Постанова

від 20.04.2022 по справі 120/8986/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/8986/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Ю.М.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

21 квітня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сім Трейд 1" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сім Трейд 1" звернулось до суду з позовом до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2021 позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 23.02.2021 № UA401020/2021/000007/2;

- визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.02.2021 № UA401020/2021/00426.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач зазначив, що в процесі здійснення митного контролю встановлено, що до митного оформлення надано два комерційні інвойси від 12.02.2021 з різними реквізитами документів: №ЕХР/2021007 та ЕХР/202102-12/1 та за якими в обох випадках реалізовувався MERCEDES-BENZ G-63 AMG, номер кузова НОМЕР_1 .

Так, в гр.44 МД №UA401020/2021/007452 під кодом "0380" зазначено номер інвойсу ЕХР/202102-12/1 від 12.02.2021. Разом з тим, фактично до митного оформлення подана електронна форма інвойса №ЕХР/2021007 від 12.02.2021, тобто, декларантом до митного оформлення було подано два комерційних інвойси на один той самий товар. Окрім того, інвойс №ЕХР/2021007 від 12.02.2021 подавався до попередньої митної декларації №UA401020/2021/0065285 від 12.02.2021 та поруч з іншими товаросупровідними документами слугував підставою для пропуску товару на митну теритррію України. Тому наявність двох комерційних інвойсів на один товар викликав обгрунтований сумнів у посадової особи митного органу. При дослідження товаросупровідних документів, а саме CMR №21121 встановлено, що відповідно до даних графи 4 місцем відвантаження товару було Saarbrucken, Germany, хоча країною відправлення (експорту) у графі 15 МД №UA401020/2021/007452 зазначено Словаччину, що має вплив на розмір витрат на транспортування, що підлягають доведенню декларантом та входять до складу митної вартості. В підтвердження наявності обгрунтованих сумнівів щодо рівня митної вартості ввезеного автомобіля, відповідачем зверталась увага суду першої інстанції на інформацію про вартість автомобіля MERCEDES-BENZ G-63 AMG, номер кузова НОМЕР_1 , що міститься в Періодичному довіднику "SuperSCHWACKE" - Eurotax, Швейцарія. Так, вартість цього автомобіля в базовій комлектації становить 129833 євро, вартість автомобіля з додатковими опціями становить 179149,80 євро.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 19.04.2022 від позивача та відповідача до суду надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.02.2021 між позивачем та Quantos Logistsc було заключено контракт, відповідно до якого продавець постачає згідно з даним Контрактом Покупцю легковий автомобіль (далі товар) марки MERCEDES-BENZ, модель G-63 AMG, календарного року виготовлення-2021, номер кузова НОМЕР_1 , роб. об`єм циліндрів двигуна: 3982 см3, вид палива-бензин. Постачання здійснюється на адресу покупця. Покупець приймає товар, бере на себе зобов`язання з митного проводження товару, що надійшов, та за розрахунками з продавцем. Ціна на товар, вказаний у даному конракті, становить 106000,00 євро. Юридичні реквізити Продавця: республіка Словаччина.

Представник позивача - брокер звернувся до відповідача з електронною митною декларацію від 18.02.2021 № UA401020/2021/007452 для здійснення імпортного митного оформлення автомобіля MERCEDES-BENZ. До митної декларації було також надано рахунок фактура (інвойс) від 12.02.2021 № EXP/202102-12/1, рахунок-проформа від 03.02.2021 № РІ2021/006, сертифікат перевезення форми EUR.1 від 15.02.2021 № 0362014, платіжне доручення в іноземній валюті від 10.02.2021 № 21, висновок експертного дослідження за результатами проведення авто-товарознавчого дослідження від 18.02.2021 № 1009/21-21, експерту декларацію країни відправлення від 15.02.2021 № MRN21SK5326EX10142404.

За вказаною митною декларацією спрацювала АСАУР, якою сформовано відповідні форми контролю та перевірки правильності визначення митної вартості.

19.02.2021 засобами електронного зв`язку на адресу позивача надійшло повідомлення: у зв`язку із спрацюванням АСАУР та виявлення недоліку (а саме: номер інвойсу від 12.02.2021 №EXP/202102-12/1, а фактично прикріплений № EXP/2021007), відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження правильності визначення митної вартості, необхідно протягом 10 календарних днів надати підтверджуючі документи.

На зазначене повідомлення представником позивача надано пояснення, зокрема, щодо номеру інвойсу, зокрема зазначено, що інвойс №EXP/2021007 виставлено 12.02.2021, відповідно до якого було оформлено попередню декларацію № UA401020/2021/006528, після чого о 18:00 від відправника товару надійшло повідомлення про анулювання інвойсу №EXP/2021007 та заміну його на інвойс №EXP/202102-12/1 у зв`язку з їхньою внутрішньою помилкою бугалтерії. Інші документи до декларації від 18.02.2021 № UA401020/2021/007452 додатково надаватись не будуть.

За результатами опрацювання декларації відповідач прийняв рішення від 18.02.2021 №UA401020/2021/007452 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено суму митних платежів.

Підставою для прийняття рішення від 23.02.2021 №UA401020/2021/000007/2 про коригування митної вартості товарів стали такі аргументи:

- до митного оформлення надано два комерційні інвойси, з різними реквізитами документів, та за якими в обох випадках реалізовувався автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель G-63 AMG, календарного року виготовлення-2021, номер кузова НОМЕР_1 ;

- в наданих інвойсах вказано, що оплата за товар була проведена 12.02.2021, однак до митного оформлення надано платіжне доручення № 21 від 10.02.2021;

- надана до митного оформлення угода містить ряд положень, які викликають сумнів у її достовірності: застосовується термін "товари" в множині, тоді як предметом угоди фактично є один транспортних засіб - автомобіль (далі товар) марки MERCEDES-BENZ, модель: G-63 AMG, календарного року виготовлення-2021, номер кузова: НОМЕР_1 .

Окрім того, у митного органу наявна інформація щодо митного оформлення товару, який за всіма ознаками ідентичний з оцінюваним товаром (країна виробництва, виробник, якість та репутація на ринку, фізичні характеристики), джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 12.02.2021№ UA10006/2021/204719,за якою оформлено товар "Автомобіль легковий, новий, календарний рік виготовлення 2021 модельний рік виготовлення, марки MERCEDES-BENZ, модель: G-63 AMG, календарного року виготовлення-2021, номер кузова: НОМЕР_2 , тип двигуна: бензиновий об`єм 3982, колісна формула 4*4. Загальна кількість місць-5. Призначення автомобіля - пасажирський, який поставлявся за прямим контрактом з виробником.

Відтак, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів та зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 Митного кодексу України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби. У разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

Також роз`яснено право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у органі доходів і зборів вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або до суду.

У зв`язку із прийняттям рішення від 23.02.2021 №UA401020/2021/000007/2 про коригування митної вартості товарів відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.02.2021 №UA401020/2021/00426.

Не погодившись з рішенням відповідача від 23.02.2021 №UA401020/2021/000007/2 про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.02.2021 №UA401020/2021/00426 з метою їх скасування, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що подані декларантом, відповідно до ч.2 ст.53 МК України документи, є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом.

Суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості автомобіля, оскільки наведені дані відповідають вимогам закону та підтверджені поданими позивачем документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно достатті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Так, статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару легкового автомобіля за основним методом за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладається на позивача. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).

Відповідно до ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Як встановлено з матеріалів справи, 03.02.2021 між позивачем та Quantos Logistsc було заключено контракт, відповідно до якого продавець постачає згідно з даним Контрактом Покупцю легковий автомобіль (далі товар) марки MERCEDES-BENZ, модель G-63 AMG, календарного року виготовлення-2021, номер кузова НОМЕР_1 , роб. об`єм циліндрів двигуна: 3982 см3, вид палива-бензин. Постачання здійснюється на адресу покупця. Покупець приймає товар, бере на себе зобов`язання з митного проводження товару, що надійшов, та за розрахунками з продавцем. Ціна на товар, вказаний у даному конракті, становить 106000,00 євро. Юридичні реквізити Продавця: республіка Словаччина.

