Постанова

від 19.04.2022 по справі 420/6935/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 420/6935/19

адміністративне провадження № К/9901/22295/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 420/6935/19

за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «РАССВЕТ»

про застосування заходів реагування

за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року (головуючий суддя: Харченко Ю. В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді: Єщенка О. В., суддів: Димерлія О. О., Танасогло Т. М.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «РАССВЕТ», в якому просила суд застосувати заходи реагування, а саме повністю зупинити господарську діяльність Сільськогосподарського виробничого кооперативу «РАССВЕТ» до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила про те, що відповідач провадить свою господарську діяльність за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та без одержання висновку з оцінки впливу на довкілля, чим порушує норми Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». За таких обставин, оскільки відповідач не вжив заходів щодо одержання вказаного дозволу та висновку, позивач вбачає підстави для зупинення його діяльності до усунення виявлених порушень у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 25 березня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року, у задоволенні позову відмовив.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за правилами Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган, який здійснює державний нагляд у сфері природоохоронного законодавства у разі виявлення факту недотримання вимог охорони атмосферного повітря має право звернутись до адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення відповідної діяльності суб`єкта господарювання.

Водночас, допущення суб`єктом господарювання порушень вимог природоохоронного законодавства, у тому числі, в частині обов`язку одержати висновок з оцінки впливу на довкілля та дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, має бути належним чином аргументовано у матеріалах перевірки.

Проте, з огляду на не доведеність у встановленому порядку обставин щодо здійснення відповідачем діяльності, яка дійсно підпадає під критерії рівня небезпеки у відповідній сфері, а діяльність сільськогосподарського підприємства не обмежується лише використанням певних основних засобів, ємностей тощо, що за висновком акту перевірки впливають на забруднення атмосферного повітря, суди дійшли висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для повного зупинення діяльності підприємства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 10 вересня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Так, судами не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що порушення відповідачем правил закону щодо охорони атмосферного повітря підтверджується належним чином оформленими матеріалами перевірки, за яким вбачається зміст правопорушення та наявність підстав для реагування контролюючим органом на ці порушення у вигляді повного зупинення господарської діяльності підприємства до їх усунення.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 вересня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів Рибачук А. І., Тацій Л. В.

8. Ухвалою Верховного суду від 19 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2022 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 20 квітня 2022 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 17 вересня 2019 року по 30 вересня 2019 року Державною екологічною інспекцією в Одеській області проведено планову перевірку Сільськогосподарського виробничого кооперативу «РАССВЕТ» з питань дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено акт № 80/10.

11. Вказаною перевіркою встановлено, зокрема, провадження Сільськогосподарським виробничим кооперативом «РАССВЕТ» господарської діяльність за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, чим порушено п.п. 2 п. 4 ч. 3 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

12. Так, під час перевірки встановлено, що на підприємстві рахуються наступні основні засоби, які являються джерелами утворення відходів, викидів забруднюючих речовин в атмосферу: 3 автомобілі; 2 трактори, 1 автозавантажувач телескопічний, 2 комбайни; причіпне обладнання; 3 ємності-бочки для зберігання нафтопродуктів 2000 року придбання загальним об`ємом 30 куб.м., паливо роздавальна колонка «Шельф 100V» 2019 року придбання та встановлення; свердловини на воду в кількості 2 од. 1954 року будівництва; корівники - 2 шт., склад фуражний, телятники - 8 од. (при потребі Підприємством використовуються в якості складських приміщень зернових, матеріалів); бригадні будинки - 2 од.

На підприємстві також мають місце такі організовані та неорганізовані джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря як ємності ПММ, паливо роздавальна колонка «Шельф 100V» відомчої АЗС; джерела викидів ЗР від обслуговування техніки (заточне, зварювальне, свердлильне обладнання); складські приміщення, відкритий тік для зберігання зернових культур, опалювальне обладнання приміщень.

13. З метою усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, Державною екологічною інспекцією в Одеській області винесено відповідачу припис від 30 вересня 2019 року № 76 із вимогами усунути порушення природоохоронного законодавства.

14. Згідно вказаних матеріалів, перевірка проводилась за місцем провадження господарської діяльності підприємства, з відома та за участю керівника Сільськогосподарського виробничого кооперативу «РАССВЕТ».

15. Водночас, контролюючим органом під час вивчення поданих до перевірки матеріалів з переліком основних засобів на підприємстві та статистичних звітів про використання паливно-мастильних матеріалів встановлено, що відповідач здійснює свою діяльність з порушенням вимог природоохоронного законодавства, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на стаціонарні джерела викидів, оцінку впливу забруднюючих речовин в атмосферне повітря не отримало.

16. Враховуючи вказані обставини, контролюючий орган звернувся до суду із цим позовом про застосування до господарства заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення його діяльності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

18. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, визначає Закон України від 25 червня 1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон № 1264-XII).

