Рішення

від 28.03.2022 по справі 522/12070/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/12070/21

Провадження № 2/522/1049/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючої судді Ковтун Ю.І.,

за участі секретаря Лахматової С.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Полякова О.О.,

представника відповідача - адвоката Фомічова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Петрел порт солюшн» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок трудового каліцтва,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Петрел порт солюшн» (код ЄДРПОУ 40424071, місцезнаходження: 65012, м.Одеса, пров. Мукачівський, 6/3), в якій просить суд встановити факт трудового каліцтва, що мав місце з ОСОБА_1 28 серпня 2019 року на території ТОВ «Петрел порт солюшн»; стягнути з ТОВ «Петрел порт солюшн» на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 200000 гривень та суму матеріальних збитків у розмірі 22492,91 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що 28 серпня 2019 року позивач, який перебував на посаді груповий механік ТОВ «Петрел порт солюшн», виконував свої професійні обов`язки в робочий час. Приблизно о 09 годині 00 хвилин він спостерігав за проведенням ремонту автомобіля МАЗ та в цей час йому на ногу раптово впало колесо від автомобіля в результаті чого він відчув гострий біль в нозі. В подальшому, його відвезли до травмпункту КНП «МЛ № 5» де було надано першу допомогу та встановлено діагноз: тріщина та сильний забій м`яких тканин. Розслідування нещасного випадку на виробництві не проводилось та відповідні акти форми Н-1 та Н-5 не видавались. 14 днів він перебував вдома, оскільки директор ОСОБА_2 запевнив його про відсутність необхідності оформлення листа непрацездатності та повну оплату. Також зазначив, що в листопаді 2019 року звернувся до лікаря у зв`язку з тим, що сильно боліла нога, перебував на стаціонарному лікуванні в обласній лікарні у відділенні хірургії, де 13.11.2019 було проведено операцію з видалення тромбу. Після операції він провів на лікарняному 4 місяці та в березні 2020 року йому встановлено 3 групу інвалідності за загальним захворюванням однак позивач вважає, що причиною інвалідності стало саме трудове каліцтво, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду. Крім того зазначив, що внаслідок трудового каліцтва йому було завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що він був змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури і лікування. У зв`язку з вказаним нещасним випадком порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання травми, він постійно відчуває фізичні страждання та біль. Моральну шкоду оцінює у розмірі 200000 гривень. Також вважає, що наявний обов`язок у підприємства на відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

10.09.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Вказує, що відповідач заперечує що така подія мала місце 28.08.2019 на ТОВ «Петрел порт солюшн», так як керівництву не відомо про факти та обставини її настання. Будь-яких повідомлень від працівників про настання нещасного випадку на виробництві не надходило. Про вказаний випадок відповідачу стало відомо 20.04.2021 з листа ОСОБА_1 , який надіслано поштою та в якому останній просив провести розслідування нещасного випадку. Зазначає, що оскільки положення Порядку розслідування та обліку нещасних випадків не були виконані, це виключає можливість проведення розслідування нещасного випадку, що ніби то стався 28.08.2019 з ОСОБА_1 на ТОВ «Петрел порт солюшн». Заклад охорони здоров`я, в який було доставлено позивача, не надсилав повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) на виробництві ні до ТОВ «Петрел порт солюшн», ні до територіального органу Держпраці. Дослідження для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин) та встановлення ступеню його сп`яніння закладом охорони здоров`я не проводились. Також зазначив, що позивачем не доведено, що утворення тромбу сталося саме через отримання механічних ушкоджень у зв`язку із нещасним випадком, що нібито стався 28.08.2019 на підприємстві. Надані до позовної заяви копії квитанцій, що підтверджують розмір матеріальної шкоди, завданої нещасним випадком на підприємстві не є належними, достатніми та достовірними доказами, оскільки придбання тих чи інших препаратів здійснюється за призначенням лікаря, який складає список необхідних для лікування препаратів. Однак, із наданих чеків неможливо визначити які саме препарати купувалися конкретно для лікування позивача, у зв`язку з ушкодженням здоров`я, спричиненим нещасним випадком на підприємстві, а які у зв`язку з загальними захворюваннями. Вказав, що позивачу встановлено 3 групу інвалідності, однак причиною інвалідності зазначено загальне захворювання, тобто захворювання, що не перебуває в прямій залежності від професійного захворювання чи трудового каліцтва. Вважає, що твердження позивача відносно того, що причиною інвалідності є трудове каліцтво не відповідають дійсності, та не підтверджені будь-якими доказами (а.с. 37 - 41).

