Рішення

від 13.04.2022 по справі 357/9568/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9568/21

2/357/410/22

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. , при секретарі Севериненко Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до: 1) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»; 2) Приватного підприємства «Черкас», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2021 року позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, в якому просив суд: 1) стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Брокбізнес» на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 84 903,01 в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров`ю; 2) стягнути з Приватного підприємства «Черкас» на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 300 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок ДТП; 3) стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Брокбізнес» та Приватного підприємства «Черкас» на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.07.2015 року близько 23 год. 00 хв. з вини працівника Приватного підприємства «Черкас» ОСОБА_2 сталась дорожньо-транспортна пригода на автодорозі «Київ-Одеса», неподалік с. Черкас на території Білоцерківського району Київської області, зі сторони м. Одеса в напрямку до м. Києва, за участю автомобіля «MAN 26.430 TGA» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом «SCHMITZ WF 18» д.н.з. НОМЕР_2 , що є власністю ПП «Черкас», та автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.06.2021 року у справі № 357/6213/18 ОСОБА_2 визнано винним у результаті ДТП. Цивільно-правова відповідальність останнього була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «СК «Брокбізнес». Внаслідок ДТП позивач змушений був проходити тривале лікування та витратив кошти на відновлення стану свого здоров`я у розмірі 62 979,01 грн., йому також встановлено ІІ групу інвалідності, тому він зазнав шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності у розмірі 21 924 грн. Крім того, позивач вказує, що у зв`язку з протиправною поведінкою працівника ПП «Черкас» ОСОБА_2 зазнав фізичних та душевних страждань, що є моральною шкодою, яку він оцінює у 300 000 грн. З огляду на вказане, для захисту порушених прав, позивач звернувся до суду.

16.08.2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

27.08.2021 року ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

15.09.2021 року на адресу суду від директора відповідача-2 ПП «Черкас» М.П. Бевз надійшов відзив, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_2 дійсно на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ПП «Черкас», де працював водієм, та підтвердив належність ПП «Черкас» забезпеченого автомобіля, яким керував останній. Однак вказано, що ДТП сталася через необачну поведінку потерпілого, який обрав зависоку швидкість в умовах обмеженої видимості дороги в тому місці, і який не зреагував вчасно на перешкоду на дорозі. Вказано про неповну експертизу в кримінальній справі та відсутність проведеного слідчого експерименту щодо відтворення подій кримінального правопорушення, а також про невідповідність розміру моральної шкоди критеріям розумності, виваженості та справедливості, запропоновано позивачу укласти мирову угоду.

20.09.2021 року на адресу суду від представника ПрАТ «СК «Брокбізнес» - адвоката Томіна О.О., засобами поштового зв`язку надійшов відзив, в обґрунтування якого зазначено, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки відповідальність страховика настає виключно після подання потерпілим заяви про виплату страхового відшкодування з відповідними документами протягом трьох років з моменту скоєння ДТП, якщо шкода заподіяна здоров`ю та життю потерпілого. З посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року № 465/4287/15 вказано, що цей строк є присічним та поновленню не підлягає. Крім того, зазначено про необґрунтовані витрати позивача, оскільки вони не підтверджені документально відповідним медичним закладом, а також зазначено про нечитабельність чеків. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

29.09.2021 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Бойчук В.М., засобами поштового зв`язку надійшла відповідь на відзив ПрАТ «СК «Брокбізнес», в обґрунтування якої зазначено, що позивач не звертався до відповідача-1 з заявою про відшкодування, оскільки прийняв рішення звернутись до суду для захисту порушеного права з позовною заявою про стягнення страхового відшкодування без порушення строків звернення. При цьому вказано, що визначений ст. 37 Закону № 1961-IV строк застосовується до подання заяви безпосередньо до страховика, а щодо строків звернення до суду застосовуються норми ЦК України. Відповідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я чи смертю. Зазначено про наявність в матеріалах справи оригіналів чеків, а також доведеність та обґрунтованість витрат на лікування. Повторно просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

19.11.2021 року суд на місці ухвалив закрити підготовче судове провадження та призначити розгляд справи по суті.

07.02.2022 року ухвалою суду затверджено мирову угоду, укладену 07.02.2022 року між ОСОБА_1 та ПП «Черкас», відповідно до якої позивач ОСОБА_1 , з однієї сторони, та відповідач ПП «Черкас», в особі директора Бевз М.П., з іншої сторони, домовились про врегулювання спору та уклали цю мирову угоду про наступне: 1) відповідач ПП «Черкас» в день підписання цієї мирової угоди переказує на рахунок позивача ОСОБА_1 80 (вісімдесят) тисяч гривень; 2) позивач ОСОБА_1 відмовляється від своїх позовних вимог та будь-яких інших претензій до ПП «Черкас» морального та матеріального характеру, які пов`язані чи в подальшому можуть бути пов`язані з дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 24.07.2015 року за участю автомобілів під керуванням ОСОБА_1 та водія ПП «Черкас» ОСОБА_2 , та всі витрати по справі кожна із сторін бере на себе. Провадження у справі в частині позову ОСОБА_1 до ПП «Черкас» закрито.

