Постанова

від 14.09.2022 по справі 723/2896/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2022 року

м. Чернівці

справа № 723/2896/19

провадження №22-ц/822/566/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіна Н. Ю.

суддів Височанської Н.К., Кулянди М.І.

секретаря Тодоряка Г.Д.

з участюпозивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 квітня 2022 року, головуючий у першій інстанції Пташник А.М.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у липні 2019 року вернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадщину.

Зазначав, що внаслідок смерті сестри ОСОБА_5 відкрилась спадщина ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До спадкового майна належить житловий будинок літ «А-1», прибудова літ. «а», підвал літ. «Пд», ганок літ. «а-1», гараж літ. «Б», сарай літ. «В», сарай літ. «Г», навіс літ. «Д», сарай літ «Е». сарай літ «Є», вбиральня літ. «Ж», ворота з хвірткою № 1, огорожа № 2, криниця № 3, що знаходяться по АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,4174 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Старобросковецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, кадастровий номер 7324589000:02:002:0403.

Посилався на те, що житловий будинок з надвірними спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1 , помилково віднесений до майна колгоспного двору.

Спадкоємцями ОСОБА_5 першої черги є мати ОСОБА_6 та син ОСОБА_3

ОСОБА_6 подано до приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д. заяву про прийняття спадщини за законом 2 листопада 2015 року.

Також ОСОБА_6 вчинено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д. 2 листопада 2015 року, яким заповіла ОСОБА_1 все своє майно.

Внаслідок смерті матері ОСОБА_6 відкрилась спадщина 7 січня 2017 року.

ОСОБА_1 подано до приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д. заяву про прийняття спадщини за заповітом 26 травня 2017 року.

Приватним нотаріусом Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Хоміцькою Н.Г. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,4174 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Старобросковецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, кадастровий номер 7324589000:02:002:0403.

Спадкодавцем ОСОБА_6 не оформлено право власності на Ѕ частки житлового будинку з надвірними спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1 .

Просив визнати право власності на спадщину за заповітом, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на Ѕ частку житлового будинку літ «А-1», прибудови літ. «а», підвалу літ. «Пд», ганку літ. «а-1», гаражу літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», навісу літ. «Д», сарай літ «Е». сараю літ «Є», вбиральні літ. «Ж», воріт з хвірткою № 1, огорожі № 2, криниці № 3, що становить 50 відсотків домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 квітня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадщину задоволено.

Визнано право власності ОСОБА_1 на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на Ѕ яастку житлового будинку літ «А-1», прибудови літ. «а», підвалу літ. «Пд», ганку літ. «а-1», гаражу літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», навісу літ. «Д», сарай літ «Е». сараю літ «Є», вбиральні літ. «Ж», воріт з хвірткою № 1, огорожі № 2, криниці № 3, що становить 50 відсотків домоволодіння яке розташоване в АДРЕСА_1 .

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 квітня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадщину відмовити.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Зазначає про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, не здійснення ОСОБА_1 догляду за матір`ю ОСОБА_6 , поховання сестри ОСОБА_5 , вчинення ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3 погроз та насильства.

Вважає, що судом першої інстанції не надано оцінки обставинам підписання заповіту ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д. 2 листопада 2015 року, свідками.

Судом першої інстанції безпідставно визнано довідку Старобросківецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 2 квітня 2019 року №376 щодо віднесення домогосподарства по АДРЕСА_1 до суспільної групи колгоспного двору необґрунтованою.

Посилається на те, що суд першої інстанції не розглянуто клопотання щодо витребування спадкової справи після смерті ОСОБА_5 та відомостей з Трудового архіву Сторожинецького району Чернівецької області про прийняття ОСОБА_5 до членів колгоспу.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3 не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 про визнання права власності на спадщину, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1 ст.1216, ч.1 ст.1223, ч.1 ст.1261 ЦК України. Технічними вказівками по веденню книжок погосподарського обліку в сільських радах, затвердженими Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 27 червня 1972 року, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 13 квітня 1979 року №112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26 та дійшов висновку, що підлягає захисту право ОСОБА_3 на спадкування за заповітом.

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що внаслідок смерті матері ОСОБА_6 відкрилась спадщина 7 січня 2017 року, що складається з Ѕ частини житлового будинку з надвірними спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1 , Ѕ частини земельної ділянки площею 0,4174 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Старобросковецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, кадастровий номер 7324589000:02:002:0403.

ОСОБА_6 вчинено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д. 2 листопада 2015 року, яким заповіла ОСОБА_1 все своє майно.

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 6 липня 2021 року у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д. про визнання заповіту недійсним відмовлено.

Водночас судом першої інстанції зазначено, що зарахування житлового будинку з надвірними спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1 , до суспільної групи господарств «колгоспний двір» є помилковим.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що у документах архівного фонду колгоспу, Аграрного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» відсутні в протоколах загальних зборів рішення про прийняття ОСОБА_7 до членів колгоспу, станом на 15 квітня 1991 року спірний будинок фактично відносився до суспільної групи господарств «двір робітників».

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Внаслідок смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина 19 жовтня 2015 року.

