Рішення

від 06.04.2022 по справі 926/39/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

07 квітня 2022 року Справа № 926/39/22

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В.,

за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

За позовом Чернівецької обласної ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, код 25081241)

до Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, код 40485019),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

1) Громадська організація "Асоціація аграрників" (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Театральна, 6, офіс 27, код 41702798);

2) Громадська спілка "Сучасні інноваційні стратегії" (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, кабінет 16, код 41714672);

3) Громадська організація "Туристичний розвиток Карпат" (58005, Чернівецька обл., м. Чернівці, проспект Незалежності, 91А/5, код 41702321);

4) Громадська організація "Інвестиції Буковини" (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Театральна, 6, офіс 41, код 41624579);

5) Чернівецька обласна державна адміністрація (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, код 00022680),

про визнання недійсним установчого документа, зобов`язання вчинити дії

представники:

від позивача Базюк Ю.Р.;

від відповідача адвокат Рожок Л.П.;

від третьої особи-5 Тирончук В.В.;

від третіх осіб 1-4 не з`явилися.

І. Стислий виклад позовних вимог.

Чернівецька обласна рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області», в якому просила:

1) визнати недійсним Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області», затверджене протоколом №7 Наглядової ради Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» від 17.02.2020;

2) зобов`язати Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» привести власне Положення у відповідність до вимог законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 16.05.2016 року було створено Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області». Засновниками та співзасновниками Агенції є Чернівецька обласна рада, Громадська організація «Асоціація аграрників», Громадська спілка «Сучасні інноваційні стратегії», Громадська організація «Туристичний розвиток Карпат», Громадська організація «Інвестиції Буковини», Чернівецька обласна державна адміністрація.

Діяльність Агенції регламентується Законом України «Про засади державної регіональної політики», відповідно до ч. 3 ст. 19 якого структура, порядок діяльності та повноваження органів управління агенції регіонального розвитку визначаються законодавством України та положенням, що має відповідати типовому положенню про агенцію регіонального розвитку. Типове положення про агенцію регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконання згаданої норми Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 258 було затверджено Типове положення про агенцію регіонального розвитку.

Позивач вважає, що Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» суперечить Типовому положенню про агенцію регіонального розвитку, виходячи із наступного:

1) в порядку пункту 4 Типового положення про агенцію регіонального розвитку « 4. Положення про агенцію, затверджене її засновниками і співзасновниками (у разі їх залучення) відповідно до цього Типового положення, одночасно є установчим актом агенції». Всупереч Типовому положенню, Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» було затверджене Протоколом №7 Наглядової ради Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» від 17.02.2021, тобто серед повноважень Наглядової ради відповідно до Типового положення про агенцію регіонального розвитку відсутнє право затвердження положення Установи;

2) Пункт 7.1. Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» - «Рішення про вступ до складу Засновників та Співзасновників Агенції та виходу зі складу Агенції приймається на засіданні наглядової ради» суперечить Типовому положенню про агенцію регіонального розвитку, адже в переліку повноважень наглядової ради не містяться положення щодо прийняття рішень про вступ до складу Засновників та Співзасновників Агенції та виходу зі складу Агенції;

3) вищезазначені пункти Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» порушують право Чернівецької обласної ради, як Засновника, на право участі у прийнятті рішень щодо вступу до складу Засновників та Співзасновників Агенції та виходу зі складу Агенції, та прийняття участі у затверджені установчих документів.

Чернівецька обласна рада звернулась із листом № 01-12/39-1646 від 09.12.2021 до Агенції та запропонувала тимчасово виконуючому обов`язки директора Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» Олексію Грушку вжити заходи щодо приведення власного Положення у відповідність Типового положення про агенцію регіонального розвитку, на що отримала відповідь, що приведення у відповідність Положення не входить в межі його компетенції, передбаченої Положенням про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області».

Враховуючи вищезазначене, Чернівецька обласна рада вважає, що її право як засновника Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» порушено.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Третьою особою-5 Чернівецькою обласною державною адміністрацією подано пояснення по суті позову, в яких вона позовні вимоги підтримує та не заперечує проти їх задоволення.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою суду від 06.01.2022 суд залишив без руху позовну заяву Чернівецької обласної ради через її не відповідність вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення недоліків позову ухвалою суду від 20.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне провадження у справі, залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1) Громадську організацію "Асоціація аграрників"; 2) Громадську спілку "Сучасні інноваційні стратегії"; 3) Громадську організацію "Туристичний розвиток Карпат"; 4) Громадську організацію "Інвестиції Буковини"; 5) Чернівецьку обласну державну адміністрацію; призначено підготовче засідання на 10.02.2022; встановлено відповідачу строк для подання відзиву, позивачу запропоновано надати відповідь на відзив, а третім особам пояснення по суті позову.

