Постанова

від 20.04.2022 по справі 380/7601/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/7601/21 пров. № А/857/22982/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Нос С.П., Шевчук С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бескид» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року (ухвалене головуючим-суддею Качур Р.П. в порядку спрощеного позовного провадження у м. Львові) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бескид» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

В травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бескид» (далі ТзОВ «Бескид», позивач) звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУДПС, відповідач) № 0063900711 від 01.04.2021.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Бескид» подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити його позов повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідачем за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту № 02/01/2018 від 02.01.2018 з фірмою нерезидентом «ZPHU «DREWEX» Josef Kucharski» прийнято податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 135575,52 грн. Вказав, що з урахуванням положень Закону України «Про валюту і валютні операції» (який було введено в дію з 07.02.2019) та Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України №7 від 02.01.2019, у разі невстановлення банком до 07.02.2019 порушення 180-денного строку розрахунків за незавершеними операціями резидентів з експорту та імпорту товарів до таких застосовується строк 365 календарних днів. Також вважає, що відповідачем протиправно включено до розрахунку пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 25.03.2020 по 29.07.2020, оскільки на території України оголошено карантин. З огляду на вказане підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено п.п. 52-1-52-5, відповідно до змісту яких протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що ТзОВ «Бескид» (код за ЄДРПОУ 32063590) з 05.11.2002 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в ГУ ДПС (Стрийському управлінні, Стрийська ДПІ).

На підставі наказу ГУ ДПС №749-ПП від 02.03.2021 та направлення №2213 від 04.03.2021, ГУ ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Бескид» з питань дотримання вимог Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 при виконанні контракту № 02/01/2018 від 02.01.2018 з фірмою-нерезидентом «ZPHU «DREWEX» Jozef Kucharski», Польща, за результатами якої складено Акт № 5032/13-01-07-11/3206590 від 15.03.2021.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 по контракту № 02/01/2018 від 02.01.2018, укладеному з фірмою-нерезидентом «ZPHU «DREWEX» Jozef Kucharski», Польща відповідно до отриманої інформації ДПС України № 7793/7/99-00-05-02-07 від 21.05.2020 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничних строків розрахунків або строків, визначених у висновках, грошових коштів чи товарів, яка надана АТ «КРЕДОБАНК» до НБУ.

На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0063900711 від 01.04.2021, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 135575,52 грн.

Позивач вважає прийняте податкове повідомлення рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду із позовною заявою.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТзОВ «Бескид» не надано до перевірки позовної заяви або судового рішення про задоволення позову платника до нерезидента «ZPHU «DREWEX» jozef Kucharski» висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо продовження термінів розрахунків за вказаним контрактом; не укладалося договорів щодо припинення зобов`язань між резидентом та нерезидентом шляхом зарахування зустрічних вимог; ТзОВ «Бескид» не зверталось до Торгово-промислової палати про засвідчення обставин форс-мажору. Також вказаних доказів не долучено позивачем до матеріалів справи. Також, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено протиправності порушень, зафіксованих в акті перевірки, та неможливості застосування фінансових санкцій у період запровадження карантину, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації (z0374-12)) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Згідно ч.1 ст.4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями1і2цьогоЗаконуабо встановлених Національним банком України відповідно до статей1і2цьогоЗакону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

21 червня 2018 року прийнятий Закон України №2473-VIII «Про валюту та валютні операції», відповідно до ст.16 якого цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через сім місяців з дня набрання ним чинності.

Пунктом 2 частини 2 статті 16 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2473-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня введення в дію цього Закону, Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ч. 8 ст.16 Закону №2473-VIII уповноважені установи, суб`єкти валютних операцій, які до дня введення в дію цього Закону порушили вимоги Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Указу Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» та (або) нормативно-правових актів Національного банку України з питань валютного регулювання та контролю, несуть відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення.

Закон України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII набрав чинності з 07.07.2018 (оприлюднений в «Голосі України» від 06.07.2018 № № 121), введений в дію 07.02.2019.

Відповідно, з 07.02.2019 втратив чинність Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ч. 1, 2 ст.13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цьогоЗаконуграничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до ч. 5 ст.13 вказаного Закону порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, яка набрала чинності з дня введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції», затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, пунктом 21 якого встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

При цьому, згідно п. 2 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07 лютого 2019 року не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТзОВ «Бескид» укладено контракт № 02/01/2018 від 02.01.2018 з фірмою-нерезидентом «ZPHU «DREWEX» Jozef Kucharski», Польща, предметом якого є поставка пиломатеріалів, лісоматеріалів круглих листяних порід та ін. на умовах FCA-Стрий.

