Постанова

від 18.04.2022 по справі 521/22061/21

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/22061/21

Номер провадження 3/521/3853/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2022 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Граніна В.Л.,

при секретарі Шкребтієнко Г.М.,

за участю:

представника Одеської митниці

Державної митної служби України Євдокимова Д.А.,

захисника адвоката Гульчак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справи, що надійшли з Одеської митниці ДМС України за протоколами складеними відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , працюючого керівником ТОВ «Напса Стар» (ЄДРПОУ 44161530, юр. адреса - 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 9), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси після проведення додаткової перевірки надійшли матеріали справи за протоколом №5699/50000/21 від 29.11.2021 року про порушення митних правил, у відношенні гр. ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що 16.11.2021 року в зону діяльності пункту пропуску «Одеський морський торговельний порт» відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці з Китайської Народної Республіки до України, на судні закордонного плавання «JONATHAN P», на підставі коносаменту від 03.09.2021 року № SHWS221080869 та інвойсу від 03.09.2021 року № WN9071, надійшов контейнер HLBU2489071.

17 листопада 2021 року о 15 год. 21 хв., з метою переміщення через митний кордон України товару в контейнері HLBU2489071, до Одеської митниці в електронному вигляді, шляхом цифрового підпису, директором ТОВ «НАПСА СТАР» ОСОБА_1 , подано митну декларацію типу «ІМ40ЕЕ», яка прийнята та зареєстрована митним органом за №UA500000/2021/938223 (далі - МД) з наступними товаросупровідними документами: коносамент від 03.09.2021 року №SHWS221080869; інвойс від 03.09.2021 року № WN9071; пакувальний лист від 03.09.2021 року № WN9071; контракт від 31.08.2021 року № WDTCN31082021.

Відповідно до відомостей МД та поданих до неї товаросупровідних документів від відправника компанії «BAIYUN TRADING CO., LTD.» (Китай), на адресу одержувача/покупця - ТОВ «НАПСА СТАР» (ЄДРПОУ 44161530, адреса - 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд.9), переміщується товар «готові сітки безпеки у рулонах виготовлені з синтетичних текстильних матеріалів (100% поліпропілен) які в місцях перетину з`єднані вузлом для створення вічка. Призначені для виконання будівельних робіт. Запаковано у 367 пакунків. Виробник: Baiyun Trading Co., Ltd., торговельна марка:"Brinod". Країна виробництва CN», загальною вагою 14364,20 кг брутто, загальною вагою 13071 кг нетто, у кількості 367 місць, загальною вартістю 19083,66 дол. США або 504062,44 грн (курс НБУ згідно станом на дату МД: 1 дол. США дорівнює 26,4133000 грн), продавцем якого є компанія «WDTC TRADING LLC» (1114,Budapest, str. Bartok Bela 66.3, Floor 4).

19 листопада 2021 року Одеською митницею прийнято Рішення про здійснення переогляду товару, який надійшов у контейнері HLBU2489071, на адресу ТОВ «НАПСА СТАР» (ЄДРПОУ 44161530) за МД №UA500000/2021/938223. Також, 19.11.2021 року до Одеської митниці надійшов лист Територіального управління, розташоване у місті Миколаєві, Державного бюро розслідувань №05.17/05.17/23857 з дорученням на проведення огляду (переогляду) товарів у контейнері №HLBU2489071, в рамках кримінального провадження №62021150020000253.

26 листопада 2021 року посадовими особами митного органу проведено повний огляд товару в контейнері HLBU2489071, з метою перевірки відповідності опису та маркування товару відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах та митній декларації.

За результатом проведення митного огляду товарів встановлено, що в контейнері HLBU2489071 замість товару «сітка для будівельних робіт» знаходиться товар «тканина», про що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500000/2021/938223.

Таким чином, на думку представника митниці, в результаті проведення митного огляду встановлено, що через митний кордон України з приховуванням від митного контролю переміщено товар «тканина» шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товару, ваги, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.

На підставі вищевказаних обставин, посадовою особою було складено протокол про порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України.

