Постанова

від 13.04.2022 по справі 260/675/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/675/19 пров. № А/857/22330/21Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання:Пославському Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року (суддя Гаврилко С.Є., ухвалене в м. Ужгороді о 14:57, повний текст складено 14.10.2021) у справі № 260/675/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оноківської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Оноківської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , в якому просила:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення № 706 від 06 квітня 2018 року Оноківської сільської ради "Про скасування рішення Оноківської сільської ради № 354 від 13 лютого 2017 року "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 0,12 га. для ведення індивідуального садівництва в

АДРЕСА_1 . Визнати протиправним та скасувати Рішення № 1027 від 15 березня 2019 року Оноківської сільської ради "Про затвердження актів" яким протиправно відповідач-1 відмовляється виконати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року в справі № 308/129/18 стосовно погодження земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення індивідуального садівництва в с. Оноківці;

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення № ? від 06 квітня 2018 року Оноківської сільської ради "Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 0, 08 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ";

4. Визнати протиправним та скасувати Рішення № ? Оноківської сільської ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 0, 08 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ";

5. Скасувати Витяг про державну реєстрацію ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 0, 12 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ";

6. Зобов`язати Оноківську сільську раду затвердити гр. ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 " та передати земельну ділянку розміром 0,0757 га кадастровий номер 2124884800:11:011:0235 в АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 ."

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року, було закрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Оноківської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року про закриття провадження у справі № 260/675/19 в частині позовних вимог про: - визнання протиправним та скасування рішення Оноківської сільської ради № 706 від 06 квітня 2018 року "Про скасування рішення Оноківської сільської ради № 354 від 13 лютого 2017 року "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 0,12 га для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 "; - визнання протиправним та скасування рішення Оноківської сільської ради № 1027 від 15 березня 2019 року "Про затвердження актів"; - визнання протиправним та скасування рішення Оноківської сільської ради від 06 квітня 2018 року "Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 "; - зобов`язання Оноківську сільську раду затвердити гр. ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 та передати земельну ділянку розміром 0,0757 га кадастровий номер 2124884800:11:011:0235 в АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 скасовано та направлено справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції в цій частині. В решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року провадження у справ за позовом ОСОБА_1 до Оноківської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування Рішення № 698 від 06 квітня 2018 року Оноківської сільської ради "Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 0,08 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 " закрито.

Відтак, як вірно встановлено судом першої інстанції, із врахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року та ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог вирішенню по суті підлягали наступні вимоги позивача:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Оноківської сільської ради № 706 від 06 квітня 2018 року "Про скасування рішення Оноківської сільської ради № 354 від 13 лютого 2017 року "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 0,12 га для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 ";

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Оноківської сільської ради № 1027 від 15 березня 2019 року "Про затвердження актів";

3. Зобов`язати Оноківську сільську раду затвердити гр. ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 та передати земельну ділянку розміром 0,0757 га кадастровий номер 2124884800:11:011:0235 в АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 ".

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що після отримання рішення Оноківської сільської ради № 354 від 13 лютого 2017 року "Про надання дозволу ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 0,12 га для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 " нею було замовлено проект землеустрою. При виготовленні проекта землеустрою актом погоджено межі земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами. Внаслідок такого погодження розмір земельної ділянки зменшився до 0,0757 га. У грудні 2017 року комісія Оноківської сільської ради з питань землекористування, будівництва, житлово-комунального господарства, благоустрою та містобудування прийняла рішення, оформлене актом, яким відмовила гр. ОСОБА_1 у погодженні межі суміжної земельної ділянки. 06 квітня 2018 року Оноківська сільська рада рішенням № 706 скасувала рішення Оноківської сільської ради № 354 від 13 лютого 2017 року "Про надання дозволу ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 0,12 га для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 ". На цій ж сесії Оноківською сільською радою прийнято рішення № 698 від 06 квітня 2018 року, яким надано дозвіл громадянину ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,08 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території Оноківської сільської ради с. Оноківці. 18 жовтня 2018 року Оноківською сільською радою прийнято рішення № 893 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", яким затверджено громадянину ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться в межах с.Оноківці, мкрн "Шахта"; надано у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться в межах с.Оноківці, мкрн "Шахта".