На виконання умов контракту ТзОВ «Бескид» експортовано на користь нерезидента «ZPHU «DREWEX» Jozef Kucharski» товар на загальну суму 5208,53 євро згідно з митною декларацією № 209120/2019/008581 від 26.03.2019.

Таким чином, граничний термін отримання валютної виручки з дня оформлення митної декларації № 209120/2019/008581 від 26.03.2019 - 25.03.2020.

Проте, оплата за товар в сумі 1172,39 євро відповідно до контракту від 02.01.2018 №02/01/2018 здійснена нерезидентом лише 29.07.2020, тобто з порушенням встановлених строків.

Як правильно враховано судом першої інстанції, станом на 04.03.2021 валютна виручка в сумі 4036,14 євро на валютний рахунок ТзОВ «Бескид» не надходила, чим порушено п. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII від 21.06.2018.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує те, що згідно даних бухгалтерського обліку станом на 04.03.2021 дебіторська заборгованість ТзОВ «Бескид» по рахунку 362 з нерезидентом «ZPHU «DREWEX» Jozef Kucharski» становить 4036,14 євро, яка недоотримана за товари, які експортовані згідно з митною декларацією № 209120/2019/008581 від 26.03.2019.

Разом з тим, апелянт зазначає, що недотримання термінів розрахунку по вказаному договору спричинено форс-мажорними обставинами, а саме: введенням на території України карантину.

З огляду на наведене, Товариство вказує, що застосування до нього відповідачем штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства є необґрунтованим.

Однак, з такою позицією колегія суддів не погоджується, враховуючи таке.

Статтею 13 Закону №2473-VIIІ визначено вичерпний перелік підстав, на підставі яких може зупинятись нарахування пені суб`єктам господарювання, у випадку недотримання вимог вказаного Закону.

Так, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Крім того, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Частиною третьою статті 14 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» установлено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Однак, на підтвердження виникнення форс-мажорних обставин, які пов`язані із введенням на території України карантину Товариством довідку Торгово-промислової палати України ні контролюючому органу, ні до суду не надано. Також відсутні відомості щодо звернення позивача до судових органів з позовною заявою до нерезидента «ZPHU «DREWEX» Jozef Kucharski» про стягнення боргу відповідно до контракту від 02.01.2018 №02/01/2018.

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (частина четверта статті 13 Закону №2473-VIIІ).

Разом з тим, ТзОВ «Бескид» відповідний висновок щодо продовження строків розрахунку по договору поставки від 13.12.2019 №0412 не наданий.

Позивачем на підтвердження наданих у позові та апеляційній скарзі доводів не надано до суду жодних належних і допустимих доказів правомірності своїх дій.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що особами, які можуть бути суб`єктами визначеного статтею 13 Закону №2473-VIIІ правопорушення, є резиденти. Отже, саме на резидентів, а не на їх контрагентів покладений обов`язок із забезпечення фінансової дисципліни в частині зарахування виручки на їх валютні рахунки, у тому числі і шляхом ініціювання відповідних судових чи арбітражних процедур.

Також в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до суду, міжнародного комерційного арбітражу з позовною заявою (заявою) про стягнення з підприємства контрагента «ZPHU «DREWEX» Jozef Kucharski» вказаної заборгованості.

Крім того, діючи на власний ризик в межах умов контракту, позивач не був позбавлений можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю, врахувавши ризики їх недодержання іншою стороною. Оскільки позивач мав право звернутись у встановленому порядку до уповноваженої установи з питань неналежного виконання контрагентом зобов`язання за експортним контрактом, проте цього не вчинив, контролюючим органом правомірно нарахована пеня за час прострочення оплати товару, розмір якої не виходить за межі гранично встановленого законом.

Колегія суддів зазначає, що норми Закону №2473-VIIІ носять імперативний характер і визначена ними відповідальність настає незалежно від причин, з яких сталося порушення. У свою чергу, відповідно до Закону №2473-VIIІ порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Підпунктом54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу Українивстановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Підпунктом14.1.39пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Українивизначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому судом першої інстанції вірно зазначено, що нормиЗакону № 2473-VIIIта інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і порушенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено протиправності порушень, зафіксованих в акті перевірки, та неможливості застосування фінансових санкцій у період запровадження карантину, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Інші доводи апеляційної скарги контролюючого органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено.

Згідност.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бескид» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року по справі №380/7601/20 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук