Постанова

від 13.04.2022 по справі 160/15063/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 160/15063/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 ( суддя першої інстанції Сидоренко Д.В.) в адміністративній справі №160/15063/21 за позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення Межиріцької сільської ради від 30 березня 2021 року №368-6/VIII «Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства розташованого на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району»; зобов`язати Межиріцьку сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Межиріцької сільської ради (Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада).

Позиція позивача обґрунтована тим, що позивач є членом Фермерського господарства «Балак В.Є.». На загальних зборах членів Фермерського господарства прийнято рішення про приватизацію земельної ділянки загальною площею 196 га, кадастровий номер 1223582300:01:001:1276, що знаходиться на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади (Межиріцької сільської ради) Павлоградського району Дніпропетровської області, яка надана засновнику Фермерського господарства в оренду для ведення фермерського господарства. Позивач 01.04.2020 року звернувся до Межиріцької сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Межиріцької сільської ради. До клопотання додані: копія паспорту та РНОКПП позивача, копія протоколу Фермерського господарства № 2/20 від 31.03.2020 року, копія Статуту Фермерського господарства; копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Фермерського господарства; нотаріально посвідчена копія відмови землекористувача; графічні матеріали, із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Внаслідок неприйняття рішення по вказаному клопотанню, 08.01.2021 року голова фермерського господарства повторно звернувся до сільського голови з клопотанням розглянути заяви членів фермерського господарства, та винести її на розгляд постійної комісії з земельних відносин. 30.03.2021 року відповідачем прийнято рішення про відмову у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

З апеляційною скаргою звернувся позивач, в якій посилаючись на обставини викладені у позові просив скасувати рішення суду першої інстанції як необґрунтоване та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час апеляційного перегляду встановлено, 01.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області із клопотанням (вхід. №361) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

До клопотання додані наступні документи: копія паспорту та рнокпп заявника, копія протоколу фермерського господарства №2/20 від 31.03.2020р., копія статуту фермерського господарства, копія витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо фермерського господарства, нотаріально посвідчена копія відмови землекористувача, графічні матеріали, із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

08.01.2021 року Голова Фермерського господарства «Балак В.Є.». ОСОБА_2 звернувся до відповідача із клопотанням, в якому з метою відновлення порушеного порядку приватизації земельних ділянок членами фермерських господарств, з метою відновлення порушених охоронюваних законом прав і інтересів Фермерського господарства «Балак В.Є.», з метою запобігання значних судових витрат та правових наслідків по рішеннями судів за позовами громадян, просив розглянути клопотання засновника та членів Фермерського господарства «Балак В.Є.», зокрема гр. ОСОБА_1 вхід.№361 від 01.04.2020р. та повторно вхід.№709 від 20.07.2020р.

Рішенням Межиріцької сільської ради №368-6/VІІІ від 30.03.2021 року у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки комунальної класності з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, у розмірі частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства розташованого на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району відмовлено, в зв`язку з тим, що на графічних матеріалах не вказано бажане місце розташування земельної ділянки, не зазначено розмір земельної ділянки (паю) та не вказаний вид угідь, земельна ділянка площею 196 га за кадастровим номером 1223582300:01:001:1276 передана терміном на 7 років в строкове платне користування (оренду) гр. ОСОБА_2 .

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи висновки Верховного Суду викладені в постанові від 03 листопада 2021 року у справі №817/1911/17, що позивач (як член фермерського господарства) взагалі не має правових підстав для звернення до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки комунальної власності з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства розташованого на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району, оскільки бажана земельна ділянка загальною площею 196 га, кадастровий номер 1223582300:01:001:1276 була передана засновнику даного фермерського господарства в оренду для його створення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду з наступних підстав.

У справі, що розглядається, позивач ОСОБА_1 посилався в позові на порушення свого права на земельну ділянку, надану йому для організації та ведення фермерського господарства, на якій, в тому числі, й було створено ним ФГ «Балак В.Є.».

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначаються Законом України від 19 червня 2003 року № 973-IV«Про фермерське господарство» (Закон № 973-IV), який спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.

За частиною першою статті 1 Закону № 973-IV у редакції, чинній на час набуття чинності договором оренди земельної ділянки, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

За статтею 12 Закону № 973-IV в редакції, чинній на час набуття чинності договором оренди земельної ділянки, землі фермерського господарства могли складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Тож фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку на цих ділянках.

Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності. При цьому можливість реалізації громадянином права здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Тож, враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб.

Таким чином, за змістом наведених вище положень законодавства, а також статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 973-IV після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства користувачем орендованої земельної ділянки є саме фермерське господарство.

Після укладання договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому порядку і набуває статус юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Такі висновки узгоджуються з позицію викладеною в постанові Великої палати Верховного Суду від 13.03.2018 року в справі №348/992/16-ц.

Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 в адміністративній справі №160/15063/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 квітня 2022 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяС.В. Білак

суддяВ.А. Шальєва