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Оноківської сільської ради № 706 від 06 квітня 2018 року "Про скасування рішення Оноківської сільської ради № 354 від 13 лютого 2017 року "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 0,12 га для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 ".

У задоволенні позову в частині решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, його оскаржив позивач ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, в якій покликаючись на неповне з`ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції від 07.10.2021 року в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення Оноківської сільської ради № 1027 від 15.03.2019 року і про зобовязання цієї ради вчинити певні дії й ухвалити у вказаних частинах нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що незважаючи на наявність судового рішення відповідач повторно прийняв оскаржуване рішення №1027 від 15.03.2019 року, яким затверджено акт комісії по землекористуванню сільради від 14.03.2019 року про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення позивачеві земельної ділянки розміром 0, 0757 га. для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 .. Відтак вважає, що заява позивачки про погодження суміжних земельних ділянок залишилася без розгляду. Апелянт також вказує, що сільрада не є органом, який уповноважений погоджувати проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Позивач вважає, що ним не порушено жодних вимог законодавства, а передача земельної ділянки у власність ОСОБА_2 відбулася через прийняття сільрадою незаконних рішень.

Представник апелянта, згідно поданої заяви, просив розгляд справи проводити без участі апелянта та його представника.

Відповідач, згідно поданого клопотання, просив розгляд справи проводити без участі їхнього представника.

Третя особа будучи повідомленою про час та місце розгляду справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без її участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Протокольною ухвалою суду від 14.04.2022 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Оноківської сільської ради № 354 від 13 лютого 2017 року "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки" ОСОБА_1 надано відповідний дозвіл щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 0,12 га для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 ".

При виготовленні проекта землеустрою актом погоджено межі земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами. Внаслідок такого погодження розмір земельної ділянки зменшився до 0,0757 га.

В подальшому, в грудні 2017 року комісія Оноківської сільської ради з питань землекористування, будівництва, житлово-комунального господарства, благоустрою та містобудування прийняла рішення, оформлене актом, яким відмовила гр. ОСОБА_1 у погодженні проекту землеустрою.

Проте, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року в справі №807/193/18 зобов`язано Оноківську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області повторно з урахуванням висновків суду розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 листопада 2017 року щодо погодження саме межі суміжної земельної ділянки.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, ухвалюючи зазначене вище рішення Закарпатський окружний адміністративний суд вказав, зокрема, "… як вже встановлено, судом позивач зверталась із заявою до ФОП ОСОБА_3 про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення необхідної земельної ділянки, визначеної у виписці з рішення Оноківскької сільської ради № 354 від 13 лютого 2017 року. В ході виготовлення даного проекту землеустрою, на виконання вищенаведених правових норм, виникла необхідність у погодженні меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами, про що складено відповідний акт, серед яких землі загального користування та землі Оноківської сільської ради. Вказане й стало причиною звернення позивача із заявою від 28 листопада 2017 року до Оноківської сільської ради про погодження меж суміжних земельних ділянок, так як інші межі із суміжними землекористувачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було погоджено. Однак, за результатами розгляду заяви позивача про погодження меж земельних ділянок Оноківська сільська рада відмовила у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. На підставі вищенаведеного, суд приходить висновку, що заява позивача щодо погодження меж суміжних ділянок не розглянута відповідачем по суті, у зв`язку з чим необхідно зобов`язати Оноківську сільську раду повторно з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 листопада 2011 року щодо погодження межі суміжної земельної ділянки.

Судом встановлено, що 06 квітня 2018 року Оноківська сільська рада рішенням за № 706 скасувала рішення Оноківської сільської ради № 354 від 13 лютого 2017 року, яким позивачеві надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 0,12 га для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 .

Також, цього ж дня, Оноківською сільською радою прийнято рішення за № 698 від 06 квітня 2018 року, яким надано дозвіл громадянину ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,08 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території Оноківської сільської ради с.Оноківці.