Захисник особи у судовому засіданні надала пояснення по суті складеного протоколу, відповідно до яких просила провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти стягнення відповідно до санкції статті у вигляді штрафу та конфіскації товарів - предметів правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши в сукупності зібрані докази, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи винною у порушені митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.11.2021 року в зону діяльності пункту пропуску «Одеський морський торговельний порт» відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці з Китайської Народної Республіки до України, на судні закордонного плавання «JONATHAN P», на підставі коносаменту від 03.09.2021 року № SHWS221080869 та інвойсу від 03.09.2021 року № WN9071, надійшов контейнер HLBU2489071.

17 листопада 2021 року о 15 год. 21 хв., з метою переміщення через митний кордон України товару в контейнері HLBU2489071, до Одеської митниці в електронному вигляді, шляхом цифрового підпису, директором ТОВ «НАПСА СТАР» ОСОБА_1 , подано митну декларацію типу «ІМ40ЕЕ», яка прийнята та зареєстрована митним органом за №UA500000/2021/938223 (далі - МД) з наступними товаросупровідними документами: коносамент від 03.09.2021 року №SHWS221080869; інвойс від 03.09.2021 року № WN9071; пакувальний лист від 03.09.2021 року № WN9071; контракт від 31.08.2021 року № WDTCN31082021.

Відповідно до відомостей МД та поданих до неї товаросупровідних документів від відправника компанії «BAIYUN TRADING CO., LTD.» (Китай), на адресу одержувача/покупця - ТОВ «НАПСА СТАР» (ЄДРПОУ 44161530, адреса - 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд.9), переміщується товар «готові сітки безпеки у рулонах виготовлені з синтетичних текстильних матеріалів (100% поліпропілен) які в місцях перетину з`єднані вузлом для створення вічка. Призначені для виконання будівельних робіт. Запаковано у 367 пакунків. Виробник: Baiyun Trading Co., Ltd., торговельна марка:"Brinod". Країна виробництва CN», загальною вагою 14364,20 кг брутто, загальною вагою 13071 кг нетто, у кількості 367 місць, загальною вартістю 19083,66 дол. США або 504062,44 грн (курс НБУ згідно станом на дату МД: 1 дол. США дорівнює 26,4133000 грн), продавцем якого є компанія «WDTC TRADING LLC» (1114,Budapest, str. Bartok Bela 66.3, Floor 4).

19 листопада 2021 року Одеською митницею прийнято Рішення про здійснення переогляду товару, який надійшов у контейнері HLBU2489071, на адресу ТОВ «НАПСА СТАР» (ЄДРПОУ 44161530) за МД №UA500000/2021/938223. Також, 19.11.2021 року до Одеської митниці надійшов лист Територіального управління, розташоване у місті Миколаєві, Державного бюро розслідувань №05.17/05.17/23857 з дорученням на проведення огляду (переогляду) товарів у контейнері №HLBU2489071, в рамках кримінального провадження №62021150020000253.

26 листопада 2021 року посадовими особами митного органу проведено повний огляд товару в контейнері HLBU2489071, з метою перевірки відповідності опису та маркування товару відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах та митній декларації. За результатом проведення митного огляду товарів встановлено, що в контейнері HLBU2489071 замість товару «сітка для будівельних робіт» знаходиться товар «тканина», про що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500000/2021/938223.

Отже, посадова особа митниці прийшла до висновку, що в результаті проведення митного огляду встановлено, що через митний кордон України з приховуванням від митного контролю переміщено товар «тканина» шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товару, ваги, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.

Частиною 1 статті 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це може бути митна декларація.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення

Відповідно до ч. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року №8, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

На думку митного органу, порушеннягр. ОСОБА_1 полягало в порушенні процедури декларування, а самевчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, товаросупровідних документів, зокрема, митну декларацію типу «ІМ40ЕЕ», які містять неправдиві дані стосовно найменування товару, ваги, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що при складанні протоколумитним органом не були враховані наступні обставини.

Митне оформлення це виконання митних формальностей (тобто сукупності дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи) необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; випуск товарів - це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети (стаття 4 МК України).

Відповідно до ст. 259 МК України, попередня митна декларація подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Згідно з Класифікатором митних декларацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» (далінаказ Мінфіну №1011), митна декларація типу «ІМ 40 ЕЕ» - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

Тобто, у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.

В подальшому, з метою випуску вказаних товарів у вільний обіг на митну територію України до митного органу призначення у визначених ч. 13 ст. 259 МК України випадках, подається додаткова декларація до попередньої митної декларації типу «ІМ 40 ДЕ», при цьому декларантом або уповноваженою ним особою перед подачею митної декларації можуть бути реалізовані права, передбачені ст. 266 МК України, у тому числі і на проведення фізичного огляду товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ», це додаткова декларація до попередньої митної декларації (наказ Мінфіну №1011), яка подається до відповідного митного органу, яким була оформлена відповідна попередня митна декларація.

Митна декларація типу «ІМ 40 ЕЕ» разом із митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» становлять митну декларацію, заповнену в звичайному порядку.

Під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим (ч. 1 ст.258 МК України).

Тобто,подана гр. ОСОБА_1 митна декларація типу «ЕЕ», в даному випадку, є лише попереднім повідомленням, в розумінні ст. 194 МК України, і використовувалась не для митного оформлення товарів в митному режимі «імпорт» та сплати необхідних митних платежів, а для контролю доставки товару до відповідного митного посту митного органу на території України.

Слід зазначити, що для випуску товарів у вільний обіг, до митного органу призначення декларант (уповноважена особа) повинен подати додаткову митну декларацію («ІМ 40 ДЕ»), без оформлення якої неможливо сплатити митні платежі, товар не вважається оформленим у вільне використання та не може бути виданий одержувачу. Саме на цьому етапі можливо проведення декларантом (уповноваженою особою) фізичного огляду товарів з метою перевірки їх відповідності опису, зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Таким чином, попередня митна декларація використовується як документ контролю доставки товарів, по прибуттю товару до місця призначення, декларант (уповноважена особа) подає додаткову митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ», в якій товар декларується у повному обсязі, та за якою нараховуються і сплачуються митні платежі за ввезення товару. Тобто, визначений законодавством статус попередньої митної декларації (тип «ЕЕ») не тотожний митній декларації, заповненій у звичайному порядку (ч.ч. 13, 14 ст. 259 МК України) з достатнім обсягом відомостей для завершення митного оформлення у заявлений митний режим, а є лише повідомленням про намір ввезти товари на митну територію України.

Суд вважає, що працівниками митниці при застосуванні законодавчих актів, хибно зроблено висновок та надана не правильна кваліфікація діям особи, що встановлено під час розгляду справи.

Зокрема, посадовою особою митниці зазначено, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 259 МК України, при поданні попередньої митної декларації відповідальність декларанта або уповноваженої ним особи за достовірність відомостей, наведених в цій декларації, настає з моменту: «п.3 надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, яким оформлена така попередня митна декларація, інформації про проведення митного огляду пред`явлених товарів, транспортних засобів комерційного призначення».

Так, законодавством передбачений такий документ як «попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для випуску товарів у митний режим», але згідно з наказом Мінфіну №1011 цей документ класифікується як декларація типу «ІМ ЕА». Однак, у випадку, за яким складено протокол про порушення митних правил, товар переміщувався за попередньою декларацією «ІМ ЕЕ». За цією декларацією у будь - якому випадку митне оформлення в режимі імпорт (випуск у вільний обіг) не може бути проведено, оскільки необхідно подання додаткової декларації, тільки після митного оформлення якої одержувач вправі розпоряджатись/користуватись товаром згідно із заявленою метою.

Відповідно до вимог ст. 259 МК України, попередня митна декларація подається при ввезенні в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (в тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. На підставі попередньої декларації не нараховуються митні платежі, не оплачується мито. Ці документи не є документами, на підставі яких митний орган приймає рішення про випуск товарів у вільний обіг на території України, на що є посилання в постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року №8.

Заповнення попередньої митної декларації не передбачає визначення митної вартості товарів, нарахування та сплати митних платежів. Такі дії передбачені при виконанні митних формальностей за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Отже, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року №8, подача попередньої декларації типу «ІМ 40 ЕЕ» для переміщення вантажу, відсутня як така подія правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки на підставі цих документів митницею не приймається рішення про випуск товару у вільний обіг на територію України.

