Рішення

від 20.04.2022 по справі 371/709/20

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.04.2022 Єдиний унікальний № 371/709/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 квітня 2022 року м. Миронівка

ЄУН 371/709/20

Провадження № 2/371/102/22

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Сервіс Груп»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що позивач ОСОБА_1 на підставі довіреності від 2 листопада 2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Степаненко А.М., є володільцем автомобіля марки «Volkswagen», моделі «Passаt», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3

13 грудня 2019 року водій ТОВ «Буд Сервіс Груп» ОСОБА_2 , здійснюючи ремонтні роботи на ділянці дороги по вулиці Центральна в селі Владиславка Миронівського району Київської області, керував екскаватором - навантажувачем «JCB 3C», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснюючи маневр ліворуч, порушив Правила дорожнього руху і допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen», моделі «Passаt», д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснював випередження, під керуванням позивача.

В результаті ДТП автомобіль «Volkswagen», моделі «Passаt», отримав пошкодження передніх лівої та правої фари, решітки радіатора, капоту, лобового скла, переднього лівого крила, передньої лівої дверки, даху, лівого дзеркала заднього виду, заднього лівого крила, заднього бампера, кришки багажника, заднього лівого стопу, заднього правого крила, задньої правої дверки, передньої правої дверки, переднього дзеркала заднього виду з правої сторони, переднього правого крила, лівого переднього та лівого заднього крила.

Шкода, завдана позивачу з вини водія ОСОБА_2 , внаслідок пошкодження автомобіля «Volkswagen», моделі «Passаt», відповідно до даних висновку експертного дослідження № 41 від 6 квітня 2020 року, становить 28 750,00 грн.

Посилаючись на правила статей 1166, 1187, 1172 ЦК України, просив стягнути з відповідача ТОВ «Буд Сервіс Груп» шкоду, заподіяну його працівником ОСОБА_2 , внаслідок пошкодження автомобіля «Volkswagen», моделі «Passаt», у розмірі 28 750,00 грн.

Крім того, просив стягнути з відповідача 5000,00 грн. моральної шкоди, завданої позивачу. Свої вимоги про стягнення моральної шкоди обґрунтував тими обставинами, що внаслідок пошкодження автомобіля, яким на законних підставах володів позивач, останній зазнав душевних страждань через втрату засобу для пересування. Автомобіль не придатний до подальшого використання і позивач більше не в змозі користуватися ним, виїжджати з сім`єю на вихідні на відпочинок, використовувати в роботі. В зв`язку з цим було порушено звичайний спосіб життя позивача, емоційні страждання негативно вплинули на стан здоров`я.

Також позивачем сплачена вартість експертного дослідження в розмірі 1900,00 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача в якості судових витрат, а також стягнути судовий збір у розмірі 1681,60 грн.

В зв`язку з відмовою відповідача від добровільного відшкодування завданої шкоди, позивач звернувся за захистом своїх прав в судовому порядку.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 2 березня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 15 червня 2021 року за клопотанням представника позивача витребувано письмові докази від відповідача.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 06 січня 2022 року за клопотанням представника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ОСОБА_2 .

Згідно зі статтею 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

2 березня 2021 року відповідачу ТОВ «Буд Сервіс Груп» копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками направлено за адресою місцезнаходження юридичної особи, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

25 січня 2021 року до суду повернуто конверт із вкладенням. Згідно даних довідки ф.20, сформованої представником відділення АТ «Укрпошта», причиною повернення відправлення вказано відсутність адресата.

15 червня 2021 року відповідачу ТОВ «Буд Сервіс Груп» повторно направлено копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками, а також ухвалу про витребування доказів, за адресою місцезнаходження юридичної особи, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

27 липня 2021 року до суду повернуто конверт із вкладенням. Згідно даних довідки ф.20, сформованої представником відділення АТ «Укрпошта», причиною повернення відправлення вказано відсутність адресата.

