Рішення

від 17.09.2021 по справі 380/7601/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/7601/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бескид до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бескид (далі - позивач, ТзОВ Бескид ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми С від 01.04.2021 № 0063900711, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту № 02/01/2018 від 02.01.2018 з фірмою нерезидентом ZPHU DREWEX Josef Kucharski прийнято податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 135575,52 грн. Вказав, що з урахуванням положень Закону України Про валюту і валютні операції (який було введено в дію з 07.02.2019) та Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 7 від 02.01.2019, у разі невстановлення банком до 07.02.2019 порушення 180-денного строку розрахунків за незавершеними операціями резидентів з експорту та імпорту товарів до таких застосовується строк 365 календарних днів. Також вважає, що відповідачем протиправно включено до розрахунку пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 25.03.2020 по 29.07.2020, оскільки на території України оголошено карантин. З огляду на вказане підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено п.п. 52-1-52-5, відповідно до змісту яких протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Відтак вважає висновки податкового органу, викладені в акті № 5032/13-01-07-11/32063590 від 21.06.2018, які стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, протиправними, внаслідок чого звернувся до суду із цим позовом про скасування останнього.

Ухвалою від 07.06.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 27.07.2021 судом допущено заміну відповідача в адміністративній справі - Головного управління ДПС у Львівській області (код за ЄДРПОУ 43143039) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області (код за ЄДРПОУ 43968090) як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України.

Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 51190 від 16.07.2021), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування зазначив, що Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Бескид з питань дотримання вимог Закону України Про валюту і валютні операції № 2473-VII від 21.06.2018 при виконанні контракту № 02/01/2018 від 02.01.2018, укладеного з фірмою нерезидентом ZPHU DREWEX Josef Kucharski . За результатами перевірки складено акт № 7793/7/99-00-05-02-07 від 21.05.2020, яким встановлено порушення ТзОВ Бескид дотримання вимог п. 2 статті 13 Закону № 2473-VІІІ Про валюту і валютні операції по контракту № 02/01/2018 від 02.01.2018, укладеного із фірмою-нерезидентом ZPHU DREWEX Jozef Kucharski . Відповідно до п. 2 статті 13 Закону Про валюту і валютні операції (далі - Закон № 2473-VIII) у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Відповідно до п. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Доказів, що підтверджують припинення зобов`язань, шляхом зарахування зустрічних вимог, продовження термінів розрахунків, обставин форс-мажору позивачем до перевірки не надано, відтак вважає податковим органом правомірно застосовано штрафні санкції.

Щодо застосування штрафних санкцій під час дії карантинних заходів вказав на те, що згідно з частиною другою статті 3 Закону України № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно цим Законом. Частиною третьою статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону. Зазначив, що на штрафні санкції та пеню, які розраховані відповідно до Закону № 2473-VIII, не поширюються положення пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Бескид (код за ЄДРПОУ 32063590) з 05.11.2002 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС України (Стрийському управлінні, Стрийська ДПІ).

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Бескид з питань дотримання вимог Закону України Про валюту і валютні операції № 2473-VIII від 21.06.2018 при виконанні контракту № 02/01/2018 від 02.01.2018 з фірмою-нерезидентом ZPHU DREWEX Jozef Kucharski , Польща.

За наслідками перевірки складено Акт № 5032/13-01-07-11/3206590 від 15.03.2021.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 2 статті 13 Закону України Про валюту і валютні операції № 2473-VIII від 21.06.2018 по контракту № 02/01/2018 від 02.01.2018, укладеному з фірмою-нерезидентом ZPHU DREWEX Jozef Kucharski , Польща відповідно до отриманої інформації ДПС України № 7793/7/99-00-05-02-07 від 21.05.2020 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничних строків розрахунків або строків, визначених у висновках, грошових коштів чи товарів, яка надана АТ КРЕДОБАНК до НБУ.

На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0063900711 від 01.04.2021, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 135575,52 грн.

Позивач вважає прийняте податкове повідомлення рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду із позовною заявою.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до статті 1 Закону України Про валюту і валютні операції № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон № 2473-VIII) Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунку за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до п. 2 ст. ст. 13 Закону України № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з положенням п. 3 ст. 13 Закону України № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 5 від 02.01.2019, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з п. 6 ст. 13 Закону України № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Частиною 7 статті 13 Закону України № 2473-VIII визначено: у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що підставою для зупинення строків, передбачених ст. 13 Закону України № 2473-VIII, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 (із змінами і доповненнями), на всій території України з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року встановлено карантин.

Абзацом першим пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

1) порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

2) відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

3) порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац перший пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України Про валюту і валютні операції № 2473-VIII від 21.06.2018.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

Частиною 3 ст. 3 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Частиною 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Також відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

При цьому норми Закону № 2473-VIII та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Як встановлено судом з акта перевірки № 5032/13-01-07-11/32063590 від 15.03.2021, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що ТзОВ Бескид укладено контракт № 02/01/2018 від 02.01.2018 з фірмою-нерезидентом ZPHU DREWEX Jozef Kucharski , Польща, предметом якого є поставка пиломатеріалів, лісоматеріалів круглих листяних порід та ін. на умовах FCA-Стрий.

На виконання умов контракту ТзОВ Бескид експортовано на користь нерезидента ZPHU DREWEX Jozef Kucharski товар на загальну суму 5208,53 євро згідно з митною декларацією № 209120/2019/008581 від 26.03.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VІІІ строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та(або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Отже, граничний термін отримання валютної виручки з дня оформлення митної декларації № 209120/2019/008581 від 26.03.2019 - 25.03.2020.

Однак валютна виручка за експорт товару в сумі 1172,39 євро надійшла на валютний рахунок ТзОВ Бескид № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ Кредобанк , лише 29.07.2020 з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків. Крім цього, станом на 04.03.2021 валютна виручка в сумі 4036,14 євро на валютний рахунок ТзОВ Бескид не надходила, чим порушено п. 2 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції № 2473-VIII від 21.06.2018.

За даними бухгалтерського обліку станом на 04.03.2021 дебіторська заборгованість ТзОВ Бескид по рахунку 362 з нерезидентом ZPHU DREWEX Jozef Kucharski становить 4036,14 євро, яка недоотримана за товари, які експортовані згідно з митною декларацією № 209120/2019/008581 від 26.03.2019.

Отже, за результатами перевірки отриманої ДПС України інформації № 7793/7/99-00-05-02-07 від 21.05.2020 встановлено порушення ТзОВ Бескид вимог п. 2 статті 13 Закону України Про валюту і валютні операції № 2473-VIII за контрактом № 02/01/2018 від 02.01.2018, укладеним з фірмою ZPHU DREWEX Jozef Kucharski .

Відповідно до розрахунку пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ Бескид (а.с. 8) відповідачем до періоду прострочення включено період з 25.03.2020 по 29.07.2020 та нараховано пеню на суму заборгованості включно із зазначеним періодом часу.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що ТзОВ Бескид не надано до перевірки позовної заяви або судового рішення про задоволення позову платника до нерезидента ZPHU DREWEX jozef Kucharski ; висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо продовження термінів розрахунків за вказаним контрактом; не укладалося договорів щодо припинення зобов`язань між резидентом та нерезидентом шляхом зарахування зустрічних вимог; ТзОВ Бескид не зверталось до Торгово-промислової палати про засвідчення обставин форс-мажору. Також вказаних доказів не долучено позивачем до матеріалів справи.

Відтак суд доходить висновку, що позивачем порушено строки розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів.

Щодо застосування відповідачем штрафних санкцій під час дії карантинних обмежень суд зазначає таке.

У періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності застосовуються в загальновстановленому порядку.

Зокрема, абзацом першим пункту 52 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах 2-9 цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID) платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

При цьому, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац перший пункту 1.1 статті 1 ПК України).

Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України Про валюту і валютні операції № 2473-VIII від 21.06.2018.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно цим Законом.

Частиною 3 ст. 3 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Частиною 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Також відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

При цьому норми Закону № 2473-VIII та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і порушенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, на штрафні санкції та пеню, які нараховані відповідно до Закону України Про валюту і валютні операції № 2473-VIII від 21.06.2018, не поширюються положення пункту 52 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку, що позивачем не доведено протиправності порушень, зафіксованих в акті перевірки, та неможливості застосування фінансових санкцій у період запровадження карантину, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Положеннями ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 вказаного Кодексу.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Бескид (82400 Львівська область Стрийський район с. Добряни вул. Садова 1; код за ЄДРПОУ 32063590) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код за ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.П. Качур