Постанова

від 17.04.2022 по справі 340/3587/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 340/3587/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кул Тауер» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року в адміністративній справі №340/3587/21 (головуючий суддя першої інстанції Жук Р.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кул Тауер» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 05.07.2021 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії ДПС України із зменшення реєстраційного ліміту (суми податку, на яке ТОВ «Кул Тауер» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) у системі електронного адміністрування ПДВ на суму 28695,76 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України відновити реєстраційний ліміт.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що контролюючим органом безпідставно зменшено реєстраційний ліміт в Системи електронного адміністрування ПДВ. Позивач вважає, що обмеження підприємства у правомірному використанні своїх коштів, а саме - не відновлення суми, на яку платники ПДВ можуть виписані податкові накладні на втрачену ними суму на рахунку Системи електронного адміністрування ПДВ є протиправним та незаконним.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції неповно з`ясовано фактичні обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що контролюючий орган допустив безпідставне зменшення показника суми реєстраційного ліміту у розмірі 28695,76 грн., в порушенням норм чинного податкового законодавства.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кул Тауер» зареєстроване як юридична особа 03.08.2017 року (код ЄДРПОУ 41496168) та є платником податку на додану вартість, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 6-7)

Відповідач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

26.02.2021 року ТОВ «КУЛ ТАУЕР» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну №2 від 26.02.2021 року на загальну суму 172174,57 грн., в т.ч. ПДВ 28695,76 грн. за контрагентом ФГ «Гудименко», про що позивачем отримано квитанцію №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН за №9053878469 (а.с.8, 9).

Як зазначає позивач в адміністративному позові, вказана господарська операція із ФГ «Гудименко» не була здійснена, у зв`язку із чим податкова накладна №2 від 26.02.2021 року є такою, що складена та зареєстрована помилково, а відтак обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у цій ПН не підтверджені первинними документами і не підлягають відображенню в податковій звітності.

З метою виправлення допущеної помилки при реєстрації податкової накладної, позивачем складено та зареєстровано розрахунок коригування №1 від 01.03.2021 року до податкової накладної № 2 від 26.02.2021 року, який зареєстрований в ЄРПН 22.03.2021 року за № 9057988900, що підтверджується квитанцією № 1 (а.с. 10, 11).

Контролюючим органом 20.04.2021 року здійснена реєстрація перевищення податкових зобов`язань над сумою податку на суму здійсненого коригування за податковою накладною №2 від 26.02.2021 року в розмірі 28695,76 грн.(а.с. 13).

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач оскаржив їх до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач зобов`язаний був включити складений та зареєстрований у ЄРПН ним розрахунок коригування №1 від 01.03.2021 року до податкової накладної № 2 від 26.02.2021 року до податкової звітності (податкової декларації з ПДВ) за березень 2021 року, тобто, до звітного (податкового) періоду, в якому його складено, чого позивачем зроблено не було. Суд першої інстанції зазначив, що бездіяльність позивача призвела до зменшення суми реєстраційного ліміту, а відповідач діяв правомірно та згідно чинного законодавства.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно п.44.1 ПК України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок та спосіб виправлення допущених помилок у податковій звітності, яка подається до контролюючого органу платниками податків врегульовані ст.ст.50,192 ПК України, а принципи функціонування СЕА ПДВ визначено у статті 2001 ПК України та Порядком №569, затвердженим постановою КМУ від 16.10.2014 року.

З 1 липня 2015 року реєстрація у ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми (суми ліміту), яка обчислюється за формулою, встановленою п.2001.3 ст.2001 ПК України та п.9 Порядку №569, а саме: SHaкл = SНаклОтр + SМитн + SПопPax + SОвердрафт - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ.

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Відповідно до п.9 Порядку №569 показник SПеревищ визначається як різниця між:

- сумами податкових зобов`язань за операціями з постачання/надання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України здійсненими після 01 липня 2015 року, та їх подальшого коригування згідно із ст.192 ПК України задекларованими платником у податкових деклараціях з податку (поданих контролюючому органу починаючи з податкової звітності за липень 2015 року для платників податку, що застосовують місячний звітний період, за III квартал 2015 року - для платників податків, що застосовують квартальний звітний період) з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них;

- сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), здійсненими після 01 липня 2015 року, та розрахунків коригування, складених починаючи з 01 липня 2015 року та зареєстрованих в ЄРПН, до податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року.

Показник SПеревищ розраховується ДПС автоматично після прийняття звітності від платника податку, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Такий розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Перерахунок показника УПеревищ здійснюється щоразу при поданні декларації з ПДВ та/або уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складені за вказані періоди на дату такої реєстрації. При обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума (SНакл) такого платника.

Пунктом 13 Порядку №569 визначено, що ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН.

Відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому у ЄРПН.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної (п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України).

При цьому, з урахуванням порядку визначення дати виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, встановленого ст.187 ПК України у разі складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, складеної відповідно до фактичного здійсненої операції з постачання товарів/послуг, на зменшення суми компенсації у межах граничного терміну, встановленого п.201.10 ст.201 ПК України для такої реєстрації, постачальник зменшує податкове зобов`язання з ПДВ на підставі такого розрахунку коригування у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено, а якщо такий розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням встановлених термінів реєстрації в ЄРПН, то у періоді реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у разі, якщо у платника податку у поданій ним до контролюючого органу податковій звітності (податкових накладних, розрахунках коригування, деклараціях) виникли розбіжності між показниками податкових зобов`язань з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період, з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до податкових накладних та сумою податку, що міститься в складених таким платником у відповідному періоді податкових накладних чи/або розрахунках коригування до податкової накладної, зареєстрованих в ЄРПН, платнику слід перевірити правильність декларування суми податкових зобов`язань, зазначених саме у поданих податкових деклараціях з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період, оскільки, за наведеними вище нормами, формування показників ПДВ відбувається у СЕА ПДВ з урахуванням у тому числі внесених будь-яких змін самим платником (реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування, поповнення рахунку, оформлення МД та сплати ПДВ на митниці, подання звітності з ПДВ і т.і.) автоматично (без ручного втручання працівників контролюючого органу).

При цьому, у разі складання платником податку розрахунку коригування до податкової накладної на зменшення суми компенсації, такий постачальник зобов`язаний зменшити податкове зобов`язання з ПДВ на підставі такого розрахунку коригування з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено.

Також такий розрахунок коригування до податкової накладної підлягає включенню до податкової декларації з ПДВ того періоду, в якому його складено згідно до вимог ст.ст.49,187, 192, 201 ПК України та п.9 Порядку №569.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач зобов`язаний був включити складений та зареєстрований у ЄРПН ним розрахунок коригування №1 від 01.03.2021 року до податкової накладної №2 від 26.02.2021 року до податкової звітності (податкової декларації з ПДВ) за березень 2021 року, тобто, до звітного (податкового) періоду, в якому його складено.

Зі змісту копії податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року та додатків до неї, зареєстрованої у ЄРПН 20.04.2021 року встановлено, що наведений вище розрахунок коригування №1 від 01.03.2021 року, зареєстрований у ЄРПН 22.03.2021 року, проте, позивачем даний розрахунок коригування не було включено до податкової звітності - податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року (а.с.11, 55-57).

Апеляційний суд зазначає, що саме бездіяльність позивача щодо не включення Розрахунку коригування №1 від 01.03.2021 року (до податкової накладної від 26.02.2021 №2) до податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року, поданої та зареєстрованої у ЄРПН 20.04.2021 року, призвела до формування у СЕА ПДВ позивача показника SПеревищ за березень 2021 року на суму 28695,76 грн. після подання позивачем податкової звітності саме 20.04.2021 року автоматично, як вірно зазначив і суд першої інстанції.

Доводи позивача в апеляційній скарзі стосовно того, що у разі, якщо податкова накладна зареєстрована помилково, то така податкова накладна та розрахунок коригування до неї до податковій звітності не включаються, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки згідно ст.ст.187, 192, 50, п.2001.9 ст.2001 ПК України та п.9 Порядку №569 визначено обов`язок платника ПДВ реєструвати податкові накладні чи/або розрахунки коригування у ЄРПН та включати такі господарські операції до податкової звітності за той податковий (звітний) період, у якому вони були складені та зареєстровані в ЄРПН.

Вказані норми податкового законодавства не звільняють позивача від обов`язку включення до податкової звітності з ПДВ за березень 2021 року розрахунків коригування до податкових накладних, які були складені і зареєстровані у ЄРПН у цьому звітному періоді, а саме розрахунок коригування №1 складений та зареєстрований у ЄРПН 22.03.2021 року.

Вказані обставини позивачем не спростовано.

Крім того, відповідно до абзацу 2 п.2001.9 ст.2001 ПК України передбачено, що платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН SПеревищ.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 року у справі №640/13478/19.

Враховуючи вказані вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обґрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишено без змін, тому у відповідності до вимог частини 6 статті 139 КАС України, перерозподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кул Тауер» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року в адміністративній справі №340/3587/21 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року в адміністративній справі №340/3587/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак