Рішення

від 03.04.2022 по справі 723/2896/19

СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 723/2896/19

Провадження № 2/723/336/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2022 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області

в складі головуючого судді Пташник А.М. за участю секретаря Полішенко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , сестра позивача - померла. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на майно, яке належало їй на праві приватної власності на час смерті в тому числі і на житловий будинок та надвірні споруди, які розташовані в АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги після її смерті була ОСОБА_5 - як мама спадкодавця та відповідач ОСОБА_2 - як син спадкодавця. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла ОСОБА_5 , подавши про це відповідну заяву до нотаріальної контори. 02.11.2015 року ОСОБА_5 залишила на ім`я позивача заповіт відповідно до якого усе її майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право - заповіла йому. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. Позивач спадщину прийняв, оформив свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частки земельної ділянки площею 0,4892 га. та земельну ділянку площею 0,4174 га. Проте оформити свідоцтво про право на спадщину у нотаріальному порядку про право власності на Ѕ частки житлового будинку та надвірні споруди, які розташовані в АДРЕСА_1 не може так, як право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за життя не оформили та не вірно було визначено, що дане домогосподарство відносилось до категорії «колгоспний двір».

Позивач просить визнати за ним ОСОБА_1 право власності на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 . яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на 1/2 частку житлового будинку літ «А-1», прибудови літ. «а», підвалу літ. «Пд», ганку літ. «а-1», гаражу літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», навісу літ. «Д», сарай літ «Е». сараю літ «Є», вбиральні літ. «Ж», воріт з хвірткою № 1, огорожі № 2, криниці № 3, що становить 50 відсотків домоволодіння яке розташоване в АДРЕСА_1 .

Позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, направили до суду письмові пояснення в яких проти задоволення позову заперечував з огляду на те, що вважає заповіт недійсним. Позивач скористався важким психологічним станом спадкодавця ОСОБА_5 та на власному авто доставив її до приватного нотаріуса для складання заповіту, який замість спадкодавця підписала інша особа в присутності свідків. Також, позивач не здійснював належного догляду за матір`ю. Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наданих позивачем матеріалів та розглянути її без фіксації судового процесу.

Дослідивши письмові докази, виходячи із встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин суд вважає необхідним позов задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла сестра позивача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19.10.2015 року серії НОМЕР_1 , актовий запис №34 здійснений виконавчим комітетом Старобросковецької сільської ради. ОСОБА_4 належав житловий будинок з надвірними спорудами, а саме:- житловий будинок літ «А-1» , прибудова літ. «а», підвал літ. «Пд» , ганок літ. «а- 1», гараж літ. «Б», сарай літ. «В» , сарай літ «Г», навіс літ. «Д», сарай літ. «Е», сарай літ «Є», вбиральня літ. «Ж», ворота з хвірткою № 1, огорожа № 2 , криниця № 1.

Самочинне будівництво в вищезазначених житловому будинку та надвірних спорудах відсутнє. Дана обставина підтверджується довідкою № 8 від 15.07.2019 року.

Відповідно до довідки Старобросківецької сільської ради № 376 від 02.04.2019 року, станом на квітень 1991 року вищезазначене домогосподарство відносилось до суспільної групи господарства «колгоспного» двору, з тих підстав, що голова двору ОСОБА_4 працювала в колгоспі. Членами вказаного домогосподарства були- ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - її син.

Такий висновок сільської ради, що зазначене вище домогосподарство відноситься до суспільної групи « колгоспний двір» є необгрунтованим , а тому застосування судами норм статей 120, 123 ЦК УРСР без належного з`ясування питання щодо правильності зарахування будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір буде помилковим. Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 24 грудня 2014 року (справа № 6-192цс 14).

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Технічними вказівками по веденню книжок по господарського обліку в сільських радах, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 27 червня 1972 року, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 13 квітня 1979 року № 112/5. вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26 (далі - Вказівки № 5-24/26), а згодом - Вказівками № 69.

Згідно зі змістом Вказівок № 5-24/26 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не е членами колгоспу, належать до суспільної групи «робітників».

За даними погосподарської книги №21. особистий рахунок № НОМЕР_2 господарство в АДРЕСА_1 членами якого були - ОСОБА_4 , ОСОБА_7 на 15.04.1991 року відносилося до суспільної групи господарств - колгоспний двір з тих підстав, що голова двору ОСОБА_4 працювала у місцевому колгоспі дояркою.