18.10.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої з моменту отримання травми на роботі його ввели в оману, обіцяли відшкодування завданої шкоди без отримання лікарняного та він виконав вимоги директора ОСОБА_2 , адже не хотів втрачати роботу та боявся того, що його звільнять через травму на роботі. Керівництво ТОВ «Петрел порт солюшн» було вчасно повідомлено про факт настання нещасного випадку на виробництві, що мав місце 28.08.2019, але проводити розслідування нещасного випадку на виробництві вони відмовилися, натомість приховали цей факт. Довідка № 1744 КНП «МЛ № 5» підтверджує той факт, що саме 28.08.2019 о 09:50 він звернувся до травмпункту з отриманою на робочому місці травмою. В табелі робочого часу також зазначено, що 28.08.2019 він був на роботі. В силу своєї юридичної необізнаності та морального потрясіння від отриманої травми він не написав письмову заяву одразу до роботодавця. Свідки, які зазначені в поясненнях не звернулись, адже всі знали, що мав місце нещасний випадок на робочому місці і всі були впевнені, що йому відшкодують завдану шкоду та взагалі буде вжито всіх необхідних заходів в даній ситуації. Саме через той факт, що керівництво приховало факт нещасного випадку на виробництві в медичній довідці МСЕК вказано, що причиною отримання інвалідності стало загальне захворювання. Надані в якості підтвердження матеріальних витрат чеки підтверджують факт витрат саме на лікування в результаті отримання травми на робочому місці 28.08.2019.

23.10.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення в яких зазначає, що посилання позивача на невиконання відповідачем своїх обов`язків щодо інформування робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та щодо організації та проведення розслідування нещасного випадку на виробництві є безпідставними, так як у відповідача не виникало таких обов`язків у зв`язку з відсутністю звернення чи позивача, чи інших працівників ТОВ «Петрел порт солюшн» про настання нещасного випадку на виробництві. Крім того, зазначив, що відповідно Посадової інструкції групового механіка, у своїй роботі груповий механік повинен знати, керуватися та виконувати вимоги, визначені, зокрема, Правилами безпеки праці в морських портах, а також Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Враховуючи вимоги посадової інструкції позивач, працюючи на відповідній посаді та відповідаючи її вимогам, ознайомлений з положеннями Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та, відповідно, знає про те, що потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, гостре професійне захворювання (отруєння), чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні вжити всіх можливих заходів, необхідних для надання допомоги потерпілому та негайно повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці підприємства (установи, організації) або іншій уповноваженій особі підприємства (установи, організації), що позивачем зроблено не було, тому вважає, що доводити позивача щодо введення його в оману директором ТОВ «Петрел порт солюшн» та про «юридичну необізнаність» про необхідність повідомлення керівництва ТОВ «Петрел порт солюшн» про настання нещасного випадку не відповідають дійсності. Той факт, що в медичній довідці МСЕК причиною отримання інвалідності є саме загальне захворювання свідчить про те, що у будь-яких медичних документах щодо стану здоров`я позивача, відсутня інформація про те, що причиною звернення позивача до лікарні стало отримання ним травми на виробництві. Вказує, що для встановлення інвалідності на підставі нещасного випадку на виробництві проводиться медико-соціальна експертиза потерпілого, для проведення якої необхідна наявність акту про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, акту розслідування, направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, суду чи прокуратури. Вся надана позивачем медична документація як доказ отримання ним інвалідності у зв`язку з настанням нещасного випадку на виробництві не є належним доказом у даній справі. Також вважає, що позивачем не доведено розміру матеріальної шкоди. (а.с. 76 - 80).

09.11.2021 до суду надійшла письмова відповідь позивача на заперечення в якій зазначив, що факт події нещасного випадку було скрито з метою уникнення будь-яких перевірок, адже техніки безпеки на робочому місці не було дотримано жодним чином. В табелі робочого часу визначено, що 28.08.2019 він був на робочому місці. Свідки, які бачили як колесо впало йому на ногу та вони його підіймали, бачили як його відвозила машина швидкої допомоги. Це і є докази, які підтверджують факт настання нещасного випадку на виробництві. Вказав, що письмово не звертався до керівництва, адже директор ОСОБА_2 його запевнив в тому, що він буде лікуватись вдома при цьому буде присутній на роботі, адже лікарняний одразу після такої травми не надали. Вважає, що відповідач цілеспрямовано приховав нещасний випадок, що мав місце 28.08.2019 та не виконав свої обов`язки щодо інформування робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та щодо організації та проведення розслідування нещасного випадку на виробництві. В сукупності разом з висновком лікаря Козлова В.П. від 02.03.2020, довідкою з травмпункту від 28.08.2019, поясненнями свідків можна дійти висновку, що травму було отримано саме на території ТОВ «Петрел порт солюши», саме під час виконання ним своїх професійних обов`язків. Також зазначив, що ліки йому виписували на звичайних листках, які на його думку, не є офіційним письмовим лікарським призначенням, тому він їх не зберігав, зберігав лише чеки, які отримував в аптеках.Крім того, зазначив, що його перевели на посаду менеджера постачання і його заробітна плата суттєво зменшилась. (а.с.99 - 102).

