Постанова

від 10.04.2022 по справі 926/2541/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2022 р. Справа №926/2541/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіВ.М. Гриців

І.Б. Малех,

секретар судового засідання М.С. Кіра,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Геліос»</a> за № 01 від 17.01.2022 року (вх. № 01-05/309/22 від 24.01.2022 року)

на рішення господарського суду Чернівецької області від 21.12.2021 року (суддя Т.І. Ковальчук; повний текст рішення складено 24.12.2021 року)

у справі № 926/2541/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Геліос»</a> (надалі ТзОВ «Буковина Геліос»)

до відповідача-1: Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області (надалі Магальська сільська рада)

до відповідача-2: Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області

про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями органу місцевого самоврядування, в сумі 810101,30 грн.,

за участю:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2 (в режимі відеоконференції): Ісопеску К.І. (самопредставництво юридичної особи),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та відзивів на позовну заяву

17.06.2021 року ТзОВ «Буковина Геліос» звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до Магальської сільської ради, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про стягнення з Магальської сільської ради 810101,30 грн. шкоди, заподіяної протиправними рішеннями органу місцевого самоврядування, у тому числі 478997,30 грн. майнової шкоди та 331104,00 грн. моральної шкоди; зобов`язання Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області здійснити списання коштів місцевого бюджету Магальської сільської ради на виконання рішення суду про відшкодування шкоди ТзОВ «Буковина Геліос».

Позовні вимоги мотивовано тим, що Товариство внаслідок протиправних рішень Магальської сільської ради протягом тривалого часу було позбавлене можливості реалізувати право на викуп земельної ділянки та належним чином оформити землекористування, у зв`язку з чим зазнало матеріальної шкоди в сумі 478997,30 грн., яка складає різницю між стягнутими з нього постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 року у справі №926/1753/19 безпідставно збереженими коштами у вигляді неотриманої орендної плати та плати за користування земельною ділянкою, яку позивач мав би сплатити у разі, якби викупу не перешкоджали протиправні рішення сільської ради. Також позивач вважає, що йому завдано моральної шкоди в розмірі 331104,00 грн., яка полягає у душевних стражданнях учасників Товариства через неможливість реалізувати право останнього на земельну ділянку, на якій розміщене належне Товариству нерухоме майно, завершити будівництво споруд на цій ділянці та ефективно і повноцінно їх використовувати.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву (вх. № 2870 від 13.07.2021 року) вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач не довів, що діями сільської ради заподіяно йому матеріальної шкоди чи моральних страждань.

У відзиві (вх. № 2758 від 06.07.2021 року) на позовну заяву відповідач-2 зазначив, що не допускав порушень законних прав та інтересів позивача. У Головному управлінні Державної казначейської служби України у Чернівецькій області відсутні рахунки Магальської сільської ради, що унеможливлює виконання рішення суду у разі задоволенні даного позову. Позивач помилково ототожнює поняття здійснення обов`язку виконання судового рішення з нанесеною матеріальною шкодою.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 21.12.2021 року у справі №926/2541/21 (суддя Т.І. Ковальчук) повністю відмовлено в задоволенні позову ТзОВ «Буковина Геліос».

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що на дату вирішення спору в даній справі позивач не поніс майнових втрат, пов`язаних з виконанням постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 року у справі №926/1753/19 про стягнення на користь Магальської сільської ради безпідставно збережених коштів у сумі 680232,88 грн. та 25508,72 грн. судового збору. Стягнуті кошти не є також витратами, які позивач мусить зробити для відновлення свого порушеного права (п. 1 частини 2 статті 22 ЦК України). Встановивши відсутність у позивача реальної майнової шкоди, суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог у частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 478997,30 грн. та констатував, що подальший аналіз причинно-наслідкового зв`язку між незаконними рішеннями відповідача-1 та майновою шкодою, яка не настала, і правової природи такої шкоди є безпредметним. Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди суд вказав, що позивач не довів розміру моральної шкоди у сумі 331104,00 грн. та підстав для її стягнення з відповідача-1, а подані Товариством докази не містять критеріїв, за якими суд міг би самостійно визначити підстави і розмір моральної шкоди.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Позивач подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Чернівецької області від 21.12.2021 року у справі №926/2541/21, в якій просить скасувати зазначене судове рішення, прийняти нове рішення, яким задоволити позов. Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зокрема, зазначає, що на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 року у справі №926/1753/19 відкрито виконавче провадження, за яким кошти на відшкодування судового збору стягнуті і виконавче провадження в цій частині закрито, а в частині стягнення на користь Магальської сільської ради 680232,88 грн. провадження не виконане, оскільки рахунки Товариства заблоковані, внаслідок чого Товариство не може здійснювати господарську діяльність, а отже відсутній рух коштів. Таким чином, втрати, заподіяні Товариству внаслідок протиправного перешкоджання зі сторони позивача у реалізації прав Товариства і неоформлені землекористування, є значно більшими, ніж заявлені у позові. Стверджує, що обставини неодноразового неправомірного перешкоджання Магальською сільською радою у оформленні позивачем права землекористування на протязі періоду, за який нараховано збитки за користування землею, повинні бути враховані судом. Протиправними діями (рішеннями) Магальської сільської ради Товариству заподіяно у листопаді 2020 року майнову шкоду у розмірі, що перевищує втричі розмір одновідсоткової плати від нормативно-грошової оцінки землі, на яку розраховував позивач у випадку реалізації свого права на придбання земельної ділянки, яке визнано судовим рішенням постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 року у справі № 926/4689/16. З огляду на це, 453488,58 грн. (2/3 від суми 680232,88 грн.) за період з 01.01.2017 року по 21.12.2018 року є прямою шкодою, заподіяною позивачу протиправними рішеннями органу місцевого самоврядування. Крім того, судові витрати в сумі 25508,72 грн., стягнені постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 року у справі № 926/1753/19, є також майновою шкодою, що заподіяна Товариству внаслідок порушення Магальською сільською радою принципу належного урядування та прийняття незаконних рішень у відносинах з оформлення землекористування. Моральні страждання оцінено в розмірі 331104,00 грн., що еквівалентно 10000 євро станом на 09.06.2021 року. Заподіяна моральна шкода полягає у душевних стражданнях учасників Товариства щодо неможливості реалізувати право на земельну ділянку під належним нерухомим майном Товариства з часу набуття майна у власність (лютий місяць 2015 року), моральних стражданнях через тривалу неможливість завершити заплановане будівництво та ефективно, прибутково використовувати споруду. Незаконні та протиправні дії, рішення та бездіяльність Магальської сільської ради вочевидь створили перешкоди в роботі Товариства та спричинили тривалу невизначеність в його господарській діяльності, викликали відчуття безпорадності та розчарування у його керівника та засновника.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника. Звертає увагу на те, що в постанові Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 року у справі №926/1753/19 не встановлено, що стягнення з позивача коштів за період з 01.01.2017 року по 21.2.2018 року є наслідком протиправних рішень сільської ради, що перешкоджали позивачу реалізувати своє право на придбання земельної ділянки. На дату прийняття оскарженого рішення позивач не поніс майнових втрат, пов`язаних з виконанням постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 року у справі №926/1753/19 про стягнення на користь Магальської сільської ради безпідставно збережених коштів у сумі 680232,88 грн. та 25508,72 грн. судового збору. Стягнуті кошти не є також витратами, які позивач мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Встановивши відсутність у позивача реальної майнової шкоди, суд дійшов до правомірного висновку про безпідставність позовних вимог у частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 478997,30 грн. Законним є також оскаржене рішення суду щодо відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 331104,00 грн., оскільки позивач не довів, що діями сільської ради йому завдано моральних страждань. Просить залишити без змін рішення господарського суду Чернівецької області від 21.12.2021 року у справі №926/2541/21, апеляційну скаргу ТзОВ «Буковина Геліос» без задоволення.

Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову ТзОВ «Буковина Геліос». Повідомляє, що у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Чернівецькій області відсутні рахунки, відкриті на ім`я Магальської сільської ради. Звертає увагу на те, що позивач ототожнює спірну матеріальну шкоду з упущеною вигодою, а саме доходом, який міг одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене. Відшкодовувати упущену вигоду та моральну шкоду повинна посадова особа органу місцевого самоврядування, в діях якої встановлено склад злочину. Позивач не підтвердив, що кошти в сумі 680232,88 грн. зараховані на рахунок Магальської сільської ради. Також відсутні докази про отримання Магальською сільською радою понесених судових витрат в сумі 25508,72 грн. Необхідність сплати вказаних сум встановлена постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 року у справі №926/1753/19, яка набрала законної сили. Просить залишити без змін рішення господарського суду Чернівецької області від 21.12.2021 року у справі №926/2541/21, апеляційну скаргу ТзОВ «Буковина Геліос» без задоволення.

Позивач не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручено господарському суду Чернівецької області за його клопотанням, про що судом було винесено ухвалу від 03.03.2022 року (згідно з повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901011664760 зазначену ухвалу вручену скаржнику 18.03.2022 року).

Також відповідач-1 не делегував свого представника в судове засідання. Згідно з повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901011664787 відповідачу-1 вручено 14.03.2022 року ухвалу суду про призначення розгляду справи №926/2541/21 на 11.04.2022 року об 11 год. 00 хв.

Враховуючи те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка позивача та відповідача-1, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду справи.

В судовому засіданні представник відповідача-2 заперечив проти доводів скаржника, просив залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу без задоволення.

Обставини справи

04 серпня 2015 року TзOB «Буковина Геліос» звернулося до Магальської сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для викупу з метою будівництва та обслуговування сонячної електростанції та про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

11 вересня 2015 року 39 сесія Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області VI скликання, розглянувши згадану заяву TзOB «Буковина Геліос», прийняла рішення №04, пунктом 1 якого утрималася в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 07.04.2016 року у справі №926/239/16, яке набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано пункт 1 рішення 39 сесії Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області VI скликання від 11.09.2015 року №04 (а.с.22-25, т.1).

У травні 2016 року ТзОВ «Буковина Геліос» звернулося до Магальської сільської ради із заявою про викуп земельної ділянки, площею 2,6990 га, розташованої по вул. Тваринників,15 в с. Остриця Новоселицького району Чернівецької області.

Рішенням Магальської сільської ради № 5 від 07 липня 2016 року відмовлено ТзОВ «Буковина Геліос» в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,6990 га по вул. Тваринників, 15 в с. Остриця Новоселицького району Чернівецької області, кадастровий номер земельної ділянки 7323083600:03:003:0215, для викупу для розташування складських приміщень комерційного використання, готелю та офісних приміщень; вирішено надати дозвіл TзOB «Буковина Геліос» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,6990 га по вул. Тваринників, 15 в с.Остриця Новоселицького району Чернівецької області, кадастровий номер земельної ділянки 7323083600:03:003:0215, для передачі в оренду для розташування складських приміщень комерційного використання, готелю та офісних приміщень.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 12.03.2018 року у справі №926/3728/16, яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення Магальської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області від 07.07.2016 року № 5 (а.с.48-55, т.1).