09.02.2022 Чернівецькою обласною державною адміністрацією (третьою особою-5) до суду подано пояснення по суті позову із доказами його направлення учасникам справи.

До початку судового засідання 10.02.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою 10.02.2022 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 02.03.2022.

01.03.2022 від Чернівецької обласної державної адміністрації до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти їх задоволення.

Ухвалою суду від 02.03.2022 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 24.03.2022.

За наслідками підготовчого засідання 24.03.2022 суд призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 07.04.2022.

29.03.2022 від позивача до суду надійшла заява №01-11/11-253 про відмову від частини позовних вимог щодо зобов`язання Установи «Агенції регіонального розвитку Чернівецької області» привести власне Положення у відповідність до вимог законодавства та закрити провадження у справі в цій частині.

Треті особи 1-4 явку своїх представників у судове засідання 07.04.2022 не забезпечили. Як вбачається з матеріалів справи, до суду повернулися без вручення поштові відправлення з ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24.03.2022. У прикріплених до вказаних поштових відправлень довідках Укрпошти вказана причина невручення адресат відсутній за вказаною адресою та за зазначеною адресою не проживає.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників третіх осіб 1-4.

Присутній в судовому засіданні 07.04.2022 представник позивача просив суд прийняти його відмову від частини позовних вимог щодо зобов`язання відповідача привести власне Положення у відповідність до вимог законодавства та закрити провадження у справі в цій частині, у зв`язку з чим повернути 50% судового збору, в решті позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги в частині визнання недійсним Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області», затверджене протоколом №7 Наглядової ради Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» від 17.02.2020, визнав, у зв`язку з визнанням позову просив повернути 50% судового збору.

Представник третьої особи-5 надала пояснення щодо суті позову, згідно яких проти задоволення позову не заперечувала.

Щодо поданої позивачем заяви про №01-11/11-253 про відмову від частини позовних вимог та закриття провадження у справі в цій частині від 29.03.2021, суд вирішив наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд дослідив подану заяви про відмову від позову та встановив, що вона підписана першим заступником голови Чернівецької обласної ради. У самій заяві позивач повідомляє суд про свою відмову від позовної вимоги про зобов`язання Установи «Агенції регіонального розвитку Чернівецької області» привести власне Положення у відповідність до вимог законодавства з огляду на передчасність цієї вимоги, та закрити провадження у справі в цій частині. В частині вимог про визнання недійсним Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області», затверджене протоколом №7 Наглядової ради Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» від 17.02.2020 позов розглянути по суті.

Враховуючи, що відмова від частини позовних вимог є правом позивача, відповідна заява підписана уповноваженою особою, не порушує прав та законних інтересів інших осіб, суд приймає відмову позивача від позовних вимог щодо зобов`язання Установи «Агенції регіонального розвитку Чернівецької області» привести власне Положення у відповідність до вимог законодавства.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, суд ухвалив прийняти відмову позивача від частини позовних вимог, щодо зобов`язання Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» привести власне Положення у відповідність до вимог законодавства та закрити провадження в цій частині.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

16.05.2016 року Чернівецькою обласною радою на підставі рішення сесії обласної ради від 28.04.2016 № 100-5/16 було створено Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» .

В свою чергу, голова обласної державної адміністрації видав розпорядження від 11 травня 2016 року №271-р «Про заснування Агенції регіонального розвитку Чернівецької області», в якому зазначається про спільне з Чернівецькою обласною радою заснування Агенції відповідно до Типового положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 258, звернутися до Чернівецької обласної ради з пропозицією виступити одним із засновників Агенції (пункт 1).

Державну реєстрацію юридичної особи було здійснено 16.05.2016.

Рішенням 17-ї сесії Чернівецької обласної ради VII скликання № 208-17/17 від 14 листопада 2017 року «Про надання згоди на вступ до складу співзасновників Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області», надано згоду на вступ Чернівецькій обласної державної адміністрації до складу співзасновників Чернівецької обласної ради, а також надано згоду на вступ громадської спілки «Сучасні інноваційні стратегії», громадських організацій «Інвестиції Буковини», «Туристичний розвиток Карпат», «Асоціація аграрників» до складу співзасновників.

Надалі 27.03.2018 рішенням Чернівецької обласної ради № 26-21/18 внесено зміни до рішення 17-ї сесії обласної ради VII скликання від 14.11.2017 № 208-17/17. У пункті 1 цього рішення визначено надати згоду на вступ Чернівецької обласної державної адміністрації до складу засновників Установи "Агенція регіонального розвитку Чернівецької області.

