Постанова

від 20.04.2022 по справі 140/8965/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/8965/21 пров. № А/857/1023/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торговий дім "ДЖЕ РОСТ" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі № 140/8965/21 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торговий дім "ДЖЕ РОСТ" до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-

суддя в 1-й інстанції Костюкевич С.Ф.,

час ухвалення рішення 16.12.2021 року,

місце ухвалення рішення м.Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач - Приватне підприємство "Торговий дім "ДЖЕ РОСТ" звернулося в суд з позовом до відповідачів - Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28 квітня 2021 року 2607819/36541576, №2607859/36541576 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подані ПП "Торговий дім "ДЖЕ РОСТ" податкові накладні №151 та №153 від 30 червня 2020 року; стягнути витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що було позивачем направлено на адресу ДПС через систему обміну електронними документами М.Е.Dос повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій з відмовлених у реєстрації ПН/РК. До повідомлень було долучено документи у відповідних формах, зокрема: копія договору на поставку продукції №5А0235 від 22 січня 2015 року з Додатком; копія товарно-транспортної накладної Р42740 від 20 грудня 2019 року; копія видаткової накладної №42740 від 20 грудня 2019 року; копія Договору №12 від 04 січня 2019 року; копія Договору №9 від 09 січня 2020 року; копія товарно-транспортної накладної №000000352 від 26 листопада 2019 року; копія товарно-транспортної накладної №000015553 від 21 лютого 2020 року; копія видаткової накладної №ЕТП РВ2611/002 від 26 листопада 2019 року; копія видаткової накладної №ЕТП КЛ2102/014 від 21 лютого 2020 року; копія товарно-транспортної накладної №0000000057 від 30 червня 2020 року; копія видаткової накладної №РН-000057 від 30 червня 2020 року; копія Договору поставки продукції №09/04/2020 від 09 квітня 2020 року; копія товарно-транспортної накладної №Р56 від 30 червня 2020 року; копія товарно-транспортної накладної №Р154 від 30 червня 2020 року; копія видаткової накладної №56 від 30 червня 2020 року; копія видаткової накладної №154 від 30 червня 2020 року; копія виписки з банківського рахунку від 22 квітня 2021 року; копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 за червень 2020 року; копія картки рахунку 643 за 30 червня 2020 року; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копія Договору оренди складу від 01 квітня 2018 року; копія наказу №2 про затвердження штатного розпису від 29 травня 2020 року. Зазначає, що 16 червня 2020 року ПП «ТД «ДЖЕ РОСТ» було подано фінансову звітність за перший квартал 2020 року, однак з порушення граничних термінів, 27 липня 2020 року подано фінансову звітність за перше півріччя 2020 року, з дотриманням граничного терміну подачі. При цьому, оскаржувані рішення №2607819/36541576 та №2607859/36541576 були прийняті комісією 28 квітня 2021 року, тобто через значний період часу після подання необхідної звітності. Звертає увагу, що документи, які начебто були ненадані позивачем, подавалися контролюючому органу, як місцевого рівня, так і центрального, також відповідно були подані суду, на підтвердження придбання товару надавалися договори купівлі-продажу та постачання товарів, видаткові накладні, товарно- транспортні накладні, також було надано виписки з банківського рахунку, які підтверджують взаєморозрахунки між сторонами, надано копію технічного паспорту автомобіля, який перебуває у власності ПП «ТД «ДЖЕ РОСТ» та яким здійснювалися перевезення товарів. Зазначає, що наданий обсяг документів у повній мірі підтверджує походження товару, обсяги його придбання та реалізації, позивачем надано всі документи, які беззаперечно підтверджують реальність та матеріальну можливість здійснення операції по зупинених податкових накладних. Крім того, вказує, що відповідач не надав суду жодних доказів, які б свідчили, що позивачем до суду було подано більший обсяг первинних документів аніж було надано контролюючому органу. Не надано жодних витягів, переліків чи інших документів контролюючого органу, за допомогою яких можна було б співставити обсяг документів поданих до суду та до контролюючого органу, а відповідно і надати оцінку діям позивача. Крім того, в самих повідомленнях про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено зазначено, що ключовий документ - банківська виписка додається. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Також просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що згідно з квитанцією від 14 липня 2020 року реєстрація податкових накладних №151 та №153 від 30 червня 2020 року була зупинена на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПK України із зазначенням причини: п.7 Критеріїв ризиковості платника податку. Вказує, що позивачем додано до позовної заяви документи, які не додавалися раніше до повідомлень про надання пояснень відповідачу - ГУ ДПС у Волинській області, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 , договір оренди складу від 01 квітня 2018 року, наказ про затвердження штатного розпису, фінансова звітність малого підприємства від 01 березня 2021 року. Крім того, позивачем 16 червня 2020 року подано фінансову звітність малого підприємства при граничному терміні подання 12 травня 2020 року за І квартал 2020 рік, 16 червня 2020 року Декларацію з податку на прибуток підприємства при граничному терміні подання 12 травня 2020 року. Звертає увагу, що реєстрація податкових накладних №151 та №153 від 30 червня 2020 року була зупинена до подання вищезазначеної звітності, тому контролюючий орган не мав можливості прийняти інше рішення, ніж про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки на момент реєстрації податкових накладних поданої звітності не було. Крім того, заперечує щодо задоволення витрат на професійну правничу допомогу та зазначає, що представником позивача не подано на підтвердження проведення оплати платіжних доручень та акту виконаних робіт. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України ПП Торговий дім Дже Рост було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №151 від 30 червня 2020 року на суму ПДВ 99846,00 грн та №153 від 30 червня 2020 року на суму ПДВ - 2671,20 грн по контрагенту ТзОВ Олицький Агробуд (код ЄДРПОУ 02184961).

