Постанова

від 21.04.2022 по справі 400/5332/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/5332/20

Суддя першої інстанції: Біоносенко В.В.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Миколаїв

Повний текст судового рішення складений 16.02.2021р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

19.11.2020р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2020р. №2380259-5005-1402 щодо визначення суми податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2020р. у розмірі 100328,36грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору оренди від 24.10.2008р. позивач орендував земельну ділянку площею 4693кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , на якій знаходилось його нерухоме майно. Однак, на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення він не був власником зазначеного нерухомого майна, що виключає обов`язок сплачувати орендну плату за вказану земельну ділянку.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.02.2021р. позов задоволений з підстав того, що за відсутності чинного на 2020 рік договору оренди, позивач не може бути платником орендної плати за земельну ділянку у 2020р. за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером №4810136900:05:076:0023, а тому податкове повідомлення-рішення про визначення йому орендної плати за землю у 2020р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом першої інстанції при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Апелянт посилається на передчасне оскарження позивачем спірного податкового повідомлення рішення, оскільки позивач повинен був звернутися до Миколаївської міської ради для припинення договору оренди земельної ділянки №6021 від 11.11.2008р.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 24.10.2008р. між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування виробничих будівель (автотранспортний цех. трансформаторна) по АДРЕСА_1 .

Згідно п.п.2.1., 2.2. вищезазначеного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4693кв.м. На земельній ділянці знаходяться виробничі будівлі, що належать ОСОБА_1 .

Пунктом 4.2. вищезазначеного договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки.

Договір зареєстрований у Державному реєстрі земель 11.11.2008р. за №040800101241. /а.с.4-7/

З 01.02.2013р. нерухоме майно нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 належать ПП «Роіл Плюс» на підставі свідоцтва про право власності від 01.02.2013р. №141.

28.02.2020р. Відділом у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області видано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером №4810136900:05:076:0023, яка склала 3344278,73грн. /а.с.57/

22.04.2020р. Головним управлінням ДПС у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення №2380259-5005-1402 №2380259-5005-1402 щодо визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2020р. у розмірі 100328,36грн. /а.с.28/

При цьому, 27.07.2020р. між ПП «Роіл Плюс» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно умов якого продавець зобов`язується продати (передати у власність) покупцю, а покупець зобов`язується купити (прийняти у власність) нерухоме майно і сплатити за нього обговорену грошову суму.

Згідно п.п.1.2., 1.4. вищезазначеного договору об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Об`єкт нерухомого майна, що відчужується, розташований на земельній ділянці площею 0,4693 га, кадастровий номер 4810136900:05:076:0023. /а.с.17-20/

Листом виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 16.09.2020р. №5157/020201-40/14/20 повідомлено ОСОБА_1 про те, що в силу ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі від 24.10.2008р. №6021 у зв`язку з продажем нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці по АДРЕСА_1 припинився для нього, як орендаря-правопопередника, однак був діючим та обов`язковим для виконання з 01.02.2013р. по 27.07.2020р. для нового власника майна ПП «Роіл Плюс», а з 27.07.2020р. є діючим та обов`язковим для виконання для нового власника майна ОСОБА_2 , як орендаря-правонаступника. /а.с.23/

Не погоджуючись з правомірністю податкового повідомлення-рішення щодо визначення суми податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2020р., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази надані сторонами, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (надалі ПК України), Земельним кодексом України (надалі ЗК України) та Законом України «Про оренду землі».

Згідно із пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктами 14.1.72, 14.1.73 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.п.269.1.1 і 269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п.п.288.1.-288.4. ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому, частинами 1 та 2 ст.120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За приписами ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до абз.8 ч.1 ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі - набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Зазначені норми права дають можливість визначити, хто саме є платником орендної плати, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати орендної плати, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Отже, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати орендної плати для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права користування на земельну ділянку і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.11.2020р. у справі №140/1319/19, від 11.11.2020р. у справі №160/1553/19, від 08.06.2016р. у справі №21-804а16, від 12.09.2017р. у справі №21-3078а16, від 31.01.2018р. у справі №825/308/17, від 18.04.2019р. у справі №807/292/18.

Як вбачається з матеріалів справи, з 01.02.2013р. нерухоме майно нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 належали ПП «Роіл Плюс» на підставі свідоцтва про право власності від 01.02.2013р. №141.

В подальшому, 27.07.2020р. між ПП «Роіл Плюс» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно умов якого продавець зобов`язується продати (передати у власність) покупцю, а покупець зобов`язується купити (прийняти у власність) нерухоме майно і сплатити за нього обговорену грошову суму.

Згідно п.п.1.2., 1.4. вищезазначеного договору об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Об`єкт нерухомого майна, що відчужується, розташований на земельній ділянці площею 0,4693 га, кадастровий номер 4810136900:05:076:0023. /а.с.17-20/

За таких обставин, з моменту набуття права власності ПП «Роіл Плюс», а подальшому і ОСОБА_2 , на будівлі, що розташовані на орендованій ОСОБА_1 земельній ділянці, для нього така оренда землі вважається припиненою, що свідчить про відсутність у позивача обов`язку щодо плати за землю з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ПП «Роіл Плюс», а подальшому і ОСОБА_2 , а саме з 01.02.2013р. (відповідно).

Вищезазначене підтверджується і самим орендодавцем, зокрема, листом виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 16.09.2020р. №5157/020201-40/14/20 повідомлено ОСОБА_1 про те, що в силу ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі від 24.10.2008р. №6021 у зв`язку з продажем нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці по АДРЕСА_1 припинився для нього, як орендаря-правопопередника, однак був діючим та обов`язковим для виконання з 01.02.2013р. по 27.07.2020р. для нового власника майна ПП «Роіл Плюс», а з 27.07.2020р. є діючим та обов`язковим для виконання для нового власника майна ОСОБА_2 , як орендаря-правонаступника. /а.с.23/

Частинами 1 та 2 ст.77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, позивачем доведено належними доказами позовні вимоги щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Водночас, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача та на доведення правомірності оскаржуваного податкового-повідомлення рішення.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції при вирішенні справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому в порядку ст.316 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В.Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.