України документи і відомості, потрібні для проведення митного контролю й митного оформлення товарів. Про відповідальність згідно зі статтями 469, 470, 472, 474, 475, 481, 485 МК України директор попереджений.

Вказує, що аналізом зареєстрованих у єдиному реєстрі податкових накладних ДФС України (далі - ЄРПН) встановлено, що ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» зареєстровано податкові накладні, відповідно до яких ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 38516938) отримало в оренду протягом 2019 року «двигуни гвинтові забійні ДРУ-95 та ДРУ-106», а саме двигуни ДРУ-95 (зав. № 4040, 7070, 7088, 7083, 3009) та двигуни ДРУ-106 (зав. № 4236, 3175), ввезених на територію у митному режимі «тимчасового ввезення» за митною декларацією від 28.01.2019 №UA100120/2019/188443.

При цьому, на запит Київської митниці Держмитслужби від 05.03.2020 №7.8-1/19/11/4591 ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» листом повідомило, що обладнання, ввезене за МД № UA100120/2019/188443, використовувалось для власних цілей та вивезене 20.06.2019 за МД №UA100120/2019/479726 з дотриманням умов режиму тимчасового ввезення.

Посилається, що відповідно до інформації, наданої управління забезпечення митного контролю та оформлення, відділом митного оформлення № 2 митного поста «Київ-Столичний» митний режим тимчасового ввезення за МД від 28.01.2019 № UA100120/2019/188443 завершено шляхом вивезення обладнання за межі України за митною декларацією типу «ЕК/11/АА» від 20.06.2019 № UA100120/2019/479726. Товар вивезено до закінчення строку тимчасового ввезення, а саме до 30.06.2019. Митні платежі сплачено у відповідності до вимог статті 6 МК України. Передача права використання режиму тимчасового ввезення, згідно зі ст. 109 МК України, не здійснювалась.

Стверджує, що відповідно до частини 7 статті 106 МКУ у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами.

Таким чином, відповідно до частини 14 статті 354 МК України за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування встановлено, що ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» внаслідок порушення вимог частини 7 статті 106 МК України, пункту 190.1 статті 190 та пункту 206.7 статті 206 Податкового кодексу України через передачу в оренду товарів: «Двигуни гідравлічні силові, для буріння нафтових та газових свердловин долотами з використанням в якості робочої рідини води чи бурового розчину: - двигун гвинтовий вибійний ДРУ-95 с КОБ, ПК (зав. № 4040, 7070, 7088, 7083, 3009) - 5 шт.; - двигун гвинтовий вибійний ДРУ-106 с КОБ, ПК (зав. № 4236, 3175) - 2 шт.; Призначені для буріння вертикальних, похило-спрямованих, горизонтальних нафтових та газових свердловин, поміщених в митний режим «тимчасове ввезення» за МД від 28.01.2019 № UA100120/2019/188443, зобов`язане сплатити митні платежі в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України в митному режимі імпорту, за відрахування суми вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митним платежами.

Враховуючи висновок, викладений у Акті Київської митниці Держмитслужби від 21.10.2020 № 83/20/7.8-19-02/39278628 «Про результати документальної невиїзної ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» (код ЄДРПОУ 39278628) з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині дотримання умов митного режиму тимчасового ввезення за митними деклараціями:

- від 28.01.2019№ UA100120/2019/188443», ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» на думку митного органу порушило вимоги:

- частини 7 статті 106 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита з товарів на загальну суму 99 843, 36 грн.;

- пункту 190.1 статті 190, пункту 206.7 статті 206 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 419 342, 09 грн.

Стверджує, що встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 519 185, 45 грн.

Посилається, що відповідно до ч. 2 ст. 459 МКУ суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

З урахуванням викладеного митний орган вважає, що в діях гр. ОСОБА_1 - керівника ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» (код ЄДРПОУ 39278628), що призвели до зменшення розміру митних платежів на суму 519 185, 45 грн., вбачаються ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України.

З урахуванням викладеного представник просив у задоволенні позову відмовити.

12.04.2021 позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову.

13.04.2021 позивачем було подано до суду ще одну заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14.04.2021 заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову від 12.04.2021 було повернуто позивачу.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14.04.2021 заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову від 13.04.2021 було повернуто позивачу.