В подальшому, 18 жовтня 2018 року Оноківською сільською радою прийнято рішення за № 893 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", яким затверджено громадянину ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться в межах с.Оноківці, мкрн "Шахта"; надано у власність громадянину ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться в межах с.Оноківці, мкрн "Шахта" .

Як вбачається з матеріалів справи 14 березня 2019 року комісія Оноківської сільської ради по землекористуванню відмовила ОСОБА_1 у погодженні проекту землеустрою.

Рішенням Оноківської сільської ради за № 1027 від 15 березня 2019 року затверджено акт комісії по землекористуванню Оноківської сільської ради, яким відмовлено позивачеві у погодженні проекту землеустрою.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Оноківської сільської ради № 706 від 06 квітня 2018 року "Про скасування рішення Оноківської сільської ради № 354 від 13 лютого 2017 року "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 0,12 га для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 " колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

Згідно ч.1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що аналіз наведених положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.

Водночас, у статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення й у статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень статті 19 частини 2, статті 144 Конституції України, статті 25, статті 46 частини 14, статті 59 частин 1, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в пункті 5 абзацу 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Відтак, аналіз наведених положень свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується; б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.

Ключовим питанням у контексті можливості скасування органом місцевого самоврядування свого владного управлінського рішення, є визначення того, яким за своєю правовою природою є відповідний акт: нормативним чи ненормативним.

Слід зазначити, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

Співвідношення між нормативними актами та ненормативними визначається, зважаючи на мету їхнього видання: ненормативний акт є актом реалізації норм права, який видається тільки задля розв`язання певної ситуації за індивідуально-визначених обставин та умов, тоді як нормативні акти містять приписи права, що стосуються прав та інтересів невизначеного кола суб`єктів, і яке реалізуються без темпоральних обмежень.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Оноківської сільської ради № 354 від 13 лютого 2017 року "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки" позивачеві надано відповідний дозвіл щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 0,12 га для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 . Позивачем такий проект землеустрою був виготовлений.

Враховуючи те, що таке рішення є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання і це рішення не може бути надалі скасоване органом місцевого самоврядування.

А тому судом першої інстанції підставно задоволено позовні вимоги, в частині визнання протиправним та скасування рішення Оноківської сільської ради № 706 від 06 квітня 2018 року "Про скасування рішення Оноківської сільської ради № 354 від 13 лютого 2017 року "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 0,12 га для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 ".

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Оноківської сільської ради № 1027 від 15 березня 2019 року "Про затвердження актів", колегія суддів зазначає наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач звертаючись до суду із даним позовом, та мотивуючи протиправність рішення Оноківської сільської ради № 1027 від 15 березня 2019 року "Про затвердження актів", у своїй позовній заяві зазначає, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, що ухвалене в адміністративній справі за № 807/193/18 не було виконане.

У грудні 2017 року комісія Оноківської сільської ради з питань землекористування, будівництва, житлово-комунального господарства, благоустрою та містобудування прийняла рішення, оформлене актом, яким відмовила гр. ОСОБА_1 у погодженні проекту землеустрою.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 807/193/18 зобов`язано Оноківську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області повторно з урахуванням висновків суду розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 листопада 2017 року щодо погодження саме межі суміжної земельної ділянки.

Так, ухвалюючи вказане рішення Закарпатський окружний адміністративний суд зазначив, зокрема, "… як вже встановлено, судом позивач зверталась із заявою до ФОП ОСОБА_3 про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення необхідної земельної ділянки, визначеної у виписці з рішення Оноківскької сільської ради № 354 від 13 лютого 2017 року. В ході виготовлення даного проекту землеустрою, на виконання вищенаведених правових норм, виникла необхідність у погодженні меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами, про що складено відповідний акт, серед яких землі загального користування та землі Оноківської сільської ради. Вказане й стало причиною звернення позивача із заявою від 28 листопада 2017 року до Оноківської сільської ради про погодження меж суміжних земельних ділянок, так як інші межі із суміжними землекористувачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було погоджено. Однак, за результатами розгляду заяви позивача про погодження меж земельних ділянок Оноківська сільська рада відмовила у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. На підставі вищенаведеного, суд приходить висновку, що заява позивача щодо погодження меж суміжних ділянок не розглянута відповідачем по суті, у зв`язку з чим необхідно зобов`язати Оноківську сільську раду повторно з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 листопада 2011 року щодо погодження межі суміжної земельної ділянки".

Відтак, у відповідності до зазначеного рішення Закарпатського окружного адміністративного суду відповідач зобов`язаний був розглянути питання лише, щодо погодження саме межі суміжної земельної ділянки, а не погодження проекту землеустрою.

Відмова у погодженні проекту землеустрою позивачем не була оскаржена. Доказів оскарження відмови відповідача щодо оскарження відмови позивачеві в погодження проекту землеустрою не надано.

Відповідно до п.34 ч.1ст.26 Закону України № 280/97-ВР установлено, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.

В статті 12 Земельного кодексу України (далі ЗК України) визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів, до яких, зокрема, належать: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 6 статті 118 ЗК України, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), ведення садівництва, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина сьома статті 118 ЗК України у вказаній редакції).

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України у зазначеній редакції).

Відповідно до ч.10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, із положень статті 79-1 частин 1-5 ЗК України слідує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відтак, системний аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідне для формування земельної ділянки.

Такий висновок також узгоджується з положеннями статті 50 частини 1 Закону України "Про землеустрій" (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Так, стаття 25 Закону України "Про землеустрій" визначає види документації із землеустрою, до яких, крім проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, належать, зокрема, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Статтею 55 частиною 2 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно п.34 ч.1 ст. 26 Закону України № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Отже, виходячи з положень статті 122 ЗК України та статті 26 частини 1 пункту 34 Закону України № 280/97-ВР повноваженнями щодо розпорядження землями комунальної власності наділені сільські, селищні, міські ради, які вирішують ці питання виключно на пленарних засіданнях.

Відтак, приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.

Разом з тим, Земельним кодексом України визначено чіткий алгоритм розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України (стаття 50 частина 2 Закону України "Про землеустрій").

У відповідності до статті 118 частини 8 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до статті 186 частини 6 ЗК України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У відповідності до статті 186-1 частини 6 ЗК України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що відповідно до детального плану території, що затверджений рішенням XXIII сесії VII скликання від 07 листопада 2017 року був затверджений детальний план території с. Оноківці, мкрн "Підлипники", мкрн "Шахта", у якому передбачено, що спірна земельна ділянка має цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарський будівель та споруд. Відмовляючи у погодженні позивачеві проекту землеустрою відповідна комісія відповідача про це й зазначила. Позивач ж просила спірну земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва.

Разом з тим суду не надано доказів, які б свідчили, що рішення відповідача, яким затверджено детальний план території с. Оноківці, мкрн "Підлипники", мкрн "Шахта", у якому спірна земельна ділянка має цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарський будівель та споруд оскаржене та скасоване.

З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем було правомірно відмовлено позивачеві у погодженні проекту землеустрою, а відтак у заявленій вимозі позивача про визнання протиправним та скасування рішення Оноківської сільської ради № 1027 від 15 березня 2019 року "Про затвердження актів" судом першої інстанції підставно відмовлено.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Оноківської сільської ради затвердити громадянці ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 та передати земельну ділянку розміром 0,0757 га кадастровий номер 2124884800:11:011:0235 в АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 колегія суддів зазначає, що під час розгляду справі було встановлено, що згідно інформаційної довідки № 182125918 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку за кадастровим номером 2124884800:11:011:0235, площею, 0,08 га (цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)), за адресою АДРЕСА_2 . Власником такого майна є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Підставою виникнення права власності є Договір дарування виданий 16 серпня 2019 року приватним нотаріусом Єгер Н.Д. Ужгородського міського нотаріального округу. Крім того, на вказану земельну ділянку накладено обтяження (арешт нерухомого майна) за рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 308/10402/19 (Т. 1 а.с. 246).

Із врахуванням наявності власника спірної земельної ділянки, а також з мотивів, що зазначені вище, у задоволенні позову в цій частині судом першої інстанції підставно відмовлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 суд:

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі № 260/675/19 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 21.04.2022