Рішення

від 14.04.2022 по справі 140/1203/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1203/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокран» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокран» (далі ТзОВ «Автокран», позивач, товариство) звернулося в суд із позовом до Волинської митниці (далі відповідач, митний орган) про визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці від 13 грудня 2021 року №205140/2021/000110/2 про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «Автокран» було укладено з підприємцем ОСОБА_1 договір купівлі - продажу від 16 листопада 2021 року №1, на підставі якого та згідно із інвойсом №1 від 16 листопада 2021 року придбано кранову установку КС-45717, б/у, 2013 року виписку за 3600 доларів США, двигун з коробкою передач в зборі ЯМЗ б/у, 1998 року випуску за 530 доларів США та радіатор б/у, 1998 року виписку за 40 доларів США.

Позивач 13 грудня 2021 року подав до Волинської митниці митну декларацію (далі МД) від 13 грудня 2021 року №UA205140/2021/107857, до якої було долучено наступні документи: пакувальний лист, рахунок фактура (інвойс), автотранспортна накладна, декларація про походження товару, рахунок фактура про надання транспортних послуг, документ що підтверджує транспортні послуги, договір купівлі-продажу товару, договір про перевезення товару, копія митної декларації країни відправника товару.

Однак, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картку відмови у митному оформлення, яке мотивоване тим, що митна вартість товару, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності а саме: відповідно до довідки про транспортні витрати від 08 грудня 2021 року №08/12 транспортні послуги за маршрутом м. Слуцк (Білорусь) до переходу Доманово (кордон України) становлять 470 Дол. США, а від переходу Доманово до Луцька транспортні витрати становлять 230 Дол. США. Відстань між м. Слуцк (Білорусь) і переходом Доманово (кордон України) становить 315 км, тобто вартість перевезення за даним маршрутом становить 1,49 Дол.США/км., в свою чергу відстань між Доманово і Луцьком відстань становить 147 км, тобто вартість перевезення за даним маршрутом становить 1,56 Дол.США/км. Відповідно до пункту 3.2 договору датою поставки рахується дата оформлення товаро-транспортної накладної. Відповідно до пункту 3.3 передача товару відбувається згідно товарно- транспортної накладної, проте до митного оформлення не подано такого документу. Відповідно до договору-заявки на міжнародне перевезення від 07 грудня 2021 року №0712/1 оплата на протязі 3-ох днів з моменту виконання послуг.

В спростування виявлених порушень позивач зазначає, що ЧТУП «Баке Транс» у листі від 13 грудня 2021 року №13/12 повідомляє, що можливі відмінності у вартостях витрат по перевезеннях по територіях країн маршруту можливі та залежать від багатьох факторів та витрат (сумах відрядних, відмінних вартостях пального у кранах та ін.).

До митного оформлення подано міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 08 грудня 2021 року №2037009 (відображено в гр. 44 митної декларації за кодом 0730), яка є товарно-транспортною накладною, яка застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях. Цей документ використовується країнами, що приєдналися до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, у тому числі Україною.

Підставою для оплати згідно пункту 10 договору заявки на міжнародне перевезення №0712/1 від 07 грудня 2021 року є підписаний обома сторонами акт виконаних робіт по завершенню виконання таких робіт. Роботи вважаються виконаними, коли товар буде поставлено на склад покупця. Таким чином, до митного оформлення було подано вірну і повну інформацію щодо товарів, їх вартості та понесених декларантом витратах.

Крім того, ТзОВ «Автокран» повідомило Волинську митницю, що декларантом не укладались ніякі додаткові угоди із третіми особами, тому такі документи відсутні та їх надати не має можливості.

Також вказує, що митному органу було надано митну декларацію від 20 вересня 2021 року №205140/2021/054912, від 26 жовтня 2021 року №205140/2021/079326, від 20 вересня 2021 року №205140/2021/054912, де на тих же умовах із території Білорусь ТзОВ «Автокран» завозився аналогічний товар - кранова установка КС-45717 за ціною 3700 Дол.США і митним органом дану ціну було узгоджено та митне оформлення завершено за першим методом.

Отже, митна вартість повністю підтверджена як первинними документами, так і продавцем та експортною декларацією країни відправника, яку проінспектували митні органи Республіки Білорусь. При цьому, документи не мають ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та його ціну.

