Ухвала

від 17.04.2022 по справі 640/25691/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 640/25691/19

адміністративне провадження № К/990/7154/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чумаченко Т.А.,

суддів - Дашутіна І.В., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року в справі №640/25691/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармікс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про скасування рішень і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року в справі №640/25691/19.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без руху та встановлено десятиденний строк із дня вручення її копії для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Київській області у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги; апеляційну скаргу повернуто з підстав неусунення її недоліку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року вдруге подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без руху та встановлено десятиденний строк із дня вручення її копії для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для його поновлення; надання доказів на підтвердження вказаних у заяві обставин; документа про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; відмовлено відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року з підстав відсутності доказів на підтвердження поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вдруге апеляційну скаргу було подано відповідачем 26 квітня 2021 року, тобто майже через три місяці після постановлення ухвали від 25 січня 2021 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги та майже через п`ять місяців з моменту отримання копії оскаржуваного рішення. При цьому будь-яких доказів, що підтверджують вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору протягом цього періоду матеріали справи не містять. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник цитує норми КАС України, не зазначаючи у чому полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто скаржник має демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

За таких обставин відмовляючи Головному управлінню ДПС у Київській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Оскільки касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 44,248,299, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року в справі №640/25691/19.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді: Т. А. Чумаченко І. В. Дашутін Є.А. Усенко