Спадкоємцями ОСОБА_5 першої черги є мати ОСОБА_6 та син ОСОБА_3

ОСОБА_6 подано до приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д. заяву про прийняття спадщини за законом 2 листопада 2015 року.

За довідкою приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д. від 25 квітня 2016 року №207/02-14 в провадженні приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д. є спадкова справа до майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 подано заяву про прийняття спадщини за законом 2 листопада 2015 року.

Встановлено здійснення ОСОБА_5 будівництва житлового будинку літ «А-1», прибудови літ. «а», підвалу літ. «Пд», ганку літ. «а-1», гаражу літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», навісу літ. «Д», сараю літ «Е». сараю літ «Є», вбиральні літ. «Ж», воріт з хвірткою № 1, огорожі № 2, криниці № 3, що знаходяться по АДРЕСА_1 ,

Також встановлено право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,4174 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Старобросковецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, кадастровий номер 7324589000:02:002:0403 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №004078, виданого Сторожинецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 21 жовтня 2004 року

За довідкою виконавчого комітету Старобросковецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 2 квітня 2019 року №376 згідно записів в по господарській книзі №21 стор.6, особовий рахунок № НОМЕР_1 станом на 15 квітня 1991 року до погосподарського номера були зареєстровані голова ОСОБА_8 та син ОСОБА_9 , даний двір відносився до суспільної групи колгоспних дворів і розташований по АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії погосподарської книги за особовим рахунком 921 за 1991-1992 роки, відповідно якої голова ОСОБА_5 працює у колгоспі дояркою, син ОСОБА_9 неповнолітній.

На підставі довідки архівного відділу Сторожинецької районної державної адміністрації від 21 червня 2019 року №227 в документах архівного фонду Аграрного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» с.Старі Бросківці Сторожинецького району Чернівецької області за 1967-1991 роки відомостей про прийняття в члени колгоспу і на роботу ОСОБА_10 не знайдено.

ОСОБА_6 вчинено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д. 2 листопада 2015 року, яким заповіла ОСОБА_1 все своє майно.

Внаслідок смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина 7 січня 2017 року.

ОСОБА_1 подано до приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д. заяву про прийняття спадщини за заповітом 26 травня 2017 року.

За довідкою приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Хоміцької Н.Г. від 11 березня 2019 року №228/02-14 в провадженні приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Хоміцької Н.Г. є спадкова справа №10/2-17до майна ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 подано заяву про прийняття спадщини за заповітом 26 травня 2017 року.

Приватним нотаріусом Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Хоміцькою Н.Г. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,4174 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Старобросковецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, кадастровий номер 7324589000:02:002:0403.

Також приватним нотаріусом Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Хоміцькою Н.Г. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ земельної ділянки площею 0,4892 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Старобросковецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, кадастровий номер 7324589000:02:002:0031.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відсутні відомості про раво власності на будинок АДРЕСА_1 .

Мотиви,з якихвиходить апеляційнийсуд,та застосованінорми права при прийнятті постанови

Згідно ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За змістом ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняттям спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На підставі частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із частинами першою та третьою статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до частини четвертої Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ЦК Української РСР.

Частиною 1 статті 112 ЦК Української РСР передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

На підставі частини першої статті 120 ЦК Української РСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно із частиною другою статті 123 ЦК Української РСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

За змістом роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 10 постанови від 2 березня 1973 року № 3 «Про судову практику в справах про поділ колгоспного двору і виділ з нього» роз`яснив, що розмір частки колишнього члена колгоспного двору у спільному майні, яке належало колгоспному дворі і зберіглося після його перетворення в господарство робітників або службовців, встановлюється відповідно до статті 123 ЦК УРСР. Тому при поділі майна, яке є спільною власністю колгоспного двору, суди повинні виходити з принципу рівності часток усіх колишніх його членів (в тому числі непрацездатних і неповнолітніх), які не втратили право на частку в майні двору на час припинення останнього. Майно, придбане після перетворення колгоспного двору в господарство робітників чи службовців, підлягає поділу за нормами, що регулюють поділ спільної часткової власності або спільної сумісної власності подружжя.

Визначення суспільної групи господарства урегульовано Технічними вказівками по веденню книжок погосподарського обліку в сільських радах, затвердженими Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 27 червня 1972 року, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 13 квітня 1979 року №112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26.

За змістом п.20 Вказівок суспільна група господарства переважно встановлюється залежно від роду занять глави сім`ї. Глава сім`ї визначається в кожному конкретному випадку повнолітніми членами сім`ї за їхньою взаємною згодою. Залежно від роду занять глави сім`ї господарство відноситься до суспільної групи колгоспників, робочих, службовців, кустарів чи селян-одноосібників. Виняток із загального правила складають господарства, в яких проживають працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять глави сім`ї, відносяться до господарства колгоспників.

Господарства пенсіонерів, які не мають працюючих членів сім`ї відносяться до тієї суспільної групи, до якої ці особи відносилися до переходу на пенсію.

Таким чином, господарства пенсіонерів, які мають працюючих членів сім`ї, але які не є працюючими членами колгоспу, відносяться до суспільної групи відповідно робочих, службовців, кустарів чи селян-одноосібників.

У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цc15 зазначено, що застосування судами норм статей 120, 123 ЦК УРСР без належного з`ясування питання про правильність віднесення будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір є помилковим. […]

Погосподарські книги є документами первинного обліку в сільських радах. Складаються з окремих особових рахунків на кожне господарство, що знаходиться на території сільської ради.

За довідкою виконавчого комітету Старобросковецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 2 квітня 2019 року №376 згідно записів в по господарській книзі №21 стор.6, особовий рахунок № НОМЕР_1 станом на 15 квітня 1991 року до погосподарського номера були зареєстровані голова ОСОБА_8 та син ОСОБА_9 , даний двір відносився до суспільної групи колгоспних дворів і розташований по АДРЕСА_1 .

До матеріалів справи приєднано копію погосподарської книги за особовим рахунком 921 за 1991-1992 роки, відповідно якої голова ОСОБА_5 працює у колгоспі дояркою, син ОСОБА_9 неповнолітній.

Разом з тим сама по собі праця голови двору ОСОБА_5 у колгоспі не свідчить про членство особи у колгоспі.

На підставі довідки архівного відділу Сторожинецької районної державної адміністрації від 21 червня 2019 року №227 в документах архівного фонду Аграрного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» с.Старі Бросківці Сторожинецького району Чернівецької області за 1967-1991 роки відомостей про прийняття в члени колгоспу і на роботу ОСОБА_7 не знайдено.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що зарахування житлового будинку з надвірними спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1 , до суспільної групи господарств «колгоспний двір» є помилковим, станом на 15 квітня 1991 року спірний будинок відносився до суспільної групи господарств «двір робітників».

Не заслуговуютьна увагупосилання ОСОБА_3 в апеляційнійскарзі на належністьжитлового будинкуз надвірнимиспорудами,які розташованіпо АДРЕСА_1 до майна колгоспного двору.

На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із положеннями частини першої, четвертої, п`ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю, або задоволення позовних вимог у випадку ненадання відповідачем доказів на спростування обставин, зазначених у позові.

З оглядуна те,що удокументах архівногофонду Аграрногопідприємства товаристваз обмеженоювідповідальністю «Світанок»с.СтаріБросківці Сторожинецькогорайону Чернівецькоїобласті за1967-1991роки відомостейпро прийняттяв члениколгоспу іна роботу ОСОБА_7 не знайдено,доводи ОСОБА_3 проналежність житловогобудинку знадвірними спорудами,які розташованіпо АДРЕСА_1 домайна колгоспногодвору грунтуються на припущеннях.

Відповідно до пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСРвід 31 жовтня 1975 року № 45/5, пунктом 45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСРвід 19 січня 1976 року № 1/5, підтвердженням належності будинку може служити відповідна довідка виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих.

На підставі п.128 Інструкції про порядок вчинення нотаріальнихдій державними нотаріальними конторами Української РСР від 31 жовтня1975 року, чинної на час виникнення правовідносин,якщо до складу спадкового майна входить жилий будинок (частина будинку) або квартира в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників, державний нотаріус вимагає правовстановлюючий документ про належність будинку (частини будинку), квартири спадкодавцю, довідку-характеристику бюро технічної інвентаризації, а в місцевостях, де інвентаризація не провадилась, - довідку виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих.

Пунктом 20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачалося обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах.

Відповідно до пункту 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05 серпня 1992 року, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в Державних будівельних нормах А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється, по об`єктах, які збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняттяпостанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до частини четвертоїстатті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки та споруди не залежало від державної реєстрації.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для визнання права власності ОСОБА_1 на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на Ѕ яастку житлового будинку літ «А-1», прибудови літ. «а», підвалу літ. «Пд», ганку літ. «а-1», гаражу літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», навісу літ. «Д», сарай літ «Е». сараю літ «Є», вбиральні літ. «Ж», воріт з хвірткою № 1, огорожі № 2, криниці № 3, що становить 50 відсотків домоволодіння яке розташоване в АДРЕСА_1 .

Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_3 щодо не надання судом першої інстанції оцінки обставинам підписання заповіту ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д. 2 листопада 2015 року, свідками.

Наведені доводи ОСОБА_3 фактично зводяться до оспорення заповіту.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду у п.3 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно до ст.19 Конституції України, ст.1 ЦПК та з урахуванням положення ч.4 ст.10 ЦПК вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

ОСОБА_3 у ційсправі непорушувалось питаннящодо оспореннязаповіту ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д. 2 листопада 2015 року.

Крім того, суд першої інстанції послався на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 6 липня 2021 року, яким у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д. про визнання заповіту недійсним відмовлено.

Не можна погодитися з доводами ОСОБА_3 щодо не вирішення судом першої інстанції клопотання про витребування спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , оскільки ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області витребувано у приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д. матеріали спадкової справи ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим сторонами не оспорюється правильність спадкування після смерті ОСОБА_5 .

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Тому рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 квітня 2022 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Головуючий Н.Ю. Половінкіна

Судді Н.К. Височанська

М.І. Кулянда