Постанова

від 12.04.2022 по справі 6/94

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2022 р. Справа №6/94

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.,

Суддів: Кравчук Н.М,

Кордюк Г.Т.

за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" б/н від 28.12.2021 (вх. № 01-05/2/22 від 04.01.2022)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17.11.2021 (повний текст ухвали складено та підписано 17.12.2021, суддя Пригара Л.І.) про задоволення скарги на дії державного виконавця про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження

у справі №6/94

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород", м. Ужгород

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбуд", м. Ужгород,

до відповідача 2: Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Стимул Ужгород", м. Ужгород

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 4 741 936 грн. 81 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечних договорів та договору застави, та передання нерухомого майна в управління банку на період до його реалізації,

державний виконавець, дії чи бездіяльність якого оскаржується: державний виконавець Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кушнір Алла Іванівна,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від ДВС: не з`явився;

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.11.2021 скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Стимул Ужгород", з врахуванням заяви від 19.08.2021 року про зміну вимог скарги у справі № 6/94 задоволено, визнано незаконною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 63704707 від 24.11.2020 року, винесену державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кушнір Аллою Іванівною.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" оскаржило таку в апеляційному порядку.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 розгляд справи відкладено на 13.04.2022 на 10 год 40 хв.

В судове засідання 13.04.2022 позивач, відповідачі та державний виконавець не з`явилися, про судове засідання повідомлялись належним чином.

Від представника відповідача 2 на електронну адресу надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 та п.п. 2, 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами;

Відповідно до ч.1, 2 ст.42 ГПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010).

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Європейської конвенції з прав людини (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Тобто, саме суд з метою запобігання зловживанням правами, активно забезпечує справедливий баланс використання учасниками процесу своїх прав і обов`язків, що не спростовує принцип змагальності сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони неодноразово викликалися в судові засідання, однак до суду не з`явилися.

А тому, неявка сторін в судові засідання перешкоджає розгляду справи у розумні строки.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що сторони неодноразово повідомлялися про розгляд справи, крім процесуальних прав, сторони мають і процесуальні обов`язки, а відтак колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін, а клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України від учасників судового процесу не надходило.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, крім того, Господарським судом Закарпатської області було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, не було з`ясовано усіх обставин та не надано оцінку усім доказам, наявним в матеріалах справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, у зв`язку із чим ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги.

Апелянт заперечує проти тверджень Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Стимул Ужгород», з якими погодився суд першої інстанції, про те, що ПАТ «Промінвестбанк» пропущено строк на пред`явлення виконавчого документа до виконання в частині боржника Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Стимул Ужгород», оскільки наказ Господарського суду Закарпатської області від 20.04.2012 не пред`являвся до виконання в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Стимул Ужгород», а пред`явлення виконавчого документа до виконання як підстава переривання строків пред`явлення виконавчого документа до виконання стосується виключно ТОВ «Закарпатбуд».

Апелянт зазначає, що текст наказу від 20.04.2012 у справі №6/94 є тотожним резолютивній частині рішення суду від 27.07.2011 по справі №6/94. Тобто, в межах справи №6/94 видавався один наказ, в якому, в тому числі, зазначено частину судового рішення щодо звернення стягнення на майно, яке належить на праві власності Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Стимул Ужгород» та на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення боргу ТОВ «Закарпатбуд»

Відтак, апелянт переконаний, що окремо наказ Господарського суду Закарпатської області в частині звернення стягнення на майно, належне на праві власності Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Стимул Ужгород», не видавався та не повинен був видаватися.

Апелянт звертає увагу суду на те, що до примусового виконання пред`являвся наказ Господарського суду Закарпатської області від 20.04.2012 по справі №6/94 в повному обсязі, в якому, в тому числі, зазначено про звернення стягнення на майно, яке належить на праві власності Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Стимул Ужгород» з метою погашення боргу ТОВ «Закарпатбуд» перед ПАТ «Промінвестбанк».

Таким чином, апелянт вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що виконавчий документ в частині, що стосується Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Стимул Ужгород», не пред`являвся до виконання, не відповідає фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам, які були надані ПАТ «Промінвестбанк».

З огляду на вищенаведене, апелянт просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17.11.2021 у справі №6/94 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Стимул Ужгород» про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №63704707 від 24.11.2020.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 зазначає, що оскаржувана ухвала повністю відповідає вимогам законодавства, а апеляційна скарга ПАТ «Промінвестбанк» підлягає залишенню без задоволення.

Відповідач 2 вважає, що з наказу Господарського суду Закарпатської області у справі №6/94 від 20.04.2012 не вбачається, що такий наказ видано в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Стимул Ужгород».

Також, відповідач 2 зазначає, що, подавши 12.10.2012 наказ на примусове виконання до органу ДВС, ПАТ «Промінвестбанк», як стягувач у ВП №34732899, беззаперечно володіло інформацією як про боржника у вказаному виконавчому провадженні (ТОВ «Закарпатбуд»), так і про вчинювані державним виконавцем дії.

У разі незгоди з діями на рішення державного виконавця, зокрема, щодо невірного визначення боржника або невжиття заходів щодо звернення стягнення на майно Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Стимул Ужгород», такі могли бути оскаржені ПАТ «Промінвестбанк» у визначеному процесуальним законом порядку.

Відтак, відповідач 2 просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17.11.2021 2 справі №6/94 - без змін.

Відповідач 1 та державний виконавець не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.07.2011 року у справі № 6/94, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2011 року, позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбуд» (м. Ужгород, вул. Лавріщева, 53а, п/р НОМЕР_1 в ПАТ Промінвестбанк м. Ужгород, МФО 312163, код ЄДРПОУ 32703335) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційного банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород» (м. Ужгород, вул. Крилова, 10, код 09312161, МФО 312163, п/р НОМЕР_2 в ПАТ Промінвестбанк м. Ужгород) суму 4 594 736,28 (Чотири мільйони п`ятсот дев`яносто чотири тисячі сімсот тридцять шість грн. 28 коп.) гривень, яка включає в себе: 3 414 687,14 грн. сума простроченого кредиту, 818 605,55 грн. - відсотки за користування кредитом, 250 000,00 грн. пеня, 111 443,59 грн. три проценти річних, а також 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот грн.) грн. - витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, звернувши стягнення на обумовлений сторонами предмет іпотеки та застави, а саме на: - предмет іпотеки згідно іпотечного договору № 92/23-2008 від 19.05.2008 року /із змінами та доповненнями/, що належить на праві власності ТОВ «Закарпатбуд», а саме: частина вбудованих приміщень літ.А загальною площею 194,1 (сто дев`яносто чотири цілих одна десята) м.кв., цех (літ.Л) загальною площею 188,2 (сто вісімдесят вісім цілих дві десяті) м.кв.; склад (літ.М) загальною площею 372,9 (триста сімдесят дві цілих дев`ять десятих) м.кв.; склад (літ.Н) загальною площею 239,0 (двісті тридцять дев`ять цілих нуль десятих) м.кв.; столярний цех (літ.О) загальною площею 665,3 (шістсот шістдесят п`ять цілих три десятих) м.кв.; навіс (літ.П) загальною площею 139,5 (сто тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) м.кв., цех металоконструкцій (літ.З) загальною площею 1865,0 (Одна тисяча вісімсот шістдесят п`ять цілих нуль десятих) м.кв., навіс (літ.С) загальною площею 294,6 (двісті дев`яносто чотири цілих шість десятих) м.кв., навіс (літ.Е) загальною площею 96,0 (дев`яносто шість цілих нуль десятих) м.кв., навіс (літ.Ж) загальною площею 339,16 (триста тридцять дев`ять цілих шістнадцять сотих) м.кв., навіс (літ.Ж') загальною площею 57,04 (п`ятдесят сім цілих чотири сотих) м.кв., що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Лавріщева, буд. 53а, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку";

- предмет іпотеки згідно іпотечного договору № 09/23-2009 від 30.09.2009 року, що належить на праві власності Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Стимул-Ужгород», а саме: гараж загальною площею 15,3 м.кв., що знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Володимирська, буд. 84, гараж 33; гараж загальною площею 15,3 м.кв., що знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Володимирська, буд. 84, гараж 2; гараж загальною площею 15,3 м.кв., що знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Володимирська, буд. 84, гараж 39, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку";

- предмет застави згідно договору застави № 308/44-2006 від 06.11.2006 року /із змінами та доповненнями/, що належить на праві власності ТОВ «Закарпатбуд», а саме: транспортний засіб марки PEUGEOT, модель 407 ST, легковий седан В, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , чорного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4 , шляхом продажу предмету застави на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України "Про виконавче провадження";

- предмет застави згідно договору застави № 368/44-2007 від 28.09.2007 року, що належить на праві власності ТОВ «Закарпатбуд», а саме: транспортний засіб (автомобіль) FAW, модель CA 1051K26L4R5, тип: бортовий С, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_6 ; Козловий кран КК-К-20-ЗК-25-6,3-9-0,125-0,63-0,8, реєстраційний № 3-2108, 1991 року випуску, виробник заводу будмаш, м. Мінськ, зав № 411, вантажопідйомність 20 тон, максимальна висота підйому 9 м., виліт стріли 6,3 м., проліт 25, база 10,3 м, колія 25 м., шляхом продажу предмету застави на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України "Про виконавче провадження"; заставлене майно згідно договорів застави та іпотеки на період до його реалізації передати в управління Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород» Закарпатської області, м. Ужгород; у решті позовних вимог відмовлено.

На примусове виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.07.2011 року, залишеного без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2011 року у справі № 6/94, господарським судом 20.04.2012 року було видано наказ.

01.02.2021 року до суду надійшла скарга Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Стимул Ужгород» про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 63704707 від 24.11.2020 року, яка була винесена державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кушнір Аллою Іванівною; визнання незаконною та скасування постанови про арешт майна боржника від 09.12.2020 року ВП № 63704707; визнання незаконною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 26.11.2020 року ВП № 63704707; визнання пропущеним строку пред`явлення до виконання виконавчого документу, а саме - наказу про примусове виконання постанови у справі № 6/94, виданого Господарським судом Закарпатської області 20.04.2012 року в частині боржника, а саме, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Стимул Ужгород»; визнання таким, що не підлягає виконанню у частині виконання щодо боржника, а саме, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Стимул Ужгород» наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.07.2011 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2011 року у справі № 6/94, виданого Господарським судом Закарпатської області 20.04.2012 року у справі № 6/94.

Відповідно до заяви про уточнення скарги б/н від 19.08.2021 року (вх. № 02.3.1-02/6050/21 від 26.08.2021 року), скаржник просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 63704707 від 24.11.2020 року, яка була винесена державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кушнір Аллою Іванівною.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В силу ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на 20.04.2012 року, визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в протягом року.

У відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Наказ Господарського суду Закарпатської області від 20.04.2012 року у справі № 6/94 був дійсним для пред`явлення до виконання до 14.10.2012 року та до 12.11.2020 року перебував на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень УЗПВР у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

При цьому, боржником у вказаному виконавчому провадженні (ВП № 34732899) було Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатбуд".

Частина 4 ст. 116 ГПК України (в редакції, чинній на 20.04.2012 року) передбачала, що якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Аналогічна норма містилась у ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на 20.04.2012 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 чинного Закону України «Про виконавче провадження», у разі, якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказ Господарського суду Закарпатської області від 20.04.2012 року у справі № 6/94 від 20.04.2012 року не пред`являвся до примусового виконання щодо Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Стимул Ужгород|», який, як випливає з даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, до винесення оскаржуваної постанови державного виконавця від 24.11.2020 року у ВП 3704707, не був боржником у жодному виконавчому провадженні.

Як вже зазначалося вище, у виконавчому документі - наказі Господарського суду Закарпатської області від 20.04.2012 року у справі № 6/94 від 20.04.2012 року боржником було вказано лише Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатбуд».

Частина 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Боржником, відповідно до ч. 2 вказаної статті, є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Закон в межах одного виконавчого провадження допускає множинність тільки на стороні стягувачів (зведене виконавче провадження, що передбачено ст. 30 Закону).

За змістом ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» ініціювання виконавчого провадження здійснюється стягувачем також окремо щодо кожного з боржників.

Аналогічні норми містилися також і у чинному станом на 2012 рік Законі України «Про виконавче провадження» (ч. ч. 2, 4 ст. 8, ч. 2 ст. 18, ч. 2 ст. 19).

Отже, один виконавчий документ може бути пред`явлений тільки щодо одного боржника і у одному виконавчому провадженні боржником може бути виключно одна особа.

Тому, встановлені п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» правила переривання строків пред`явлення виконавчого документа до виконання застосовуються у випадку, якщо таке пред`явлення виконавчого документа до виконання мало місце щодо одного і того ж боржника.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що пред`явлення виконавчого документа до виконання як підстава переривання строків пред`явлення виконавчого документа до виконання стосується виключно боржника, щодо якого відповідний виконавчий документ перебував на примусовому виконанні, а тому, пред`явлення наказу Господарського суду Закарпатської області від 20.04.2012 року до виконання щодо ТОВ "Закарпатбуд" має наслідком переривання строку пред`явлення його до виконання виключно щодо ТОВ "Закарпатбуд".

З наведеного вище вбачається, що стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кушнір А.І. від 24.11.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 3704707 є незаконною та такою, що порушує права скаржника, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задоволив скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Стимул Ужгород» про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 63704707 від 24.11.2020 року, яка була винесена державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кушнір Аллою Іванівною.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із п.25 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів звертає увагу, що стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має, оскаржувану ухвалу постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», зміни чи скасування ухвали Господарського суду Закарпатської області від 17.11.2021 у справі №6/94. Порушень норм процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у даній справі, судовою колегією не встановлено.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" б/н від 28.12.2021 (вх. № 01-05/2/22 від 04.01.2022) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17.11.2021 у справі №6/94 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.04.2022.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий -суддя Плотніцький Б.Д.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Кордюк Г.Т.