Ухвала

від 21.02.2023 по справі 372/4426/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 372/4426/21 Головуючий у суді першої інстанції: Проць Т.В.

Номер провадження: 22-ц/824/435/2023 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коцюрби О.П.,

суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А.,

за участю секретаря - Качалабі О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в міста Києві клопотання ОСОБА_1 про відмову від позову та закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року в Обухівський районний суд Київської області звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» (далі - ТОВ «Світанок Плюс», відповідач) в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки № 380 від 03 жовтня 2012 року, укладений між ним та ТОВ «Світанок Плюс», зареєстрований 16 січня 2017 року (номер запису про інше речове право - 18620405) щодо земельної ділянки площею 3,360 га., з кадастровим номером 3223182000:08:007:0022, яка знаходиться на території Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області від 28 березня 2001 року йому передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,360 га., для ведення сільськогосподарського виробництва на території Григорівської сільської ради. На підставі вказаного рішення, 07 листопада 2001 року йому видано державний акт на право приватної власності на землю серії РІ № 281992, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 412-с.

В подальшому, 03 жовтня 2012 року між ним та ТОВ «Світанок Плюс» укладено договір оренди земельної частки (паю) № 380, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 , будучи власником земельної ділянки передає її відповідачу в тимчасове користування на умовах оренди. Вказаним договором, були визначені права та обов`язки сторін, строк дії договору, розмір орендної плати, підстави розірвання договору.

Пунктом 44 договору оренди встановлено, що у разі мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, орендодавець має право розірвати з орендарем договір оренди земельної ділянки за взаємною згодою сторін, письмово повідомивши за два місяці, але не раніше, ніж буде завершений збір урожаю. У цьому випадку, орендодавець повертає орендарю кошти, витрачені останнім для проведення державної реєстрації Договору оренди земельної ділянки.

Позивач зазначив, що10 грудня 2016 року сторонами була укладена додаткова угода до договору № 381 від 03 жовтня 2012 року щодо строку оренди та орендної плати. Також зазначив, що 19 січня 2017 року договір оренди земельної № 380 від 03 жовтня 2012 року був зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи закон, яким було скасовано мораторій на продаж земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також пункт 44 договору оренди земельної частки, позивач 13 вересня 2021 року звернувся із заявою-повідомленням до ТОВ «Світанок Плюс» про розірвання договору оренди землі. Однак, відповідач, своїм листом від 17 вересня 2021 року повідомив його про те, що строк дії договору оренди земельної ділянки не закінчився, а також про те, що ТОВ «Світанок Плюс» бажає надалі користуватись земельною ділянкою, запропонувавши укладення додаткової угоди зі збільшенням орендної плати, а тому, на думку ТОВ «Світанок Плюс», підстави для розірвання договору відсутні.

З урахуванням вказаних обставин, ОСОБА_1 просив його позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на, порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм процесуального та матеріального права, неповне дослідження всіх обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити

Також, 03 лютого 2023 року, ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду з клопотанням про закриття провадження у справі, в якому зазначив, що він відмовляється від позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з вирішенням спору у позасудовому порядку. З цих підстав, просив визнати рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року нечинним та закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Світанок Плюс» про розірвання договору оренди землі. Вказав, що наслідки закриття провадження у справі позивачу відомі та зрозумілі.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи,вважає, що клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ч. 2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ч. 3 ст. 206 ЦПК України).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статтей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Враховуючи викладене, та з огляду на те, що спір між сторонами врегульовано у позасудовому порядку, колегія суддів приходить до висновку про те, що клопотання ОСОБА_1 про відмову від позовних вимог необхідно задовольнити, прийняти відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до ТОВ «Світанок Плюс» про розірвання договору оренди землі, рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року слідвизнати нечинним, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Світанок Плюс» про розірвання договору оренди землі закрити.

Керуючись ст.ст. 206, 255, 373, 381, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі - задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» про розірвання договору оренди землі.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» про розірвання договору оренди землі - визнати нечинним.

Провадження у справі закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів..

Головуючий: О.П. Коцюрба

Судді: І.М. Білич

Т.А. Слюсар