Постанова

від 18.04.2022 по справі 120/16555/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/16555/21-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова Інна Анатоліївна

Суддя-доповідач: Курко О. П.

19 квітня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Джуринської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Джуринської сільської ради, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення №429 від 02.09.2021 р.;

- зобов`язати надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 2, 00 га, яка розташована в межах села Вербівка Джуринскої ОТГ Жмеринського району Вінницької області із урахуванням правових висновків суду наданих у рішенні.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач вважає, що при вирішенні ініційованого нею земельного питання Радою порушено ст. 121 Земельного кодексу України, якою передбачено право на отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га., а не 0,3000 га.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 09.12.2020 до Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області надійшло клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтованою площею 2,00 га, яка розташована в межах села Вербівка Джуринської ОТГ Жмеринського району Вінницької області (бажана земельна ділянка межує із суміжною земельною ділянкою за кадастровим номером: 0525380800:02:001:0016). До поданої заяви позивачем додано копію паспорта громадянина України - заявника, документ про присвоєння ідентифікаційного номера, а також графічні матеріали із позначенням місця розташування бажаної земельної ділянки.

За наслідком розгляду вказаного клопотання, рішенням 2-ої сесії 8 скликання Джуринської сільської ради від 24.12.2020 № 51 відмовлено ОСОБА_1 у наданні відповідного дозволу з посиланням на те, що бажана для позивача земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Вербівка та Джуринська сільська рада не набула права власності на ці земельні ділянки, а отже і права на розпорядження нею.

Не погоджуючись із даним рішенням позивачка звернулась до суду та рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.07.2021 р. у справі 120/4774/21-а позов задоволено частково, зокрема:

- визнано протиправним та скасовано рішення 2 сесії 8 скликання Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 24 грудня 2020 року № 51 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" в частині відмови у задоволенні заяви громадянці ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Джуринську сільську раду Жмеринського району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, комунальної власності, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована в межах села Вербівка Джуринської ОТГ Жмеринського району Вінницької області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

02.09.2021 р. рішенням Джуринської сільської ради прийнято рішення №429, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність площею 0,3000 га.

Не погоджуючись із цим рішенням, вважаючи, що має право на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення землі площею 2 га, позивач звернулась до суду із позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності дискримінації у наданні позивачеві дозволу на розробку проекту землеустрою, орієнтовною площею 0,3000 га, а не 2,0 га, оскільки стаття 121 ЗК України встановлює максимальний розмір земельних ділянок, що можуть бути відведені саме для цієї мети, а не їх обов`язковий розмір.

Так, ключовим питанням цього спору є те, чи може орган місцевого самоврядування відхилятися у сторону зменшення від встановлених ст. 121 ЗК України норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам та про межі відхилень при прийнятті рішень у цій процедурі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Порядок набуття права на земельну ділянку визначається главою 19 Розділу IV ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.

Згідно із ст. 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться в тому числі у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.

Норми ч. 6-7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III унормовують процедуру звернення із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, порядок розгляду такого клопотання та підстави відмови у наданні бажаного для заявника дозволу.

Водночас нормами частин п`ятої-десятої статті 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.

Висновок щодо застосування норм ст. 79-1 ЗК України неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема у постановах від 30.08.2018 справа № 802/928/17-а, від 03.10.2019 справа № 823/1172/17-а.

Колегія суддів не вдається до детального аналізу процедури подання позивачем клопотання про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою, переліку документів, що до нього долучено та процедури його розгляду, адже щодо вказаних обставин між сторонами спору не виникало. Радою розглянуто клопотання та надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що вказує на відповідність клопотання вимогам Земельного кодексу України. Однак спірним є лише питання площі земельної ділянки, що вказана в оскарженому рішенні від 02.09.2021 № 429.

Відносно площі земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Статтею 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

02.09.2021 р. рішенням Джуринської сільської ради прийнято рішення №429, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність площею 0,3000 га.

Суд зазначає, що отримання земельної ділянки в межах законодавчо визначеного розміру не є порушенням принципу рівності громадян у конституційних правах і свободах, рівності перед законом, встановленого статтею 24 Конституції України, оскільки в даному разі принцип рівності забезпечується правом усіх громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. Розмір же земельної ділянки, що надається може визначатись органом місцевого самоврядування.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду висловленою у постанові від 11.09.2019 (справа № 379/656/16-а) щодо застосування ст. 121 ЗК України. Ця правова позиція вважається усталеною, адже Суд касаційної інстанції посилається на неї як таку при відмові у відкритті касаційного провадження, зокрема в ухвалі від 03.03.2021 (справа № 340/1434/20).

Аналіз висновку Верховного Суду вказує на те, що Рада вправі на власний розсуд визначатися із площею земельної ділянки, рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою відносно якої нею приймається, із врахуванням максимальних норм встановлених ст. 121 ЗК України.

Однак при цьому, орган місцевого самоврядування не може діяти свавільно та повинен чітко пояснити причини (підстави) прийняття свого рішення та обґрунтувати із урахуванням яких обставин ним у рішенні визначено площу земельної ділянки меншу від тієї про яку просив заявник.

Разом з тим в оскаржуваному рішенні відповідачем не обґрунтовано причини (підстави) надання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,3000 га замість 2,0 га.

Відповідно до п. 3. ч. 2 ст. 2 КАС України, однією із вимог до рішення суб`єкта владних повноважень є його обґрунтованість, тобто урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень полягає в дослідженні усіх обставин, що є істотними у процесі його прийняття, аналізі таких обставин та їх правової оцінки. Усі мотиви якими керується суб`єкт у процесі оцінки та аналізу обставин повинні бути чітко та повно відображені у рішенні. В такий спосіб зацікавленій особі створюються гарантії того, що навіть у випадку якщо рішення прийнято не на її користь, вона зможе оскаржити його, та обґрунтувати свою незгоду із одним чи декількома аргументами які чітко зазначені в рішенні.

Висновок узгоджується із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Підсумовуючи суд зазначає, що "принципу належного урядування" як і вимоги закону про належне обґрунтування оскарженого рішення від 02.09.2021 № 429 Рада не дотрималася.

Визначивши у Рішенні площу земельної ділянки 0.3000 га Рада не обґрунтувала причини (підстави) надання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,3000 га замість 2,0 га, чітко не навела розрахунку визначеної площі земельної ділянки. Ці недоліки рішення від 02.09.2021 №429 вказують на його протиправність та наявність підстав для скасування у частині визначення площі земельної ділянки відносно якої позивачу надано дозвіл на розроблення проекту із землеустрою.

При цьому, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення в цілому, адже рішення від 02.09.2021 № 429 містить і приписи, які не суперечать матеріально - правовим інтересам позивача та не порушує ії прав. Зокрема це стосується спірно рішення Ради в частині надання позивачу бажаного для неї дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Надання такого дозволу не порушує прав та інтересів ОСОБА_1 , а тому скасування рішення у цій частині призведе до погіршення ії правового становища порівняно із тим, що існувало до моменту звернення в суд із позовом.

Відтак, скасуванню підлягає рішення від 02.09.2021 № 429 лише в частині необґрунтованого визначення площі земельної ділянки відносно якої позивачу надано дозвіл.

У такому випадку позовні вимоги зобов`язального характеру підлягають задоволенню у спосіб зобов`язання відповідача визначити площу земельної ділянки, яка розташована на території Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, відносно якої рішенням 11 сесії 8 скликання Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 02.09.2021 № 429 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за рішенням суду" надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду зроблених у цьому рішенні.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню. Суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам.

При вирішенні питання про розподіл сплаченого позивачем судового збору, суд керуючись ч. 4 ст. 139 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для присудження позивачу частини сплаченого судового збору у сумі 1135 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року -скасувати.

Прийняти нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 11 сесії 8 скликання Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 02.09.2021 № 429 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за рішенням суду" у частині визначення площі земельної ділянки 0,3000 га. відносно якої ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду зроблених у цьому рішенні.

Зобов`язати Джуринську сільську раду Жмеринського району Вінницької області визначити площу земельної ділянки комунальної форми власності, яка розташована на території Джуринської сільської ради, в межах села Вербівка, відносно якої рішенням 11 сесії 8 скликання Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 02.09.2021 № 429 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за рішенням суду" надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду зроблених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 частину сплаченого нею судового збору у сумі 1135 грн за рахунок бюджетних асигнувань Джуринської сільської ради.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.