Ухвала

від 20.04.2022 по справі 160/1790/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 квітня 2022 року

м. Київ

справа №160/1790/20

адміністративне провадження №К/990/9405/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Яковенка М.М., Гімона М.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Центральний ринок» до ГУ ДПС, третя особа - Дніпровська міська рада, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.

07.04.2022 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, як така, що подана з порушенням статті 329 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС: пропущено строк касаційного оскарження; у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

ГУ ДПС у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС: суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми пункту 268.2 статті 268, пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, без врахування висновків Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №160/2185/20, від 27.01.2020 у справі №804/886/16, від 12.07.2021 у справі №640/9862/20.

Підстава касаційного оскарження, яку вказує заявник у касаційній скарзі, повинна відповідати підставі задоволення (відмови у задоволенні) позову.

Так, суд апеляційної інстанції встановив, що станом на 2017 рік та лютий 2018 року у відомостях Державного земельного кадастру була наявна інформація про коефіцієнт функціонального використання земельних ділянок, що знаходяться в оренді позивача, на рівні Кф 2.0, зміни до вказаних відомостей були внесені ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області пізніше. Врахувавши вказану обставину, суд виснував, що внесення змін до відомостей про коефіцієнт функціонального використання землі в 2018 році не може мати наслідком його зміну за попередній 2017 рік та поточний 2018 рік, а також не може змінювати позивачу розмір задекларованої орендної плати за землю на відповідні 2017 та 2018 роки.

Доводів на спростування такого висновку апеляційного суду касаційна скарга не містить.

Натомість, ГУ ДПС у касаційній скарзі, посилаючись на постанови Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №160/2185/20 та від 27.01.2020 у справі №804/886/16, доводить, що позивач після внесення змін до Державного земельного кадастру щодо коефіцієнту функціонального використання землі повинен був подати уточнюючі розрахунки до раніше поданих декларацій. За актуальність інформації щодо земельної ділянки, яка міститься в Державному земельному кадастрі, відповідають, насамперед, власники та землекористувачі таких земельних ділянок. Землекористувач і несе певний тягар негативних для себе наслідків у разі, якщо відомості Державного земельного кадастру не приведені у відповідність вимогам чинного законодавства з його вини.

Щодо постанови Верховного Суду від 12.07.2021 у справі №640/9862/20, на яку також посилається ГУ ДПС у касаційній скарзі, то така постанова не може бути прикладом іншого правозастосування, оскільки правовідносини у справі №640/9862/20 та у справі, що розглядаються, не є подібними.

Так, у справі № 640/9862/20 Верховний Суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивач не вчинив дій із внесення інформації щодо коду цільового використання земельних ділянок за КВЦПЗ 2010 року, а тому контролюючий орган правомірно розраховував розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, застосовуючи коефіцієнт функціонального використання земельних ділянок 2,0 як до таких, щодо яких відсутні відомості про код цільового призначення земель.

Також ГУ ДПС підставою касаційного оскарження вказує пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС, однак, жодного доводу на обґрунтування вказаної підстави не наводить.

У зв`язку з викладеним, відповідачу слід уточнити підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у цій справі.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021.

У клопотанні ГУ ДПС не навело підстав для поновлення строку, окрім інформації щодо права повторного подання касаційної скарги після її повернення судом та доводу, що повторно касаційна скарга подана в межах присічного річного строку, встановленого частиною п`ятою статті 333 КАС.

Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження, можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для такого поновлення та доказів на їх підтвердження; уточнену касаційну скаргу.

Керуючись статтею 329, пунктом 4 частини другої статті 330, частинами другою та третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Яковенко

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду