Рішення

від 12.04.2022 по справі 500/7668/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7668/21

13 квітня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П. за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивача Галюлько В.І.

представника відповідача Васильчук І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд-Україна" до Тернопільської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акорд-Україна" (далі позивач, ТОВ "Акорд-Україна") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (далі відповідач, Тернопільська митниця Держмитслужби), в якому просить визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2021/000057/2 від 28.09.2021, винесене Тернопільською митницею Держмитслужби.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Акорд-Україна" для здійснення митною оформлення ввезеного на територію України товару подано до Тернопільської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA403020/2021/006437 від 27.09.2021, в якій визначено митну вартість товару за ціною контракту у розмірі 42158,00 доларів США. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем додані всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі МК України), а відтак у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару за основним методом і переходу до другорядного методу визначення митої вартості за ціною договору щодо подібних товарів.

За таких підстав, вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2021/000057/2 від 28.09.2021 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 12.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, 26.11.2021 Тернопільською митницею Держмитслужби подано до суду відзив на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та не подано до митного оформлення повного пакету документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: страхові документи, якщо здійснювалось страхування. Також на вимогу митного органу не подано додаткових документів, згідно із ч.3 ст.53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості, зокрема, каталоги, специфікації виробника товару, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями. Джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості від 28.09.2021 №UA403020/2021/000057/2 використано рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, за митною декларацією від 02.03.2021 №UA500020/2021/6971 на рівні 3,93 доларів США/кг, що є значно вищою за заявлену позивачем.

З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив, просив задовольнити в повному обсязі. Повідомив, що митним органом не надано жодного доказу чи обгрунтування, який би спростовував чи вказував на розбіжності/невідповідності в змісті рахунку-фактури (інвойс) НК21-044 від 27.07.2021, банківського платіжного документу, що підтверджує оплату товару №16 від 03.09.2021, банківського платіжного документу, що підтверджує оплату товару №27 від 24.03.2021, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 23.12.2019, зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі- продажу №20191223 від 23.12.2019 та рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4387232 від 24.09.2021. Що стосується документів щодо вартості витрат на страхування, то необхідна інформація міститься в наданому декларантом рахунку-фактурі про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги LS- 4387232 від 24.09.2021 де чітко прописано витрати позивача на страхування. При цьому, в одній митній декларації декларантом подано до розмитнення товари по чотирьох групах (чотирьох різних кодах товару) і рішення про коригування було прийнято лише щодо однієї групи товару за кодом товару 95069190 (товар який мав найбільшу вагу), а щодо інших груп товару, по тій самій декларації і по тих же самих поданих для розмитнення необхідних документах, коригування не проводилося та розмитнено по основному методу. Водночас, 28.09.2021 коригування митної вартості відбувалося щодо товару "гантелі (вага 1кг, 1,5 кг, 2 кг, 5 кг), опори для віджимання від підлоги та скакалка", в той час як 02.03.2021 позивачем розмитнювалися "резина для тренувань, ролики для йоги та пілатесу, килимки", які є зовсім різні, як по своїх зовнішніх характеристиках, так і щодо їх функціональності, та ніяк не можуть вважатися подібними.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити. Наголосив, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією № UA403020/2021/006437 від 27.09.2021 та документів, долучених до даної декларації, митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено розбіжності та невідповідності в поданих документах, зокрема: у рахунку-фактурі на транспортні витрати від 24.09.2021 № LS-4387232 наявна інформація про страховий внесок за страхування вантажу, однак до митного оформлення декларантом не надано страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування; у графі 70 "призначення платежу" банківського платіжного документа від 03.09.2021 № 16 відсутнє посилання на рахунок-фактуру чи рахунок- проформу, згідно із якими здійснено платіж, що не дає можливості ідентифікувати такий документ з даною поставкою. Окрім цього, в митного органу була наявна інформація щодо здійснення позивачем митного оформлення подібного товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 10.08.2021 № UA403000/2021/000023/2, яке не оскаржувалось. Разом із цим, ані від декларанта, ані від уповноваженої особи декларанта вимога про проведення консультації у письмовому вигляді до митниці не надходила.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що 23.12.2019 між ТОВ "Акорд-Україна" та NANTONG HAWK FITNESSSPORTS CO.LTD (Китай) укладено контракт №20191223, згідно якого NANTONG HAWK FITNESSSPORTS CO.LTD зобов`язується продати, а ТОВ "Акорд-Україна" зобов`язується купити товар вказаний в рахунках до укладеного контракту, які є його невід`ємною частиною.

Згідно виставленого рахунку-проформи №НК21-044 від 09.03.2021 та рахунку-фактури (інвойсу) №НК21-044 від 27.07.2021, предметом поставки є спортивні товари, перелік, кількість та вартість яких зазначена в у виставленому продавцем рахунку на загальну суму 42158,00 доларів США.

ТОВ "Акорд-Україна" 24.03.2021 здійснено авансовий платіж в сумі 15000,00 доларів США, як це передбачено рахунком-проформою, та 03.09.2021 оплачено решту суми в розмірі 27158,60 доларів США згідно виставленого рахунку-фактури (інвойсу) №НК21-044 від 27.07.2021, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №27 від 24.03.2021 та №16 від 03.09.2021.

24.09.2021 спортивні товари згідно із рахунком-фактурою (інвойс) від 27.07.2021 №НК21-044, CMR № 7624 від 24.09.2021 були ввезені ТОВ "Акорд-Україна" на територію України.

Уповноваженою особою позивача 27.09.2021 було подано до митного оформлення митну декларацію №UA403020/2021/006437. У вказаній митній декларації заявлено до митного оформлення товар за основним методом ціною договору у розмірі 42158,00 доларів США:

"Товар 1. Інвентар та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою або атлетикою: Гантель Power Play вінілова: 1кг арт. РР4125 - 600 шт. 1 ящ., 1, 5 кг- арт. РР4125 - 600 шт. - 1 ящ., 2 кг- арт. РР4125- 600 шт. - 1 ящ., 5 кг- арт. PP4125 300 шт. - 2ящ.; Гантель PowerPlay неопренова: 1 кг арт. РР4126 - 600 шт. - 1 ящ., 2 кг - арт. РР4126 - 600 шт. - 1 ящ., Зкг - арт. РР4126 -300 шт. - 1 ящ.; Опори Power Play для віджимання від підлоги, матеріал РР+пінні ручки, з ковбиком для ніг: арт. РР4316 - 1000 шт. - 84 ящ., арт. РР4317 - 1000 шт. - 84 ящ.; Опори Power Play для віджимання від підлоги, металеві, діаметр трубки 19 мм, хромовані, пінні ручки: - арт. РР4318 - 1000 шт. 50 ящ.; Скакалка PowerPlay, матеріал PVC, довжина шнурка 2,7 м, арт. РР4204: - колір зелений, сірі ручки 1000 шт. - 20 ящ., колір помаранчевий, сірі ручки - 1000 шт. - 20 ящ., - колір синій, сірі ручки - 1000 шт. - 20 ящ.; Скакалка PowerPlay, матеріал РР., пінні ручки чорного кольору, трос довжиною 2,74 м: - арт.. РР4209 - 1000 шт. - 21 ящ. Торговельна марка: PowerPlay. Виробник: NANTONG HAWK FITNESSSPORTS CO., LTD. Країна виробництва: Китай, CN.

Товар 2. М`ячі (для крос фіту, фітнесу, гімнастики) надувні: М`яч для фітнесу PowerPlay з ножним насосом, діаметр 65 см., вага 1150 г. арт. РР4003: - колір синій - 500 шт. - 50 ящ., - колір сірий 500 шт. - 50 ящ., - колір ліловий - 500 шт. 50 ящ., - колір зелений - 500 шт. - 50 ящ.; М`яч для фітнесу PowerPlay з ножним насосом, діаметр 75 см, вага 1300 г. - арт. РР4003: - колір сірий 500 шт. - 50 ящ., - колір фіолетовий 500 шт. - 50 ящ., колір голубий - 500 шт. - 50 ящ. Торговельна марка: PowerPlay. Виробник: NANTONG HAWK FITNESSSPORTS CO., LTD. Країна виробництва: Китай, CN.

Товар 3. Килимки пористі з полімерів вінілхлориду: Килимок для фіт несу і йоги PowerPlay, розмір 173*61*0,6 см, з вибитим логотипом - арт. РР4010: - колір зелений 200 шт. 20 ящ., - колір лавандовий 200 шт. 20 ящ., - колір рожевий - 510 шт. - 51 ящ. Торговельна марка: PowerPlay. Виробник: NANTONG HAWK FITNESSSPORTS CO., LTD. Країна виробництва: Китай, CN.

Товар 4. Готові текстильні вироби трикотажні: Пояс на голову PowerPlay, матеріал неопрен 16 шт. 1 ящ. Торговельна марка: PowerPlay. Виробник: NANTONG HAWK FITNESSSPORTS CO., LTD, Країна виробництва: Китай, CN.".

Одночасно із митною декларацією надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, зокрема: пакувальний лист від 27.07.2021; рахунок-фактура (інвойс) № НК21-044 від 27.07.2021; коносамент №CAL21070177 від 06.08.2021; автотранспортна накладна - CMR № 7624 від 24.09.2021; декларація про походження товару № НК21-044 від 27.07.2021; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA500110/20217001246 від 24.09.2021; банківський платіжний документ, що стосується товару №16 від 03.09.2021; банківський платіжний документ, що стосується товару №27 від 24.03.2021; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4387232 від 24.09.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 23.12.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 20191223 від 23.12.2019; договір про надання послуг митного брокера № 422 від 30.07.2021.

Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів"; "116-8 Перевірка необхідності застосування до задекларованих товарів державного контролю продукції".

Також, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: "По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до ч.3, 4 cт.53 МК України. ".

27.09.2021 уповноваженій особі декларанта було направлено електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: "У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось), прошу відповідно до ч.2 ст.53 МКУ надати документи: рахунок-проформу № НК21-044 від 09.03.2021; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок щодо вартісних характеристик підготовлений спеціалізованою експертною організацією".

На вимогу митного органу уповноваженою особою декларанта додатково надано: копію митної декларації країни відправлення від 01.09.2021 № 223120210002959868; рахунок- проформу № НК21-044 від 09.03.2021; лист продавця товару про переплату за товар в розмірі 0,60 доларів США, яку буде зараховано постачальником при наступних поставках товару. Також, повідомлено про те, що інших документів, які б підтверджували числові показники митної вартості товару у декларанта немає та не можуть бути надані.

За результатами розгляду поданої митної декларації №UA403020/2021/006437 від 27.09.2021 та доданих до неї документів, Тернопільською митницею Держмитслужби 03.12. 28.09.2021 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2021/000057/2, яким визначено митну вартість імпортованого товару за другорядним методом визначення митої вартості за ціною договору щодо подібних товарів.

Зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів. Відповідно до рахунку-фактури на транспортні витрати від 24.09.2021 №LS-4387232 наявна інформація про страховий внесок за страхування вантажу, однак декларантом на вимогу митного органу не подавались страхові документи. В банківському платіжному документі від 03.09.2021 № 16 в графі 70 "призначення платежу" відсутнє посилання на рахунок-фактуру чи рахунок-проформу, що не дає змоги ідентифікувати такий документ з даною поставкою. В митного органу наявна інформація щодо митного оформлення подібного товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 10.08.2021 №UA403000/2021/000023/2. Автоматичною системою аналізу ризиками згенеровано форми митного контролю щодо можливого заниження митної вартості за кодами МФ 105-2, 106-2. Також, у митного органу наявна інформація про здійсненне митне оформлення декларантом подібного товару в зоні діяльності Одеської митниці за митною декларацією від 02.03.2021 №UA500020/2021/6971 (митна вартість визнана за основним метод) та від 14.05.2021 №UA500020/2021/16771 (митна вартість скоригована декларантом самостійно за другорядним методом за ціною договору щодо подібних товарів згідно ст.60 МК України) з рівнем митної вартості 3,93 доларів США/кг. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що згідно інформації, яка міститься в ЦБД ЄАІС щодо оформлених раніше митними органами подібних товарів є вищою. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст.53 МК України, а саме: якщо здійснювалось страхування, страхові документи та додаткових документів відповідно до ч.3 ст. 53 МК України каталоги, прайс-листи виробника товару, висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядний метод, щодо ціни на ідентичні товари не був застосований через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних товарів. В результаті проведеної консультації з декларантом дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.58, 59 МК України. Митна вартість визначена за другорядним методом визначення митої вартості за ціною договору щодо подібних товарів (ст.60 МК України) з врахуванням інформації про митну вартість подібного товару митне оформлення якого вже здійснено за митною декларацією від 02.03.2021 №UA500020/2021/6971 на рівні 3,93 доларів США/кг.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Як встановлено судом, подані декларантом позивача до митного оформлення документи рахунок-проформа № НК21-044 від 09.03.2021 та рахунок-фактура (інвойс) № НК21-044 від 27.07.2021 за назвою і змістом відповідають вимогам п.3 ч.2 ст.53 МК України.