Представник позивача - брокер звернувся до відповідача з електронною митною декларацію від 18.02.2021 № UA401020/2021/007452 для здійснення імпортного митного оформлення автомобіля MERCEDES-BENZ. До митної декларації було також надано рахунок фактура (інвойс) від 12.02.2021 № EXP/202102-12/1, рахунок-проформа від 03.02.2021 № РІ2021/006, сертифікат перевезення форми EUR.1 від 15.02.2021 № 0362014, платіжне доручення в іноземній валюті від 10.02.2021 № 21, висновок експертного дослідження за результатами проведення авто-товарознавчого дослідження від 18.02.2021 № 1009/21-21, експерту декларацію країни відправлення від 15.02.2021 № MRN21SK5326EX10142404.

При цьому, митна вартість товару за митною декларацією 18.02.2021 №UA401020/2021/007452 була визначена позивачем за першим методом - за ціною договору.

В той же час, із тексту рішення про коригування митної вартості товару від 23.02.2021 №UA401020/2021/000007/2 слідує, що мотивом його прийняття було виявлення у поданих документах таких розбіжностей та неточностей, зокрема, до ЕМД надано два комерційні інвойси з різними реквізитами документів (а саме: номер інвойсу); платіжне доручення № 21 від 10.02.2021, в той час як зазначено, що оплата за товар проведена 12.02.2021; в окремих положеннях угоди згадується термін "товари" в множині, в той час як предметом контракту є один транспортний засіб; декларант надав пояснення, однак відмовився надавати додаткові документи; визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була сплачена.

Також зазначено, що джерелом числового значення митної вартості є у митного органу наявна інформація щодо митного оформлення товару, який за всіма ознаками ідентичний з оцінюваним товаром (країна виробництва, виробник, якість та репутація на ринку, фізичні характеристики), джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 12.02.2021 №UA10006/2021/204719,за якою оформлено товар "Автомобіль легковий, новий, календарний рік виготовлення 2021 модельний рік виготовлення, марки MERCEDES-BENZ, модель: G-63 AMG, календарного року виготовлення-2021, номер кузова: НОМЕР_3 , тип двигуна: бензиновий об`єм 3982, колісна формула 4*4. Загальна кількість місць-5. Призначення автомобіля - пасажирський, який поставлявся за прямим контрактом з виробником.

Так, відповідач вказує на те, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару.

Щодо вказаних доводів відповідача, колегія суддів зазначає, що до митного оформлення митним брокером позивача було подано комерційний інвойс № EXP/2021007 до попередньо сформованої декларації № UA401020/2021/006528, після чого від відправника товару надійшло повідомлення про анулювання такого інвойсу та заміну його на новий за № EXP/202102-12/1 у зв`язку з внутрішньою помилкою бухгалтерії. Такі пояснення відповідачем не прийнято до уваги.

При цьому, як правильно зазначено судом першої інстанції, помилки в реквізитах були допущені не позивачем, а відправником, що і було виправлено ним самостійно. Більш того, помилка стосувалась лише номеру інвойсу, а ціна за транспортний засіб і в одному, і в другому документі не змінювалась.

Відтак, відповідачем відповідні обставини мали б бути враховані при перевірці документів з врахуванням наданих пояснень.

Також судом досліджено питання щодо достовірності даних зазначених у платіжному дорученні № 21 від 10.02.2021.

Під час дослідження вказаного питання судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 21 від 10.02.2021 кошти в сумі 106000,00 євро були перераховані позивачем 10.02.2021 шляхом SWIFT (BIC), в свою чергу, відповідно до відмітки банку отримувача оперцію виконано 11.02.2021, а отримано отримувачем на рахунок 12.02.2021, про що і було зазначено у інвойсі.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого виснвоку, що зазначені обставини не можуть викликати сумнів у митного органу щодо достовірності поданих даних і, як наслідок, вплинути на коригування значення складових митної вартості товару.