28.04.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У поданому відзиву позивач посилається на те, що відповідачем не було спростовано жодного доводу викладеного у позовні заяві, а тому просить суд позовні вимоги задовольнити.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника Київської митниці Держмитслужби Панкявічюса Кастіліса від 04.02.2021 у справі про порушення митних правил №0012/10000/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 1 557 556,35 грн. (а.с. 15-19).

Як вбачається з постанови, на підставі наказу Київської митниці Держмитслужби

від 04.09.2020 № 338 робочою групою управління митного аудитуКиївської митниці Держмитслужби проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» (код ЄДРПОУ 39278628) дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за митною декларацією від 28.01.2019 № UA100120/2019/188443.

21.10.2020, за результатами перевірки складено Акт № 83/20/7.8-19-02/ НОМЕР_2 «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» (код ЄДРПОУ 39278628) з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині дотримання умов митного режиму тимчасового ввезення за митними деклараціями: - від 28.01.2019 № UA100120/2019/188443» (а.с. 21-28).

Зі змісту вказаного Акту слідує, що 28.01.2019 ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» за митною декларацією типу «ІМ/31/ДЕ» № UA100120/2019/188443 у митний режим «тимчасове ввезення» поміщено товари «Двигуни гідравлічні силові, для буріння нафтових та газових свердловин долотами з використанням в якості робочої рідини води чи бурового розчину:- двигун гвинтовий вибійний ДРУ-95 с КОБ, ПК (зав. № 3007, 4040, 7070, 7072, 5050, 7088, 7083, 3009) - 8 шт.; - двигун гвинтовий вибійний ДРУ-106 с КОБ, ПК (зав. № 4220, 4228, 5260, 4243, 4224, 4237, 4236, 3175) - 8 шт.; Призначені для буріння вертикальних, похило-спрямованих, горизонтальних нафтових та газових свердловин. Виробник: АО "Пермнефтемашремонт". Країна виробництва RU. Торговельна марка: "Пермнефтемашремонт"», фактурною вартістю 13 190 000, 00 російських рублів, митною вартістю 5 566 180, 00 гривень.

Відповідно до графи 36 «Преференція» митної декларації № UA100120/2019/188443, під час митного оформлення вказаних вище товарів декларантом застосовано преференцію по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість за кодом 198 «Товари, що можуть поміщуватись в режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік)».

Також з тексту оскаржуваної постанови вбачається, що відповідно до листа-зобов`язання від 28.01.2019 № 28/01-1, наявного в матеріалах митного оформлення за МД №UA100120/2019/188443, ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» в особі директора ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий ТУМ Солом`янського РУ ГУМВС України в місті Києві, 15.12.2001 р., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), зобов`язалось до закінчення строку тимчасового ввезення здійснити зворотнє вивезення зазначених вище товарів або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо цих товарів законодавством України, і надати митному органу передбачені законодавством України документи і відомості, потрібні для проведення митного контролю й митного оформлення товарів. Про відповідальність згідно зі статтями 469, 470, 472, 474, 475, 481, 485 МК України директор попереджений.

При цьому, аналізом зареєстрованих у єдиному реєстрі податкових накладних ДФС України (далі - ЄРПН) митним органом встановлено, що ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» зареєстровано податкові накладні, відповідно до яких ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 38516938) отримало в оренду протягом 2019 року «двигуни гвинтові забійні ДРУ-95 та ДРУ-106», а саме двигуни ДРУ-95 (зав. № 4040, 7070, 7088, 7083, 3009) та двигуни ДРУ-106 (зав. № 4236, 3175), ввезених на територію у митному режимі «тимчасового ввезення» за митною декларацією від 28.01.2019 № UA100120/2019/188443.

Як зазначено у оскаржуваній постанові, на запит Київської митниці Держмитслужби від 05.03.2020 № 7.8-1/19/11/4591 ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» листом повідомило, що обладнання, ввезене за МД № UA100120/2019/188443, використовувалось для власних цілей та вивезене 20.06.2019 за МД № UA100120/2019/479726 з дотриманням умов режиму тимчасового ввезення.