На виконання п.2 ч.2 ст.53 МК України ТОВ "Акорд-Україна" представлено зовнішньоекономічний контракт № 20191223 від 23.12.2019 та доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 23.12.2019.

Надані платіжні дорученням в іноземній валюті №27 від 24.03.2021 та №16 від 03.09.2021 передбачені п.4 ч.2 ст.53 МК України. Також позивачем представлено лист продавця NANTONG HAWK FITNESSSPORTS CO.LTD про переплату за товар в розмірі 0,60 доларів США, яку буде зараховано постачальником при наступних поставках товару.

Митному органу надано і транспортні (перевізні) документи, зазначені в п.6 ч.2 ст.53 МК України, серед яких: коносамент №CAL21070177 від 06.08.2021, автотранспортна накладна - CMR № 7624 від 24.09.2021, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4387232 від 24.09.2021, в якому також визначено страховий внесок за страхування вантажів та страхування контейнерів, тобто містить відомості про вартість страхування, що передбачено п.8 ч.2 ст.53 МК України.

Перелік документів, визначений в п.7 ч.2 ст.53 МК України (ліцензія на імпорт товару) не стосуються спірних правовідносин.

Відсутні підстави, наведені у ч.5, 6 ст.52 МК України, і для подання позивачем декларації митної вартості згідно п.1 ч.2 ст.53 МК України.

Водночас, декларантом позивача до митного оформлення надано митну декларацію країни відправлення від 01.09.2021 № 223120210002959868 згідно з п.7 ч.3 ст.53 МК України.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно ч.1 ст.60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Серед іншого, відповідно до ч.2 ст.246 МК України, з метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що подається органу доходів і зборів на паперовому носії або як електронний документ розроблено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 631, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672 (далі Порядок №631).

Згідно з п.4.5.4 Порядку №631, при здійсненні митного оформлення МД, зокрема, виконуються такі митні формальності як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР.

Відповідно до п.4.9.1 Порядку №631, під час завершення митного оформлення посадовими особами ПМО виконуються такі митні формальності: перевірка відомостей про виконання митних формальностей, сформованих за результатами оцінки ризику за МД із застосуванням СУР, в тому числі за допомогою АСУР.

У разі коли під час виконання відповідно до пункту 5.4 цього розділу за попередньою МД митних формальностей, визначених пунктом 4.5 розділу IV цього Порядку, у тому числі за результатами спрацювання АСАУР, встановлено необхідність надання додаткових документів та/або відомостей про товари, проведення митного огляду товарів, взяття їх проб (зразків), посадова особа ПМО митного органу у строк, визначений частиною п`ятою статті 259 Кодексу, за допомогою АСМО надсилає зазначену інформацію Декларанту на відповідну електронну адресу (п.5.6 Порядку №631).

З метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) під час митного контролю та митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій розроблено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.07.2015 №684, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466 (далі Порядок №684).