14.04.2022 року представник позивача Бойчук В.М. звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги до ПрАТ «СК «Брокбізнес» підтримав в повному обсязі. Заявлено про подання заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування правничої допомоги.

14.04.2022 року представник відповідача-1 Томін О.О. звернувся до суду через систему «Електронний суд» з заявою про розгляд справи без його участі, заперечив проти позову, просив відмовити у його задоволенні повністю.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

24.07.2015 року приблизно о 23.00 годин водій ОСОБА_2 , керуючи технічно-справним автомобілем «MAN 26.430 TGA» державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом «SCHMITZ WF 18» державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись другорядною дорогою автодороги з с. Чупира Білоцерківського району Київської області у напрямку до головної автодороги «Київ - Одеса», проявив бездіяльність та неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, на перехресті нерівнозначних доріг рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу автомобілю «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався на 108 км + 900 м по головній дорозі - автодороги «Київ-Одеса», неподалік с. Чупира на території Білоцерківського району Київської області, зі сторони м. Одеса в напрямку до м. Києва та мав перевагу в русі, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження: рани на грудях зліва, на лівому передпліччі та в області правої п`ятки; геморагічний забій головного мозку; переломи 3,7 ребер зліва; розрив селезінки (двохмоментний), 500 мл. крові в черевній порожнині; закриті переломи голівки лівої плечової кістки, акроміального виростку лопатки, вивих плечового суглобу, правої променевої кістки, лівої таранної кістки. Ушкодження на голові, грудях та переломи відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад три тижні. Рани відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Закрита травма живота (розрив селезінки з кровотечею в черевну порожнину) відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя.

Грубе порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 1.5, 2.3(б), 10.1, 16.3, 16.11 Правил дорожнього руху України та порушення вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» знаходяться в прямому причинному зв`язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.05.2021 року, який набрав законної сили 29.06.2021 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні вказаної ДТП за ч. 2 ст. 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Вказаним вироком залишено без розгляду цивільний позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бойчука Віталія Миколайовича, до Приватного підприємства «Черкас», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» та третьої особи ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення у зв`язку з наміром ОСОБА_1 звернутися з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.

Власником автомобіля «MAN 26.430 TGA» державний номерний знак НОМЕР_1 на момент ДТП було Приватне підприємство «Черкас», з яким ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах, що вбачається з вироку та підтверджено відповідачем-2.

Цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу була застрахована в ПрАТ «СК «Брокбізнес» відповідно до полісу № АК/5343534 від 15.07.2015 року. Страхувальником за вказаним договором виступило ПП «Черкас».

Відповідно до копії виписки Білоцерківської міської лікарні № 2 від 04.08.2015 року № 8638, ОСОБА_1 доставлений з місця ДТП 25.07.2015 року та в період з 25.07.2015 року по 04.08.2015 року знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом: поєднана травма, ЗЧМІ, струс головного мозку, переломи 3,7 ребер зліва та інші.

Згідно з випискою КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» від 06.10.2015 року, ОСОБА_1 в період з 04.08.2015 року по 06.10.2015 року перебував на стаціонарному лікуванні з повним діагнозом: поєднана краніороторакоскелетна травма, ЗЧМТ (25.07.15р.), геморагічний забій лівої скроневої ділянки, мозолистого тіла, правобічний геміпарез, уламковий перелом плечової кістки зі зміщенням уламків, перелом дистального епіметафізу правої променевої кістки зі зміщенням уламків, уламковий перелом лівої таранної кістки, ЗТГК, забій грудної клітини, перелом 2,3,4,7,8 ребер зліва, стан після торакоцентезу зліва (25.07.15р.), стан після спленектомії (27.07.15р.), симптоматичний тормбоцитоз. Проведені операції: 10.08.2015 року: 1) відкрита репозиція уламків лівої таранної кістки, МОС гвинтами; 2) відкрита респозиція уламків правої променевої кістки МОС пластиною з кутовою стабільністю та гвинтами; 20.08.2015 року - відкрита репозиція уламків лівої плечевої кістки, МОС пластинами та гвинтами; 15.09.2015 року - ревізія п/о рани лівого плеча, фістулонекректомія. Хворий отримав лікування: протинабрякова, протизапальна, антибіотикотерапія, ЛФК, проводились регулярні перев`язки п/о рани.

ОСОБА_1 також в період з 21.12.2015 року по 08.01.2016 року перебував на лікуванні у зв`язку з ускладненнями та йому була проведена операція: ФСНЕ, видалення метало фіксаторів та лігатур з лівого плеча, що підтверджується випискою Макарівської ЦРЛ № 6534-1700 від 08.01.2016 року.

Відповідно виписки Макарівської ЦРЛ № 253-98 від 27.01.2017 року, ОСОБА_1 в період з 16.01.2017 року по 27.01.2017 року перебував на лікуванні, де йому була проведена операція: видалення металофіксаторів з правого передпліччя (Т-пластини та 8-м гвинтів).

Позивачем також надано оригінали чеків медичних закладів про придбання ліків та супутніх матеріалів: № ПР57300283 від 29.07.2015 року на суму 3 247,98 грн.; № ПР57300283 від 30.07.2015 року на суму 2 608,46 грн.; № 0116033 від 29.07.2015 року на суму 24,37 грн.; № 0000004967 від 29.07.2015 року на суму 260,40 грн.; № ПР57300398 від 30.07.2015 року на суму 1 577,90 грн.; № ПР57300998 від 31.07.2015 року на суму 3 964,43 грн.; № ПР57300283 від 02.08.2015 року на суму 2 718,42 грн.; № ПР27300283 від 01.08.2015 року на суму 2 977,90 грн.; № ПР57300283 від 03.08.2015 року на суму 2 902,09 грн.; № 0065592 від 04.08.2015 року на суму 2 909,73 грн.; № 0065599 від 04.08.2015 року на суму 9,34 грн.; № ПР57300998 від 03.08.2015 року на суму 48,05 грн.; № 00007 від 04.08.2015 року на суму 600 грн.; № 00008 від 04.08.2015 року на суму 100 грн.; № 69262 від 05.08.2015 року на суму 1 101,32 грн.; № 428769 від 28.07.2015 року на суму 1 859,01 грн.; № 1923 від 06.08.2015 року на суму 196,43 грн.; № 89119 від 07.08.2015 року на суму 219,53 грн.; № 3399 від 06.08.2015 року на суму 645,61 грн.; № 3718 від 09.08.2015 року на суму 253,80 грн.; № 1933 від 06.08.2015 року на суму 689,98 грн.; № 14318232 від 05.08.2015 року на суму 3 175,22 грн.; № 2123 від 08.08.2015 року на суму 1 195,43 грн.; № 1680 від 09.08.2015 року на суму 1 077,21 грн.; № 7787 від 10.08.2015 року на суму 1 160,86 грн.; № 0128519 від 10.08.2015 року на суму 88,74 грн.; № 0066046 від 10.08.2015 року на суму 265,90 грн.; № 0085479 від 10.08.2015 року на суму 37,48 грн.; № 90041 від 13.08.2015 року на суму 196,49 грн.; № 89532 від 10.08.2015 року на суму 34,98 грн.; № 12908 від 13.08.2015 року на суму 67,90 грн.; № 221 від 14.08.2015 року на суму 116,28 грн.; № 0066640 від 15.08.2015 року на суму 138,63 грн.; № 13292 від 15.08.2015 року на суму 354,88 грн.; № 4767 від 16.08.2015 року на суму 1 166,78 грн.; № 25009 від 19.08.2015 року на суму 99,12 грн.; № 8598 від 19.08.2015 року на суму 1 017,85 грн.; № 6949 від 21.09.2015 року на суму 1 431 грн.; № 0912 від 22.09.2015 року на суму 2 128,50 грн.; № 1507 від 25.09.2015 року на суму 2 128,50 грн.; № 8531 від 02.10.2015 року на суму 365,31 грн.; № 18078 від 04.10.2015 року на суму 135,90 грн.; № 8185 від 29.09.2015 року на суму 161,28 грн.; № 8859 від 05.10.2015 року на суму 1 895,89 грн.; № 2055 від 28.09.2015 року на суму 93,03 грн.; № 9069 від 06.10.2015 року на суму 140,80 грн.; № 8785 від 09.10.2015 року на суму 301,19 грн.; № 8267 від 30.09.2015 року на суму 95,53 грн.; № 3233 від 06.10.2015 року на суму 1 081,48 грн.

Відповідно до копії довідки МСЕК серії АВ № 0779365 від 15.11.2017 року позивачу повторно встановлена ІІ група інвалідності на строк до 01.12.2019 року.

Згідно з копією довідки МСЕК серії АВ № 1059045 від 11.11.2020 року ОСОБА_1 повторно встановлена ІІ група інвалідності на строк до 01.12.2022 року.

ОСОБА_1 є пенсіонером по 2-й групі інвалідності за загальним захворюванням до 30.11.2022 року, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 від 25.11.2020 року.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав для виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1. ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що належними і допустимими доказами у справі доведений безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між завданими збитками і діями працівника ПП «Черкас», зокрема, вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 26.05.2021 року у справі № 357/6213/18, яким встановлена вина ОСОБА_2 , при цьому цивільно-правова відповідальність на момент настання ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Брокбізнес».

Законом, що регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України є Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року (далі - Закон № 1961-IV).

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Полісом визначений ліміт відповідальності за шкоду, завдану життю і здоров`ю в розмірі 100 000 грн. на одного потерпілого.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана із тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Судом встановлено, що в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав численні тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких, по критерію - як небезпечні для життя, що спричинили розлад здоров`я з тривалим відновленням та встановленням ІІ групи інвалідності. Тобто, позивачу завдана шкода, пов`язана із тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до ст. 26.1 вказаного Закону, шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України.

У ст. 26.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у разі встановлення II групи інвалідності становить 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата станом на 24.07.2015 року (дата настання страхового випадку) становила 1 218 грн.

Таким чином, розмір страхового відшкодування за шкоду, яка пов`язана із стійкою втратою працездатності ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зі встановленням II групи інвалідності, становить 21 924 грн. (1 218 х 18).

Крім того, у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів (24.1 Закону № 1961-IV).

Позивачу була завдана шкода, пов`язана з його лікуванням, оскільки у зв`язку з отриманими травмами потерпілий в період з 25.07.2015 року по 06.10.2015 року перебував в різних медичних закладах на стаціонарному лікуванні та йому були провдені численні операції, зокрема, по відновленню лівої таранної кістки, правої променевої кістки, лівої плечевої кістки, ревізія п/о рани лівого плеча, фістулонекректомії, ФСНЕ, видалення метало фіксаторів та лігатур з лівого плеча, видалення металофіксаторів з правого передпліччя (Т-пластини та 8-м гвинтів).

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат та необхідність стягнення на користь потерпілого завданої шкоди, підтвердженої належними та допустимими доказами, оскільки в матеріалах справи містяться оригінали чеків про здійснені витрати на медичні препарати та супутні матеріали в період стаціонарного лікування ОСОБА_1 , які співпадають з медичними призначеннями, тому доводи відповідача-1 щодо відсутності документального підтвердження чеків відповідним медичним закладом та їх нечитабельність судом відхиляються.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджено витрати на лікування на суму 49 066,91 грн., тому позов в цій частині слід задовольнити частково.

Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови страховиком (страховою компанією) у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, неподання потерпілою особою заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19) зроблено висновок, що зазначений у підпункті 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV строк є преклюзивним і поновленню не підлягає.

Разом з тим, у вказаній постанові ВПВС зазначено, що у Законі № 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору, не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування. Тож, якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону № 1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.

Поняття «преклюзивні строки» здійснення регулятивного суб`єктивного права (строк подання заяви про страхове відшкодування до страховика) не є тотожним поняттю «позовна давність» (строк захисту порушеного права особи).

Відповідно до положень статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Поряд із цим законодавством встановлюються вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема, на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію (п. 3 ч. 1 ст. 265 ЦК України).

З огляду на вказане, суд не погоджується з аргументами відповідача-1 у частині відсутності права позивача на відшкодування йому шкоди у зв`язку з тим, що потерпілий пропустив строк звернення за таким відшкодуванням.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 в рамках кримінальної справи № 357/6213/18 був заявлений цивільний позов до Приватного підприємства «Черкас», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» та третьої особи ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Вказаний позов вироком суду від 26.05.2021 року був залишений без розгляду у зв`язку з наміром ОСОБА_1 звернутися з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, з позиції належності та допустимості кожного з них, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в розмірі вартості матеріального збитку, пов`язаного з лікуванням позивача, підтвердженого належними доказами, та шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності ОСОБА_1 .

На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, позивачем до відповідача-1 заявлено позовні вимоги на загальну суму 84 903,01 грн., задоволено судом до стягнення суму 70 990,91 грн., тобто 83,61% від заявленого розміру.

Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача в дохід держави становить 759,18 грн. (908 х 83,61%).

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь ОСОБА_1 шкоду в розмірі 70 990,91 грн.

В решті позову до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» в дохід держави судовий збір в сумі 759,18 грн.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач-1 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес», адреса: вул. Білоруська, буд. 3, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ: 20344871.

Відповідач-2 Приватне підприємство «Черкас», адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд. 17, офіс 208, м. Біла Церква, Київська область, 09117, код ЄДРПОУ: 37381960.

Третя особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19.04.2022 року.

СуддяА. Ю. Цуранов