Звертає увагу, що відповідач, зазначивши у спірному рішенні про проведення письмових консультацій з декларантом, не надав доказів того, що він їх провів у належний спосіб. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам МК України.

Також в оскаржуваному рішенні не вказано жодного джерела інформації і відсутній обґрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості та в супереч статті 55 Митного кодексу України (далі МК) не був наданий і декларанту на його письмову вимогу.

З наведених підстав просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву від 17 лютого 2022 року представник Волинської митниці заявлених позовних вимог не визнав, повідомив, що для митного оформлення товару №1 -«Механічне обладнання, призначене для монтажу на дорожніх автотранспортних засобах: Кранова установка КС- 45717, 2013 р.в.,б/в-1 шт, в напіврозібраному стані для зручності транспортування. Торгова марка: немає даних. Виробник:ОАО «Ивановский машиностроительний завод «Автокран», Країна виробництва RU; товару №2 - «Двигуни призначені для використання на транспортних засобах групи 87 потужністю понад 100 кВт, але не більше як 200 кВт. Двигун з коробкою передач в зборі ЯМЗ 236М2-1, 132 кВ=1шт, б/в, 1998 р.в., двигун внутрішнього згорання поршневий з компресійним запалюванням (дизельний) використовується у транспортних засобах МАЗ. Торговельна марка: немає даних. Виробник ОАО «МАЗ» країна виробництва BY», товару №3 - «Радіатори: Радіатори б/в, 1998=1 шт.. Радіатор охолодження двигуна для т/з. Торговельна марка немає даних, Виробник ОАО «МАЗ» країна виробництва BY» декларантом в інтересах ТзОВ «Автокран» подано МД №UA205140/2021/107857.

Згідно зазначеної митної декларації митну вартість заявлено за основним методом визначення вартості за ціною договору на рівні товару №1 - 108962,31 грн, товару №2- 15323,53 грн, товару №3 - 1105,98 грн.

Разом з митною декларацією подано документи, визначені статтею 335 МК України, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» та зазначені в графі 44МД.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару за №МД №UA205140/2021/107857 було встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана оскільки документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять такі розбіжності:

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 08 грудня 2021 року №08/12 транспортні послуги за маршрутом м.Слуцк (Білорусь) до переходу Доманово (кордон України) становлять 470 дол. США (1,49 дол. США/км), а від переходу Доманово до Луцька транспортні витрати становлять 230 дол. США (1,56 дол. США /км).

Пунктом 3.2 договору датою поставки рахується дата оформлення товаро-транспортної накладної. Відповідно до пункту 3.3 передача товару відбувається згідно товаро-транспортно накладної, проте до митного оформлення не додано такого документу.

Вказує, що товаро-транспортна накладна є тим документом, що підтверджує факт переміщення товарно-матеріальних цінностей і є внутрішнім документом для перевезення товарів. CMR-це міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, що застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях.

Повідомляє, що на вимогу митниці декларантом надано експертний висновок від 13 грудня 2021 року №150/2021, лист перевізника від 13 грудня 2021 року №13/12, оформлені МД, лист від ТзОВ «Автокран». В експертному висновку від 13 грудня 2021 року №150/2021 експертом враховано лист від продавця ПП ОСОБА_1 від 13 грудня 2021 року про пошкодження кранової установки: пошкодження металоконструкції, корозії металу, не в робочому стані, проте, даний лист не був поданий до митного оформлення і зазначена інформація щодо пошкоджень відсутня в товаро-супровідних документах.

Зазначає, що дані наведені у експертному висновку прийняті митницею виключно як джерело довідкової інформації і носять консультаційний характер, та не можуть бути використані для підтвердження вартості на вище вказаний товар.

Надані декларантом оформлені МД не є випискою з бухгалтерської документації та не є документами бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни за попередні періоди.

Зауважує, що статтею 64 МК України чітко передбачено можливість застосування резервного методу визначення митної вартості товару на підставі раніше визнаних чи визначених вартостей, тобто митних декларацій, відомості про які наявні в митниці.