Разом з тим, сама по собі праця у колгоспі не свідчить про членство особи у колгоспі. Прийняття у члени колгоспу здійснювалося загальними зборами колгоспників відповідного колгоспу на підставі заяви особи.

Довідкою архівного відділу Сторожинецької районної державної адміністрації № 227 від 21.06.2019 року підтверджено відсутність в документах архівного фонду колгоспу АП ТОВ «Світанок» с. Старі Бросківці, Сторожинецького району, Чернівецької області, а саме в протоколах загальних зборів колгоспу за 1967-1991 роки рішення про прийняття в члени колгоспу ОСОБА_4 . Довідка долучається до матеріалів позовної заяви.

Наведене свідчить, що зарахування Старобросківецькою сільською радою спадкового домогосподарства до суспільної групи господарств - колгоспний двір є помилковим, а тому при вирішенні даного спору слід виходити з того, що станом на час зведення спірного будинку, а також на 15 квітня 1991 року спірний будинок фактично відносився до суспільної групи господарств - двір робітників, оскільки як голова двору ОСОБА_4 членом місцевого колгоспу АП ТОВ « Світанок» села Старі Бросківці не була. .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на майно, яке належало їй на праві приватної власності на час смерті в тому числі і на житловий будинок та надвірні споруди, які розташовані в АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 була ОСОБА_5 - як мама спадкодавця та відповідач ОСОБА_2 - як син спадкодавця.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла ОСОБА_5 , подавши про це відповідну заяву до нотаріальної контори, що підтверджується довідкою № 207 від 25.04.2016 року.

Таким чином, ОСОБА_5 успадкувала 1\2 частку спадкового майна після смерті дочки ОСОБА_4 , а саме 1\2 частку житлового будинку та надвірних споруд, які розташовані в АДРЕСА_1 .

02.11.2015 року ОСОБА_5 залишила на ім`я позивача заповіт відповідно до якого усе її майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право - заповіла позивачу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про її смерть від 10.01.2017 року, актовий запис 02 здіцснений виконавчим комітетом Старобросковецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на 1/2 частку житлового будинку та надвірних споруд, які розташовані в АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,4174 га, належної ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 358236, виданого Сторожинецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 22 грудня 2008 року на підставі розпорядження №498 Сторожинецької районної державної адміністрації від 16.06.2008 року, Ѕ частки земельної ділянки, площею 0,4174 га, належної ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 358236, виданого Сторожинецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 22 грудня 2008 року на підставі розпорядження №498 Сторожинець- кої районної державної адміністрації від 16.06.2008 р.

Позивач своєчасно прийняв спадщину подавши в встановлені законом терміни відповідну заяву до нотаріальної контори. Дана обставина підтверджується довідкою № 228\02-14 від 11.03.2019 року.

Рішенням Сторожинецького районного суду від 06 липня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третьої особи Приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан Віри Данилівни про визнання недійсним заповіту - відмовлено. Отже, доводи відповідача щодо недійсності заповіту спростовані на відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню позивачем.

Заповіт на даний час не змінено і не скасовано і по даному заповіту, позивач отримав в нотаріальній конторі 23.10.2017 року свідоцтва про право власності на земельні ділянки.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав від 05.06.2019 року, право власності на спадкове нерухоме майно, а саме житловий будинок та надвірні споруди, які розташовані в АДРЕСА_1 за спадкодавцем чи будь-якими іншими особами не зареєстровано .

Відповідно до роз`яснення Міністерства Юстиції України від 23.03.2004 року «У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена, питання, визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку».

Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Частиною 1 ст. 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За таких обставин суд знаходить, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 16, 1216, 1223, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 4, 247 ч. 2, ст. 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд,-

Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 . яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на 1/2 частку житлового будинку літ «А-1», прибудови літ. «а», підвалу літ. «Пд», ганку літ. «а-1», гаражу літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», навісу літ. «Д», сарай літ «Е». сараю літ «Є», вбиральні літ. «Ж», воріт з хвірткою № 1, огорожі № 2, криниці № 3, що становить 50 відсотків домоволодіння яке розташоване в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 13 квітня 2022 року.

СУДДЯ: