Ухвала

від 21.02.2022 по справі 910/13646/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.02.2022Справа № 910/13646/21

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерцбудпласт»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 10.221.667,09 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

за участю представників сторін

від позивача не з`явився

від відповідача Онищенко О.А., адвокат за довіреністю № 89-Д від 31.12.2021

СУТЬ СПОРУ:

20.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерцбудпласт» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 10.221.667,09 грн, з яких 8.135.154,57 грн основного боргу, 446.584,55 грн пені, 569.460,82 штрафу, 835.363,24 грн інфляційних втрат та 235.103,91 грн 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов`язань згідно договору купівлі-продажу електроенергії № 13359/07 від 27.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 відкрито провадження у справі № 910/13646/21; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

27.09.2021 до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерцбудпласт» про визнання недійсним п. 4.6 договору купівлі-продажу електроенергії № 13359/07 від 27.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13646/21 від 09.12.2021 зустрічний позов Державного підприємства «Гарантований покупець» залишено без розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/13646/21 від 18.01.2022 первісний позов задоволено частково; провадження у справі за первісним позовом в частині стягнення 8.135.154,57 грн основного боргу закрито; стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерцбудпласт» 445.466,50 грн пені, 569.460,19 грн штрафу, 835.363,24 грн інфляційних втрат, 235.103,91 грн 3% річних, 153.308,24 грн витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в первісному позові відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13646/21 від 24.01.2022 виправлено допущену у резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва № 910/13646/21 від 18.01.2022 описку зазначивши вірний розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача у сумі 92.294,50 грн.

25.01.2022 відповідачем подано заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/13646/21 від 18.01.2022 на термін один рік з моменту ухвалення рішення.

Ухвалою Господарського суду міс та Києва № 910/13646/21 від 27.01.2022 розгляд заяви про відстрочку виконання рішення суду призначено на 10.02.2022.

09.02.2022 позивачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 10.02.2022 відповідно до ст. 216 господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.02.2022.

15.02.2022 позивачем до суду подано заперечення проти заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Позивач в судове засідання 22.02.2022 не з`явився.

Відповідач в судовому засіданні 22.02.2022 вимоги заяви про відстрочку виконання рішення суду підтримав повністю.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення відповідача, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви про відстрочку виконання рішення у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України обов`язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.

Частино 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

Суд погоджується з доводами заявника, що стан виконання Державним підприємством «Гарантований покупець» своїх зобов`язань перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії, яким є також позивач у цій справі, зумовлена певними об`єктивними обставинами. Про це свідчать не тільки темпи накопичення відповідачем боргів перед такими виробниками до серпня 2020 року, що включає спірний період також у цій справі (червень та липень 2020 року), а й запровадження державою з серпня 2020 року інших механізмів фінансування вартості електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (Закон України від 21.07.2020 № 810-ІХ). Ці обставини не свідчать про відсутність вини відповідача, проте вказують на її ступніть як такий, що не пов`язаний з його умислом.

Судом також враховано, що здійснення відповідачем сплати суми основного боргу у повному обсязі свідчить про те, що відповідачем вчиняються фактичні дії, спрямовані на добровільне погашення заборгованості перед позивачем та намір відповідача погасити решту заборгованості.

Проаналізувавши наведені доводи заявника в сукупності з визначеними положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019, статусом та особливостями діяльності Державного підприємства «Гарантований покупець» в сфері функціонування ринку електричної енергії, суд дійшов висновку про доведення належним чином заявником наявності сукупності обставин, пов`язаних з перебігом спірних правовідносин, що вказують на існування виняткових обставин, які ускладнюють вчасне виконання судового рішення у даній справі.

За викладених вище обставин вбачається відсутність умислу відповідача у невиконанні своїх грошових зобов`язань по оплаті вартості придбаної у позивача електроенергії, стягнення заборгованості за яку стало предметом вирішення спору у даній справі, адже підтверджується фактична фінансова неспроможність виконання такого зобов`язання, в той час як примусове виконання судового рішення у даній справі в силу визначеної Законом України «Про виконавче провадження» процедури примусового стягнення грошових коштів зумовить арешт рахунків ДП «Гарантований покупець», який в свою чергу унеможливить пропорційне виконання ДП «Гарантований покупець» своїх зобов`язань перед іншими суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, навіть в мінімальних обсягах авансування, в порядку визначеному п. 10.1 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019.

За таких обставин, суд дійшов висновку про достатню винятковість наведених обстави для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення та встановлюючи строк такого відстрочення враховує здійснення державою заходів, спрямованих на врегулювання питань розрахунків ДП «Гарантований покупець» з суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, а тому вважає обґрунтованим відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/13646/21 на шість місяців з дня його ухвалення.

Водночас, суд приймає до уваги, що матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.

В той же час, суд враховує, що в силу закріплених в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) принципів на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

Однак, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003).

З огляду на вищевикладене, визначений судом строк у шість місяців відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/13646/21 жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/13646/21 на шість місяців з дня його ухвалення.

Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/13646/21 від 18.01.2022 задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/13646/21 від 18.01.2022 до 18.07.2022.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу складено 20.04.2022 (у зв`язку із запровадженням з 24.02.2022 воєнного стану).

СуддяСівакова В.В.