Постанова

від 14.04.2022 по справі 640/6200/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/6200/19 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Аліменка В.О., при секретарі - Черніченко К.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТО ТРЕЙД» до Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОРТО ТРЕЙД» (надалі - ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД») звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 03.12.2018 №1009851/41159141 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 28.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОРТО ТРЕЙД»;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №18 від 28.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОРТО ТРЕЙД».

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про необґрунтованість спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки на вимогу контролюючого органу позивачем було подано всі необхідні документи для підтвердження реальності здійснення господарської операції. При цьому, в оскаржуваному рішенні не зазначено, яких саме документів не вистачає, а тому спірне рішення є протиправним.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт зазначає, що спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної було прийнято комісією ГУ ДФС у м. Києві, що приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, а не ДФС України, про що відповідач вказував у відзиві на позовну заяву, що помилково не взято до уваги судом.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

За наслідками здійснення господарської діяльності ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД» складено податкову накладну №18 від 28.09.2018 на суму 358 184,30 грн. (в т.ч. ПДВ 59 697,39 грн.).

Після надіслання вказаної податкової накладної з метою здійснення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 12.10.2018 позивач отримав електронну квитанцію про те, що документ прийнято, проте реєстрацію такого зупинено.

В якості підстави зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 52.29 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

28.11.2018 ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД» направлено контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

За результатом розгляду наданих позивачем документів 03.12.2018 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1009851/41159141 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 28.09.2018.

Назване рішення вмотивовано ненаданням позивачем розрахункових документів, банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись із такими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117; чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6, 7 Порядку №117 передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У відповідності до пунктів 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пунктів 18-19 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Пунктами 23, 24 Порядку №117 передбачено, що комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

З наведеного нормативно-правового регулювання вбачається, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної приймає комісія регіонального рівня.

Отже, оскаржуване у цій справі рішення №1009851/41159141 від 03.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 28.09.2018 було прийнято не комісією ДФС України (яка є комісією центрального рівня), як зазначає позивач, а комісією Головного управління ДФС у м. Києві.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що Державна фіскальна служба України не є належним відповідачем в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення №1009851/41159141 від 03.12.2018.

Верховний Суд у постанові від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а зазначив, що законодавчі приписи зумовлюють визначення суб`єктного складу осіб, які є учасниками судового процесу (відповідачами) у справах про оскарження протиправної відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН таким чином: Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників ДФС - в частині оскарження рішення комісії, яка прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; Державна фіскальна служба України - в частині зобов`язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у випадку визнання протиправними та скасування рішень Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Таким чином, належним відповідачем в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в даному випадку є Головне управління ДФС у м. Києві (наразі Головне управління ДПС у м. Києві, як правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві).

При цьому, позовна вимога про зобов`язання Державну фіскальну службу України (Державну податкову службу України) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №18 від 28.09.2018 є похідною від першої, оскільки вирішення питання про її задоволення залежить від правомірності чи протиправності рішення Головного управління ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної.

Відповідно до частин 3, 4 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Колегія суддів враховує, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або ж за ініціативою суду.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву ДФС України наголошувала, що оскаржуване рішення прийнято комісією ГУ ДФС у м. Києві, що залишено без уваги судом першої інстанції. Більш того, у рішенні суду зазначено, що станом на момент розгляду справи відзив до суду не надходив, що спростовується матеріалами справи.

Крім того, ДФС України було подано заяву про залучення ГУ ДФС у м. Києві в якості співвідповідача у справі, яка не розглянута судом першої інстанції. Жодних процесуальних рішень з цього питання не прийнято, не містить відповідних висновків і рішення суду.

В свою чергу, за приписами частини 7 статті 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Отже, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо вирішення питань про залучення належного відповідача та/або співвідповідача у даній справі.

За такого правового регулювання та обставин справи, враховуючи, що судом першої інстанції визнано протиправними та скасовано рішення Державної фіскальної служби України №1009851/41159141 від 03.12.2018, однак, як встановлено в суді апеляційної інстанції, дане рішення прийнято комісією Головного управління ДФС у м. Києві, яке не було залучено до участі у справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права, що є підставою для його скасування із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 листопада 2019 року у справі № №826/12172/18.

Водночас, колегія суддів зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року скасувати та прийняти нове судове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТО ТРЕЙД» відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя В.О.Аліменко