Згідно з квитанцією від 14 липня 2020 року реєстрацію зазначеної податкової накладної було зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України за наступною причиною: Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній.

Відповідно до повідомлення №12 від 23 квітня 2021 року ПП Торговий дім Дже Рост надано пояснення та копії документів щодо податкової накладної №151 від 30 червня 2020 року. Зокрема: між ПП Торговий дім Дже Рост (постачальник) та ТзОВ Олицький Агробуд (покупець) укладено договір поставки продукції №09/04/2020 від 09 квітня 2020 року (а.с. 56), згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати покупцеві у власність товар. Поставка товару повинна бути здійснена протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту зарахування коштів на рахунок постачальника. Право власності на товар, а також усі пов`язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця з моменту підписання накладних, а у випадку самовивозу покупцем, з моменту передачі товару.

Згідно з товарно-транспортною накладною № Р56 від 30 червня 2020 року до договору вищевказаного договору поставки сторонами було погоджено поставку труби КОРСИС 160 мм SN8 каналізац. з муфтою та кільцями L=600 мм. шт. в кількості 64,500 шт. на загальну суму 99846,00 грн.

На виконання умов договору в червні 2020 року ПП Торговий дім Дже Рост було здійснено поставку на адресу ТзОВ Олицький Агробуд товару в кількості 64,500 шт. на загальну суму 99846,00 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р56 від 30 червня 2020 року до договору поставки.

На вказану операцію відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України, ПП Торговий дім Дже Рост було складено податкову накладну №151 від 30 червня 2020 року направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платником відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України.

Комісією Головного управління ДПС у Волинській області 28 квітня 2021 року винесено рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2607819/36541576 про відмову в реєстрації податкової накладної №151 від 30 червня 2020 року. Згідно з вказаним рішенням відмовлено в реєстрації податкової накладної у зв`язку ненаданням платником податків копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Також, відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України ПП Торговий дім Дже Рост було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №153 від 30 червня 2020 року на суму ПДВ 2671,20 грн, по контрагенту ТзОВ Олицький Агробуд (код ЄДРПОУ 02184961).

Згідно з квитанцією від 14 липня 2020 року реєстрацію зазначеної податкової накладної було зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ за наступною причиною: Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній.

Відповідно до повідомлення №34 від 23 квітня 2021 року ПП Торговий дім Дже Рост надано пояснення та копії документів щодо податкової накладної №153 від 30 червня 2020 року. Зокрема: між ПП Торговий дім Дже Рост (постачальник) та ТзОВ Олицький Агробуд (покупець) укладено договір поставки укладено договір поставки продукції №09/04/2020 від 09 квітня 2020 року (а.с.56), згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати покупцеві у власність товар. Поставка товару повинна бути здійснена протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту зарахування коштів на рахунок постачальника. Право власності на товар, а також усі пов`язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця з моменту підписання накладних, а у випадку самовивозу покупцем, з моменту передачі товару.

Згідно з товарно-транспортною накладною №Р154 від 30 червня 2020 року до вищевказаного договору поставки сторонами було погоджено поставку ущільнювач металопрофілю унів. 1000*60*30*3 п=200. в кількості 33,000 шт. на загальну суму 2671,20 грн.