Відповідно до абз.2 та 6 п.3 розд.І Порядку №684 автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками (далі - СУР) під час митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів; модуль АСУР - одна з підсистем АСУР, що входить до складу модуля автоматизованої системи митного оформлення товарів та транспортних засобів (далі - АСМО) або іншого програмно-інформаційного комплексу ДФС (далі - ПІК ДФС) і забезпечує роботу АСУР під час митного контролю товарів і транспортних засобів.

Згідно з розд.VІІІ Порядку №684, з метою прискорення митних формальностей у пунктах пропуску через державний кордон України при здійсненні аналізу та оцінки ризиків перевага надається такому підходу: у пунктах пропуску через державний кордон України переважно здійснюються аналіз та оцінка ризиків на предмет наявності нефіскальних ризиків, а також ризиків недоставки товарів до митниці призначення або їх підміни; у митницях призначення при здійсненні митного контролю та оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюються аналіз та оцінка ризиків на предмет наявності фіскальних та нефіскальних ризиків.

Відповідно до п.1 розд.IX Порядку №684, з метою забезпечення повноти збереження інформації щодо форм та обсягів митного контролю посадова особа митниці (митного поста) ДФС, визначена для здійснення митних формальностей, фіксує за допомогою АСМО або іншого ПІК ДФС у Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР усі митні формальності, виконані під час здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів (окрім митних формальностей, які автоматично фіксуються у графі E/J митної декларації), а також внесення інформації про результати виконання митних формальностей відповідно до пунктів 12, 13 розділу VIІ цього Порядку (далі - зворотна інформація про застосування СУР).

Щодо роботи посадових осіб відповідача розроблено методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та затверджені наказом ДФС 11.09.2015 №689 (далі Методичні рекомендації).

Згідно з п.8 розд.2 Методичних рекомендацій, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Зокрема, за змістом розд.5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації №UA403020/2021/006437 від 27.09.2021, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною контракту.

Вартість придбаних ТОВ "Акорд-Україна" у NANTONG HAWK FITNESSSPORTS CO.LTD спортивних товарів у розмірі 42158,00 доларів США підтверджуються: зовнішньоекономічним контрактом № 20191223 від 23.12.2019 з доповненням до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 23.12.2019, рахунком-проформою № НК21-044 від 09.03.2021, рахунком-фактурою (інвойс) № НК21-044 від 27.07.2021, платіжними дорученнями в іноземній валюті №27 від 24.03.2021 та №16 від 03.09.2021, листом продавця NANTONG HAWK FITNESSSPORTS CO.LTD про переплату за товар в розмірі 0,60 доларів США, коносаментом №CAL21070177 від 06.08.2021, автотранспортною накладною - CMR № 7624 від 24.09.2021, декларацією про походження товару № НК21-044 від 27.07.2021, рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4387232 від 24.09.2021, а також митною декларацією країни відправлення від 01.09.2021 № 223120210002959868.

Із змісту представлених позивачем документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання ввезеного товару, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, від 29.01.2019 у справі №815/6827/17, від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст.53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

У спірних ж правовідносинах згідно з рахунку-фактури (інвойс) № НК21-044 від 27.07.2021 вартість товару становить 42158,00 доларів США, оплачених позивачем платіжними дорученнями в іноземній валюті №27 від 24.03.2021 в сумі 15000,00 доларів США, як це передбачено рахунком-проформою, та №16 від 03.09.2021 в сумі 27158,60 доларів США згідно виставленого рахунку-фактури (інвойсу).

В той же час, відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано для страхування (якщо зійснювалось) - страхових документів. Однак необхідна інформація міститься в наданому декларантом рахунку-фактурі про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги LS- 4387232 від 24.09.2021, де чітко вказано витрати позивача на страхування

Також суд не бере до уваги посилання відповідача, як на підставу виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, про те, що банківський платіжний документ №16 від 03.09.2021 в графі 70 "призначення платежу" не містить посилання на рахунок-фактуру чи рахунок-проформу, що не дає змоги ідентифікувати такий документ з даною поставкою. Вказаний платіжний документ містить інформацію про платника і отримувача коштів, а також в графі 70 "призначення платежу" зазначено про те, що оплата здійснюється за спортивні товари згідно контракту №20192123 від 23.12.2019, що відповідають інформації вказаній в митній декларації та в доданому до митної декларації контракті та інвойсі.

Також слід врахувати, що згідно з ч.7 ст.58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Тому, у спірних правовідносинах надання до митного оформлення платіжного доручення в іноземній валюті №27 від 24.03.2021 та №16 від 03.09.2021 не може класифікуватися як обставина, що свідчить про штучне формування декларантом показників митної вартості. Водночас, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати, ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару.

Серед іншого, в митній декларації декларантом подано до розмитнення товари по чотирьох групах, однак рішення про коригування було прийнято лише щодо однієї групи товару за кодом товару 95069190, а щодо інших груп товару, що придбавався, оплачувався і доставлявся одночасно по одному і тому ж контракту і по тих же самих поданих для розмитнення необхідних документах, коригування не проводилося.

За встановлених обставин, суд вказує на протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною, яка вказана в рахунку-фактурі (інвойс) № НК21-044 від 27.07.2021, з огляду на надання декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору, та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Поряд з цим, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, як стверджує відповідач в оскаржуваному рішенні, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митним органом без дотримання усіх юридично значимих факторів. До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, наведені у положеннях ст.60 МК України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60 МК України); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60 МК України); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60 МК України).

Суд критично ставиться з приводу того, що відповідачем митна вартість визначена за другорядним методом визначення митої вартості за ціною договору щодо подібних товарів (ст.60 МК України) з врахуванням інформації про митну вартість подібного товару митне оформлення якого вже здійснено за митною декларацією від 02.03.2021 №UA500020/2021/6971 на рівні 3,93 доларів США/кг.

Як слідує з митної декларації від 02.03.2021 №UA500020/2021/6971 заявлений до митного оформлення товар "резина для тренувань, ролики для йоги та пілатесу, килимки", в той час як коригування митної вартості оскаржуваним рішенням здійснено щодо товару "інвентар та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою або атлетикою" серед якого гантелі (вага 1кг, 1,5 кг, 2 кг, 5 кг), опори для віджимання від підлоги та скакалки. Тобто товари є різними, як по своїх зовнішніх характеристиках, так і щодо їх функціональності, та ніяк не можуть вважатися подібними.

Натомість текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Своєю чергою, не доведення ознак подібності товарів, не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій як на джерела цінової інформації не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості правоможності щодо митної вартості за методом визначення митої вартості за ціною договору щодо подібних товарів

Також суд вважає за необхідне відзначити, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію, отриманою за результатами здійснення митного контролю, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про обґрунтованість визначення позивачем митної вартості імпортованого спортивного товару у розмірі 42158,00 доларів США, що підтверджується: зовнішньоекономічним контрактом №20191223 від 23.12.2019 з доповненням до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 23.12.2019, рахунком-проформою № НК21-044 від 09.03.2021, рахунком-фактурою (інвойс) № НК21-044 від 27.07.2021, платіжними дорученнями в іноземній валюті №27 від 24.03.2021 та №16 від 03.09.2021, листом продавця NANTONG HAWK FITNESSSPORTS CO.LTD про переплату за товар в розмірі 0,60 доларів США, коносаментом №CAL21070177 від 06.08.2021, автотранспортною накладною - CMR № 7624 від 24.09.2021, декларацією про походження товару № НК21-044 від 27.07.2021, рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4387232 від 24.09.2021, а також митною декларацією країни відправлення від 01.09.2021 № 223120210002959868.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2021/000057/2 від 28.09.2021 є необґрунтованим, винесеним без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, з порушенням вимог ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 2270,00 грн. згідно платіжного доручення від 01.11.2021 №146.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Тернопільської митниці ДМС №UA403020/2021/000057/2 від 28.09.2021 року.

Стягнути з Тернопільської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби Українисплачений товариством з обмеженою відповідальністю "Акорд-Україна"судовий збір в сумі 2270 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 18 квітня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Акорд-Україна" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Подільська, 44,м. Тернопіль,46008 код ЄДРПОУ/РНОКПП 37681484);

відповідач:

- Тернопільська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576).

Головуючий суддяМандзій О.П.