Рішення

від 13.04.2022 по справі 710/1697/19

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/1697/19

Провадження № 2/710/4/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2022 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участі секретарів судового засідання - Харченко Л.М., Гадіон К.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Шполянська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

27.12.2019 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява в якій позивач просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за життя проживала в с. Соболівка, Шполянського району, Черкаської області.

Позов позивач мотивує тим, що з огляду на прижиттєве твердження ОСОБА_4 , що вона не мала наміру вчиняти заповіт, тому позивач стверджує, що її мама ОСОБА_4 особисто не подавала заповіт посадовій особі органу місцевого самоврядування, особисто заповіт не складала і не підписувала.

Відповідач надав до суду відзив, в якому вказав, що позов не містить жодного доказу, яким би підтверджувалося відсутність волі матері вчиняти заповіт, обґрунтування позовної вимоги основані виключно на припущеннях позивача, на яких в свою чергу, не може ґрунтуватися судове рішення. В додатках до позову позивач надає фрагмент листа, можливо складеного спадкодавцем за життя та адресованого останній (оскільки дані факти також не підтверджуються жодними доказами), - в якому адресат вказує що «нікуди не ходимо сидимо вдома», - однак такі слова не можна розуміти буквально, оскільки в цьому ж листі зазначено і про те що «вони з батьком тримають корову», - а отже особи, які тримають корову апріорі не можуть постійно сидіти вдома, тому що вказана тварина потребує догляду, зокрема випасання. Крім цього, позивач взагалі не може свідчити про ті факти, що померла не робила заповіт та не ходила до органів місцевого самоврядування, оскільки ОСОБА_3 протягом останніх 15 років постійно проживає за межами України, а до матері приїздила лише раз на рік на період, що не перевищував 2-х місяців, тому їй не можуть бути відомі рухи та дії матері за період відсутності позивача в оселі матері.

У судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання з`явився, вказав, що позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 склала заповіт особисто, що підтверджують крім інших документів, а саме книга реєстрації нотаріальний дій, і свідки.

Відповідач в судовому засіданні підтримав позицію свого адвоката.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився , про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 28.12.2019 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачеві десятиденний термін на усунення недоліків.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 14.01.2020 було відкрито провадження по справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 03.01.2020 було задоволено частково заяву ОСОБА_3 про забезпечення доказів за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Шполянська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 04.03.2020 було частково задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення доказів за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Шполянська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 15.06.2020 було призначено судово-почеркознавчу експертизу у справі та зупинено провадження у справі.

25.08.2020 на адресу Шполянського районного суду Черкаської області від завідувача Черкаського відділення Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Єфіменка А.І. надійшло клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи, у зв`язку з чим було поновлено провадження у справі.

Суддя Шполянського районного суду Черкаської області своєю ухвалою від 05.11.2020 задовольнив клопотання про витребування доказів та вирішив витребувати в Шполянського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оригінал особової пенсійної справи з усіма оригіналами документів, що виконані за життя померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , та, в разі наявності, оригінали всіх інших паперових документів які виконанні за життя померлою ОСОБА_4 ; витребувати у відділу у Шполянському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області оригінали всіх договорів оренди землі, що укладені за життя померлою ОСОБА_4 , та, в разі наявності, оригінали всіх паперових документів в яких мається виконаний за життя рукописний підпис померлої ОСОБА_4 ; витребувати у сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспілка», оригінали всіх договорів оренди землі, що укладені за життя померлою ОСОБА_4 , та, в разі наявності, оригінали всіх паперових документів (як то відомості на отримання орендної плати), в яких мається виконаний за життя рукописний підпис померлої ОСОБА_4 .

Суддя Шполянського районного суду Черкаської області своєю ухвалою від 30.11.2020 задовольнив клопотання про витребування доказів та вирішив витребувати в Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області оригінали всіх договорів оренди землі, що укладені за життя померлою ОСОБА_4 , та, в разі наявності, оригінали всіх паперових документів в яких мається виконаний за життя рукописний підпис померлої ОСОБА_4 , в тому числі договір оренди зареєстрований 12.06.2008 між ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5 та зареєстрований 01.04.2010 між ОСОБА_4 та СТОВ «Агроспілка». Витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області технічну документацію із землеустрою, Книгу реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, які знаходяться у Відділі у Шполянському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, з підписами ОСОБА_4 . Витребувати з Черкаської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» всі відомості (бухгалтерські та/або фінансові документи) про видачу (отримання) ОСОБА_4 , пенсії , в тому числі за формо В1-М, за період 2010 2012 роки. Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області матеріали архівної пенсійної справи ОСОБА_4 , з її особистими підписами (заяви про призначення чи перерахунок пенсії тощо).

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 14.01.2021 було призначено судову почеркознавчу експертизу, виконання якої доручено судовому експерту Черкаського відділення Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 18.03.2021 було поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням клопотання експерта, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою суду від 29.03.2021.

08.09.2021 до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи, у зв`язку з чим ухвалою від 28.09.2021 було поновлено провадження у справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 10.03.2022 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

ІІ. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до заяви ОСОБА_6 від 17.10.2017 до Шполянської державної нотаріальної контори він повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_4 . Заявник вказав, що не заперечує проти того, щоб земельна ділянка, яка входить в спадкову масу, була успадкована ОСОБА_2 (Т.2 а.с. 88).

За даними заяви ОСОБА_2 від 17.10.2017 до Шполянської державної нотаріальної контори він повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 . Заявник вказав, що його повідомили, що померла заповідала 11.06.2010 за реєстром № 17 земельну ділянку 3,24 га на його ім`я. Також повідомив, що цією заявою приймає спадщину за вищевказаним заповітом. А все інше майно приймає за законом як рідний син спадкодавця (Т.2 а.с. 89).

Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 08.11.2017 до Шполянської державної нотаріальної контори вона повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 . Заявник вказала, що її повідомили, що померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 був складений заповіт, який посвідчений за реєстром № 17 Соболівською сільською радою. Заявнику було роз`яснено, що на майно, яке заповідалося згідно з вищевказаним заповітом, заявник не має права, так як на час смерті спадкодавця була працездатною (Т.2 а.с. 89 зворот., 95).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Соболівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Соболівка, Шполянського району, Черкаської області (Т.2 а.с. 90).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, № витягу 49474847, 17.10.2017 в Шполянській державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа за № 61386475 (Т.2 а.с. 91).

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), № інформаційної довідки 49473582, заповіт за параметрами запиту: ОСОБА_4 , номер якого у спадковому реєстрі 49514400, чинний та зберігається в Соболівській сільській раді Шполянського району Черкаської області (Т.2 а.с. 91 зворот.).

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала та була зареєстрована в с. Соболівка, Шполянського району, Черкаської області. Будинок, в якому проживав спадкодавець, розташований на земельній ділянці розміром 0,60 га, що належить Соболівській сільській раді. На час відкриття спадщини разом з спадкодавцем проживав та був зареєстрований її чоловік ОСОБА_6 , який там проживає та зареєстрований по теперішній час. Також зареєстровані, але не проживали в будинку спадкодавця дочка ОСОБА_3 , зять ОСОБА_7 . Малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена у спадкодавця нема. Заборон на нерухоме майно нема. (Т.2 а.с. 92).

За даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Соболівка. Батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (Т.2 а.с. 92 зворот.).

Згідно із заповітом ОСОБА_4 , складеного 11.06.2010, посвідченого Яцентюк В.А., секретарем Соболівської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 17. ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила розпорядження: земельну ділянку (пай) площею 3,24 га, яка належить їй на праві власності та на підставі державного акту серія ЧР № 053963, зареєстрованого 20.01.2004 Шполянською РДА, та яка розташована в межах Соболівської сільської ради, заповісти ОСОБА_2 (Т.2 а.с. 93, 111).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 05.06.2018 до Шполянської державної нотаріальної контори він вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 . На день її смерті залишилася земельна ділянка, площею 3,2406 га, яка знаходиться в межах Соболівської сільської ради. Померла заповідала 11.06.2010 за реєстром № 17 земельну ділянку 3,24 на його ім`я. Вищевказану спадщину заявник прийняв та просив видати свідоцтво про право на спадщину (Т.2 а.с. 95).