Ухвалою Приморського районного суду від 11.11.2021 було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив та відповіді на заперечення.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і, які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог та, з`ясувавши фактичні обставини, дійшов до наступних висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_1 з 16 квітня 2019 року перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Петрел порт солюшн» де працював на посаді групового механіка. 17.03.2020 ОСОБА_1 було переведено на посаду менеджер постачання та 19 квітня 2021 року звільнено з займаної посади за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (а.с.83).

Відповідно до п. 1.6. Посадової інструкції Групового механіка № 10 від 24.01.2017, затвердженої наказом ТОВ «Петрел порт солюшн» від 24.01.2017 № 64, у своїй роботі груповий механік повинен знати, керуватися та виконувати вимоги, визначені, зокрема: Правилами безпеки праці в морських портах, а також Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. З вказаною посадовою інструкцією ОСОБА_1 був ознайомлений 19.06.2019, про що свідчить його особистий підпис (а.с. 82, 84 - 86).

Відповідно до довідки № 1744 цілодобового травмотологічного пункту КНП «МЛ № 5» ОСОБА_1 о 09 годині 50 хвилин 28 серпня 2019 року звернувся до травмпункту. Діагноз: Пошкодження лівого гомілково-ступневого суглобу, набряк м`яких тканин (а.с.10).

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12ААБ № 725919 ОСОБА_1 10.03.2020 встановлено третю групу інвалідності. Причина інвалідності - загальне захворювання (а.с.5).

Листом ТОВ «Петрел порт солюшн» № 28 від 06.05.2021 на адресу ОСОБА_1 на його заяву від 20.04.2021 повідомлено про те, що підстав для проведення підприємством розслідування нещасного випадку, який з відомостей заяви міг статися 28.08.2019 немає (а.с.18).

На звернення ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області позивачу листом№ 15/01-40-8058 від 16.09.2021 надано відповідь про те, що повідомлення про настання нещасного випадку 28.08.2019 від закладу охорони здоров`я та від самого ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області не надходило (а.с.88).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_1 працював на посаді головного механіка та знаходився у його підпорядкуванні. Зазначив, що йому не відомо що з ОСОБА_1 трапився нещасний випадок та про отримання 28.08.2019 травми на підприємстві ОСОБА_1 йому не доповідав. Вказав, що у разі настання нещасного випадку викликається поліція, швидка допомога, працює комісія, але така подія не відбулася. Пояснив, що у період роботи на підприємстві ОСОБА_1 звертався до лікарів щодо лікування пов`язаного з тромбозом, у подальшому дізнався, що у позивача є проблеми зі здоров`ям. ОСОБА_1 приходив на роботу влітку та восени 2019 року.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що позивач був його керівником у ТОВ «Петрел порт солюшн». 28.08.2019 він знаходився на своєму робочому місці приблизно в 15 метрах від позивача, коли почув крик, озирнувшись побачив, що на ОСОБА_1 впало автомобільне колесо, яке було знято з автомобіля та знаходилося біля стіни. Про вказаний випадок він нікому не доповідав, оскільки його безпосереднім керівником є позивач. В подальшому ОСОБА_1 не вийшов на роботу та йому повідомили, що позивач перебуває на лікарняному.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він працює слюсарем по ремонту автомобілів ТОВ «Петрел порт солюшн». Позивач був його співробітником, ОСОБА_4 - начальником. ТОВ «Петрел порт солюшн» знаходилося на території Одеського порту. 28.08.2019 під час роботи він побачив, що падає автомобільне колесо, яке було зняте з автомобіля та знаходилося під огорожею, намагався попередити позивача, але ОСОБА_1 не встиг зреагувати та колесо впало йому на ногу. У подальшому ОСОБА_1 відвезли до травмпункту. Автомобіль, який ремонтувався належав ТОВ «Петрел порт солюшн». Наступного дня ОСОБА_1 на роботу не вийшов, керівництво повідомило про перебування його на лікарняному. Також пояснив, що бачив як ОСОБА_1 після вказаної події розмовляв по телефону, але з ким та про що йому невідомо.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд згідно до ст. 13 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 22 Закону України «Про охорону праці» в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

01.07.2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві" (далі - Порядок), пунктом 4 якого визначено, що потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, гостре професійне захворювання (отруєння), чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні вжити всіх можливих заходів, необхідних для надання допомоги потерпілому та негайно повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці підприємства (установи, організації) або іншій уповноваженій особі підприємства (установи, організації).

Безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства (установи, організації) зобов`язані:

- терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому та забезпечити у разі потреби його направлення до закладу охорони здоров`я;

- негайно повідомити роботодавцеві про те, що сталося;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння) обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання, устатковання у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку, якщо це не загрожує життю та здоров`ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків або порушення виробничих процесів. (п. 5 Порядку).

Відповідно до п. 6 Порядку Заклад охорони здоров`я зобов`язаний невідкладно передати з використанням засобів зв`язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) на виробництві (у разі можливості з висновком про ступінь тяжкості травм) за формою згідно з додатком 1:

- підприємству (установі, організації), де працює потерпілий або на якому він виконував роботу;

- територіальному органові Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцем настання нещасного випадку (далі - робочий орган Фонду).

Пунктом 7 Порядку визначено, що заклад охорони здоров`я повинен провести необхідні дослідження для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин) і визначити ступінь його сп`яніння.

Розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу (пункт 9 Порядку).

Відповідно до пункту 30 Порядку розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом п`яти робочих днів з дня утворення комісії.

З наданих учасниками справи пояснень, а також показів свідків, судом установлено, що в результаті події, яка відбулася 28 серпня 2019 року на території ТОВ «Петрел порт солюшн», позивач ОСОБА_1 у той же день звернувся до травматологічного пункту КНП «МЛ № 5», діагноз: пошкодження лівого гомілково-ступневого суглобу, набряк м`яких тканин.

За вказаним фактом розслідування проведено не було, відповідні акти за передбаченою Порядком формою не складалися.

Відповідно до виписки № 26597/896 з медичної карти стаціонарного хворого від 18.11.2019 ОСОБА_1 знаходився на лікуванні КНП «Одеська обласна клінічна лікарня». Основний діагноз: гострий окклюзивний тромбоз глибоких вен гомілки, підколінної, стегнової вени з флотацією верхівки тромба 40 мм у загальній стегновій вені лівої н/кінцівки. Супутній діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ІІІ степені, ризик 4.СН0. Проведено лікування: операція 13.11.2019. Дата виписки 18.11.2019 (а.с. 19).

Також позивачем надано медичні документи щодо проходження лікування у 2020 (а.с.6, 7, 14, 16, 17). Зі змісту вказаних медичних документів вбачається, що у них відсутня інформація про те, що причиною звернення позивача до лікарні стало отримання ним травми на виробництві.

Згідно довідки лікаря Козлова В.П. від 02.03.2020 щодо огляду ОСОБА_1 на МСЕК зазначено, що в серпні 2019 р. переніс травму лівої ноги - забій, ускладнений тромбозом глибоких вен ноги (а.с.66). Посилань на те, що травма отримана на виробництві вказана довідка не містить.

Як вбачається з листків непрацездатності серія АДЦ № 801912 від 18.11.2019, серія АДЦ № 643047 від 19.11.2019, серія АДЦ № 643524 від 19.12.2019, серія АДЦ № 653047 від 23.01.2020, серія АДЦ № 653669 від 28.02.2020, які видавалися ОСОБА_1 , щодо звільнення його від роботи починаючи з 12.11.2019 по 10.03.2020 року причина непрацездатності: загальне захворювання (а.с. 44 - 48).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12ААБ № 725919 ОСОБА_1 10.03.2020 встановлено третю групу інвалідності. Причина інвалідності - загальне захворювання (а.с.5).

Отже у наданих позивачем письмових доказах відсутні будь-які медичні висновки та документи в підтвердження наявності у позивача трудового каліцтва.

Крім того, суд не може підміняти собою відповідний орган - комісію із спеціального розслідування, яка має повноваження щодо з`ясування обставин та причин нещасного випадку, встановлення за результатами розслідування певних фактів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 310/1857/16-ц від 16.10.2019.

Таким чином, оцінюючи аргументи учасників справи, наявні медичні документи, показання свідків, суд вважає, що встановлені у справі обставини та докази в їх сукупності не підтверджують той факт, що 28 серпня 2019 року на території ТОВ «Петрел порт солюшн» з позивачем стався саме факт трудового каліцтва, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності зі ст.ст.23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок отримання ним професійного захворювання.

Згідно з частиною 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Вищенаведені обставини справи та правові положення, на думку суду, свідчать про не доведення факту спричинення позивачеві відповідачем моральної шкоди унаслідок трудового каліцтва, про яке вказує позивач, а отже, про право на її відшкодування.

Відносно вимог про відшкодування матеріальних збитків суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано доказів, що придбані за фіскальними чеками медичні препарати виписані за призначенням лікаря, були необхідні та пов`язані з лікуванням ушкодження здоров`я на підприємстві.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Петрел порт солюшн» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок трудового каліцтва, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 12 квітня 2022 року.

Суддя Ю.І. Ковтун

29.03.22