29 листопада 2021 року відповідачу ТОВ «Буд Сервіс Груп» втретє направлено копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками, а також ухвалу про витребування доказів, за адресою місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до даних офіційного сайту АТ «Укрпошта», відправлення вручено уповноваженому представнику відповідача 8 грудня 2021 року.

6 січня 2022 року відповідачу ТОВ «Буд Сервіс Груп» та ОСОБА_4 направлено копію ухвали про залучення ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та витребування у ОСОБА_2 письмових доказів.

Відповідно до даних офіційного сайту АТ «Укрпошта», відправлення вручено 25 січня 2022 року уповноваженому представнику відповідача ТОВ «Буд Сервіс Груп» та 20 січня 2022 року - особисто ОСОБА_2 .

Також 18 січня 2022 року, на виконання ухвали Миронівського районного суду Київської області, представником позивача було направлено третій особі, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 копію позовної заяви з додатками для ознайомлення.

Відповідно до даних офіційного сайту АТ «Укрпошта», відправлення вручено особисто ОСОБА_2 22 січня 2021 року.

Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідно до положень статті 274 ЦПК України, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з правилами частини 1 статті 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За правилами статті 281 ЦПК України, яка регламентує порядок заочного розгляду справи, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Аргументи учасників справи

Від відповіднача ТОВ «Буд Сервіс Груп» відзив не надходив.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, пояснення не надходили.

Відповідно положень частини 2 статті 191 та частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено такі фактичні обставини.

Позивач ОСОБА_1 на законних підставах набув права володіння автомобілем марки «Volkswagen», моделі «Passаt», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 .

Вказані обставини підтверджуються даними довіреності № 6085 від 2 листопада 2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Степаненко А.М. (а.с. 35), свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 5 січня 2007 року (а.с. 11).

13 грудня 2019 року, о 15 год. 15 хв., в селі Владиславка Обухівського (колишній Миронівський) району Київської області водій ТОВ «Буд Сервіс Груп» ОСОБА_2 керував екскаватором - навантажувачем «JCB 3C», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснюючи маневр ліворуч, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen», моделі «Passаt», д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснював випередження, чим порушив вимоги п.п. 2.3 (Б), 10.1, 14.3 Правил дорожнього руху.

Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Вказані обставини підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 508029 від 13 грудня 2019 року (а.с. 50), схеми місця дорожньо - транспортної пригоди від 13 грудня 2013 року (а.с. 51-52).

Крім того, зазначені обставини встановлені у постанові Макарівського районного суду Київської області від 29 квітня 2020 року під час розгляду справи № 370/176/20 про адміністративне правопорушення, порушеної відносно ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП (а.с. 17).

За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 не було притягнуто до адміністративної відповідальності з підстав спливу строку, встановленого статтею 38 КУпАП, провадження у справі закрите за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В поясненнях від 13 грудня 2019 року, наданих працівникам поліції, ОСОБА_2 вказав, що працює водієм у ТОВ «Буд Сервіс Груп». 13 грудня 2019 року близько 15 год. 15 хв. він керував трактором марки «JCB 3C», який здійснював ремонтні роботи на ділянці дороги в селі Владиславка Миронівського району. Рухаючись зі швидкістю 5-10 км/год. по правій стороні в напрямку автодороги «Київ - Знам?янка» по вулиці Центральна, 34 в селі Владиславка, вирішив здійснити маневр ліворуч. Здійснюючи маневр, він не увімкнув показник та не помітив автомобіля, який рухався позаду нього. Внаслідок чого і сталося зіткнення транспортних засобів, автомобіль «Volkswagen» викинуло на праве узбіччя дороги (а.с. 53).

В результаті ДТП автомобіль «Volkswagen», моделі «Passаt», отримав пошкодження передніх лівої та правої фари, решітки радіатора, капоту, лобового скла, переднього лівого крила, передньої лівої дверки, даху, лівого дзеркала заднього виду, заднього лівого крила, заднього бампера,кришки багажника, заднього лівого стопу, заднього правого крила, задньої правої дверки, передньої правої дверки, переднього дзеркала заднього виду з правої сторони, переднього правого крила, лівого переднього та лівого заднього крила, що підтверджується даними схеми ДТП.

Шкода, завдана позивачу з вини водія ОСОБА_2 , внаслідок пошкодження автомобіля «Volkswagen», моделі «Passаt», становить 28 750,00 грн.

Вказана обставина підтверджується даними висновку експертного дослідження № 41 від 6 квітня 2020 року про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Passаt», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 24-31).

За даними відповіді Моторного (транспортного) страхового бюро України № 3-01-6/22204 від 22 червня 2021 року, на витребувану ухвалою Миронівського районного суду від 15 червня 2021 року інформацію, звернення від ОСОБА_1 з повідомленням про дорожньо - транспортну пригоду, яка мала місце 13 грудня 2019 року, до МТСБУ не надходило.

На час розгляду справи, даних про відшкодування позивачу шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, до суду не надходило.

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.

На підставі частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Право на відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичних та юридичних осіб, має власник (частина третя статті 386 ЦК України) та/або особи, які мають речове право на чуже майно (стаття 396 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно частини1 статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: п.1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року визначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і та.ін).

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не несе відповідальності за завдану шкоду потерпілим особам, якщо вона керувала транспортним засобом у зв`язку з виконанням трудових обов`язків. Така особа, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише в порядку регресу відповідно до статті 1191 ЦК України.

Відповідно до частини 3 статті 1187 ЦК України, на особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 905/1391/19 у постанові від 21 серпня 2020 року дійшов висновку, що не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої було завдано шкоди автомобілю «Volkswagen», моделі «Passаt», д.н.з. НОМЕР_1 , сталася з вини ОСОБА_2 ОСОБА_2 , станом на момент дорожньо - транспортної пригоди 13 грудня 2019 року, був працівником ТОВ «Буд Сервіс Груп».

Таких висновків суд дійшов з наступних підстав.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Зі змісту частини 1 статті 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.

Тобто для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закрити провадження у адміністративній справі саме за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постановою судді Макарівського районного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 370/176/20 встановлені обставини, за яких сталася дорожньо - транспортна пригода.

Вказана постанова ні в частині підстав закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за спливом строку накладання адміністративного стягнення, ні в частині вчинення водієм при виконанні трудових обов`язків дій, наслідком яких було завдання шкоди автомобілю «Volkswagen», моделі «Passаt», д.н.з. НОМЕР_1 , не оскаржувалася та набрала чинності.

Тому висновки вказаної постанови про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини ОСОБА_5 , є обов`язковими для суду. Факти, встановлені постановою судді з вказаних питань, не можуть бути оспорені при розгляді даної справи.

Відповідно до частин 1,2 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Отже за вимогами ЦПК України забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Суд зауважує, що відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Сприяючи позивачу в реалізації його прав, судом ухвалами Миронівського районного суду Київської області від 15 червня 2021 року та 6 січня 2022 року за клопотанням представника позивача витребувано у відповідача ТОВ «Буд Сервіс Груп» та ОСОБА_2 докази, які підтверджують або спростовують факт, що ОСОБА_2 був працівником зазначеного товариства та став учасником дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце 13 грудня 2019 року під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Не зважаючи на факт отримання ухвал про витребування доказів представником ТОВ «Буд Сервіс Груп» та ОСОБА_2 , вимоги суду про надання письмових доказів не виконані. Повідомлень про причини неподання доказів суду у встановлені строки від відповідача та ОСОБА_2 до суду не надходили.

Частиною 10 статті 84 ЦПК України встановлено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

За таких обставин, з урахуванням наявних у справі доказів у їх сукупності, суд визнає ту обставину, що ОСОБА_2 на момент дорожньо - транспортної пригоди 13 грудня 2019 року був працівником ТОВ «Буд Сервіс Груп», а тому, відповідно до правила статті 1172 ЦК України, завдана ним шкода підлягає стягненню з відповідача ТОВ «Буд Сервіс Груп».