Також, 19.06.2018 головою Чернівецької обласної державної адміністрації видано розпорядження № 575-р «Про вступ у засновники Агенції регіонального розвитку Чернівецької області», відповідно до якого обласна державна адміністрація виступила засновником установи та визначила своїм представником в наглядовій раді установи заступника голови обласної державної адміністрації.

Крім того, 06.10.2021 на сесії Чернівецької обласної ради було прийнято рішення № 252-4/21 «Про окремі питання діяльності Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» де в пункті 1, 2 вирішено додатково включити до складу співзасновників Агенції ще 5 громадських об`єднань та призначити голову Чернівецької обласної ради членом наглядової ради цієї установи.

17 лютого 2020 року Наглядовою радою Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» прийнято Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» (нова редакція), затверджене протоколом №7.

Так, згідно протоколу №7 засідання наглядової ради Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» від 17.02.2020 останньою прийнято рішення викласти Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» у новій редакції відповідно до запропонованого проекту.

Відповідно до пунктів 1.1 1.3 Положення воно визначає правові й економічні основи організації та діяльності Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області»; засновниками Агенції є Чернівецька обласна рада та Чернівецька обласна державна адміністрація. Співзасновниками Агенції є громадська спілка «Сучасні інноваційні стратегії» (код ЄДРПОУ 41714672), громадська організація «Інвестиції Буковини» (код ЄДРПОУ 41624579), громадська організація «Туристичний розвиток Карпат» (код ЄДРПОУ 41702321), громадська організація «Асоціація аграрників» (код ЄДРПОУ 41702798) у відповідності до рішення Чернівецької обласної ради XVII сесії VII скликання від 14.11.2017 року №208-17/17.

Агенція є юридичною особою, що діє на підставі Цивільного кодексу України, Закону України «Про засади державної регіональної політики», інших нормативно-правових актів та цього Положення.

09.12.2021 Чернівецька обласна рада звернулась із листом № 01-12/39-1646 до Агенції та запропонував тимчасово виконуючому обов`язки директора Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» вжити заходи щодо приведення власного Положення у відповідність Типового положення про агенцію регіонального розвитку.

У відповідь директор Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» зазначив, що приведення у відповідність Положення не входить в межі його компетенції, передбаченої Положенням про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області».

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» №4 від 25.02.2016 роз`яснено, що спори за позовами учасників юридичної особи про визнання недійсними установчих документів або їх частин, змін до них належать до корпоративних спорів, оскільки установчі документи юридичної особи затверджуються під час її створення, подаються для державної реєстрації та в подальшому регулюють відносини щодо управління нею. Корпоративними також є спори про ліквідацію юридичної особи чи скасування її державної реєстрації за позовами учасників (засновників, акціонерів, членів) до цієї юридичної особи.

У пунктах 13, 14 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» визначено: «суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства/ порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Підставами для визнання акту, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб`єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. У зв`язку з цим при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів».

Відповідно до частини п`ятої статті 89 Цивільного кодексу України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Згідно частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частин першої та другої статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Згідно статті 101 Цивільного кодексу України засновники установи не беруть участі в управлінні нею. В установі обов`язково створюється правління, до якого застосовуються положення статті 99 цього Кодексу. Установчий акт може передбачати створення також інших органів, визначати порядок формування цих органів та їх склад. Нагляд за діяльністю установи здійснює її наглядова рада. Наглядова рада здійснює нагляд за управлінням майном установи, додержанням мети установи та за її іншою діяльністю відповідно до установчого акта.

Відповідно до статті 57 Господарського кодексу України установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. У засновницькому договорі засновники зобов`язуються утворити суб`єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб`єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб`єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону. Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб`єктів у випадках, визначених законом.

Положеннями частини першої статті 19 Закону України «Про засади державної регіональної політики» встановлено, що з метою ефективної реалізації державної регіональної політики Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська, Севастопольська міські ради та відповідні державні адміністрації можуть засновувати агенції регіонального розвитку.

Співзасновниками агенцій регіонального розвитку також можуть бути регіональні торгово-промислові палати, регіональні асоціації підприємців, регіональні представництва всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування чи асоціації органів місцевого самоврядування регіону, вищі навчальні заклади, наукові установи, профільні громадські об`єднання регіону.

Агенція регіонального розвитку є неприбутковою установою, що утворюється на засадах партнерства між державним, приватним та громадським секторами, організаціями роботодавців та їх об`єднаннями на підставі цього Закону та інших законів України.

