Постанова

від 16.07.2020 по справі 420/6935/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2020 р.м. ОдесаСправа № 420/6935/19

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

25.03.2020 року;

Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Танасогло Т.М.

За участю: секретаря - Іщенка В.О.

представника апелянта - Лех А.О. (довіреність від 30.06.2020 року)

представника відповідача - Колесніченка Б.В. (ордер від 02.06.2020 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року по справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РАССВЕТ" про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В:

Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила застосувати до Сільськогосподарського виробничого кооперативу РАССВЕТ заходи реагування, а саме повністю зупинити господарську діяльність Сільськогосподарського виробничого кооперативу РАССВЕТ до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач провадить свою господарську діяльність за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та без одержання висновку з оцінки впливу на довкілля, чим порушує норми Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". Оскільки відповідач не вжив заходів щодо одержання вказаного дозволу та висновку, позивач вбачає підстави для зупинення його діяльності до усунення виявлених порушень у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Залишаючи позовні вимоги без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що за правилами Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган, який здійснює державний нагляд у сфері природоохоронного законодавства у разі виявлення факту недотримання вимог охорони атмосферного повітря має право звернутись до адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення відповідної діяльності суб`єкта господарювання.

Водночас, допущення суб`єктом господарювання порушень вимог природоохоронного законодавства, у тому числі, в частині обов`язку одержати висновок з оцінки впливу на довкілля та дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, має бути належним чином аргументовано у матеріалах перевірки.

Натомість, з огляду на не доведеність у встановленому порядку обставин щодо здійснення відповідачем діяльності, яка дійсно підпадає під критерії рівня небезпеки у відповідній сфері, а діяльність сільськогосподарського підприємства не обмежується лише використанням певних основних засобів, ємностей тощо, що за висновком акту перевірки впливають на забруднення атмосферного повітря, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для повного зупинення діяльності підприємства.

В апеляційній скарзі Державна екологічна інспекція в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що порушення відповідачем правил закону щодо охорони атмосферного повітря підтверджується належним чином оформленими матеріалами перевірки, за яким вбачається зміст правопорушення та наявність підстав для реагування контролюючим органом на ці порушення у вигляді повного зупинення господарської діяльності підприємства до їх усунення. При цьому, апелянт зазначає, що сам факт закриття проваджень в адміністративних справах про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 164 КУпАП, не має преюдиційного значення для вирішення цієї справи, а тому у суду першої інстанції були всі обґрунтовані та правові підстави для задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції в Одеській області.

У відзиві на апеляційну скаргу Сільськогосподарський виробничий кооператив "РАССВЕТ" посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 17.09.2019 року по 30.09.2019 року Державною екологічною інспекцією в Одеській області проведено планову перевірку Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РАССВЕТ" з питань дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено акт №80/10.

Зазначеною перевіркою встановлено, зокрема, провадження Сільськогосподарським виробничим кооперативом "РАССВЕТ" господарської діяльність за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, чим порушено п.п. 2 п. 4 ч. 3 ст. 3, ст. 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря .

Так, під час перевірки встановлено, що на підприємстві рахуються наступні основні засоби, які являються джерелами утворення відходів, викидів забруднюючих речовин в атмосферу: 3 автомобілі; 2 трактори, 1 автозавантажувач телескопічний, 2 комбайни; причіпне обладнання; 3 ємності-бочки для зберігання нафтопродуктів 2000 року придбання загальним об`ємом 30 куб.м., паливо роздавальна колонка Шельф 100V 2019 року придбання та встановлення; свердловини на воду в кількості 2 од. 1954 року будівництва; корівники - 2 шт., склад фуражний, телятники - 8 од. (при потребі Підприємством використовуються в якості складських приміщень зернових, матеріалів); бригадні будинки - 2 од. На підприємстві також мають місце такі організовані та неорганізовані джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря як ємності ПММ, паливо роздавальна колонка Шельф 100V відомчої АЗС; джерела викидів ЗР від обслуговування техніки (заточне, зварювальне, свердлильне обладнання); складські приміщення, відкритий тік для зберігання зернових культур, опалювальне обладнання приміщень.