Щодо доводів митного органу, що надана до митного оформлення угода містить ряд положень, які викликають сумнів в її достовірності, оскільки в деяких розділах використовується термін "товари" в множині, тоді як предметом угоди фактично є один транспортий засіб, суд враховує, що митним органом не може ставитись під сумнів укладена угода (контракт), оскільки такий є чинним, а формальні помилки в термінах не можуть свідчити про недійсність угоди. Більш того, впливати на значення складових митної варості товару, який перевозиться через митний кордон.

Відтак посилання відповідача на відсутність достатніх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару суд вважає безпідставними.

Щодо митної декларації № UA 100060/2021/204719 від 12.02.2021, яка стала джерелом інформації про числове значення митної вартості, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що як джерело інформації для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару стала інформація, що містилася в електронній митній декларації № UA 100060/2021/204719 від 12.02.2021, за якою було оформлено "Автомобіль легковий, новий, календарний рік виготовлення 2021 модельний рік виготовлення, марки MERCEDES-BENZ, модель: G-63 AMG, календарного року виготовлення-2021, номер кузова: НОМЕР_2 , тип двигуна: бензиновий об`єм 3982, колісна формула 4*4. Загальна кількість місць-5. Призначення автомобіля - пасажирський, який поставлявся за прямим контрактом з виробником".

Слід погодитися із висновком суду першої інстанції, що електронна митна декларація UA100060/2021/204719 від 12.02.2021 не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки відповідачем не враховано усі індивідуальні ознаки товару, країна його виробництва, загальний стан, тощо. До того ж вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час розмитнення.

Відтак, суд вважає безпідставним проведення відповідачем митного оформлення товару, що декларувався позивачем, виходячи з митної вартості товару згідно з МД UA 100060/2021/204719 від 12.02.2021.

Первинні документи, подані декларантом до митного органу, містять повну інформацію щодо вартості автомобіля.

Щодо посилання апелянта на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем взято до уваги інформацію про вартість автомобіля MERCEDES-BENZ, модель: G-63 AMG, номер кузова: НОМЕР_2 , що міститься в Періодичному довіднику "SuperSCHWACKE", то колегія суддів зазначає, що до відзиву на позовну заяву відповідачем надано витяг із вказаного довідника, що датований 27.09.2021 (а.с.110), який не перекладено на українську мову, а, отже, не надано достатніх, достовірних та належних доказів на підтвердження правильності вибору необхідного для застосування методу визначення митної вартості товару та законності проведеного митним органом коригування митної вартості товару.

Також відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що при дослідженні товаросупровідних документів встановлено, що місцем відвантаження товару була країна Німеччина, хоча країною відправлення товару зазначено Словаччину, що на думку апелянта має вплив на розмір витрат на транспортування товару, що підлягають доведенню декларантом та входять до складу митної вартості.

Вказані доводи апелянта колегія суддів вважає безпідставними, оскільки згідно документів, що подані позивачем до митного органу слідує, що поставка товару здійснювалась на умовах DAP згідно Інкотермс 2010, що передбачає обов`язок проавця доставити товар в обумовлене місце, за власні кошти.

Тобто, за умовами доставки DAP згідно Інкотермс 2010 покупець не несе будь-яких витрат на доставку транспортного засобу.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстації, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості автомобіля, оскільки наведені дані відповідають вимогам закону та підтверджені поданими позивачем документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, колегія судді вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції, що подані декларантом, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документи, є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України, а тому з погоджується з позицією суду першої інстанції щодо скасуванн рішення Подільської митниці Держмитслужби від 23.02.2021 № UA401020/2021/000007/2 про коригування митної вартості товарів.

Водночас, враховуючи, що на час прийняття картки відмови в прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2021/00426 були відсутні підстави, передбачені ч. 6 статті 54 МК України, зазначене рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.