Агенція регіонального розвитку не може бути бюджетною установою.

Структура, порядок діяльності та повноваження органів управління агенції регіонального розвитку визначаються законодавством України та положенням, що має відповідати типовому положенню про агенцію регіонального розвитку.

Типове положення про агенцію регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконання згаданої норми Закону постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 258 було затверджено Типове положення про агенцію регіонального розвитку.

Відповідно до пункту 4 Типового положення про агенцію регіонального розвитку: « Положення про агенцію, затверджене її засновниками і співзасновниками (у разі їх залучення) відповідно до цього Типового положення, одночасно є установчим актом агенції».

Як було встановлено судом, 17 лютого 2020 року Наглядовою радою Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» прийнято рішення викласти Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» у новій редакції відповідно до запропонованого проекту, затверджене протоколом №7.

Системний аналіз зазначених вище положень ЦК України, ГК України, Типового положення про агенцію регіонального розвитку суд вважає, що оскаржуване Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» суперечить Типовому положенню про агенцію регіонального розвитку, оскільки в пункту 4 Типового положення про агенцію регіонального розвитку Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» було затверджене Наглядовою радою Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» від 17.02.2021, а не зборами засновників.

Суд зауважує, що серед повноважень Наглядової ради відповідно до Типового положення про агенцію регіонального розвитку відсутнє право затвердження положення Установи або вносити до нього зміни.

З метою захисту свого порушеного права Чернівецька обласна рада звернулась із листом № 01-12/39-1646 від 09.12.2021 до Агенції та запропонувало тимчасово виконуючому обов`язки директора Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» вжити заходи щодо приведення власного Положення у відповідність Типового положення про агенцію регіонального розвитку, однак директор Установи надав відповідь, що приведення у відповідність Положення не входить в межі його компетенції, передбаченої Положенням про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області».

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області», затверджене протоколом №7 Наглядової ради Установи «Агенції регіонального розвитку Чернівецької області» від 17 лютого 2020 року, прийняте з порушенням порядку встановленого статтею 19 Закону України «Про засади державної регіональної політики» та суперечить Типовому положенню про агенцію регіонального розвитку, відповідно до якого у Наглядової ради установи відсутнє право затвердження положення про Установу та змін до нього.

Щодо перевірки порушення права позивача, суд зазначає що оскільки позивач є засновником відповідача в нього відповідно є корпоративне право на управління, а оскільки як встановлено судом спірне положення затверджене не уповноваженим органом установи відповідно порушується право позивача.

При цьому суд враховує, що позовна вимога про визнання недійсним Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області», затвердженого протоколом №7 Наглядової ради Установи «Агенції регіонального розвитку Чернівецької області» від 17 лютого 2020 року відповідає належному способу захисту порушеного права позивача.

V. Висновки суду.

За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» суперечить Типовому положенню про агенцію регіонального розвитку, а тому позовні вимоги про визнання його недійсним є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Позивач під час розгляду справи відмовився від частини позовних вимог щодо зобов`язання Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» привести власне Положення у відповідність до вимог законодавства, а тому в частині провадження у справі слід закрити.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 2270,00 грн платіжним дорученням №776 від 23.12.2021 та 2270,00 грн платіжним дорученням №6 від 18.01.2022.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, у відповідності до статей 129, 130 ГПК України, у зв`язку з визнанням позову (вимоги про визнання недійсним Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області», затверджене протоколом №7 Наглядової ради Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» від 17.02.2020) 50% сплаченого позивачем судового збору за подання даної позовної вимоги слід повернути позивачу. Решту 50% судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивачу також підлягає поверненню 50% сплаченого ним судового збору за подання позовної вимоги щодо зобов`язання Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» привести власне Положення у відповідність до вимог законодавства у зв`язку з відмовою від позову в цій частині.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 130, п. 4 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Прийняти відмову позивача від частини позовних вимог щодо зобов`язання Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» привести власне Положення у відповідність до вимог законодавства та закрити провадження в цій частині.

2. Позов задовольнити.

3. Визнати недійсним Положення про Установу «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області», затверджене протоколом №7 Наглядової ради Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» від 17.02.2020.

4. Стягнути з Установи «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області» (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, код 40485019) на користь Чернівецької обласної ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, код 25081241) 1135 грн витрат зі сплати судового збору.

5. Повернути Чернівецькій обласній раді (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, код 25081241) з Державного бюджету України 2270 грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням №776 від 23.12.2021.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення (пункт 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 18 квітня 2022 року.

Суддя І.В. Марущак