Рішення

від 20.04.2022 по справі 910/16513/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.04.2022Справа № 910/16513/21

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Міжнародного об`єднання громадян "Фонд соціального захисту "Зв`язківці Чорнобиля"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державне підприємство "Наш Дім"

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13"

про стягнення неустойки в розмірі 37 778,57 грн. та виселення з нежилого приміщення

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міжнародного об`єднання громадян "Фонд соціального захисту "Зв`язківці Чорнобиля" про стягнення неустойки та виселення з нежилого приміщення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2021 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

29.10.2021 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліку поданої позовної заяви з доданими документами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державне підприємство "Наш Дім".

02.12.2021 до канцелярії суду державним підприємством "Наш Дім" подано пояснення на позовну заяву, в якому просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2021 у задоволенні клопотання об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відмовлено.

28.12.2021 року до канцелярії суду від об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" надійшло клопотання про залучення до розгляду справи на стороні відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" в якості третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.12.2021 заяву об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача задоволено. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" (03150, м. Київ, вул. Тютюнника (Анрі Барбюса), будинок 13).

10.01.2022 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

19.01.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву та поновити його. Проводити розгляд справи №909/626/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. У задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Міжнародного об`єднання громадян "Фонд соціального захисту "Зв`язківці Чорнобиля" відмовити.

В силу приписів ч.1, ч.5 ст.116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Відповідно до ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Розглянувши заяву відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, а також додані до неї документи, суд визнав причини пропуску відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву поважними та вважає за можливе поновити вказаний процесуальний строк.

Обґрунтовуючи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач послався на характер спірних правовідносин, кількість заінтересованих учасників справи та важливість питання.

Судом враховано, що на підтвердження вищезазначених обставин позивачем не надано жодних доказів.

Відповідно до частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

З огляду на наведене, клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України задоволенню не підлягає.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження провадження (як спрощеного з викликом так і без виклику) учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, за змістом указаних приписів закону відповідач має право (і суд надає йому таку можливість) реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов`язки, передбачені законом з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

15.11.2000 року між державним підприємством «Наш Дім» та міжнародним об`єднанням громадян «Фонд соціального захисту «Зв`язківці Чорнобиля» укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

В подальшому, 19.07.2007 року між державним підприємством «Наш Дім» (балансоутримувач), міжнародним об`єднанням громадян «Фонд соціального захисту «Зв`язківці Чорнобиля» (орендар) (сторонами договору оренди від 15.11.2000 року) та Регіональним відділення ФДМУ по м. Києву (орендодавець) укладено трьохсторонній додатковий договір №3857 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №10 від 15.11.2000, відповідно до преамбули якого Державне підприємство «Наш Дім» передало Регіональному відділенню ФДМУ по м. Києву права та обов`язки орендодавця, останній, як орендодавець стає стороною Договору оренди №3857 від 15.11.2000 року, Міжнародне об`єднання громадян «Фонд соціального захисту «Зв`язківці Чорнобиля» - орендарем, а Державне підприємство «Наш Дім» - балансоутримувачем, надалі по тексту договір оренди №3857 від 15.11.2000 року в редакції, викладеному в додатковому договорі №3857 від 17.07.2007 року.

Відповідно до ч.1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.

Частиною 1 статті 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п.1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно), загальною площею 94,0 кв.м., що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 13, третій поверх, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Наш Дім» (надалі - «балансоутримувач»), вартість якого визначена за експертною оцінкою станом на 28.02.2007 року і становить 474 700,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення: громадської організації.

Згідно з п.2.1 договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 10.1 договору оренди цей договір укладено на 2 роки та 11 місяців і діє з 19.07.2007 року по 19.06.2010 року.

Згідно з п. 1 договору №3857/01 від 21.07.2010 року про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №3857 від 19.07.2007р., договір оренди №3857 від 19.07.2007р. продовжено на 2 (два) роки, що діє з 19.06.2010 року по 19.06.2012 року.

Договором №3857/02 від 02.07.2012 року про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №3857 від 19.07.2007р., договір оренди №3857 від 19.07.2007р. продовжено на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 19.06.2012 року по 19.05.2015 року

Як передбачено в п.10.5 договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

За таких умов, після 19.05.2015 року сторони договору оренди не висловили намірів про його припинення, як наслідок, дію договору оренди було продовжено на 2 роки та 11 місяців, що відповідало періоду з 19.05.2015 року по 19.04.2018 року.

04.06.2018 року між сторонами договору оренди укладено договір №3857/03 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №3857 від 19.07.2007р., відповідно до п.4 якого договір оренди №3857 від 19.07.2007 продовжено на 2 роки та 11 місяців, що діє з 19.04.2018 року по 19.03.2021 року.

Листом від 17.12.2020 року міжнародне об`єднанням громадян «Фонд соціального захисту «Зв`язківці Чорнобиля» звернулося до Регіонального відділення ФДМ по м. Києву із заявою вих.. №03/12 про продовження строку дії договору оренди строком на 5 (п`ять) років. До заяви додано: довідку з ЄДРПОУ та виписку з ЄДРПОУ. Дана заява зареєстрована у позивача за вх.. №11203 від 31.12.2020 року.

Також, в заяві зазначено, що звіт про оцінку майна нададуть додатково.

25.02.2020 відповідно до ч.9 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-IX, згідно з Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, та враховуючи заяву орендаря - міжнародного об`єднання громадян «Фонд соціального захисту «Зв`язківці року міжнародне об`єднанням громадян «Фонд соціального захисту «Зв`язківці Чорнобиля» Чорнобиля» від 17.12.2020 року № 03/12, позивачем видано наказ №434 «Про прийняття рішення про оголошення аукціону» щодо продовження договору оренди від 19.07.2007 №3857.

Судом враховано, що на момент закінчення терміну дії договору оренди вже діяв новий Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ, надалі по тексту - «Закон № 157», який набрав чинності - з 01.02.2020 року.

Згідно з п. 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону №157, договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного майна, що були укладені до набрання чинності цим Законом №157, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Виходячи з викладеного, оскільки строк дії договору закінчувався 19.03.2021 року, тобто закінчувався після 01 липня 2020 року, тому умови щодо продовження строку дії договору оренди підпадали під регулювання Закону №157.

На виконання п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №157 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 03.06.2020 року №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна», якою затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, надалі по тексту - «Порядок».

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону №157 продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.135 Порядку орендар, що має намір продовжити договір, що підягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Пунктом 134 Порядку передбачено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.

Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори оренди у випадках, передбачених ч. 2 ст. 18 Закону №157, а саме:

- укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше;

- укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону;

- укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону;

- укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Оскільки дія договору оренди за період з 15.11.2000 року неодноразово продовжувалася, тому суд погоджується з твердженням позивача про те, що орендар не підпадає під перелік підприємств, установ, організацій, яким договори оренди можуть бути продовжені без проведення аукціонів.

Відповідно до п.4 ст. 18 Закону №157 рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого ч.2 цієї статті і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймається орендодавцем.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону №157 орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.

Так. звіт про оцінку майна (станом на 31.01.2021) був наданий відповідачем позивачу 08.02.2021 року, що підтверджується листом відповідача №07/02 від 05.02.2021 (вх.. №1185 від 08.02.2021).

Проте, у зв`язку з ненаданням орендарем додаткових документів Регіональне відділення 26.02.2021 року звернулося до орендаря із листом за вих. №30-06/1591 про надання додаткових документів згідно з переліком, визначених у цьому листі.

Відповідно до ч. 9 статті 18 Закону №157 після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень:

- про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем;

- про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.

Крім того, листом вих. №154 від 23.02.2021 Державне підприємство «Наш Дім» повідомило позивача про те, що 26.01.2021 Державному підприємству «Наш Дім» міжнародним об`єднанням громадян «Фонд соціального захисту «Зв`язківці Чорнобиля» було надано лист щодо продовження дії договору №3857, у зв`язку з закінченням терміну дії договору 19.03.2021. Керуючись ст.. 19 Закону України №157 Державне підприємство «Наш Дім» повідомило, що приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, у зв`язку з розміщенням офісного приміщення. Враховуючи вищевикладене, Державне підприємство «Наш Дім» не надало згоди на продовження дії договору оренди №3857.

Вищезазначений лист направлено позивачу 24.02.2021, що підтверджується описом вкладенням від 24.02.2021 та накладною Укрпошти №0407409814312 від 24.02.2021.

Аналогічний лист Державне підприємство «Наш Дім» направило і міжнародному об`єднанню громадян «Фонд соціального захисту «Зв`язківці Чорнобиля» за вих.. №155 від 23.02.2021.

Вищезазначений лист направлено відповідачу 24.02.2021, що підтверджується описом вкладенням від 24.02.2021 та накладною Укрпошти №0407409814304 від 24.02.2021.

Листом №191 від 12.03.2021 Державне підприємство «Наш Дім» повторно повідомило позивачу про відмову в наданні згоди на продовження договору оренди №3857.

Вищезазначений лист направлено позивачу 15.03.2021, що підтверджується описом вкладенням від 15.03.2021 та накладною Укрпошти №0315074049177 від 15.03.2021.

Так, відповідно до ч.1 статті 19 Закону України №157 рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято: якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

Як зазначено позивачем, враховуючи відсутність згоди Державного підприємства «Наш Дім» на продовження строку дії договору оренди та наданням Міжнародним об`єднанням громадян «Фонд соціального захисту «Зв`язківці Чорнобиля» до Регіонального відділення для проведення аукціону лише частину з переліку документів, визначеного в листі від 26.02.2021 року №30-06/1591, по Регіональному відділенню було прийнято Наказ №1227 від 24.05.2021 року про скасування Наказу Регіонального відділенням №434 від 25.02.2021 року.

Листом вих.. №03/03 від 05.03.2021 (вх. №50 від 09.03.2021) щодо оренди державного майна відповідач повідомив позивача та Державне підприємство «Наш Дім» про те, що договір №3857 є чинним до 30.05.2021 року, а саме: про подовження дії договору до 30.05.2021 у відповідності до положень Закону України №530-ІХ «про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

У відповідь листом №344 від 05.04.2021 Державне підприємство «Наш Дім» повідомило Міжнародне об`єднання громадян «Фонд соціального захисту «Зв`язківці Чорнобиля» про те, що види економічної діяльності даної громадської організації не увійшли до Переліку основних видів економічної діяльності економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, пов`язані із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. Спричиненої корона вірусом SARS-Co V-2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236, а тому підстави для продовження дії договору на період карантину - відсутні.

Як зазначено позивачем, враховуючи відсутність згоди Державного підприємства «Наш Дім» на продовження строку дії договору оренди та наданням Міжнародним об`єднанням громадян «Фонд соціального захисту «Зв`язківці Чорнобиля» до Регіонального відділення для проведення аукціону лише частину з переліку документів, визначеного в листі від 26.02.2021 року №30-06/1591, по Регіональному відділенню було прийнято Наказ №1227 від 24.05.2021 року про скасування Наказу Регіонального відділенням №434 від 25.02.2021 року.

Листом №30-06/4122 від 24.05.2021 позивач повідомив відповідача про відмову у продовженні договору №3857, в якому зазначено, що до Регіонального відділення надійшов лист балансоутримувача ДП «Наш Дім» №191 від 12.03.2021 про припинення догову оренди, оскільки балансоутримувач має намір використовувати зазначене майно для власних потреб. Виходячи із зазначеного та у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди нерухомого майна №3857, керуючись ч.1 ст. 24, ч.2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п.10.9 договору №3857, Регіональне відділення відмовило у продовженні його дії.

Також, повідомлено про обов`язок орендаря повернути майно на підставі акта приймання-передавання (повернення), у зв`язку з чим до листа додано акт приймання-передачі (повернення).

Вищезазначений лист отриманий відповідачем 07.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи.

Позивачем зазначено, що у зв`язку із закінченням 19.03.2021 року строку дії договору оренди орендар не звільнив приміщення та не передав його Регіональному відділенню/балансоутримувачу по акту прийому-передачі (повернення) майна і продовжує користуватися державним майном без належних на те правових підстав.

У зв`язку з чим, просить суд виселити відповідача з нежилого приміщення та стягнути неустойку в розмірі 37 778,57 грн. за період з 20.03.2021 по 31.08.2021.

Оскільки балансоутримувачем подано заяву Регіональному відділенню про намір використовувати орендоване відповідачем майно для власних потреб, тому позивачем правомірно відмовлено відповідачу у продовженні договору оренди №3857.

Частиною 2 статті 291 ГК України та ч.1 статті 24 Закону №157 передбачено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено.

Відповідно до п.10.9 договору оренди чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, строк дії договору оренди №3857 закінчився 19.03.2021.

Судом враховано, що відповідно до п.10.5 договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Проте, враховуючи те, що термін дії договору оренди закінчився 19.03.2021 року під час дії ст. 18 Закону № 157, тому умова «мовчазної згоди» сторін договору оренди на продовження строку його дії не має застосовуватися відповідно до ст. 18 Закону №157, оскільки продовження строку дії договору оренди повинно здійснюватися відповідно за результатами проведення аукціону.

Частиною 1 статті 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п.2.5 договору оренди орендар зобов`язаний повернути майно у 10-денний строк з моменту припинення або розірвання цього договору.

Відповідно до п.5.7 договору оренди у разі припинення або розірвання договору оренди орендар зобов`язаний повернути орендодавцю/балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, з врахуванням нормального фізичного зносу.

Згідно з ч.2 статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Акту повернення об`єкту оренди матеріали справи не містять.

Частиною 2 статті 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Відповідно до п.9.1 договору оренди в разі невиконання пункту 2.5 цього договору, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Згідно з п. 3.1 договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, визначеної Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць - квітень 2007 року у розмірі 1931,26 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень, червень, липень 2007 року

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць. (п.3.2 договору оренди).

Відповідно до договору №3857/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 02.07.2012:

- абзац 1 пункту 3.1 розділу 3 договору оренди №3857 від 19.07.2007 викладено у такій редакції «орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) (дал - Методика розрахунку) та змінено за згодою сторін відповідно до п.1 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і становить за базовий місяць - червень 2012р.: 3 496,70 грн.»;

- абзац 1 п.3.2 розділу 3 договору оренди №3857 від 19.07.2007 викладено у такій редакції «орендна плата за перший місяць оренди червень 2012 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за - місяць 2012 року»;

Відповідно до договору №3857/03 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 04.06.2018:

- пункт 3.1 розділу 3 договору оренди №3857 від 19.07.2007 викладено у такій редакції «орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) (дал - Методика розрахунку) і становить за базовий місяць оренди - березень 2018р.- 7 614,28 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2018 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень місяць 2018 року».

Перерахування орендної плати здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до Державного бюджету України, 30% орендної плати перераховується орендарем на рахунок балансоутримувач (п.3.3 договору оренди).

Позивачем здійснено наступний розрахунок неустойки за неповернення орендованого майна:

- неустойка за березень 2021 року = орендна плата за 12 днів березня (з 20.03.21 пo 31.03.21 включно) * 1,017 (індекс інфляції) * 70% (розмір орендної плати, що перераховується до Державного бюджету) * 2 (п. 9.1. Договору оренди) і в гривневому еквіваленті складає 4 973,30 грн. (3 492,98 * 1,017 * 70% *2);

- неустойка за квітень 2021 року складає 12 937,65 грн., виходячи з розрахунку: 9 176,94 (орендна плата за березень, як за повний місяць) * 1,007 *70% * 2.

- неустойка за травень 2021 року складає 13 105,84 грн., виходячи з розрахунку: 9 241,18 грн. (орендна плата за квітень) * 1,013 *70% * 2.

- неустойка за червень 2021 року складає 13 132,05 грн., виходячи з розрахунку: 9361,31 грн. (орендна плата за травень) * 1,002 *70% * 2.

- неустойка за липень 2021 року складає 13 145,18 грн., виходячи з розрахунку: 9 380,04 грн. (орендна плата за червень) * 1,001 *70% * 2.

- неустойка за серпень 2021 року складає 13 118,89 грн., виходячи з розрахунку: 9 389,42 (орендна плата за липень) * 0,998 *70% * 2.

Всього розмір неустойки за період з 20.03.2021 року по 31.08.2021 року складає у розмірі 70 412,91 грн.

Позивачем зазначено, що за період з 20.03.2021 року по 31.08.2021 року орендар сплатив частину неустойки у розмірі 32 634,34 грн., а тому просить суд стягнути розмір неустойки за період з 20.03.2020 року по 31.08.2020 року, яка визначена із врахуванням сплачених орендарем коштів, у загальному розмірі складає 37 778,57 грн. (70 412,91 грн. - 32 634,34грн.).

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 32 778.57 грн. за період з 20.03.2021 року по 31.08.2021 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки, після закінчення дії договору оренди орендар не звільнив приміщення та не передав його по акту, тому вимога щодо виселення з державного нерухомого майна є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що виселення є ефективним способом захисту так як забезпечує поновлення порушеного права позивача, як орендодавця на вільне розпорядження об`єктом оренди. Так, з огляду на встановлення судом факту закінчення строку дії договору оренди та обов`язок орендаря повернути майно позивачу (орендодавцю) після закінчення дії договору, у випадку невиконання орендарем відповідного обов`язку ефективним способом захисту прав є саме вимога про виселення орендаря, яка передбачає реальне відновлення порушеного права, оскільки виконання рішення суду не залежить від волевиявлення відповідача.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Міжнародне об`єднання громадян "Фонд соціального захисту "Зв`язківці Чорнобиля" (01103, місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 39, код ЄДРПОУ 23165703) з державного нерухомого майна - нежилого приміщення, загальною площею 94,0 кв.м., що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса (нова назва - Василя Тютюнника), будинок 13, третій поверх.

3. Стягнути з Міжнародного об`єднання громадян "Фонд соціального захисту "Зв`язківці Чорнобиля" (01103, місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 39, код ЄДРПОУ 23165703) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) неустойку в розмірі 37 778 (тридцять сім тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 57 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М. Мудрий