Ухвала

від 19.04.2022 по справі 420/8778/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 420/8778/21

адміністративне провадження № К/990/7761/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року у справі №420/8778/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙР ЕКСПЕРТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати податкову накладну, -

У С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЙР ЕКСПЕРТ» звернулося Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії (Головного управління ДПС в Одеській області), яка прийняла рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2450051/43389721 від 04.03.2021 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №12 від 18.01.2021 року датою її подання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року у справі №420/8778/21 адміністративний позов задоволено.

Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року у справі №420/8778/21.

Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржником зазначено підпункти а) та в) пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для скаржника. Також скаржник посилався на те, що судом апеляційної інстанції не враховані висновки Верховного Суду щодо документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд виходить з наступного.

Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу в порядку загального провадження.

Поряд з тим, виключні підстави касаційного оскарження, визначені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені для касаційного оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Отже зазначені скаржником підстави касаційного оскарження, визначені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачені для касаційного оскарження судових рішень, розглянутих в порядку загального провадження.

Поряд з тим, частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладено жодної з підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Касаційна скарга не містить обґрунтуваних позицій скаржника у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, що не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства в частині належного викладення підстав касаційного оскарження.

Посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо реальності здійснення господарських операцій, скаржник лише цитує висновки Верховного Суду в частині документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій, які ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах кожної окремої справи та обумовлені іншим складом доказів у справі та їх оцінкою судами, що не може свідчити про подібність правовідносин даній справі.

До того ж, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, посилався в судовому рішенні на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 18.12.2019 року в справі №560/435/19, від 20.11.2019 року у справі №826/9457/18, від 21.05.2019 року у справах №620/3556/18, №815/2791/18, від 14.05.2019 у справі №817/1356/18, від 22.04.2019 у справі №2040/5445/18, від 18.07.2019 у справі №1740/2004/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 25.10.2019 у справі №0340/1834/18, від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 25.03.2021 року по справі №520/4577/19, від 09.12.2020 року у справі №824/1276/18-а, від 30.01.2020 року у справі № 300/148/19. Скаржником не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування таких правових позицій Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм податкового законодавства, висловлення незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій та необхідності здійснити переоцінку доказів у справі, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року у справі №420/8778/21 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя І.А. Васильєва