З метою усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, Державною екологічною інспекцією в Одеській області винесено відповідачу припис від 30.09.2019 року №76 із вимогами усунути порушення природоохоронного законодавства.

Згідно вказаних матеріалів, перевірка проводилась за місцем провадження господарської діяльності підприємства, з відома та за участю керівника Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РАССВЕТ".

Водночас, оскільки під час вивчення поданих до перевірки матеріалів з переліком основних засобів на підприємстві та статистичних звітів про використання паливно-мастильних матеріалів встановлено, що відповідач здійснює свою діяльність з порушенням вимог природоохоронного законодавства, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на стаціонарні джерела викидів, оцінку впливу забруднюючих речовин в атмосферне повітря не отримало, позивач звернувся до суду із цим позовом про застосування до господарства заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення його діяльності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до п. 2 Розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 року №312, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 04.09.2017 року №1080/30948, Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо: виконання запланованих і затверджених загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм; наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Згідно із п. 5 Розділу II Положення від 11.08.2017 року №312 Державна екологічна інспекція звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Зазначені приписи Положення кореспондуються із нормами Закону України Про охорону атмосферного повітря від 16.10.1992 року №2707, статтею 12 якого закріплено, що господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства, а також статтею 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища від 25.06.1991 року №1264, згідно яких до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Слід зазначити, що відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря від 16.10.1992 року №2707 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. У разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23.05.2017 року №2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 4 п. 2 ч. 3 вказаної статті Закону України від 23.05.2017 року №2059-VIII друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає потужності для вирощування: птиці (40 тисяч місць і більше); свиней (1 тисяча місць і більше, для свиноматок - 500 місць і більше); великої та дрібної рогатої худоби (1 тисяча місць і більше); кролів та інших хутрових тварин (2 тисячі голів і більше).

За правилами ст. 6 Закону України від 23.05.2017 року №2059-VIII суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Разом з цим, відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04. 2007 року №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Аналіз наведених правових норм показав, що орган, який здійснює державний нагляд у сфері природоохоронного законодавства, у разі виявлення факту недотримання вимог охорони атмосферного повітря, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутись до адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення відповідної діяльності суб`єкта господарювання.

Допущення суб`єктом господарювання порушень вимог природоохоронного законодавства, у тому числі в частині обов`язку одержати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та підготовки оцінки впливу на довкілля має бути належним аргументовано у матеріалах перевірки.

Водночас, висновки контролюючого органу про допущення господарством вимог природоохоронного законодавства складені за результатом вивчення інспектором поданих до перевірки матеріалів. Будь-яких даних щодо фактичного здійснення об`єктом перевірки викидів в атмосферне повітря, їх замірів та характеристик тощо матеріали перевірки не містять.

Інспектор виходив із факту використання господарюючим підприємством певних потужностей, але без перевірки кожного об`єкту за характеристиками, визначеними законом, у тому числі на предмет можливості їх віднесення до таких, що несуть значний вплив на довкілля.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зазначені обставини не можуть достеменно свідчити про вчинення суб`єктом господарювання певних порушень на момент перевірки, а відтак - про обґрунтованість висновків контролюючого органу про правопорушення у сфері природоохоронного законодавства.

Разом з цим, судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РАССВЕТ" є: код КВЕД 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); Код КВЕД 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; Код КВЕД 01.19 вирощування інших однорічних і дворічних культур; Код КВЕД 01.30 відтворення рослин; Код КВЕД 01.50 змішане сільське господарство; Код КВЕД 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві, Код КВЕД 01.63 післяурожайна діяльність; Код КВЕД 01.64 оброблення насіння для відтворення; Код КВЕД 45.11 торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; Код КВЕД 45.19 торгівля іншими автотранспортними засобами; Код КВЕД 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; Код КВЕД 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.31 оптова торгівля фруктами й овочами; Код КВЕД 46.77 оптова торгівля відходами та брухтом; Код КВЕД 49.41 вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду).