Також митний орган зазначає, що відповідно до інформації, наданої управління забезпечення митного контролю та оформлення, відділом митного оформлення № 2 митного поста «Київ-Столичний» митний режим тимчасового ввезення за МД від 28.01.2019 №UA100120/2019/188443 завершено шляхом вивезення обладнання за межі України за митною декларацією типу «ЕК/11/АА» від 20.06.2019 № UA100120/2019/479726. Товар вивезено до закінчення строку тимчасового ввезення, а саме до 30.06.2019. Митні платежі сплачено у відповідності до вимог статті 6 МК України. Передача права використання режиму тимчасового ввезення, згідно зі ст. 109 МК України, не здійснювалась.

Крім того, з тексту оскаржуваної постанови вбачається, відповідно до частини 14 статті 354 МК України за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування встановлено, що ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» внаслідок порушення вимог частини 7 статті 106 МК України, пункту 190.1 статті 190 та пункту 206.7 статті 206 Податкового кодексу України через передачу в оренду товарів: «Двигуни гідравлічні силові, для буріння нафтових та газових свердловин долотами з використанням в якості робочої рідини води чи бурового розчину: - двигун гвинтовий вибійний ДРУ-95 с КОБ, ПК (зав. № 4040, 7070, 7088, 7083, 3009) - 5 шт.; - двигун гвинтовий вибійний ДРУ-106 с КОБ, ПК (зав. № 4236, 3175) - 2 шт.; Призначені для буріння вертикальних, похило-спрямованих, горизонтальних нафтових та газових свердловин, поміщених в митний режим «тимчасове ввезення» за МД від 28.01.2019 №UA100120/2019/188443, зобов`язане сплатити митні платежі в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України в митному режимі імпорту, за відрахування суми вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митним платежами.

Враховуючи висновок, викладений у Акті Київської митниці Держмитслужби від 21.10.2020 № 83/20/7.8-19-02/39278628 «Про результати документальної невиїзної ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» (код ЄДРПОУ 39278628) з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині дотримання умов митного режиму тимчасового ввезення за митними деклараціями: - від 28.01.2019 №UA100120/2019/188443», митний орган прийшов до висновку, що ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» порушило вимоги:

- частини 7 статті 106 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита з товарів на загальну суму 99 843,36 грн.;

- пункту 190.1 статті 190, пункту 206.7 статті 206 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 419 342,09 грн.

Митний орган стверджує, що встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 519 185, 45 грн.

Разом із тим, суд не може погодитися із даними доводами митного органу, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 25 частини першої статті 4 МК України митний режим - комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Відповідно до статті 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Згідно з частиною першою статті 11 МК України іноземні товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, зберігають статус іноземних товарів.

Відповідно до частини шостої статті 104 МК України для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна: 1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення; 2) у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов`язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені митним органом; 3) подати митному органу дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством; 4) сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов`язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Відповідно до статті 285 МК України умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом застосовується до товарів, зазначених у статті 106 цього Кодексу, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 цього Кодексу.

Порядок застосування умовного часткового звільнення від оподаткування ввізним митом визначено статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 286 МК України до товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, застосовується умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному главою 18 цього Кодексу.

У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ввізним митом, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі ввізне мито сплачується у порядку, визначеному частиною сьомою статті 106 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 106 МК України у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) можуть поміщуватися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у статтях 105, 189 цього Кодексу, а також у Додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків.

Законом від 24.03.2004 року №1661-IV Україна приєдналася до Конвенції про тимчасове ввезення (далі також - Конвенція).

Згідно із статтею 1 Додатка Е Конвенції часткове звільнення означає звільнення від сплати частини суми ввізного мита й податків, які мали б бути стягнуті, якби товари пройшли процедуру митного оформлення для використання в межах території ввезення, за станом на дату, на яку на них було поширено режим тимчасового ввезення.

Відповідно до частин другої - шостої статті 106 МК України у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Сума митних платежів сплачується при поміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення та розраховується за встановлений митним органом строк дії цього митного режиму.

У такому ж порядку сплачуються митні платежі у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до статті 108 цього Кодексу.

Загальна сума митних платежів, яка підлягає сплаті за час перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.

Відповідно до частин першої - третьої статті 108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

З урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов`язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови.

Згідно з частиною першою статті 109 МК України за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, митний орган надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа: 1) відповідає вимогам, встановленим цим Кодексом; та 2) приймає на себе зобов`язання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.

Відповідно до частини першої статті 112 МК України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

Згідно з частиною сьомою статті 106 МК України у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов`язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов`язань відповідно до розділу II Податкового кодексу України.

Стаття 458 МК України визначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція статті 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Суд вважає, що висновок про виявлення факту правопорушення митних правил, що є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є винні дії суб`єкта правопорушення.

Такі дані можуть бути отримані тільки за результатами всебічного аналізу обставин митного оформлення і ретельної перевірки дій під час цього процесу як з боку декларанта, так і з боку працівників митного органу, що беруть у ньому участь.

Так, об`єктивною стороною адміністративного правопорушення за ст. 485 МК України є дії. Під дією розуміється активний вчинок особи, в якій виражена зовні її воля і яка спрямована на застосування особою при декларуванні товарів саме таких ставок ввізного мита, яке справляється з товарів , що ввозяться на митну територію України, які звільняють від сплати митних платежів або зменшують їх розмір.

Водночас суб`єктивна сторона правопорушення характеризується умисною або необережною (самовпевненість або недбалість) формами вини. Ставлення винного до наслідків у вигляді недоборів податків і зборів, за відсутності ознак злочину, може характеризуватися прямим умислом або необережністю.

З матеріалів справи встановлено, що підставою винесення оскаржуваної постанови стало те, що ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» зареєстровано податкові накладні, відповідно до яких ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 38516938) отримало в оренду протягом 2019 року «двигуни гвинтові забійні ДРУ-95 та ДРУ-106», а саме двигуни ДРУ-95 (зав. № 4040, 7070, 7088, 7083, 3009) та двигуни ДРУ-106 (зав. № 4236, 3175), ввезених на територію у митному режимі «тимчасового ввезення» за митною декларацією від 28.01.2019 №UA100120/2019/188443, тобто використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Разом з тим, позивач у позовній заяві стверджує, що обладнання, ввезене за МД №UA100120/2019/188443, використовувалось для власних цілей ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» та вивезене 20.06.2019 за МД № UA100120/2019/479726 з дотриманням умов режиму тимчасового ввезення.

Будь-яких доказів того, що ТОВ «ДЖИУФІЗІКС ЕНД ДРІЛЛІНГ СЕРВІСІЗ» протягом 2019 року передавало у користування (оренду) ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» «двигуни гвинтові забійні ДРУ-95 та ДРУ-106», а саме двигуни ДРУ-95 (зав. № 4040, 7070, 7088, 7083, 3009) та двигуни ДРУ-106 (зав. № 4236, 3175), ввезених на територію у митному режимі «тимчасового ввезення» за митною декларацією від 28.01.2019 № UA100120/2019/188443, матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Інших обставин, які б свідчили про порушенням позивачем частини сьомої статті 106 МК України та підлягали б оцінці судом Постанова не містить.

Згідно ч 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, згідно ч. 1 вказаної статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

При цьому, п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно зі ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законом обставини.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідачем у відзиві на позовну заяву викладені ті ж обставини, що і у оскаржуваній постанові.

Разом із тим, будь-яких доказів на їх підтвердження та доведення вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушення відповідачем до суду не додано.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевказані обставини встановлені судом, оцінивши всі зібрані докази по справі, суд вважає, що притягнення позивача ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил відбулося без повного та належного з`ясування всіх обставин справи і встановлення його вини, а тому оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач при зверненні до суду із позовом судовий збір не сплачував, оскільки останній є особою з інвалідністю I групи, що підтверджується копією Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААб № 447578 від 26.01.2021.

Відповідно до ст. ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

У постанові від 18 березня 2020 року, провадження №11-1287апп18, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року, провадження № 21-1410а16, про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік" з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 270,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України на користь держави судового збору у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 69, 257, 264, 485, 489, 498 МК України, 2, 4-5, 7-10, 72-78, 241-244, 245, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,задовольнити.

Постанову Київської митниці Державної митної служби про порушення митних правил №0012/10000/21 від 04.02.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 557 556,35 грн. - скасувати.

Провадження у справі про порушення митних правил №0012/10000/21 від 04.02.2021 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15.04.2022.

Суддя: О.М.Букіна