Під шкодою, що має бути відшкодована, слід розуміти втрату або зменшення блага потерпілих осіб внаслідок порушення їхніх прав або втрату нематеріальних благ (життя, здоров`я тощо).

При визначенні розміру майнової шкоди суд враховує розмір такої шкоди, спричиненої як майну потерпілго, так і його особистим немайновим правам.

Судом встановлено, що шкода, завдана позивачу з вини водія ОСОБА_2 внаслідок пошкодження автомобіля «Volkswagen», моделі «Passаt», становить 28 750,00 грн.

Вказаний розмір визначений експертом у висновку експертного дослідження № 41 від 6 квітня 2020 року про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу марки «Volkswagen», моделі «Passаt», д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідач, будучи обізнаним з вказаним висновком, факт спричинення та розмір шкоди не спростував.

Доказів, які б виключали відповідальність відповідача за спричинення шкоди, суду відповідачем не надано. Відомості про відшкодування позивачу шкоди, завданої внаслідок ДТП, на момент розгляду справи відсутні. А тому завдана позивачу матеріальна шкода підлягає стягненню з відповідача в заявленому розмірі.

Вирішуючи питання щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині з наступних мотивів.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до пунктів 4,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою він перебуває в трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (пункт 8 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Обгрунтовуючи свої вимоги про стягнення моральної шкоди, позивач зазначив, що внаслідок пошкодження автомобіля, яким на законних підставах володів позивач, останній зазнав душевних страждань через втрату засобу для пересування. Автомобіль став непридатним до подальшого використання і позивач був не в змозі користуватися ним, виїжджати з сім`єю на вихідні на відпочинок, використовувати в роботі. В зв`язку з цим було порушено звичайний спосіб життя позивача, емоційні страждання негативно вплинули на стан здоров`я.

Суд приймає доводи позивача про те, що через пошкодження транспортного засобу у нього змінився звичайний ритм життя, оскільки він був позбавлений можливості використовувати автомобіль та був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Не дивлячись на тривалий час, що минув з моменту події дорожньо - транспортної пригоди, завдана шкода відповідачем в добровільному порядку не відшкодована, що безумовно призводить до душевних страждань позивача та має негативний вплив на його моральний стан.

Відповідачем не спростовані факти наявності нематеріальних втрат, наведені позивачем. При цьому, суд вважає, що завдана позивачеві моральна шкода у контексті обставин, встановлених під час розгляду справи, не може бути компенсована лише відшкодуванням його матеріальних втрат.

За таких обставин суд вважає обґрунтованою позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача 5000,00 грн. завданої моральної шкоди.

Вказаний розмір моральної шкоди на думку суду є адекватним завданій позивачеві шкоді та буде відповідати принципам розумності та справедливості, встановленим в статті 23 Цивільного кодексу України.

Висновки за результатами розгляду

Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно статтей 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність наявних у справі досліджених доказів, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що всі обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та стягнення моральної шкоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в розмірі, заявленому позивачем.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1681 гривня 60 копійок.

Відповідно до правил частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вказаного правила, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1681 гривня 60 копійок.

Також позивачем були понесені витрати у розмірі 1900 грн. в зв`язку з підготовкою справи до розгляду та виготовленням висновку експертного дослідження № 41 від 6 квітня 2020 року про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу марки «Volkswagen», моделі «Passаt», д.н.з. НОМЕР_1 .

За правилами частини 2 та частини 3 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати у розмірі 1900 грн. на підготовку висновку експертного дослідження на замовлення сторони є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Сервіс Груп»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнення моральної шкоди, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Сервіс Груп»</a> на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 28750 гривень 00 копійок, моральну шкоду в розмірі 5000 гривень 00 копійок та понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 1681 гривня 60 копійок та 1900 гривень 00 копійок витрат, що пов`язані з розглядом справи, а всього стягнути 37331 (тридцять сім тисяч триста тридцять одну) гривню 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Сервіс Груп»</a>, код ЄДРПОУ 40816487, адреса місцезнаходження: будинок під номером 9, приміщення 6, вулиця Ярославів Вал, місто Київ.

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_2 .

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук