Рішення

від 10.04.2022 по справі 260/8146/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 квітня 2022 року м. Ужгород№ 260/8146/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Рошко Л.М.

учасники справи:

позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області представник не з`явився;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Піонер" представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піонер" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Болгарська, 2, код ЄДРПОУ 38629032) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піонер" (90300, Закарпатська область, Виноградівський район, місто Виноградів, вулиця Івана Франка, будинок 108 код ЄДРПОУ 31870423), в якому просить: "1. Прийняти позовну заяву до свого провадження; 2. Задовольнити адміністративний позов та зобов`язати TOB "Піонер" застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи складських та офісних приміщень TOB "Піонер", розташованого за адресою: 90300, Закарпатська область, Виноградівський район, місто Виноградів, вулиця Івана Франка, будинок 108 шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки до повного усунення таких порушень; 3. Стягнути розмір судових витрат з відповідача на нашу користь.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року було закрито підготовче провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Піонер" складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 10 грудня 2021 року за № 488 (далі по тексту - Акт), яким зафіксовані порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі по тексту - ППБУ), Державних будівельних норм України "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Мінреґіону України від 13 листопада 2014 року № 312 (далі по тексту - ДБН В.2.5-56:2014). Тому позивач просить застосувати до відповідача захід реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначив, що відповідачем, розпочато роботи по пошуку та укладанню договорів із суб`єктами господарювання, які спеціалізуються на виконанні відповідних робіт. Зокрема між ТОВ "Піонер" та TOB "Черніков Електросервіс Груп" укладено договір № 15-21-МНС про надання послуг оператором електросервісу від 22 грудня 2021 року. Також між TOB "Піонер" та ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір № 128 від 15 грудня 2021 року по виконанню робіт по електромонтажним роботам з встановлення системи автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей 2-го типу в складських та адміністративних приміщеннях, згідно будівельних норм і правил. При цьому за розпорядженням керівника підприємства проводяться заходи по залученню відповідальних осіб до проведення на базі навчально-методичного центру ЦЗ та БЖД Закарпатської області навчання з пожежної та технічної безпеки, цивільного захисту. Відповідальні працівники TOB "Піонер" будуть проходи ці курси протягом лютого-березня 2022 року -початок роботи навчально-методичного центру в 2022 році. Таким чином, TOB "Піонер" із моменту отримання Припису № 239 від 10 грудня 2021 року розпочато та в міру настання часу виконання робіт підрядниками, які з об`єктивних причин не завжди залежать від TOB "Піонер", вживає всі залежні від нього заходи по його виконанню. Разом з тим, відповідач вказує, що даний адміністративний позов поданий позивачем до моменту закінчення строку виконання заходів по припису №239 від 10 грудня 2021 року.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

У відповідності до прохальної частини позовної зави позивач просив дану справу розглядати без участі представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (а.с. 6).

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення, яке повернулося на адресу суду, відповідачем повістку про виклик до суду було отримано 18 лютого 2022 року (а.с. 52).

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також скорочені строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи без участі учасників справи. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та на виконання наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 15 грудня 2020 року № НС-245/52 у період з 06 грудня 2021 року по 10 грудня 2021 року працівниками Головного Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено планову перевірку територій, складських та офісних приміщень TOB "Піонер" з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту (а.с.а.с. 8-10).

За наслідками планової перевірки складських та офісних приміщень TOB "Піонер", розташованого за адресою: 90300, Закарпатська область, Виноградівський район, місто Виноградів, вулиця Івана Франка, будинок 108, складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 10 грудня 2021 року за № 488 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ) (а.с.а.с. 11-18), а саме:

пункт 1. Наявна система протипожежного захисту знаходиться у несправному стані (пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 2. Офісні приміщення не обладнані системами протипожежного захисту (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 3. Будівлю не обладнано системою блискавкозахистом (пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 4. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 5. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 року);