Таким чином, господарство не обмежене лише певним видом промисловості.

Натомість, позивачем без наведення належних обґрунтувань, без перевірки у встановленому порядку всієї діяльності господарства та встановлення факту порушень, заявлено вимоги у позові про зупинення господарської діяльності відповідача в цілому.

З огляду на викладене, оскільки висновки контролюючого органу про порушення відповідачем правил природоохоронного законодавства не підтверджено належними доказами, а вимоги про зупинення всієї господарської діяльності відповідача є необґрунтованими, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових обставин для зупинення повної діяльності сільськогосподарського підприємства.

Водночас, апеляційний суд враховує, що згідно із ч. 15 ст. 4 Закону України від 05.04.2007 року №877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

За правилами ч. 1 ст. 5 Закону України від 05.04.2007 року №877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Згідно із ч. 2 вказаної статті Закону України від 05.04.2007 року №877-V центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 7 Закону України від 05.04.2007 року №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Аналіз наведених правових норм показав, що державний нагляд (контроль) направлений на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання, зокрема, у сфері безпеки навколишнього природного середовища.

Реалізація державного нагляду (контролю) здійснюється уповноваженими законом центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, у тому числі, у формі планових заходів (перевірок).

Періодичність проведення планових заходів контролю залежить від ступеня ризику провадження суб`єктом господарської діяльності.

Віднесення суб`єкта господарювання до одного із ступенів ризику від провадження відповідної діяльності впливає на перелік питань для здійснення планових заходів, що затверджується наказом контролюючого органу та відображається в уніфікованих формах акту перевірки.

Уніфікована форма акту із переліком питань, які підлягають дослідженню на перевірці, затверджується органом державного нагляду (контролю) та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначаються питання, щодо яких буде здійснюватись державний нагляд (контроль).

Питання, що підлягають перевірці зазначають у відповідному направленні, тобто узгоджений у встановленому порядку предмет заходу контролю підлягає доведенню суб`єкту господарювання.

Слід зазначити, що Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року №342.

Вказаний акт центрального органу виконавчої влади вступив в дію з 12.06.2018 року.

Із прийняттям вказаної постанови втратили чинність:

постанова Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. №752 "Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)";

постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. №362 "Про внесення змін до методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)";

пункт 20 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. №1103.

Отже, Державна екологічна інспекція та її територіальні органи як органи державного нагляду (контролю) під час здійснення контролюючих функцій та їх організації мають використовувати виключно уніфіковані форми актів, визначати у встановленому порядку періодичність проведення заходів контролю суб`єкта господарювання в залежності від ступеня ризиків провадження такої діяльності, доводити суб`єкту в установленому порядку перелік питань, які підлягають дослідженню.

Тільки дотримання вказаних правил свідчитиме про дійсне направлення контролюючих функцій на досягнення мети, якою орган наділений законом.

Принцип законності дій органу державного контролю (нагляду) відповідає і правилам, закріпленим у ч. 2 ст. 8 Закону України від 05.04.2007 року №877-V, згідно яких органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується, що організація планової перевірки позивача проведена без урахування критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, за відсутності переліку питань до перевірки та затвердженої уніфікованої форми акта як того вимагає ст. 5 Закону України від 05.04.2007 року №877-V.

Наказ на проведення перевірки не враховує затверджений в установленому порядку перелік питань, що підлягають дослідженню, а також необхідність проведення планового заходу у визначений період в залежності від ступеня ризиків від провадження позивачем діяльності.

Таким чином, органи, які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку відповідні уніфіковані форми актів втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок можливо складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою.

Враховуючи вищевикладене, оскільки у період здійснення контролюючих функцій діють нові правила щодо визначення предмету перевірки, а також періодичності її проведення, вищенаведених положень закону відповідачем не враховано, свої функції не приведено у відповідність до чинного законодавства, апеляційний суд вважає, що організація державного нагляду (контролю) не у визначений спосіб безумовно порушує права позивача у вказаній сфері та свідчить про неправомірність дій контролюючого органу.

Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 17.07.2020 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Т.М. Танасогло