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), № інформаційної довідки 52168638, заповіт за параметрами запиту: ОСОБА_4 , номер якого у спадковому реєстрі 49514400, чинний та зберігається в Соболівській сільській раді Шполянського району Черкаської області (Т.2 а.с. 96).

За даними Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), № інформаційної довідки 52168611, за параметрами запиту: ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявна інформація, що 17.10.2017 в Шполянській державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа за № 61386475 (Т.2 а.с. 96 зворот.).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №053963, цей акт був виданий ОСОБА_4 на підставі розпорядження Шполянської райдержадміністрації від 12.12.2003 № 658, згідно з яким вона є власником земельної ділянки площею 3,24 га. в межах Соболівської сільської ради (Т.2 а.с. 99).

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, № витягу НВ-7106976842018, від 10.04.2018, Витягу за результатом пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об`єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7125787200:03:001:0204 площею 3,2406 га. в межах Соболівської сільської ради, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (Т.2 а.с. 100-102).

Відповідно до листа завідувача Шполянської державної нотаріальної контори Курінного В.В. від 12.04.2018 до ОСОБА_3 він повідомив останню про те, що з 24.04.2018 буде видаватися свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку спадкодавця на спадкоємця за заповітом (Т.2 а.с. 103).

За даними інформації, наданої Шполянським районним судом Черкаської області від 05.06.2018 судом не розглядалася справа за позовом ОСОБА_3 до на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 (Т.2 а.с. 106 зворот.).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Шполянської державної нотаріальної контори Курінним В.В. 05.06.2018, нотаріус вказав, що на підставі заповіту, посвідченого Соболівською сільською радою 11.06.2010, зареєстрованого у реєстрі за № 17, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна, ОСОБА_4 , 1942 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з: земельної ділянки площею 3,2406 гектарів згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ- 7106976842018, виданого 10.04.2018 державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у Шполянському районі. Черкаської області. Земельна ділянка розташована в межах Соболівської сільської ради, Шполянського району, Черкаської області та належить спадкодавцю на підставі державного-акту ЧР № 053963 виданого Шполянською районною державною адміністрацією, Черкаської області 20.01.2004 (площа згідно державного акту вказана 3.24 га). Цільове призначення землі: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. Вид використання земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно вищевказаного витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер вищевказаної земельної ділянки 7125787200:03:001:0204, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані. Згідно з витягами з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та об`єкта, а також витягів за результатом пошуку інформації про зареєстровані речові права. Їх обтяження на суб`єкт та об`єкт нерухомого майна, отриманих Шполянською державною нотаріальною конторою, відомості відсутні. Відомості про обмеження у використанні вищевказаної земельної ділянки згідно вищевказаного витягу виданого державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у Шполянському районі. Черкаської області не зареєстровані (Т.2 а.с. 107).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, № витягу 126457632, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7125787200:03:001:0204 площею 3,2406 га. в межах Соболівської сільської ради. Дата державної реєстрації 05.06.2018. Підстава свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 528, видане 05.06.2018 Шполянською державною нотаріальною конторою (Т.2 а.с. 108).

Відповідно до запису в Книзі реєстрації нотаріальних дій за 2009, 2010, 2011 роки 11.06.2010 за № 17 було внесено запис про складення заповіту (Т.2 а.с. 114-113).

Згідно з висновком експерта Черкаського відділення Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №83,1088/21-23 від 20.08.2021 підпис від імені ОСОБА_4 в обох примірниках заповіту померлої ОСОБА_9 від 11.06.2010, посвідченому секретарем Соболівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Яцентюк В.А, після слів «ПІДПИС» вірогідно виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою (Т.1 а.с. 240-247).

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_10 вона протягом 12 років обіймала посаду сільського голови, тому стверджує, що підробити заповіт практично є неможливим. Заповіт, про який йдеться, приходила писати ОСОБА_4 разом із чоловіком, померла сказала, що хоче заповісти землю синові, оскільки він поряд проживає. Заповіт заноситься в реєстр. Померла була дуже активною людиною в селі, свідок знала її багато років. Свідок стверджує, що підпис на заповіті вчиняла саме ОСОБА_4 , яка перебувала на момент підписання при ясному розумі. Оспорюваний заповіт складався задовго до смерті та хвороби ОСОБА_4 .

Відповідно до показань ОСОБА_11 , яка на момент вчинення заповіту працювала секретарем сільської ради. Вона чітко пам`ятає день посвідчення заповіту, оскільки щойно влаштувалась на роботу. Прийшла покійна ОСОБА_4 з чоловіком скласти заповіт. Однак, оскільки можливість складання заповіту в окремому кабінеті була відсутня, свідок попросила написати на листочку заповітне розпорядження. Померла сказала, що вона не соромиться і це не таємниця. Повідомила, що хоче заповісти землю синові ОСОБА_2 . Підпис дійсно був вчинений ОСОБА_4 . Заповіт вчинявся за 7 років до смерті жінки. Ніяких розладів психіки у ОСОБА_4 не було, вона було абсолютно здоровою жінкою.

Свідок ОСОБА_12 , сусідка ОСОБА_4 з 1975 року до дня смерті, повідомила, що в неї була розмова з померлою, яка повідомила, що складе заповітне розпорядження на сина. Про дочку розповіла, що не бажає такої дочки нікому, не раз плакала від неї. Син ОСОБА_13 допомагав постійно. Померла ОСОБА_4 ходила з чоловіком складати заповіт, на момент складення заповіту була при ясній пам`яті, заповіт складався задовго до смерті.

Згідно з показаннями ОСОБА_6 , вітчима ОСОБА_3 , померла ОСОБА_4 вчиняла заповіт щодо сина ОСОБА_2 в приміщенні сільської ради, при цьому свідок був присутній. Померла вирішила скласти заповіт тільки на сина ОСОБА_2 . Свідок стверджує, що підпис на заповіті вчиняла саме ОСОБА_4 , яка перебувала на момент підписання при ясному розумі.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 15ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частина 1статті 4 ЦПК Українипередбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 07.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

ЦК України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Частиною першою статті 202ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 1233ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача.

Статтею 1247ЦК України встановлено загальні вимоги до форми заповіту, за якими заповіт повинен складатися у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, має бути особисто підписаний заповідачем (якщо особа не може підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу). Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Підставою для визнання заповіту недійсним, який складений ОСОБА_4 , позивач вказав те, що ОСОБА_4 особисто заповіт не складала і не підписувала.

Судом за клопотанням позивача на підставі ст.103ЦПК України було призначено судову почеркознавчу експертизу.

Пунктом 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерстваюстиції Українивід 08.10.1998№53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5)визначено,що основнимзавданням почеркознавчоїекспертизи єідентифікація виконавцярукописного тексту,обмежених заобсягом рукописнихзаписів (буквенихта цифрових)і підпису.Цією експертизоювирішуються ідеякі неідентифікаційнізавдання (установленняфакту виконаннярукопису підвпливом будь-яких(природних,штучних)збиваючих факторів;у незвичнихумовах абов незвичайномустані виконавця,навмисно зміненимпочерком,з наслідуваннямпочерку іншоїособи;визначення статівиконавця,а такожналежності йогодо певноїгрупи завіком тощо). Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Для проведення досліджень орган, який призначив експертизу, повинен надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів (п.1.3, 1,8 Науково методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 №1950/5).

Статтею 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншимидоказамиза правилами, встановленимистаттею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Статтею 79 ЦПК Українивстановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частини першастатті 80 ЦПК України).

В судовому засіданні були досліджені докази, зокрема в тому числі і заповіт ОСОБА_9 від 11.06.2010, посвідчений секретарем Соболівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Яцентюк В.А., книга реєстрації нотаріальних дій за 2009, 2010, 2011 роки 11.06.2010 запис № 17 та 16 про реєстрацію нотаріальної дії щодо складання заповіту ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , висновок експерта Черкаського відділення Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №83,1088/21-23 від 20.08.2021, допитані свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , які повідомили про обставини складання заповіту і підпису заповіту у приміщенні Соболівської сільської ради 11.06.2010 безпосередньо ОСОБА_4 разом із її чоловіком ОСОБА_6 .

За змістом висновку експерта Черкаського відділення Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №83,1088/21-23 від 20.08.2021 підпис від імені ОСОБА_4 в обох примірниках заповіту померлої ОСОБА_9 від 11.06.2010, посвідченому секретарем Соболівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Яцентюк В.А, після слів «ПІДПИС» вірогідно виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Суд звертає увагу, що висновок експерта Черкаського відділення Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №83,1088/21-23 від 20.08.2021 не встановлює абсолютне не вчинення (проставлення підпису) заповіту безпосередньо ОСОБА_4 , позаяк формулювання «вірогідно» не є категоричним і лише припускає вірогідність не підписання заповіту ОСОБА_4 .

Крім того, для проведення почеркознавчої експертизи стороною позивача було надано зразки підпису ОСОБА_4 як умовно-вільні в довіреності від 09.09.2013, як вільні в заяві від 26.05.1998, заяві про призначення\перерахунок пенсії від 01.10.1992 та лист без дати, отже загальною кількістю 4, замість необхідних не менше 15.

Відповіднодо частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістомстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини першої та шостоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже висновок експертизи має бути категоричним та не може ґрунтуватися на припущеннях.

Викладене узгоджується з правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2019 в справі № 496/4851/14-ц (провадження 61-7835сво19), від 27.11.2019 у справі №201/7930/14-ц (провадження № 61-34508св18), 24.03.2021 у справі № 196/1467/15-ц (провадження № 61-6893св20).

З огляду на те, що експерт не зробив однозначного та категоричного висновку про те, що підпис у заповіті виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою, суд відхиляє вказаний висновок експерта як доказ не вчинення заповіту безпосередньо ОСОБА_4 .

Крім того, суд звертає увагу позивача, що стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься й у частині третій статті 203 ЦК України.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 01.09.2021 у справі №340/374/18, не може бути визнаний заповіт недійсним, з підстав не підписання заповідачем, оскільки заповіт в даній справі відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України є нікчемним.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 03.11.2021 у справі № 720/1156/18, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2021 року у справі № 146/898/20 (провадження № 61-10983св21) зазначено, що «згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16 (провадження № 61-5800зпв18) зроблено висновок, що «нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) викладено висновок, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину…У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За таких обставин, оскільки позивач просить визнати недійсним заповіт з підстав не підписання його заповідачем ОСОБА_4 , то в даному випадку позивачем крім іншого обраний не вірний спосіб захисту його прав.

Таким чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає до задоволення повністю, оскільки висновок експертизи є не категоричним, а факт волі ОСОБА_4 на складення заповіту та його підпис підтверджено даними самого заповіту, книгою реєстрації нотаріальних дій, показаннями свідків, які узгоджуються між собою, відтак позивач не надав доказів недійсності заповіту, складеного ОСОБА_4 11.06.2010.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувались.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову судові витрати позивача у справі залишаються на його рахунку.

Крім того, відповідач просив стягнути з позивача судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 7500,00 грн.

За змістом ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.8. ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Верховний Суд у своїй постанові від 20.01.2021 у справі № 175/1386/18 визначив, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року, «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року, «Баришевський проти України» (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

Представник відповідача надав до суду ордер серії ЧК №186832 (а.с. 29), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 30), договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №122 (а.с. 31-34), додаткова угода №1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №122 від 06.12.2021 (а.с. 129), акт виконаних робіт за Договором про надання правничої (правової) допомоги №122 від 06.12.2021 (а.с. 130-131), детальний опис робіт, виконаних адвокатом Різник В.П. (а.с. 132), квитанції до прибуткового касового ордеру №б\н від 22.02.2022, 21.03.2022, 14.04.2022 на суму відповідно 3500,00 грн., 3000,00 грн. та 1000,00 грн. (а.с.134-135, 140).

Оскільки відповідачем суду надано докази, які підтверджують проведення розрахунків за надання правничої допомоги в розмірі 7500,00 грн, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з позивача судових витрат позивача в частині витрат на надання правничої допомоги саме в цьому розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 202, 203, 212, 225, 1257ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Соболівка, Шполянського району, Черкаської області, мешканки АДРЕСА_1 , зареєстрованої АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , інші дані про особу суду невідомі, витрати за надання правничої допомоги в розмірі 7500,00 грн (сім тисяч п`ятсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складене 22.04.2022.

Суддя Н.П. Побережна