20. За приписами ч. 1 ст. 20-2 Закону №1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про охорону атмосферного повітря.

21. Відповідно до п. 2 Розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 серпня 2017 року № 312 (далі - Положення № 312) Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо: виконання запланованих і затверджених загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм; наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

22. За приписами п. 5 Розділу II Положення № 312 Державна екологічна інспекція звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

23. Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

24. За змістом статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

25. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

26. Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

27. Згідно з частиною п`ятою статті 4 вказаного Закону повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

28. Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров`я людей загрози внаслідок забруднення довкілля.

29. При цьому, Верховний Суд зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог у сфері природоохоронного законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

30. Щодо суті виявлених під час перевірки порушень, колегія суддів виходить із такого.

31. У преамбулі до Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря» (далі - Закон № 2707-ХІ) зазначено, що атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

32. Закон № 2707-XI спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище та визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.

33. Згідно із статтею 5 Закону № 2707-XI у галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі нормативи: нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря; нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел; технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин.

34. Законодавством можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.

35. Порядок розроблення та затвердження нормативів у галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

36. Зокрема, для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об`єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища: нормативи якості атмосферного повітря; гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів (частина перша статті 6 Закону № 2707-XI).

37. Також, частиною першою статті 7 Закону № 2707-XI визначено, що нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

38. Обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря визначені у статті 10 Закону № 2707-XI, відповідно до якої вказані суб`єкти, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

39. За правилами статті 11 Закону № 2707-XI для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

40. При цьому статтею 12 Закону № 2707-XI передбачено, що господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

41. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі відповідного дозволу.

42. Разом з цим, необхідність отримання суб`єктом господарювання відповідного дозволу виникає за наявності певних умов: по-перше - це вставання факту, того, що певний об`єкт є джерелом викиду, тобто є об`єктом (підприємством, цехом, агрегатом, установкою, транспортним засобом тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин, а норматив якості атмосферного повітря не відповідає критеріям якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; по друге - такий об`єкт має експлуатуватись.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 160/301/19.

43. Як встановлено судами попередніх інстанцій, висновки контролюючого органу про допущення господарством порушень вимог природоохоронного законодавства зроблений за результатом вивчення інспектором поданих до перевірки матеріалів. Будь-яких даних щодо фактичного здійснення об`єктом перевірки викидів в атмосферне повітря, їх замірів та характеристик тощо матеріали перевірки не містять.

Тобто, інспектор виходив із факту використання господарюючим підприємством певних потужностей, але без перевірки кожного об`єкту за характеристиками, визначеними законом, у тому числі на предмет можливості їх віднесення до таких, що несуть значний вплив на довкілля.

44. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що зазначені контролюючим органом обставини не можуть достеменно свідчити про вчинення суб`єктом господарювання певних порушень на момент перевірки, а відтак - про обґрунтованість висновків контролюючого органу про правопорушення у сфері природоохоронного законодавства.

45. Поряд з цим, судами попередніх інстанцй встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності Сільськогосподарського виробничого кооперативу «РАССВЕТ» є: код КВЕД 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); Код КВЕД 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; Код КВЕД 01.19 вирощування інших однорічних і дворічних культур; Код КВЕД 01.30 відтворення рослин; Код КВЕД 01.50 змішане сільське господарство; Код КВЕД 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві, Код КВЕД 01.63 післяурожайна діяльність; Код КВЕД 01.64 оброблення насіння для відтворення; Код КВЕД 45.11 торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; Код КВЕД 45.19 торгівля іншими автотранспортними засобами; Код КВЕД 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; Код КВЕД 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.31 оптова торгівля фруктами й овочами; Код КВЕД 46.77 оптова торгівля відходами та брухтом; Код КВЕД 49.41 вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду).

46. Натомість, позивачем без наведення належних обґрунтувань, без перевірки у встановленому порядку всієї діяльності господарства та встановлення факту порушень, заявлено вимоги у позові про зупинення господарської діяльності відповідача в цілому.

47. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 22 листопада 2019 року, яка набрала законної сили 03 грудня 2019 року, закрито провадження по справі № 498/824/19 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

48. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскільки висновки контролюючого органу про порушення відповідачем правил природоохоронного законодавства не підтверджено належними доказами, а вимоги про зупинення всієї господарської діяльності відповідача є необґрунтованими, то відсутні підстави для зупинення повної діяльності сільськогосподарського підприємства.

49. За таких обставин, колегія суддів вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

50. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

51. Інші доводи касаційної скарги не спростовують ввищенаведенні висновки, а зводяться лише до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин.

52. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

53. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

54. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

55. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

56. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

57. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

58. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Л.В. Тацій