Рішення

від 20.02.2022 по справі 372/4426/21

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/4426/21

Провадження № 2-465/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Сокол О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бондаренко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» в якій просив розірвати договір оренди земельної ділянки №380 від 03 жовтня 2012 року укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» зареєстрований 16 січня 2017 року (номер запису про інше речове право - 18620405) щодо земельної ділянки площею 3,360 га, з кадастровим номером 3223182000:08:007:0022, яка знаходиться на території Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області.

В обґрунтування позову вказав, що рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області від 28.03.2001 року позивачу передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,360 га, для ведення сільськогосподарського виробництва на території Григорівської ради. 07.11.2001 року видано державний акт. 03.10.2012 року позивач уклав з відповідачем ТОВ «Світанок Плюс» договір оренди земельної частки (паю) №380. Відповідно до умов вказаного договору оренди позивач будучи власником земельної ділянки передає її відповідачу в тимчасове користування на умовах оренди. Вказаним договором були визначені права та обов`язки сторін, строк дії договору, розмір орендної плати, підстави розірвання договору. Пунктом 44 договору оренди встановлено, що у разі мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення орендодавець має право розірвати з орендарем договір оренди земельної ділянки за взаємною згодою сторін, письмово повідомивши за два місяці, але не раніше, ніж буде завершений збір урожаю. У цьому випадку орендодавець повертає орендарю кошти, витрачені останнім для проведення державної реєстрації Договору оренди земельної ділянки. 10.12.2016 року сторонами була укладена додаткова угода до договору №381 від 03.10.2012 року щодо строку оренди та орендної плати. 19.01.2017 року договір оренди земельної №380 від 03.10.2012 року був зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно. Позивач 13.09.2021 року враховуючи закон, яким було скасовано мараторій на продаж земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також пункт 44 договору оренди земельної частки звернувся із заявою - повідомленням до відповідача про розірвання договору оренди землі. Однак, відповідач, своїм листом від 17.09.2021 року повідомив позивача про не закінчення строків дії договору оренди земельної ділянки та те, що відповідач бажає надалі нею користуватись, запропонувавши укладення додаткової угоди зі збільшенням орендної плати, підстав в розірванні договору не вбачав.

23 листопада 2021 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

21 січня 2022 року ухвалою судді закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав вимоги позову з підстав викладених в ньому. Зазначив, що позивач має намір самостійно обробляти спірну земельну ділянку.

Представник відповідача Бондаренко О.М. в судовому засіданні вимоги позову не визнала, підтримала відзив на позовну заяву, зазначивши, що підстави для розірвання договору відсутні.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, дослідивши письмові докази вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №281992 позивач є власником земельної ділянки площею 3,360 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Григорівської сільської ради.

03 жовтня 2012 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» укладений договір оренди земельної частки/паю №380 належної позивачу на праві приватної власності, площею 3360 га., яка знаходяться на території Григорівської сільської ради. Згідно п. 5 Договору, договір оренди укладається на строк 5 років, початок дії договору з 01.01.2013 року по 01.01.2018 року.

Відповідно п. 13 Договору за користування вказаною в договорі земельною часткою (паєм) орендар сплачує орендодавцю плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розмір орендної плати може бути зменшеним від розміру встановленого чинним законодавством України. Пунктом 16 Договору передбачено, що орендна плата вноситься не пізніше 31 грудня за поточний рік.

Відповідно до п.40, 41 зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Уразі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв`язується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом; ліквідація юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках передбачених законом.

Відповідно до п.44 Договору у разі зняття мараторію на продаж земель сільськогосподарського призначення орендодавець має право розірвати з орендарем договір оренди земельної ділянки, письмово повідомивши його про це за два місяці, але не раніше, ніж буде завершений збір урожаю. У цьому випадку орендодавець повертає орендарю кошти, витрачені останнім для проведення державної реєстрації Договору оренди земельної частки /паю.

В прикінцевих положеннях п.48 Договору зазначено, що цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Як вбачається з додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №380 від 03.10.2012, зареєстрованого в управління Держкомзему у Обухівському районі Київської області 20.12.2012 року за №322310004001612, до пункту 5 Договору внесено зміни щодо строків укладення договору, договір укладено на 10 років, внесено зміни до п.13 Договору, а п.50 Договору визнаний таким, що втратив чинність. Решта пунктів основного Договору залишилась без змін.

13 вересня 2021 року позивач звернувся в письмовій формі до відповідача. Директора ТОВ «Світанок Плюс» про розірвання Договору оренди земельної ділянки №380 від 03.10.2012 року в порядку виконання вимог п.44 Договору оренди земельної ділянки з погодженням на умови наслідків розірвання Договору.

17 вересня 2021 року за №15 відповідач надав позивачу відповідь на звернення про розірвання договору оренди із посиланням в ньому на ч.ч. 1, 3, 4 ст.31 Закону України «Про оренду землі» та ст.651 ЦК України, а також повідомив, що ТОВ «Світанок Плюс» планує обробляти земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3223182000:08:007:0022 до моменту закінчення строку договору оренди земельної ділянки №380 від 03.10.2012 року.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

У відповідності до ч. 1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною четвертою ст. 124 ЗК України передбачено, передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки орендарем.

Згідно ч. 1ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначено в ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В частині ч.2ст. 792 Цивільного кодексу України зазначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Обов`язки орендаря визначені у ст. 25 Закону України «Про оренду землі», до яких належить: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, реєстраційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду землі», орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Стаття 31 Закону України «Про оренду землі» регламентує загальний порядок розірвання договору оренди землі, зокрема: ч. 3 та ч. 4 статті встановлюють, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішення суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 412 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.32 того ж Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, в пункті «г, д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, дадаючи оцінку наданим суду сторонами доказів, суд зазначає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» про розірвання договору оренди землі відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 18 квітня 2022 року.

Суддя: Т.В. Проць