З огляду на вказане 13 грудня 2021 року №UA205140/2021/000110/2 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, згідно якого митну вартість визначено за резервним методом: товару №1. - 1.11 дол. США/кг. за МД від 12 серпня 2021 року №UA102070/2021/1681, на товару №2 - 3,10 дол. США/кг за МД від 28 листопада 2021 року №UA205140/2021/98266, на товару №3 - 1,47 дол. США/кг за МД від 26 листопада 2021 року №UA205140/2021/98266.

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України, про що свідчить митна декларація типу ІМ40ДЕ №205140/2021/108909 від 14 грудня 2021 року.

З наведених підстав представник митного органу просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 55-59).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено у даній справі судове засідання на 10:00 год. 28 лютого 2022 року (арк. спр. 49).

Судовий розгляд справи, призначений на 10:00 год. 28 лютого 2022 року було відкладено на 10:00 год 17 березня 2022 року та в подальшому на 11:20 год 15 квітня 2022 року (арк. спр. 98, 104).

У судове засідання 15 квітня 2022 року учасники справи не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені (арк. спр. 105-110).

Представник позивача 15 квітня 2022 року подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі (арк. спр. 112).

Представником відповідача 13 квітня 2021 року подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване введенням на території України воєнного стану (арк. спр. 111).

При вирішенні клопотання представника митного органу про відкладення розгляду справи суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Наведений у даній нормі перелік підстав для відкладення розгляду справи є вичерпним.

Пунктом 1 частини третьої статті 205 КАС України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд встановив, що відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання шляхом надіслання повістки на електронну адресу Волинської митниці (арк. спр. 107).

При цьому судові засідання у даній справі уже двічі відкладалися у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні (28 лютого та 17 березня 2022 року), у тому числі з урахуванням клопотання представника Волинської митниці від 14 березня 2022 року про відкладення розгляду справи.

Окрім того, суд враховує, що відповідачем було подано відзив на позовну заяву та надано документи, які витребовував суд.

З огляду на зазначені вище обставини та враховуючи положення частин другої-третьої статті 205 КАС України, частини третьої статті 268 КАС України та строки розгляду такої категорії справ, визначені статтею 262 КАС України, клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи до задоволення не підлягає.

Частиною четвертою статті 229 КАС України, передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, тому судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між ТзОВ «Автокран» (покупець) та підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі - продажу від 16 листопада 2021 року №1, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець оплатити та прийняти товар в порядку та строки, передбачені цим договором у відповідності із специфікацією або рахунками/інвойсами до даного договору (арк. спр. 17).

На виконання вимог зазначеного договору, згідно інвойса від 16 листопада 2021 року №1позивач отримав кранову установку КС-45717, б/у, 2013 року виписку за 3600 доларів США, двигун з коробкою передач в зборі б/у, 1998 року випуску за 530 доларів США та радіатор б/у, 1998 року випуску за 40 доларів США (арк. спр. 23).

З метою декларування товару: №1 - «Механічне обладнання призначене для монтажу на дорожніх автотранспортних засобах: Кранова установка КС 45717, 2013 р.в., б/в = 1 шт., в напіврозібраному стані для зручності транспортування Торгова марка немає даних Виробник ОАО «Ивановский машиностроительний завод «Автокран» Країна виробництва RU немає даних»; №2 - «Двигуни, призначені для використання на транспортних засобах групи 87 потужністю понад 100 кВт, але не більш як 200 кВт: Двигун з коробкою передач в зборі, ЯМЗ 236М2-1,132 кВ = 1 шт, б/в, 1998 р.в., двигун внутрішнього згоряння поршневий з компресійним запалюванням (дизельний) використовуєтсья у транспортних засобах МАЗ, Торговельна марка немає даних Виробник ОАО «МАЗ». Країна виробництва BY»; №3 - «Радіатори: Радіатор б/в, 1998р. - 1 шт., Радіатор входження двигуна для т/з, Торговельна марка немає даних Виробник ОАО «МАЗ» Країна виробництва BY» ТзОВ «Автокран» на митний пост Волинської митниці подано МД від 13 грудня 2021 року №UA205140/2021/107857. Митна вартість декларантом визначена за основним методом - за ціною договору (контракту): товару №1 - 108962,31 грн, товару №2- 15323,53 грн, товару №3 - 1105,98 грн (арк. спр. 8-10).

На підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, разом із декларацією позивач надав такі документи: рахунок-фактуру від 07 грудня 2021 року №2 автотранспортну накладну від 08 грудня 2021 року №2037009, пакувальний лист б/н від 08 грудня 2021 року, декларацію про походження товарів від 07 грудня 2021 року №2, рахунок фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 08 грудня 2021 року №899, документ, що підтверджує вартість перевезення від 08 грудня 2021 року №08/12, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, договір про надання послуг митного брокера від 07 липня 2021 року №07/07/21 , договір (контракт) про перевезення від 07 грудня 2021 року №0712/1, копію митної декларації країни відправлення від 13 грудня 2021 року №06641/081221/0104757.

Як установлено судом, митницею 13 грудня 2021 року на електронну адресу декларанта, було надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових документів (арк. спр. 31), у відповідь на яке ТзОВ «Автокран» надало пояснення від 13 грудня 2021 року №1312/1 та наступні документи: висновок експерта від 13 грудня 2021 року №150/2021, лист від 13 грудня 2021 року ЧТУП «Бакс Транс», міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 08 грудня 2021 року; МД від 20 вересня 2021 року №205140/2021/054912, від 26 жовтня 2021 року №205140/2021/079326, від 20 вересня 2021 року №205140/2021/054912, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару за попередні періоди (арк. спр. 32-40).

Однак, Волинська митниця прийняла оскаржуване рішення від 13 грудня 2021 року №205140/2021/000110/2 про коригування митної вартості товарів, згідно із графою 30 якого митну вартість товару визначено за резервним методом.

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість товару, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності а саме:

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 08 грудня 2021 року №808/12 транспортні послуги за маршрутом м.Слуцк (Білорусь) до переходу Доманово (кордон України) становлять 470 Дол.США, а від переходу Доманово до Луцька транспортні витрати становлять 230 Дол.США. Відстань між м. Слуцк (Білорусь) і переходом Доманово (кордон України) за даними Google maps становить 315 км,, тобто вартість перевезення за даним маршрутом становить 1,49 Дол.США/км., в свою чергу відстань між Доманово і Луцьком відстань становить 147 км, тобто вартість перевезення за даним маршрутом становить 1,56 Дол.США/км.

Пунктом 3.2 договору датою поставки рахується дата оформлення товаро-транспортної накладної.

Згідно із до пунктом 3.3 передача товару відбувається згідно товаро-транспортної накладної, проте до митного оформлення не подано такого документу.

Відповідно до договору-заявки на міжнародне перевезення від 07 грудня 2021 року №0712/1оплата на протязі 3-ох днів з моменту виконання послуг.

Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості, заниження транспортних витрат до кордону України.

Згідно вимог наказу ДМСУ БІД 01 липня 2021 року №8476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно статей 53, 54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку; що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди ТзОВ Автокран); банківські платіжні документи що підтверджують оплату за міжнародне перевезення товару, згідно договору-заявки №0712/1 від 07 грудня 2021 року; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

В наданому позивачем експертному висновку від 13 грудня 2021 року №150/2021 експертом враховано лист від продавця ПП ОСОБА_1 від 13 грудня 2021 року про пошкодження кранової установки: пошкодження металоконструкції, корозія металу, не в робочому стані, проте даний лист не був поданий до митного оформлення і інформація про пошкодження відсутня в товаро-супровідних документах.

Наведені у експертному висновку прийняті до уваги митницею виключно як джерело довідкової інформації і носять консультаційний характер, та не можуть бути використані для підтвердження вартості на вище вказаний товар.

Надані декларантом оформлені МД не є випискою з бухгалтерської документації та не є документами бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди.

У зв`язку з вищевикладеним, керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, вимогами частини шостої статті 54 МК України та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (статтею 59 МК України) та методу 2б (статті 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК України) та методу 2г (статті 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статті 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01 липня 2021 року №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних-органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні: товар №1 - 1.11 дол. США/кг. за МД від 12 серпня 2021 року №UA102070/2021/1681, на товар №2 - 3,10 дол. США/кг за МД від 28 листопада 2021 року №UA205140/2021/98266, на товар №3 - 1,47 дол. США/кг за МД від 26 листопада 2021 року №UA205140/2021/98266 (арк. спр. 11-12, 60-61).

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2021/003503 (арк. спр. 13,66).

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 14 грудня 2021 року №UA205140/2021/108909 (арк. спр. 14-16).

Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, ТзОВ «Автокран» звернулося із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина другастатті 53 МК України).

Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митними органами під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 МК України визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному орган зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.

Суд не заперечує права митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте уважає, що, при цьому, він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як убачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів: кранової установки, двигуна з коробкою передач в зборі та радіатора. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи містять такі розбіжності і неточності: відповідно до довідки про транспортні витрати від 08 грудня 2021 року №08/12 транспортні послуги за маршрутом м.Слуцк (Білорусь) до переходу Доманово (кордон України) становлять 470 Дол.США (1,49 Дол.США/км), а від переходу Доманово до Луцька транспортні витрати становлять 230 Дол.США (1,56 Дол.США/км). Відповідно до пункту 3.2 договору датою поставки рахується дата оформлення товаро-транспортної накладної. Відповідно до пункту 3.3 передача товару відбувається згідно товарно-транспортної накладної, проте до митного оформлення не подано такого документу. Відповідно до договору-заявки на міжнародне перевезення від 07 грудня 2021 року №0712/1 оплата на протязі 3-ох днів з моменту виконання послуг.

Щодо розбіжностей у вартості перевезення товару із міста Слуцк (Білорусь) до Доманово (кордон України) та від кордону до міста Луцька, слід зазначити, що митному органу був наданий лист від 13 грудня 2021 року №13/12, в якому ЧТУП «Баке Транс» повідомляє, що можливі відмінності у вартостях витрат по перевезеннях по територіях країн маршруту можливі та залежать від багатьох факторів та витрат (сумах відрядних, відмінних вартостях пального у кранах та інше) (арк. спр. 26).

Окрім того суд зауважує, що такі розбіжності є незначними, а саме: 1,49 Дол.США/км - за маршрутом місто Слуцк (Білорусь) до переходу Доманово (кордон України) та 1,56 Дол.США/км - від переходу Доманово до Луцька, тобто різниця становить лише 0,07 цента.

Стосовно доводів митного органу про ненадання товарно-транспорної накладної суд зазначає, що до митного декларації було додано документ товарно-транспортну накладну (CMR) від 08 грудня 2021 року №2037009, про що зазначено у графі 44 МД, в якій зазначена загальна вартість кранової установки, двигуна з коробкою передач в зборі та радіатора в сумі 4170 доларів США, що відповідає вартості відповідних товарів, яка була заявлена позивачем за першим (основним) методом (3600 + 530 + 40), відтак суд не вбачає розбіжності по вартості даного товару із іншими документами, поданими для митного оформлення. Міжнародна автомобільна накладна (CMR) є товарно-транспортною накладною, яка застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях. Даний документ використовується країнами, що приєдналися до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. Зазначена Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. У зв`язку із наведеним, суд не бере до уваги дане твердження відповідача. Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01 серпня 2006 року №57-V Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 01 серпня 2006 року, тому використання товарно-транспортної накладної (CMR) є правомірним.

Умовами оплати згідно пункту 10 договору-заявки на міжнародне перевезення №0712/1 від 07 грудня 2021 року, передбачено, що оплата здійснюється протягом 3- днів з моменту надання послуги, таким чином зауваження митного органу є необґрунтованими, оскільки роботи вважаються виконаними, лише коли товар буде поставлено на склад покупця, та як наслідок платіжний документ не міг бути наданий митному органу при митному оформленні.

Листом від 13 грудня 2021 року №1312/1 ТзОВ «Автокран» повідомило Волинську митницю, що декларантом не укладались ніякі додаткові угоди із третіми особами, тому такі документи відсутні та надати їх не має можливості.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59, 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, в постановах від 06 жовтня 2020 року у справі № 825/472/17, від 27 лютого 2019 року у справі №814/1647/16, від 26 березня 2019 року у справі № 814/921/17.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

В даному випадку митним органом ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, ні у відзиві на позовну заяву не надано жодних пояснень з приводу застосування резервного (шостого) методу, як передбачено порядком застосування кожного з методів, що передує методу, обраному митним органом та, як наслідок не можливістю здійснення розрахунку ціни товару за іншими другорядними методами.

Окрім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд констатує, що в рішенні про коригування митної вартості товарів від 13 грудня 2021 року №205140/2021/000110/2 лише зазначено, що за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів взяті МД від 12 серпня 2021 року №UA102070/2021/1681 та від 26 листопада 2021 року №UA205140/2021/98266, жодних пояснення щодо зроблених коригувань, тотожності товару, який оформлявся на підставі указаної МК не наведено.

Натомість як установлено судом товар зазначений у митній декларації взятій відповідачем за основу при визначенні митної вартості не є ідентичним товаром.

Також суд враховує доводи позивача про те, що згідно митних декларацій від 20 вересня 2021 року №205140/2021/054912, від 26 жовтня 2021 року №205140/2021/079326, від 20 вересня 2021 року №205140/2021/054912, де на тих же умовах теж із території Білорусь ТзОВ «Автокран» завозився аналогічний товар - Кранова установка КС-45717 за ціною 3700 Дол.США і митним органом дану ціну було узгоджено та митне оформлення завершено за першим методом.

На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено суду, що надані разом із митною декларацією від 13 грудня 2021 року №UA205140/2021/107857 документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований товар. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 28 серпня 2021 року у справі № 815/4256/16.

Відповідно до частини першої-другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

У ході судового розгляду, врахувавши всі доводи сторін, суд погоджується з позивачем, що ним правомірно задекларовано за основним методом митну вартість ввезеного на митну територію України товарів: кранової установки, двигуна з коробкою передач в зборі та радіатора, натомість відповідачем не виконано обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для визначення за резервним методом митної вартості у, а також не наведено обґрунтованих доводів невизнання митної вартості, визначеної декларантом та підтверджених документами, наданими митниці, тобто при винесенні рішення, суб`єкт владних повноважень, Волинська митниця діяла не в спосіб визначений законом та не надала суду достатніх доказів правомірності свого рішення, відтак, таке рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на встановлені судом обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці від 13 грудня 2021 року №205140/2021/000110/2 про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі в сумі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок), який сплачений згідно із платіжним дорученням від 27 січня 2022 року №88 (арк. спр. 7) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 48).

Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок) суд зазначає наступне.

Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правничої допомоги від 19 січня 2022 року №19/01/22-3, акт приймання-передачі наданих послуг від 24 січня 2022 року, рахунок-фактуру від 24 січня 2022 року №24/01/22-1, платіжне доручення від 27 січня 2022 року №87 (арк. спр. 42-46).

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 24 січня 2022 року, згідно договору про надання правничої допомоги від 19 січня 2022 року №19/01/22-3 Адвокатське об`єднання «Преміум Сервіс» на виконання договору надало, а клієнт ТзОВ «Автокран» прийняло наступні роботи/послуги: надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення Волинською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 13 грудня 2021 року №205140/2021/000110/2 (затрачено часу 1,5 годину), - 1500,00 грн (з розрахунку 1000,00 грн. за 1 годину та 1,5 годин витраченого часу); складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Волинської митниці від 13 грудня 2021 року №205140/2021/000110/2 - 3500,00 грн. (з розрахунку 1000,00 грн за 1 годину та 3,5 годин витраченого часу).

Загальна вартість наданих послуг становить 5000,00 грн та сплачена позивачем адвокату згідно із платіжним дорученням від 27 січня 2022 року №87.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Представник Волинської митниці у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від 17 лютого 2022 року заперечує проти стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн з підстав їх неспіврозмірності із витратами із складністю цієї справи, й часом витраченим адвокатом на її підготовку, адже вказана справа є справою незначної складності, що, зважаючи на існуючу судову практику, не потребувало додаткових зусиль та знань для формування позиції клієнта, викладеної в позовній заяві (арк. спр. 96-97).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що дана справа є спором незначної складності, провадження здійснювалося в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 17 січня 2022 року у справі № 600/813/20-а, від 22 грудня 2020 року по справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідача щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок). Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокран» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 48, офіс 6, ідентифікаційний код юридичної особи 44341282) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 13 грудня 2021 року №205140/2021/000110/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокран» судовий збір в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 20 квітня 2022 року.