Рішення

від 04.04.2022 по справі 807/125/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 квітня 2022 року м. Ужгород№ 807/125/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Рошко Л.М.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатбудпостач" представник не з`явився;

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЦА Україна" представник не з`явився;

відповідач Ужгородська міська рада представник не з`явився;

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивачів Приватне підприємство "Закарпатінвестбуд" представник не з`явився;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державне підприємство "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбудпостач", Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЦА Україна" до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивачів - Приватне підприємство "Закарпатінвестбуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державне підприємство "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатбудпостач" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЦА Україна" звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивачів - Приватне підприємство "Закарпатінвестбуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державне підприємство "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, якою просять визнати протиправними дії Ужгородської міської ради щодо надання недостовірних вихідних даних для розробки Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород станом на 01.01.2014 року, затвердженої рішенням Ужгородської міської ради від 14 липня 2014 року за № 1398 та проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород станом на 01.01.2014 р, в тому числі щодо інженерної підготовки і захисту територій, водопостачання, каналізації, зовнішнього освітлення, дощової каналізації, телефонного зв`язку, кабельного телебачення, санітарної очистки, озеленення, кладовища, крематоріїв та вулично-дорожньої мережі, загальної площі земель, площі сільськогосподарських угідь та земель загального користування в межах населеного пункту міста Ужгорода.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 лютого 2018 року вказана адміністративна справа передана для розгляду судді Маєцькій Н.Д.

Ухвалою суду (суддя Маєцька Н.Д.) від 21 лютого 2018 року було прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року (суддя Маєцька Н.Д.) зупинено провадження у справі № 807/125/18 - до одержання результатів комплексної економічної експертизи та експертизу з питань землеустрою.

Розпорядженням керівника апарату суду від 10 серпня 2020 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 807/125/18, у зв`язку з тривалою відсутністю судді Маєцької Н.Д., за результатами якого справу передано на розгляд судді Гаврилко С.Є..

24 червня 2020 року від експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про оплату вартості судової експертизи та надання додаткових матеріалів по даній адміністративній справі (Т. 5 а.с.а.с. 188, 189).

Листом Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року у зв`язку з необхідністю вирішення (розгляду) вказаного клопотання було витребувано від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз адміністративну сперву № 807/125/18 (Т. 5 а.с. 192).

10 серпня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла адміністративна справа № 807/125/18 (Т. 5 а.с. 193).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року було прийнято дану позовну заяву до провадження та поновлено провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року було постановлено витребувати докази в даній справі, що були вказані в клопотанні експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 24 червня 2020 року, зокрема про надання додаткових матеріалів по даній адміністративній справі (Т. 5 а.с.а.с. 188, 189).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року було зупинено провадження у справі № 807/125/18 - до одержання результатів комплексної економічної експертизи та експертизу з питань землеустрою (Т. 8 а.с.а.с. 29-33).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року провадження у справі було поновлено (Т. 8 а.с.а.с. 48, 49).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року було зупинено провадження у справі № 807/125/18 - до одержання результатів комплексної економічної експертизи та експертизу з питань землеустрою (Т. 8 а.с.а.с. 69-72).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року провадження у справі було поновлено (Т. 8 а.с.а.с. 88, 89).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 липня 2014 року на пленарному засіданні XXIII сесії VI скликання Ужгородською міською радою прийнято рішення за № 1398 "Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради", яким затверджено Технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради. Позивачі вказують, що ознайомившись з Технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород Ужгородської міської ради станом на 01 січня 2014 рік, що розроблена ДП "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та затверджена рішенням Ужгородської міської ради від 14 липня 2014 року за № 1398, Звітом про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності за формою 6-зем по м. Ужгороду станом на 01 січня 2014 року та листом ПАТ "Закарпатгаз" № гК02.2-ЛВ-433-0218 від 07 лютого 2018 року, позивачі вважають, що відповідачем надано недостовірні вихідні дані для розроблення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород Ужгородської міської ради станом на 01 січня 2014 року та проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород, у зв`язку з чим дії відповідача є протиправними та порушують права позивачів, як землекористувачів, на справедливу плату за землю.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що розрахунок нормативної грошової оцінки земель м. Ужгород було виконано з визначенням середньої базової вартості одного квадратного метру земель населеного пункту, в якому витрати на освоєння та облаштування земель міста Ужгород станом на 01 січня 2014 року визначені як сума витрат за відновною вартістю кожного з показників - 2876276,7026 тис. грн. Додатком В до технічної документації, Ужгородською міською радою було визначено відновну вартість переліку обладнання міста Ужгород в сумі 28777716,6162 тис. грн. Посилання позивача на дані про невідповідність зазначеної кількості натурального показника певних складових є безпідставним, оскільки позивачами не спростовуються дані вартості переліку обладнання. Також відповідач вказав, що не можна визнавати посилання позивачів на невірне обрахування Ужгородською міською радою площі території, як на порушення прав позивачів, так як за правилами логіки та математики теоретично ймовірне завищення площі потягло за собою зменшення вартості, з якою обраховуються податки з позивачів.

До Закарпатського окружного адміністративного суду надійшли пояснення, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державного підприємства "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". Зазначено, що підставою для розробки Технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель міста Ужгород Закарпатської області стало рішення XIV сесії VI скликання Ужгородської міської ради від 21 вересня 2012 року № 624 та договір про надання послуг, укладений між Ужгородською міською радою та Державним підприємством "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 09 липня 2012 року № 113, у зв`язку з чим уповноваженою особою на проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород стало Державне підприємство "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на підставі ліцензії Держземагенства України від 20 квітня 2012 року серії АД№ 034081. Так, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, вказує, що Державне підприємство "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" належним чином виконало свої зобов`язання перед Ужгородською міською радою, які виникли на підставі договору про надання послуг від 09 липня 2012 року № 113 щодо розроблення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород, та не порушило права чи охоронювані законом інтереси сторін по справі.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення, яке повернулося на адресу суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатбудпостач" повістку про виклик до суду було отримано 14 лютого 2022 року (Т. 8 а.с. 127).

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення, яке повернулося на адресу суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЦА Україна" повістку про виклик до суду було отримано 14 лютого 2022 року (Т. 8 а.с. 128).

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення, яке повернулося на адресу суду, третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивачів - Приватним підприємством "Закарпатінвестбуд" повістку про виклик до суду було отримано 14 лютого 2022 року (Т. 8 а.с. 126).

04 квітня 2022 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання в даній справі у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні (Т. 8 а.с.а.с. 132, 133).

05 квітня 2022 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивачів про відкладення судового засідання в даній справі у зв`язку із клопотанням представника відповідача (Т. 8 а.с. 137).

04 квітня 2019 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державного підприємства "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про розгляд справи без його участі (Т. 4 а.с. 112).

Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, у даному випадку, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Також, суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача (його представників). Водночас, в заявленому клопотанні відповідач не наводить обставин того, які обставини, у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні заважали чи заважають йому з`явитися до суду у визначену дату для розгляду справи.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності учасників справи, які не з`явилися в судове засідання, а відтак, у задоволенні клопотань представників учасників справи про відкладення судового засідання слід відмовити. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.

Розгляд даної справи відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав.

Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності учасників справи. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази (заслухавши представників сторін), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про те, що позовна заява не підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

29 березня 2006 року між Ужгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатбудпостач" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4608 кв.м, що знаходиться в м. Ужгород по вул. Лавріщева, 31 (Т. 1 а.с.а.с. 114-119).

16 грудня 2008 року між Ужгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЦА Україна" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 556 кв.м, що знаходиться в м. Ужгород по вул. О.Кошового, 6 (Т. 1 а.с.а.с. 108-113).

14 липня 2014 року на пленарному засіданні XXIII сесії VI скликання Ужгородською міською радою прийнято рішення за № 1398 "Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради", яким затверджено Технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради (Т. 1 а.с. 36).

Так, в матеріалах справи наявний Витяг з Технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради, що розроблена ДП "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (Т. 1 а.с.а.с. 46-102).

Позивачі вважають, що Ужгородською міською радою надано недостовірні вихідні дані для розроблення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород Ужгородської міської ради станом на 01 січня 2014 року та проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород, у зв`язку із чим звернулися із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 частина 2 Конституції України).

Таке право реалізується громадянами та юридичними особами та державою на правових титулах володіння, користування та розпорядження земельними ділянками.

Відповідно до положень статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 10 частини 1 Закону України "Про місцеве самоврядування" (тут і далі в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 26 частини 1 пункту 34 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно із статтею 24 частиною 3 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Повноваження, у тому числі, міської ради у галузі земельних відносин, передбачені статтею 12 Земельного кодексу України.

У відповідності до статті 23 частини 1 Закону України "Про оцінку земель" (тут і далі в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

24 червня 2020 року від експерта КНДІСЕ надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів по даній адміністративній справі, зокрема відомостей, на підставі яких розроблялася спірна Технічна документація, а також відомостей про витрати на освоєння та облаштування земель міста.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року було постановлено витребувати докази в даній справі, що були вказані в клопотанні експерта, на виконання якої учасниками справи були надані всі наявні у них документи, на підставі яких розроблялась спірна Технічна документація.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року уточнено коло питань, поставлених на вирішення комплексної судової економічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, та обмежено їх дослідженням виключно тих документальних доказів, що наявні у матеріалах судової справи.

01 червня 2021 року до суду надійшло аналогічне клопотання експерта про витребування відомостей про витрати на освоєння та облаштування земель міста.

Відповідачем у судовому засіданні підтверджено, що всі документи, на підставі яких розроблялася Технічна документація, наявні у матеріалах справи, а інших документів не існує.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року було зупинено провадження у справі № 807/125/18 - до одержання результатів комплексної економічної експертизи та експертизу з питань землеустрою.

Проте, експертом в черговий раз було повідомлено суд про неможливість надання відповідного висновку у зв`язку з відсутністю витребуваних експертом документів, у тому числі й відомостей про витрати на освоєння та облаштування земель міста.

Суд зазначає, що вихідні дані, тобто натуральні та вартісні показники, є основою для вирахування витрат на освоєння та облаштування земель міста Ужгорода, від чого, в свою чергу, прямо залежить середня базова вартість одного квадратного метра земель міста Ужгорода.

Судом резюмується, у тому числі й з поведінки учасників справи щодо наявності/ відсутності документів для проведення призначеної судом експертизи, що відсутні документи на підтвердження кількості та відновної вартості кожного натурального показника, який лежить в основі вирахування витрат на освоєння та облаштування території міста Ужгорода, - відсутні та для розробки Технічної документації не надавалися (зокрема, щодо інженерної підготовки головних споруд і магістральних мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання (у тому числі зовнішнє освітлення), слабкострумових пристроїв, газопостачання, дощової каналізації, вартість санітарної очистки, зелених насаджень загального користування, вулично-дорожньої мережі, міського транспорту тощо за станом на початок року проведення оцінки).

Наявні у матеріалах справи документи не підтверджують достовірність натуральних та вартісних показників, використаних для проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород станом на 01 січня 2014 року. Підтвердженням цього можна розцінювати клопотання експерта КНДІСЕ, а також Висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення експертного дослідження з питань землеустрою та землекористування від 20 квітня 2017 року за №8947/16-41, який відповідачем не спростовано.

Жодні інші документи не використовувались під час проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород. Технічна документація, складена за результатами такої оцінки земель населеного пункту м. Ужгород станом на 01 січня 2014 року, не відповідає вихідним даним та вимогам статті 62 Закону України "Про землеустрій" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та не можу вважатися достовірною.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно зі статтею 4 частиною 1 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Тим часом ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

На цій підставі суд приходить до переконання в тому, що технічна документація про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні положень КАС України, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Як вказувалося судом вище, у відповідності до статті 23 частини 1 Закону України "Про оцінку земель", технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Таким чином дії, які оскаржує позивач є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача. А отже й результат оцінки спірним діям відповідача повинен використовуватися судом у випадку оскарження відповідного рішення щодо затвердження відповідною радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке і породжує юридичні наслідки для позивача.

З огляду на вищезазначене, судом резюмується, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання відповідних дій відповідача протиправними не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, зокрема, не змінить фактичне фактичної ситуації.

Необхідно зазначити, що належним способом захисту у спірних правовідносинах є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з вимогами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень відповідача також означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.

Хоча в процесі розгляду справи відповідачем й не спростовані обставини, що свідчать про недостовірність даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Ужгород, однак у задоволенні позову необхідно відмовити у зв`язку з тим, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (зокрема, від 09.12.1994, справа "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91; від 21.01.1999, справа "Гарсія Руїз проти Іспанії") - суд нагадав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбудпостач" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Л. Толстого, буд.10 Б, код ЄДРПОУ 31225268), Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЦА Україна" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. О. Кошового, буд. 6, код ЄДРПОУ 30624037) до Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3, код ЄДРПОУ 33868924), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивачів - Приватне підприємство "Закарпатінвестбуд" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 16, кв. 1, код ЄДРПОУ 32953657), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державне підприємство "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Яроцька, буд. 5а, код ЄДРПОУ 00698897) про визнання протиправними дій відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 05 квітня 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 15 квітня 2022 року.

СуддяС.Є. Гаврилко