Відповідно до рішення Магальської сільської ради №18 від 30.11.2016 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки площею 2,6990 га на земельні ділянки площею 0,0687 га та 2,6303 га; вирішено затвердити технічну документацію на наступній сесії сільської ради.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 09.03.2017 року у справі №926/4689/16 частково задоволено позов TзOB «Буковина Геліос» до Магальської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення № 18 від 30.11.2016 року та визнання права на викуп земельної ділянки. Визнано недійсним рішення Магальської сільської ради №18 від 30.11.2016 року. Відмовлено у задоволенні позову в частині визнання за TзOB «Буковина Геліос» права на викуп земельної ділянки площею 2,6990 га по вул. Тваринників, 15 в с. Остриця Новоселицького району Чернівецької області (кадастровий номер 7323083600:03:003:0215), цільове призначення для розташування складських приміщень комерційного використання, готелю та офісних приміщень (а.с. 26-32, т.1).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2017 року, скасовано рішення господарського суду Чернівецької області від 09.03.2017 року у справі №926/4689/16 в частині вимог, в задоволенні яких було відмовлено. В цій частині прийнято нове рішення. Визнано за ТзОВ «Буковина Геліос» право на викуп земельної ділянки площею 2,6990 га по вул. Тваринників, 15 в с. Остриця Новоселицького району Чернівецької області (кадастровий номер 7323083600:03:003:0215), цільове призначення для розташування складських приміщень комерційного використання, готелю та офісних приміщень (а.с.33-47, т.1).

08.05.2018 року ТзОВ «Буковина Геліос» повторно звернулось до Магальської сільської ради із заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для викупу, на проведення експертної оцінки земельної ділянки, визначення розміру авансового платежу в рахунок оплати ціни земельної ділянки і таке інше.

13.12.2018 року Магальська сільська рада прийняла рішення:

- № 7-13/18, яким надано дозвіл сільській раді на виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки площею 2,6690 га (кадастровий номер земельної ділянки 7323083600:03:003:0215) на земельні ділянки площею 0,7144 га та 1,9846 га; технічну документацію із землеустрою затвердити на наступній сесії сільської ради; присвоїти адресні частини земельним ділянкам, а саме: площею 0,7144 га вул.Тваринників, 15 в с. Остриця Новоселицького району Чернівецької області, площею 1,9846 га вул. Тваринників, 15-А в с.Остриця Новоселицького району Чернівецької області;

- № 13-13/18, яким вирішила розглянути заяву ТзОВ «Буковина Геліос» після проведення розподілу земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 17.04.2019 року у справі №926/23/19, яке набрало законної сили, частково задоволено позов ТзОВ «Буковина Геліос» до Магальської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Визнано незаконними та скасовано рішення Магальської сільської ради №№ 7-13/18, 13-13/18, прийняті 13 грудня 2018 року. Відмовлено в задоволенні позовних вимог про зобов`язання Магальської сільської ради не пізніше місячного строку з часу набрання рішенням суду законної сили прийняти рішення: про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 2,6990 га по вул. Тваринників, 15 в селі Остриця Новоселицького району Чернівецької області, кадастровий номер 7323083600:03:003:0215 для викупу ТзОВ «Буковина Геліос» та про визначення розміру авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки та повідомлення ТзОВ «Буковина Геліос» про реквізити банківського рахунку, на який перерахувати авансовий внесок. Закрито провадження у справі №926/23/19 в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності Магальської сільської ради, що полягає у нерозгляді по суті в межах місячного строку заяви ТзОВ «Буковина Геліос» вих. № 09 від 07.05.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для викупу земельної ділянки, надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки та визначення розміру авансового платежу в рахунок оплати ціни земельної ділянки (а.с. 75-84, т.1).

12.07.2019 року Магальська сільська рада звернулась до господарського суду Чернівецької області з позовом до ТзОВ «Буковина Геліос» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 680232,88 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач є власником нерухомого майна, розташованого в с. Остриця Новоселицького району Чернівецької області по вул.Тваринників,15. Земельна ділянка, на якій знаходиться вказане нерухоме майно, перебуває у комунальній власності територіальної громади села Остриця, відповідач здійснює фактичне користування нею, однак договір оренди землі між сторонами не укладено, а відповідач не сплачує орендну плату. Внаслідок ситуації, що склалася, Магальська сільська рада недоотримала дохід у розмірі орендної плати в сумі 680232,88 грн. за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 13.02.2020 року у справі №926/1753/19 повністю відмовлено в позові Магальської сільської ради (а.с. 126-137, т.1).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 року, яка набрала законної сили, скасовано рішення господарського суду Чернівецької області від 13.02.2020 року у справі №926/1753/19. Задоволено позов Магальської сільської ради. Стягнуто з ТзОВ «Буковина Геліос» на користь Магальської сільської ради безпідставно збережені кошти в сумі 680232,88 грн., а також 10203,49 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 15305,23 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції (а.с. 138-149, т.1).

У вказаній постанові Західний апеляційний господарський суд встановив, що ТзОВ Буковина Геліос як фактичний користувач земельної ділянки комунальної власності, на якій розташовані будівлі, належні вказаному товариству на праві приватної власності, без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок Магальської сільської ради, зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, у зв`язку з чим зобов`язане повернути ці кошти власнику на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України. Апеляційний суд погодився з проведеним позивачем розрахунком безпідставно збережених відповідачем коштів у сумі 680232,88 грн. за період 2017-2018 років, який базується на нормативній грошовій оцінці земельної ділянки та розмірі орендної плати за землю (земельного податку), що встановлений у ст. 274 та 288 Податкового кодексу України.

На виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 року господарський суд Чернівецької області видав наказ №926/1753/19 від 21.12.2020 року про стягнення з ТзОВ Буковина Геліос на користь Магальської сільської ради безпідставно збережених коштів у сумі 680232,88 грн., а також 10203,49 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 15305,23 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

08.06.2021 року старший державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Марко В.М. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65702789 з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області № 926/1753/19 від 21.12.2020 року (а.с. 142-143, т.2).

Боржник ТзОВ Буковина Геліос не надав суду доказів про виконання наказу господарського суду Чернівецької області № 926/1753/19 від 21.12.2020 року в частині стягнення з нього на користь Магальської сільської ради безпідставно збережених коштів у сумі 680232,88 грн.

Підставою звернення до місцевого господарського суду з даним позовом позивач зазначає те, що незаконні рішення Магальської сільської ради позбавили його права на викуп земельної ділянки ще в 2015 році. У разі придбання земельної ділянки плата за користування земельною ділянкою становила б 1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивач доводить, що заявлені до стягнення кошти в сумі 453488,58 грн., які складають 2/3 від суми, стягнутої постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 року у справі № 926/1753/19, є майновою шкодою, заподіяною Товариству незаконними рішеннями органу місцевого самоврядування (Магальської сільської ради). До складу матеріальної шкоди позивач відніс також судові витрати в сумі 25508,72 грн. за розгляд справи № 926/1753/19, визначивши загальний розмір майнової шкоди на суму 478997,30 грн. Вважаючи справедливою сатисфакцією моральної шкоди суму 10000,00 євро, позивач обчислив розмір моральної шкоди в сумі 331104,00 грн. в еквіваленті гривні до курсу євро на дату 09.06.2021 року.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист в суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 Цивільного кодексу України).

В пункті 32 постанови від 03.09.2019 року у справі № 916/1423/17 Велика палата Верховного Суду зазначила:

«Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування».

На відміну від загальної норми ст. 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України передбачають відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Необхідною умовою для стягнення шкоди, завданої внаслідок неправомірних рішень органу місцевого самоврядування, є факт неправомірних дій цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. У разі відсутності хоча б одного з наведених елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

У даній справі предметом спору є, зокрема, вимоги ТзОВ «Буковина Геліос» про стягнення з Магальської сільської ради 478997,30 грн. майнової шкоди та 331104,00 грн. моральної шкоди за період з 01.01.2017 року по 21.12.2018 року.

Заявлена позивачем до стягнення матеріальна шкода в сумі 478997,30 грн. складає різницю між стягнутими з нього постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 року у справі № 926/1753/19 безпідставно збереженими коштами у вигляді неотриманої орендної плати та плати за користування земельною ділянкою, яку позивач мав би сплатити у разі, якби викупу не перешкоджали протиправні рішення сільської ради.

Як зазначалось вище, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 року у справі № 926/4689/16 визнано право ТзОВ «Буковина Геліос» на викуп земельної ділянки, площею 2,6990 га на вул. Тваринників, 15, с. Остриця Новоселицького району Чернівецької області (кадастровий номер 73203836000:03:003:0215).

Однак, позивач не надав суду належних та допустимих доказів про понесення ним майнових витрат, які безпосередньо були б пов`язані з відновленням його права на викуп земельної ділянки площею 2,6990 га на вул. Тваринників, 15, с. Остриця Новоселицького району Чернівецької області (кадастровий номер 73203836000:03:003:0215).

Водночас, грошові кошти, які підлягають до стягнення з позивача на користь Магальської сільської ради на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 року у справі № 926/1753/19, мають цілком іншу правову природу. Жодного причинно-наслідкового зв`язку між незаконними рішеннями відповідача-1 та стягненням коштів на підставі зазначеної постанови немає.

У згаданій справі суд апеляційної інстанції визнав правильним розрахунок Магальської сільської ради щодо безпідставного збереження ТзОВ Буковина Геліос коштів, який базується на нормативній грошовій оцінці земельної ділянки та розмірі орендної плати за землю (земельного податку), що встановлений у ст. 274 та 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З наведеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність позовної вимоги в частині стягнення з Магальської сільської ради матеріальної шкоди в сумі 478997,30 грн.

При апеляційному перегляді оскарженого судового рішення в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди колегія суддів виходить з такого.

Відшкодування моральної шкоди передбачено статтею 23 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Приписами частин 1, 2 статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

З аналізу наведеної норми зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає лише за умови, що ця шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності) чи неправомірного рішення. Тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю, рішеннями) інших осіб.

За загальним правилом, зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає з вини відповідача. У справах про відшкодування моральної шкоди, позивач має довести, які саме дії спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (ст. 22 ЦК України, ст. 225 ГК України).

В позовній заяві позивач не обґрунтовує заявлену до стягнення моральну шкоду приниженням ділової репутації чи іншими вказаними вище обставинами, не зазначає, яких негативних наслідків зазнала юридична особа, не додає доказів настання такої шкоди саме для ТзОВ «Буковина Геліос».

Натомість, позивач ототожнює моральні страждання, душевний біль та пригнічений стан учасників Товариства з юридичною особою.

Суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що незаконні рішення відповідача-1 перешкоджають реалізації Товариством права на викуп земельної ділянки, оформлення права власності на землю в установленому порядку, здійсненні будівництва на цій ділянці відповідно до робочого проекту та можуть викликати пригнічений стан і моральні страждання учасників Товариства. Однак, позивач безпідставно визначив моральну шкоду, завдану усім учасникам ТзОВ «Буковина Геліос» в цілому без визначення ступеня моральних страждань кожного окремого учасника та не врахував визначених Цивільним кодексом України наслідків протиправних рішень відповідача-1 щодо позивача (втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням ділової репутації Товариства, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами заявленої до стягнення моральної шкоди у сумі 331104,00 грн. та підстав для її стягнення з відповідача-1.

Беручи до уваги усе вищенаведене, колегія суддів констатує відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТзОВ «Буковина Геліос» про стягнення з Магальської сільської ради 810101,30 грн. шкоди, заподіяної протиправними рішеннями органу місцевого самоврядування, у тому числі 478997,30 грн. майнової шкоди та 331104,00 грн. моральної шкоди.

З урахуванням зазначеного, не підлягає задоволенню й похідна вимога щодо зобов`язання відповідача-2 здійснити списання коштів місцевого бюджету Магальської сільської ради на виконання рішення суду про відшкодування шкоди ТзОВ «Буковина Геліос».

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Чернівецької області від 21.12.2021 року у справі №926/2541/21.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що апелянт звільнений від сплати судового збору, суд не здійснює розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Геліос»</a> за №01 від 17.01.2022 року (вх. № 01-05/309/22 від 24.01.2022 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернівецької області від 21.12.2021 року у справі №926/2541/21 без змін.

Справу повернути в господарський суд Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяВ.М. Гриців

СуддяІ.Б. Малех