Постанова

від 17.04.2022 по справі 805/3965/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 805/3965/16-а

адміністративне провадження № К/9901/25650/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №805/3965/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України, Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, Міністерства юстиції України про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г.)

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПОРУ

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Державної пенітенціарної служби України, Міністерства юстиції України, Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції в якому просив:

- скасувати наказ № 9 о/с від 27 лютого 2007 року про звільнення позивача з посади начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області;

- стягнути на користь позивача у справі заробітну плату за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по момент винесення рішення у справі.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року позов задоволено: скасовано наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань № 9 о/с від 27 лютого 2007 року по особовому складу в частині звільнення у запас Збройних Сил України начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 ; поновлено позивача на посаді начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області з 19 січня 2007 року; зобов`язано Управління Державної пенітенціарної служби в Донецькій області нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 19 січня 2007 року до 21 грудня 2017 року, з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року апеляційні скарги Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області та Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року у справі № 805/3965/16-а задоволено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року у справі № 805/3965/16-а скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 06 грудня 2019 року постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі №805/3965/16-а залишено без змін.

В подальшому позивач звернувся до Першого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року за нововиявленими обставинами. У заяві позивач просив за результатами перегляду скасувати постанову суду та призначити справу до нового розгляду.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду задоволено. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року скасовано, апеляційні скарги Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області та Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року у справі № 805/3965/16-а - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року у справі № 805/3965/16-а залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 13 жовтня 2020 року постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 805/3965/16-а залишено без змін.

За результатами судового розгляду, позивачу було видано виконавчий лист на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року щодо зобов`язання Управління Державної пенітенціарної служби в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 19 січня 2007 року по 21 грудня 2017 року, з вирахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

Представник ОСОБА_1 у березні 2021 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження її правонаступником. В обґрунтування вимоги заявник зазначив, що правонаступником Управління Державної пенітенціарної служби в Донецькій області є Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на підставі постанови Кабінету міністрів України від 18 травня 2016 року № 348.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження її правонаступником відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 805/3965/16-а скасовано, заяву позивача про заміну боржника виконавчого провадження задоволено. Замінено боржника - Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області у виконавчому провадженні з виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року у справі № 805/3965/16-а його правонаступником - Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Донецький окружний адміністративний суд, відмовляючи в задоволенні клопотання про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження, виходив з того, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (код ЄДРПОУ - 08563079) знаходиться в стані припинення, відомості про ліквідацію відсутні, заявником до суду не надано доказів того, що діяльність Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області припинено.

Перший апеляційний адміністративний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та задовольняючи клопотання про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження, виходив з того, що для здійснення ефективного захисту прав позивача необхідно замінити боржника у виконавчому листі №805/3965/16-а, виданому на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року з Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області на Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

При цьому суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що виконання судового рішення, яке набрало законної сили, є складовою частиною принципу юридичної визначеності, без якого є неможливим ефективне відновлення порушених прав, за захистом яких особа звертається до суду. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, якою здійснено заміну сторони (боржника) виконавчого провадження, відповідач наголошує на тому, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень або в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Отже ключовим, на думку скаржника, за правилами Кодексу адміністративного судочинства є доведення обставин вибуття сторони - суб`єкта владних повноважень з відносин, стосовно яких виник спір.

Міністерство юстиції України наголошує на тому, що у цій справі відсутні підстави для заміни сторони виконавчого провадження правонаступником у спірних правовідносинах.

Відповідач акцентує увагу на тому, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року № 348 встановлено, що територіальні органи управління Державної пенітенціарної служби, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, підпорядковуються Міністерству юстиції до прийняття ним рішення щодо здійснення міжрегіональними управліннями з питань виконання кримінальних покарань та пробації, утвореними відповідно до пункту 2 цієї постанови, повноважень та функцій зазначених територіальних органів управління.

Відтак той факт, що відомості про Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань тільки свідчить про виконання постанови Кабінету міністрів України від 18 травня 2016 року № 348 про створення Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції як юридичної особи публічного права і не може бути доказом, що вказане міжрегіональне управління є правонаступником Управління державної пенітенціарної служби в Донецькій області в сфері виконання рішень судів щодо виплати грошових коштів.

Скаржник вказує, що Управління державної пенітенціарної служби в Донецькій області не ліквідовано, а лише перебуває в процесі припинення, відтак вказаний орган здійснює свої повноваження, а на ліквідаційну комісію цієї установи покладено виконання зобов`язань щодо виплати грошових сум звільненим працівникам.

У відзиві на касаційну скаргу позивач наголошує на тому, що відповідач (Управління державної пенітенціарної служби в Донецькій області) не виконує судове рішення, неодноразово сплачує штрафи, але не здійснює жодної дії для реального виконання судового рішення. ОСОБА_1 вказує, що без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

IV ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За приписами частин першої 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 (надалі - Порядок № 1074), орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

За приписами пункту 8 Порядку № 1074 внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

18 травня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №348 «Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції» якою, відповідно, утворено Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання криміфнальних покарань та пробації Міністерства юстиції ліквідувавши, зокрема, управління Державної пенітенціарної служби в Донецькій області.

Абзацами 2 та 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №348 від 18 травня 2016 року встановлено, що територіальні органи управління Державної пенітенціарної служби, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, підпорядковуються Міністерству юстиції до прийняття ним рішення щодо здійснення міжрегіональними управліннями з питань виконання кримінальних покарань та пробації, утвореними відповідно до пункту 2 цієї постанови, повноважень та функцій зазначених територіальних органів управління. Територіальні органи управління Державної пенітенціарної служби, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до утворення міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 вересня 2016 року внесено запис про державну реєстрацію Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробацїї Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 40867332).

Разом з тим, запис про припинення Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 08563079) у Єдиному державну реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент вирішення судом питання про заміну боржника виконавчого провадження був відсутній, відповідно до відомостей вказаного реєстру Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області знаходиться в стані припинення.

Відповідно до приписів статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Для правонаступників усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Відповідно до приписів статті 104 Цивільного Кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Аналіз спірних правовідносин свідчить про те, що спір у цій справі виник у відносинах публічної служби та стосувався, зокрема, заборгованості, що утворилася за час вимушеного прогулу позивача з моменту звільнення по момент винесення рішення у справі. Відповідно, обов`язок боржника щодо відшкодування позивачу заборгованості по заробітній платі не стосується публічно-владних функцій у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, що були передані Південно-Східному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань та пробацїї Міністерства юстиції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №348 від 18 травня 2016 року.

З огляду на вказане, заміна Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області як боржника за вказаним рішенням може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття унаслідок припинення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 803/172/16, від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18, від 14 квітня 2021 року у справі №826/14904/18.

Суд вважає некоректним посилання суду апеляційної інстанції на висновок викладений Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 квітня 2021 у справі № 429/3281/13-а, з огляду на те, що правовідносини у справі, що розглядається та справі №429/3281/13-а не є подібними. Основною відмінністю є те, що боржником, якого позивач просить замінити правонаступником у справі №429/3281/13-а є орган, який знаходиться на тимчасово окупованій території, тобто на території на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вказане унеможливлює забезпечення виконання рішення в порядку встановленому законом. В той же час у справі, що розглядається боржник знаходиться на території підконтрольній Україні. Окрім того, у справі №429/3281/13-а спірним є питання здійснення перерахунку та виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника, тоді як у справі, що розглядається спірним є питання саме стягнення на користь позивача у справі заробітної плати за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по момент винесення рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене та те, що зобов`язання, яке випливає з рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року, не стосувалося публічно-владних функцій, переданих Південно-Східному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, і на момент вирішення судами питання про заміну боржника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не був унесений запис про припинення Управління Державної пенітенціарної служби в Донецькій області України як боржника за вказаним рішенням суду, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для заміни сторони (боржника) виконавчого провадження правонаступником.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За таких підстав, касаційна скарга Міністерства юстиції України підлягає задоволенню, постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі №805/3965/16 скасуванню, а ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року залишенню в силі.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

2. Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі №805/3965/16 скасувати, залишивши в силі ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді О.В. Калашнікова

О.А. Губська

Н.М. Мартинюк