На виконання умов договору у червні 2020 року ПП Торговий дім Дже Рост було здійснено поставку на адресу ТзОВ Олицький Агробуд товарів (код УКТ ЗЕД 271129700) в кількості 33,000 шт. на загальну суму 2671,20 грн, товарно-транспортною накладною № Р154 від 30 червня 2020 року до договору поставки.

На вказану операцію відповідно до п.201.4 ст.201 ПКУ, ПП Торговий дім Дже Рост було складено податкову накладну №153 від 30 червня 2020 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платником відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ.

Комісією Головного управління ДПС у Волинській області 28 квітня 2021 року винесено рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2607859/36541576 про відмову в реєстрації податкової накладної №153 від 30 червня 2020 року. Згідно з вказаним рішенням відмовлено в реєстрації податкової накладної у зв`язку ненаданням платником податків копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що долучений позивачем до пояснень перелік документів не був достатнім для реєстрації поданих позивачем податкових накладних у реєстрі та спростування ризиків, зокрема були відсутні розрахункові документи, банківські виписки щодо розрахунків за придбання товарів та оплати від ПП Торговий дім Дже Рост зазначені у податкових накладних з первинними продавцями, несвоєчасно надано фінансову звітність малого підприємства (подано 16 червня 2020 року при граничному терміні подання 12 травня 2020 року за І квартал 2020 рік, а Декларацію з податку на прибуток підприємства подано 16 червня 2020 року при граничному терміні подання 12 травня 2020 року), тому оскаржувані рішення є законними та скасуванню не підлягають.

Даючи правову оцінку вказаним висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить із наступного.

Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУкраїни датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

П.201.1 статті 201 ПК України передбачає, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї стані та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статі, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

За змістом п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

З 01 лютого 2020 року набрала чинності постанова КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1)податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2)обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3)одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника О, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник Б розраховується за такою формулою:

D=S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

Т - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника Р є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

Р = Рм х 1,4,

де Р - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників Б та Р відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі (пункт 4 Порядку №1165).

За приписами п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п.11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Так, у Додатку № 1 до Порядку №1165 визначені Критерії, згідно з якими:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, саме на підставі пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку зупинено реєстрацію податкових накладних від 30 червня 2020 року №151 та №153, оскільки 02 червня 2020 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення №44756 від 02 червня 2020 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

За змістом пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначений у пункту 5 Порядку №520, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами п.185.1 ст.185 ПК України.

Згідно з п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пункт 7 Порядку №520 передбачає, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 9-13 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За приписами пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Матеріалами справи стверджується, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Відповідно до п.2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку №520).

Згідно з п.9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація ПН була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK, у зв`язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає пункту 7 Критеріїв ризиковості платників податків. У квитанціях позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Разом з тим, у квитанціях про зупинення реєстрації спірних ПН не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних, що свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. У жодній із квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація кожної із зупинених податкових накладних стала можливою. Контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Колегія суддів зазначає, що суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.

Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву необмеженої дискреції. Вказане призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не міг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної. Оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачем надіслані письмові пояснення з копіями первинних та інших документів, зокрема: копія договору на поставку продукції №5А0235 від 22 січня 2015 року з Додатком; копія товарно-транспортної накладної Р42740 від 20 грудня 2019 року; копія видаткової накладної №42740 від 20 грудня 2019 року; копія Договору №12 від 04 січня 2019 року; копія Договору №9 від 09 січня 2020 року; копія товарно-транспортної накладної №000000352 від 26 листопада 2019 року; копія товарно-транспортної накладної №000015553 від 21 лютого 2020 року; копія видаткової накладної №ЕТП РВ2611/002 від 26 листопада 2019 року; копія видаткової накладної №ЕТП КЛ2102/014 від 21 лютого 2020 року; копія товарно-транспортної накладної №0000000057 від 30 червня 2020 року; копія видаткової накладної №РН-000057 від 30 червня 2020 року; копія Договору поставки продукції №09/04/2020 від 09 квітня 2020 року; копія товарно-транспортної накладної №Р56 від 30 червня 2020 року; копія товарно-транспортної накладної №Р154 від 30 червня 2020 року; копія видаткової накладної №56 від 30 червня 2020 року; копія видаткової накладної №154 від 30 червня 2020 року; копія виписки з банківського рахунку від 22 квітня 2021 року; копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 за червень 2020 року; копія картки рахунку 643 за 30 червня 2020 року; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копія Договору оренди складу від 01 квітня 2018 року; копія наказу №2 про затвердження штатного розпису від 29 травня 2020 року, які повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентами та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних, тому зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Також матеріали справи містять матеріали, які спростовують твердження податкового органу про віднесення позивача до ризикових платників податків та помилковість його включення в цей перелік.

Так, підставою для зупинення реєстрації згаданих ПН у квитанціях вказана відповідність позивача пункту 7 Критеріїв ризиковості платників податків, тобто у зв`язку з тим, що платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК. Разом з тим, на час прийняття оскаржуваних рішень, а саме: 28 квітня 2021 року відпала вказана обставина, оскільки фінансована звітність подана позивачем 16 червня 2020 року і цього факту відповідач не заперечує, тобто, відповідач формально зазначив причини для відмови у реєстрації вказаних податкових накладних.

Крім того, колегія суддів зазначає, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Доводи відповідача про те, що позивачем до податкового органу не були долучені усі документи, які долучені до матеріалів справи, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу, оскільки жодних доказів на спростування цих обставин податковим органом до матеріалів справи не долучено.

Таким чином, з врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що підстави для прийняття комісією Головного управління ДПС у Волинській області рішень №2607819/36541576, №2607859/36541576 від 28 квітня 2021 року про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН відсутні.

При цьому, за змістом ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 ст.201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимогиабзацу десятогопункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України і нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку необхідно вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.

При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №151, №153 в Єдиному реєстрі податкових накладних колегією суддів не встановлено.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС у Волинській області рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, тому оскаржувані рішення №2607819/36541576, №2607859/36541576 від 28 квітня 2021 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, необхідно зобов`язати Державну податкову службу України провести реєстрацію податкових накладних №151 та №153 в ЄРПН.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув на вказані обставини належної уваги, не дослідив їх належним чином та не надав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову в цій частині.

Враховуючи усе наведене вище, колегія суддів вважає підставними та обґрунтованими доводи апеляційної скарги, такі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Крім того, позивач просить стягнути його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 (чотири тисячі гривень) 00 коп.

Відповідно до ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

П.1 ч.3 ст.132 КАС України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно з положеннями ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Крім того, на підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Матеріалами справи підтверджується, що адвокат Осадовський Р.Е. на підтвердження виконаних робіт долучив такі документи: договір про надання правової допомоги №19/8 від 19 серпня 2021 року; додаткову угоду до договору про надання правової допомоги, зі змісту якої вбачається, що зміст гонорару за супровід справи у адміністративному суді становить 4000,00 грн; ордер та свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу та зазначає, що апелянтом не долучено документів, які б підтверджували виконання наданих послуг та просив відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, а також враховуючи заперечення протилежної сторони.

Крім того, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, колегія суддів враховує критерій реальності адвокатських витрат та критерій розумності їхнього розміру, а також виходячи з конкретних обставин справи, незначну складність даної категорії справ та суті виконаних послуг, колегія суддів вважає необґрунтованою оплату адвоката у розмірі 4000,00 грн, оскільки витрачений адвокатом час на розгляд цієї справи не відповідає співмірності заявленої суми.

Таким чином, враховуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи щодо витрат на професійну правничу допомогу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн, тому заяву необхідно задовольнити частково.

Положення ст.139 КАС України передбачають, зокрема, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що по суті розгляду вказаної справи позовні вимоги позивача задоволено, то відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України підлягає стягненню порівну судовий збір на суму 4540,00 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням №834 від 20 серпня 2021 року за подання позовної заяви та 6810,00 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням №1136 від 30 грудня 2021 року за подання апеляційної скарги та витрати професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень.

Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 295, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торговий дім "ДЖЕ РОСТ" задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі № 140/8965/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства "Торговий дім "ДЖЕ РОСТ" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28 квітня 2021 року 2607819/36541576, №2607859/36541576.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Приватного підприємства "Торговий дім "ДЖЕ РОСТ" податкові накладні №151 та №153 від 30 червня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "ДЖЕ РОСТ" (код ЄДРПОУ 36541576) судовий збір на суму 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) 00 копійок, сплачений згідно з платіжним дорученням №834 від 20 серпня 2021 року за подання позовної заяви та 3405,00 (три тисячі чотириста п`ять гривень) 00 копійок, сплачений згідно з платіжним дорученням №1136 від 30 грудня 2021 року за подання апеляційної скарги та витрати професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 44106679) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "ДЖЕ РОСТ" (код ЄДРПОУ 36541576) судовий збір на суму 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) 00 копійок, сплачений згідно з платіжним дорученням №834 від 20 серпня 2021 року за подання позовної заяви та 3405,00 (три тисячі чотириста п`ять гривень) 00 копійок, сплачений згідно з платіжним дорученням №1136 від 30 грудня 2021 року за подання апеляційної скарги та витрати професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 21 квітня 2022 року.