пункт 6. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту (пункт 2.5 глави 2 розділу ПІ ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 7. Приміщення недозабезпечено сертифікованимипервинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 8. Розподільчі коробки в приміщеннях не закриті кришками з негорючого матеріалу (пункт 1.7 глави 1 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 9. Електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (пункт 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 10. Допускається прокладання та експлуатація тимчасових електромереж (пункт 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 11. Відповідальні особи за пожежну безпеку не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (пункт 16 глави 1 розділу II ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 12. Приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки (пункт 8 глави 1 розділу П ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 13. До роботи допускаються особи, які не пройшли навчання протипожежного інструктажу і перевірку знань з питань пожежної безпеки (пункт 20 глави 1 розділу II ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 14. Не розроблено поверхові плани-схеми евакуації (пункт 5,6 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 15. Не розроблено та не затверджено інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

пункт 16. Особам керівного складу та фахівці, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту не пройшли функціональне навчання у сфері цивільного захисту (пункт 6, 10 Порядку проведення навчання керівного складу ПКМУ від 23.10.2013 № 819);

пункт 17. Працівники об`єкта не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання відповідно до номенклатури засобів радіаційного та хімічного захисту, а також норм забезпечення (пункт 2 частини 1 статті 20 КЦЗУ);

пункт 18. Відсутній інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту пункт 13 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, від 26.06.2013 № 444).

Примірник вказаного акту отримано керівником суб`єкта господарювання І.І. Бушко, про що свідчить підпис у вказаному акті перевірки (а.с. 18). Встановлено, що зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника не надходили.

Надаючи оцінку наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, суд виходить з такого.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пункту 4 підпункту 35 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та пункту 4 підпункту 57 Указу Президента № 20/2013 від 16 січня 2013 року "Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Приписами статі 68 частин 1 та 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон України № 877-V) державний нагляд (контроль)- діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено статтею 3 частиною 1 Закону України № 877-V.

Відповідно до положень статті 5 Закону України № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Відповідно до положень статті 7 частини 1 та частини 2 Закону України № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою .

З вищенаведеного вбачається, що позивач наділений повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, статтями 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до статті 2 частини 1 пункту 26 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Згідно із статтею 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У відповідності до відзиву на позов відповідачем повідомлялося про усунення деяких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, однак такі усунено не в повній мірі. На виконання цих вимог, TOB "Піонер" починаючи з дати отримання цих матеріалів, розпочато роботи, як у вигляді організаційно-розпорядчих зі сторони керівництва підприємства, так і заходи по пошуку та укладанню договорів із суб`єктами господарювання, які спеціалізуються на виконанні відповідних робіт (електромонтажні роботи, робіт по створенню та функціонуванню пожежної системи, тощо).

Зокрема, між ТОВ "Піонер" та TOB "Черніков Електросервіс Груп" укладено договір №15-21-МНС про надання послуг оператором електросервісу від 22 грудня 2021 року, відповідно до якого виконавець зобов`язується організувати виконання випробувань та вимірювань параметрів електрообладнання та апаратів електроустановки на об`єкті Виборча база, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, м. Виноградів, вул. І. Франка, 108 у визначеному замовником об`ємі та оформити Технічний звіт за результатами виконаної роботи (а.с. 36).

Актом приймання послуг № 15-21-МНС від 22 грудня 2021 року підтверджується виконання TOB "Черніков Електросервіс Груп" робіт та послуг, що передбачені вказаним договором (а.с. 34).

З поданих договору та акту приймання послуг не можливо встановити, які саме відповідачем були усунуті порушення зазначені в акті перевірки, що стосуються, зокрема електрообладнання та апаратів електроустановки. При цьому, Технічний звіт за результатами виконаної роботи за вказаним договором відповідачем до суду подано не було.

Також між TOB "Піонер" та ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір № 128 від 15 грудня 2021 року по виконанню робіт за кодом ДК-021-2015:45310000-3 по електромонтажним роботам з встановлення системи автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей 2-го типу в складських та адміністративних приміщеннях, згідно будівельних норм і правил, за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, м. Виноградів, вул. І. Франка, 108 (а.с.а.с 37, 38).

Актом приймання послуг № ОУ-0000008 від 18 січня 2022 року підтверджується виконання ФОП ОСОБА_1 робіт та послуг, що передбачені вказаним договором (а.с. 35).

Крім того, відповідачем зазначається, що за розпорядженням керівника підприємства проводяться заходи по залученню відповідальних осіб до проведення на базі навчально-методичного центру ЦЗ та БЖД Закарпатської області навчання з пожежної та технічної безпеки, цивільного захисту де відповідальні працівники TOB "Піонер" будуть проходи ці курси протягом лютого-березня 2022 року, однак жодних доказів, які б свідчили про вказане суду не надано.

Крім того, як встановлено під час розгляду справи під час перевірки були виявлені й інші порушення, зокрема, Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, Державних будівельних норм України "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Мінрегіону України від 13 листопада 2014 року № 312, (а.с.а.с. 11-18).

До прикладу необхідно зазначити, що відповідачем, зокрема, не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій горища (пункт 2.5 розділу III ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року). У випадку, зокрема пожежі, може призвести до непоправних наслідків, що пов`язані з людиною, її життям, здоров`ям, безпекою. Необхідно зазначити, що у відповідності до положень статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Щодо посилань відповідача, що даний адміністративний позов поданий позивачем до моменту закінчення строку виконання заходів по Припису № 239 від 10 грудня 2021 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до Припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 239 від 10 грудня 2021 року TOB "Піонер" зобов`язано до 24 грудня 2021 року вжити заходи щодо усунення порушень виявлених в акті перевірки (а.с.а.с. 39-42).

З даним позовом до суду Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернулося 28 грудня 2021 року, тобто після спливу встановленого приписом строку (24 грудня 2021 року) усунення вказаних порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

А відтак, суд критично оцінює таке покликання відповідача, оскільки протягом всього часу судового розгляду зі сторони відповідача допускалася бездіяльність, зокрема щодо не усунення в повній мірі порушень вказаних в акті перевірки.

Суд зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26 червня 2018 року по справі № 823/589/16.

Згідно із статтею 242 частиною 5 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, не має значення з чиєї вини було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Згідно із статтею 21 частиною 1 Конституції України ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.

Таким чином, з урахуванням вищевказаного суд вважає, що застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи складських та офісних приміщень, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки до повного усунення таких порушень відповідає критеріям пропорційності, оскільки певні порушення, що перелічені в акті перевірки можуть мати своїм наслідком як спричинення пожежі так і її швидкому розповсюдженню з утрудненим шляхом евакуації людей, у тому числі дітей.

Крім того, суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я працівників та відвідувачів до підтвердження уповноваженим органом повного усунення відповідачем виявлених порушень, що були зафіксовані в акті від 10 грудня 2021 року за № 488 від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, що є цілком співмірним та відповідає ступеню можливого ризику.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28 лютого 2019 року по справі № 810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, згідно із статті 4 частини 5 абзацу 2 Закону України № 877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Розглядаючи вказану справу суд зазначає, що відповідачем вказано про вжиття деяких заходів по усуненню порушень виявлених позивачем, на підтвердження чого надано суду деякі докази, які містяться у справі та досліджені судом.

Разом з тим, суд акцентує увагу, що належним, допустимим та достатнім доказом зазначеного є акт перевірки з висновками про відсутність порушень, який може дійсно свідчити про такий факт, оскільки у спірних правовідносинах саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень відповідачем законодавства, зокрема, з охорони праці та промислової безпеки, санітарного законодавства з розділу гігієни праці тощо.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи складських та офісних приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Піонер", шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки до повного усунення таких порушень.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Болгарська, 2, код ЄДРПОУ 38629032) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піонер" (90300, Закарпатська область, Виноградівський район, місто Виноградів, вулиця Івана Франка, будинок 108 код ЄДРПОУ 31870423) про застосування заходів реагування задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи складських та офісних приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Піонер", розташованого за адресою: 90300, Закарпатська область, Виноградівський район, місто Виноградів, вулиця Івана Франка, будинок 108, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки до повного усунення таких порушень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 11 квітня 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 21 квітня 202 року.

СуддяС.Є. Гаврилко