В даному випадку, попередня митна декларація використовується як документ контролю доставки товарів, по прибуттю товару до місця призначення, декларант, або уповноважена на то особа, подає додаткову митну декларацію типу «ДЕ», в якій товар декларується у повному обсязі, та за якою нараховуються і проводяться митні платежі за ввезення товару.

Також, слід зазначити, що відповідно до вимог пункту 7 статті 259 МК України, при поданні попередньої митної декларації відповідальність декларанта або уповноваженої ним особи за достовірність відомостей, наведених в цій декларації, настає з моменту: випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред`явлення їх органу доходів і зборів, яким оформлена така попередня митна декларація.

Отже, внесення даних в попередню митну декларацію не тягне за собою юридичних наслідків, оскільки попередня декларація не є митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (ч.ч. 13, 14 ст. 259 МК України), попередня митна декларація містить всі необхідні відомості щодо товару і до неї додано необхідні документи або їх копії, оскільки ця декларація прийнята до митного оформлення митним органом (ч. 8 ст. 259 МК України).

Про неправильну кваліфікацію дій при наданні попередньої декларації за ч. 1 ст. 483 МК України свідчить й практика Одеського апеляційного суду по аналогічним справам (№№521/22172/20, 521/19403/20).

Крім іншого, диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено, що відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Встановлений національним законодавством порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України є об`єктом порушення митних правил за ст. 483 МК України. Об`єктивною стороною зазначеного правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України. Під дією мається на увазі активна поведінка (вчинок) особи, в якій відображена зовні її воля і, що спрямована на спричинення певних негативних наслідків.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України або вивезти за межі території України з порушенням встановленого порядку.

Отже, зміст ст. 483 МК України вказує на те, що це правопорушення є навмисним, тобто особа, яка вчиняє такі дії, має усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачити їх шкідливі наслідки й бажати настання цих наслідків, об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, спрямованими на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а суб`єктивна сторона - лише прямим умислом.

При заповненні митної декларації особою було відображено відомості із товаросупровідних та комерційних документів, які були надані компанією відправником товару, відповідно до попередньо досягнутих домовленостей. Тому, особою, як декларантом, були виконані вимоги Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 року №651, під час внесення відомостей до МД щодо найменування та кількісних характеристик товарів.

Факт переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення їх митної вартості митним органом не доведено, оскільки не надано достатньо належних та допустимих доказів, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Отже, встановлені судом обставини свідчать про відсутність у діях особи умислу, як суб`єктивної сторони правопорушення, на вчинення порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, за кваліфікуючою ознакою - подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товару, ваги, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів.

Згідно зі ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази по справі мають бути належними та допустимими. Належний доказом - це доказ, зміст якого відтворює фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані - це дані, які маючи зв`язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. Допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також, коли законодавець допускає його використання.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Посадова особа, яка здійснює провадження оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (див. рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

Аналогічну правову позицію визначив Постановою від 31.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18): один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Тобто, митницею не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що гр. ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві дані стосовно найменування товару, ваги, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 487 Митного Кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 1 частиною 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Суд, аналізуючи вищевикладені обставини та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним в ст. 62 Конституції України (тобто вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає що митним органом не було надано достовірних доказів на підтвердження вини особи та її винність не доведена, а тому це є підставою для закриття провадження по справі, через відсутність складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно ст. 283 КУпАП України, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.

Статтею 265 КУпАП встановлено, що речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених устаттях 234-1,234-2,244-4,262і264цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей реалізують.

Отже, керуючись наведеними нормами, а також враховуючи правову позицію Верховного суду викладену в постанові суду від 15.04.2020 року №400/548/19, у зв`язку з закриттям провадження по справі, товар, вилучений відповідно до протоколу, підлягає поверненню власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 483, 527, 528, 529 МК України, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Товар, вилучений за протоколом про порушення митних правил №5699/50000/21, повернути власнику або уповноваженій ним особі в установленому законом порядку, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Головуючий