Рішення

від 10.04.2022 по справі 909/1190/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1190/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.,

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон"

вул. С. Височана, 34, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Приватного підприємства "Річковий парк 3"

вул. Вовчинецька, буд. 207, м. Івано-Франківськ, 76006

про стягнення заборгованості в сумі 1 301 875 грн 38 коп.

представника сторін не з"явилися

ВСТАНОВИВ: Товариство з з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Річковий парк 3" про стягнення заборгованості в сумі 1 301 875 грн 38 коп.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2021, суд залишив без руху позовну заяву та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

15.12.2021 до господарського суду на виконання вимог суду від позивача надійшла заява №542 від 15.12.2021 (вх.№20136/21) про усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 20.12.2021, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 17.01.2022, встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на позов та заперечення.

Від відповідача копія ухвали про відкриття провадження у справі від 20.12.2021, направлена за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, що відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулася до суду з відміткою Укрпошти 24.01.2022 "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Тобто надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.

Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на вищевикладене, приписи ГПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення ухвали суду у справі з вказівкою причини повернення: за закінчення терміну зберігання" є доказом належного інформування відповідача, оскільки повернення ухвали із вказаної причини не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.

За таких обставин, в підготовчому засіданні 17.01.2022 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 16.02.2022, про що представник позивача повідомлений під розписку, а відповідач ухвалою-повідомленням.

В підготовчому засіданні 16.02.2022 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 16.03.2022, про що учасники справи повідомлені ухвалою - повідомленням від 16.02.2022.

За результатами підготовчого засідання, яке відбулося 16.03.2022, суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.04.2022, про що сторони повідомлені ухвалою-повідомленням від 21.03.2022.

В судове засідання 11.04.2022 учасники у справі не з`явилися, хоча у відповідності до ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи.

Так, копії ухвал суду направлялися сторонам за юридичними адресами, вказаними в позовній заяві, що відповідають даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивач отримував ухвали суду, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, наявні в матеріалах справи.

Від відповідача копії ухвал суду від 17.01.2022, 16.02.2022 та 21.03.2022 поверталися до суду з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Водночас, відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, ухвалами від 16.02.2022 та 21.03.2022 суд також повідомляв про дату, час та місце розгляду справи засновників (учасників) відповідача.

Направлені на адресу засновників Приватного підприємства "Річковий парк 3" копії ухвал від ОСОБА_1 поверталися до суду з відміткою Укрпошти: "адресат відсутній за вказаною адресою", а ОСОБА_2 копії ухвал вручено - 21.02.2022 та 28.03.2022 відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Сторони не скористалися передбаченим Господарським процесуальним кодексом України правом на участь представників у судовому засіданні, хоча, у відповідності до ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно з приписами ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

За приписами ч. 1ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Клопотань про відкладення розгляду справи від сторін до суду не надходило.

У суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги чинного законодавства щодо розумності строків розгляду справи, беручи до уваги той факт, що розгляд справи неодноразово відкладався, участь представників сторін в судовому засіданні не визнавалася судом обов"язковою, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення договірних зобов"язань за договорами поставки №74 від 26.08.2021 та №48 від 04.01.2021 відповідач не провів оплату за поставлений товар на суму 1 301 875 грн 38 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

26.08.2020 між Товариством з додатковою відповідальністю "Івано Франківськзалізобетон" (постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Річковий парк 3" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №74. Договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками сторін та діє до грудня 2020 року, а в частині оплати за відвантажений товар, до повного виконання зобов"язань (п. 9.1) (а.с. 7-9).

04.01.2021 між Товариством з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" (постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Річковий парк 3" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №48. Договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками сторін та діє до грудня 2021 року, а в частині оплати за відвантажений товар, до повного виконання зобов"язань (п. 9.1) (а.с. 11-13).

Умовами вищезазначених договорів передбачено наступне.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договорів, протягом терміну дії даного договору, постачальник передає, а покупець приймає та оплачує залізобетонні вироби (надалі товар), зазначений у видатковій накладній. Найменування товару, його види та ціна одиниці товару визначається у видаткових накладних, що є невід"ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1 договорів, покупець формує та направляє постачальнику замовлення: в письмовій формі електронною поштою або факсом. Факсові екземпляри екземпляри мають силу оригіналу документу.

Пунктом 2.3 передбачено, що протягом одного робочого дня з моменту отримання замовлення постачальник аналізує замовлення та інформує покупця про можливий термін поставки товару.

Постачальник має право відмовити у відвантаженні товару покупцю у випадку наявності заборгованості за цим договором по іншим поставкам (п. 2.4).

Відповідно до п. 2.5 договору, покупець зобов"язується бути готовим прийняти товар в день, узгодження сторонами.

Пунктом 2.6 передбачено, що датою постачання вважається дата, вказана у видатковій накладній підписаній покупцем, або його уповноваженою особою.

Згідно з п. 3.1 договорів, ціни на товари, що постачаються постачальником, є вільними відпускними і вказуються у прайс-листку постачальника. Сторони визначають, що ціни на товари, вказані у прайс-листку, який є дійсним на дату укладання цього договору, погоджені сторонами є попередніми і можуть змінюватися постачальником в залежності від показників, які обумовлюють ціну товару. Перегляд цін на товари, які пропонуються постачальником до поставки за цим договором, здійснюються постачальником шляхом видання нового прайс-листка з зміненими цінами, які діятимуть протягом зазначеного у прайс-листку часі, і який доводиться до покупця на його вимогу засобами електронного зв"язку на електронну адресу, вказану покупцем у реквізитах договору, або шляхом факсимільного зв"язку за номером факсу, вказаним у реквізитах покупця в цьому договорі.

Остаточна ціна товару визначається у видатковій накладній, яка ж невід"ємною частиною даного договору (п. 3.2).

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 договорів, покупець оплачує ціну товару, зазначену у видатковій накладній на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури, факсова копія якого, має силу оригіналу документу. Покупець повинен сплатити поставлений товар шляхом 100% передоплати, або не пізніше 7 (семи) календарних днів з дати поставки товару постачальником.

Пунктами 3.5, 3.6 передбачено, що оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника у цьому договорі. Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору. При здійсненні платежу покупець обов"язково повинен вказати у платіжному дорученні номер та дату договору.

Згідно з п. 3.7 договорів, в разі прострочення покупцем оплати товару постачальник має право вимагати, а покупець забов"язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3% річних, які нараховуються на суму заборгованості покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати постачальнику.

Загальна ціна договору становить суму цін всього поставленого товару за цим договором (п. 3.10)

Відповідно до п. 5.1 договорів, за порушення умов договору сторони несуть взаємну цивільно-правову відповідальність, передбачену діючим законодавством України.

Пунктом 5.2 передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати реалізованого товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалася пеня, від суми заборгованості за кожен прострочений день.

Видаткові накладні, за якими поставляється товар за цим договором, а також додаткові угоди та інші двосторонні документи до договору, що підписані уповноваженими представниками сторін, є невід"ємною частиною цього договору (п. 8.1).

Додатковими угодами №1 від 26.08.2020 до договору №74 від 26.08.2020 та №1 від 04.01.2021 до договору №48 від 04.01.2021 сторони погодили умови знижок на товар. (а.с. 10, 14).

На підтвердження виконання зобов"язань за договорами поставки позивач надав суду довіреність, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та реєстр видаткових накладних (а.с. 15-43, 47).

02.04.2021 відповідач сплатив на рахунок позивача 100000 грн, що підтверджується випискою з рахунку ТДВ "Івано-Франківськзалізобетон" (а.с. 45-46).

Відповідач визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 1301875 грн 38 коп., про що свідчить наявний в матеріалах справи акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2021, підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками (а.с. 5).

З метою досудового врегулювання спору ТДВ "Івано-Франківськзалізобетон" звертався до ПП "Річковий парк №" з претензією №482 від 11.11.2021 про сплату заборгованості в сумі 1 301 875 грн 38 коп. (а.с. 44).

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до частини 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 173, 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні приписи містяться у ст.265 ГК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторони в договорах встановили порядок розрахунків, відповідно до якого покупець повинен сплатити поставлений товар шляхом 100% передоплати, або не пізніше 7(семи) календарних днів з дати поставки товару постачальником (п. 3.4договорів).

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач належним чином виконав договірні зобов`язання щодо поставки товару.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково. Заборгованість становить 1301875 грн 38 коп., про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів виконання зобов"язань відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував, а відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача 1 301 875 грн 38 коп. заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до приписів, встановлених ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Річковий парк 3" (вул. Вовчинецька, буд. 207, м. Івано-Франківськ, 76006, код ЄДРПОУ 42468110) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" (вул. С. Височана, 34, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 05526020) 1301875 (один мільйон триста одну тисячу вісімсот сімдесят п"ять) гривень 38 коп. заборгованості та 19528 (дев"ятнадцять тисяч п"ятсот двадцять вісім тисяч) гривень 13 коп. судового збору.

Наказ видати після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.04.2022

Суддя О.В. Рочняк