Рішення

від 19.04.2022 по справі 580/89/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 року справа № 580/89/22

15 годин 13 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. за участі секретаря судового засідання Хіврич В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/89/22

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Набутівської сільської ради (вул. Центральна 190/1, с. Набутів, Черкаський район, Черкаська область, 19425, код ЄДРПОУ 41063219)

про визнання протиправною бездіяльності, скасування у частині рішення та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

05.01.2022 вх.527/22 позивач, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Набутівської сільської ради, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. від 01.02.2022 №5074) просив: розглянути питання вжиття судом заходів забезпечення позову з власної ініціативи шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення у частині, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 7122583900:01:001:014; визнати протиправним та скасувати рішення Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 23.12.2021 №16-32VIII «Про добір земельних ділянок право оренди яких виставляється на земельні торги у формі відкритого аукціону окремими лотами» у частині включення до переліку земельних ділянок право оренди яких виставляється на земельні торги у формі відкритого аукціону окремими лотами земельної ділянки з кадастровим номером 7122583900:01:001:0141; визнати бездіяльність відповідача під час розгляду заяви від 13.07.2021 №229 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та безоплатну передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ; зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки площею 1,9825 та для ведення особистого селянського господарства, що розташована: с. Мирошниківка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області кадастровий номер 7122583900:01:001:0141 та передати у власність позивачу зазначену земельну ділянку.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду (суддя Нужна А.Г.) від 25.01.2022 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі, розгляд справи ухвалений здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалою суду від 03.02.2022 (суддя Нужна А.Г.) клопотання позивача про забезпечення позову, що викладена другим пунктом прохальної частини заяви про збільшення позовних вимог, повернуто без розгляду. На підставі розпорядження керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 №133 здійснено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №580/89/22 - справа передана на розгляд судді Трофімовій Л.В. Ухвалою суду від 28.03.2022 прийнято справу до свого провадження, здійснено перехід із спрощеного провадження до загального, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, починаючи з 28.03.2022, призначено підготовче засідання на 06.04.2022 - протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.04.2022, оголошено перерву у розгляді справи по суті до 15.04.2022, 20.04.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що тривалий час прагне отримати як дозвіл (вирішено судом) так і затвердити проект землеустрою, тому у 2020 році звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, проте усупереч закону відповідач не прийняв рішення (надати чи відмовити), чим допустив протиправну бездіяльність, що було предметом розгляду у справах №699/828/20, №580/4357/21. За принципом «мовчазної згоди» позивач замовив проект землеустрою про відведення земельної ділянки, подав повідомлення про про догововір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 13.07.2021 позивач подав до відповідача заяву (зареєстрована №229) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та безоплатну передачу земельної ділянки, до якої надав проект землеустрою, погоджений у порядку ст. 186-1 Земельного Кодексу України, проте своєчасно жодне з рішень (про затвердження проекту землеустрою або про відмову у затвердженні проекту землеустрою) не було прийнято, що свідчить про систематичну протиправну бездіяльність відповідача та (на переконання позивача) порушує його право на сприяння у реалізації прав з отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. З огляду на очікування виконання рішень суду, що набрали законної сили та погодженість відповідними представниками органів влади і місцевого самоврядування проекту землеустрою у порядку ст. 186-1 ЗК України, були відсутні підстави для відмови у його затвердженні, у зв`язку із чим належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою та передати у власність позивачу земельну ділянку. У заяві про збільшення позовних вимог, позивач вказав, що рішенням відповідача від 23.12.2021 №16-32/VIII вирішено виставити на земельні торги, в тому числі земельну ділянку кадастровий номер 7122583900:01:001:0141 щодо якої позивачем розроблено проект землеустрою, що як зазначає позивач, впливає на права позивача на отримання земельної ділянки з кадастровим номером 7122583900:01:001:0141 та право вільно розпоряджатися майном, а вказане рішення прийнято відповідачем без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; не обгрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); небезсторонньо (упереджено) у контексті прямої зацікавленості окремих депутатів Набутівської сільської ради; недобросовісно; нерозсудливо, позаяк позивач вчиняє відповідний алгоритм дій у межах процедури з безоплатної приватизації у межах норм, встановлених статтею 121 ЗК України, а відповідач навмисно з 13.07.2021, тобто більше чотирьох місяців зволікав та затягував розгляд заяви позивача від 13.07.2021, а потім прийня незаконні і свавільні рішення. позивач просив суд у контексті обрання способу захисту вийти за межі позовних вимог і скасувати індивідуальний акт щодо прав позивача, позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, 11.02.2022 вх.6800/22 надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що заяву позивача від 13.07.2021 №229 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу у власність ОСОБА_1 ставилась на обговорення ради неодноразово, однак під час голосування депутатським корпусом рішення не набирало необхідної кількості голосів, у зв`язку із чим рішення не було прийнято. Після повернення позивачу проекту землеустрою на підставі його власної заяви від 11.10.2021, питання про затвердження проекту землеустрою позивача на наступних засіданнях сесії не розглядалось. У подальшому 16.12.2021 позивач повторно звернувся із заявою про затвердження проекту, в задоволенні якої рішенням відмовлено, позаяк право оренди спірної земельної ділянки було виставлено на земельні торги згідно оскаржуваного рішення. Відповідач вважає безпідставними вимоги щодо скасування спірного рішення, позаяк земельна ділянка з кадастровим номером 71225839000:01:001:0141 у власність чи в користування не передавалась, відноситься до земель комунальної власності територіальної громади Набутівської сільської ради, остання вправі розпоряджатись на власний розсуд у зв`язку із чим рішення прийнято у спосіб та з дотриманням вимог чинного законодавства України. Згідно ст.121 ЗК України визначено право громадян на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, а не обов`язок органу місцевого самоврядування передати земельну ділянку у власність. У задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити повністю.

11.04.2022 позивач подав до суду відповідь на відзив, де зазначив, що на засіданнях відповідача 29.07.2021, 30.08.2021, 24.09.2021, 26.10.2021 жодне з рішень (про затвердження проекту землеустрою або про відмову у затвердженні проекту землеустрою) не було прийнято, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, не виконанням рішень у справах у справах №699/828/20, №580/4357/21. Рішення «Про добір земельних ділянок право оренди яких виставляється на земельні торги у формі відкритого аукціону окремими лотами» прийнято у часі пізніше, ніж позивачем подано повторну заяву про затвердження проекту. За відсутності підстав, встановлених законом, для відмови у погодженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність відповідач був зобов`язаний прийняти рішення про погодження проекту та передачу земельної ділянки у власність. Рішення відповідача від 25.01.2022 №18-13VIII (як зазначає позивач) про яке дізнався лише з відзиву, також є протиправним та належить скасуванню, проте за відсутності у позивача можливості сплатити судовий збір за збільшення позовних вимог, просив суд прийняти рішення, що б гарантувало належний захист порушених прав позивача, застосувавши (у випадку необхідності) положення статті 9 КАС України. Спростовуючи твердження відповідача, що ним було відкликано клопотання про затвердження проекту землеустрою, вказав, що оригінал клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 7122583900:01:001:0141 та сам проект знаходиться у відповідача, що свідчить що позивач не втрачав інтересу щодо оформлення зазначеної земельної ділянки та повторно звертався із заявою про затвердження проекту 16.12.2021 (за сім днів) до прийняття відповідачем недобросовісного, протиправного рішення від 23.12.2021 № 16-32/VIII у частині земельної ділянки 7122583900:01:001:0141 без пропозицій щодо компенсації витрат на виготовлення позивачем проекта.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов. Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем доводи/аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.07.2021 (реєстрація від 13.09.2021вх.№229) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки площею 1,9825 та для ведення особистого селянського господарства, що розташована: с. Мирошниківка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області кадастровий номер 7122583900:01:001:0141 та передати у власність позивачу зазначену земельну ділянку (до заяви додано: копію документа, що посвідчує особу, копію реєстраційної карти платника податку, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки).

Відповідно до витягу з протоколу сесії Набутівської сільської ради від 29.07.2021 за наслідками голосування з питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки рішення не прийнято (за - 2, проти - 0, утрималися - 14, не голосували - 0).

Листом від 06.08.2021 №1041 відповідач повідомив позивача, що на сесії ради 29.07.2021 щодо заяви позивача рішення не прийнято, у зв`язку із чим заяву позивача буде винесено на розгляд повторно на найближчому засіданні сесії ради.

Згідно витягу з протоколу сесії Набутівської сільської ради від 30.08.2021 за наслідками голосування з питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки рішення не прийнято (за - 3, проти - 0, утрималися - 12, не голосували - 0).

Відповідно до витягу з протоколу сесії Набутівської сільської ради від 24.09.2021 за наслідками голосування з питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки рішення не прийнято (за - 5, проти - 0, утрималися - 14, не голосували - 0).

11.10.2021 до початку повторного розгляду питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , позивач звернувся із заявою (вх. Набутівської сільської ради від 11.10.2021 №18, а.с.169), де просив повернути йому додаток до заяви - оригінал проекту землеустрою та витяг з державного земельного кадастру, проте самої заяви не відкликав.

13.10.2021 Набутівською сільською радою (від 13.10.2021 вих.№1315/02-07 ) супровідним листом

повернуто оригінал проекту землеустрою та витяг з державного земельного кадастру.

13.12.2021 розпорядженням сільського голови №216 скликано п`ятнадцяту сесію на 23.12.2021.

16.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до Набутівської сільської ради із заявою (вх. від 16.12.2021 №370) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу земельної ділянки у власність та додав відповідний оригінал проекта землеустрою з переліком документів.

22.12.2021 Набутівська сільська рада листом повідомила позивача, що його заява від 16.12.2021 буде розглянута на черговому пленарному засіданні, проведення якого заплановано на січень місяць 2022 року.

Рішенням від 23.12.2021 №16-32/VIII «Про добір земельних ділянок право оренди яких виставляється на земельні торги у формі електронного аукціону окремими лотами» визначено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності згідно з додатком (у тому числі земельна ділянку площею 1,9825 га кадастровий номер 7122583900:01:001:0141) право оренди на яку також належить продажу на земельних торгах у формі електронного аукціону окремими лотами. На час вирішення спору аукціон не проводився.

25.01.2022 року відбулась чергова сесія Набутівської сільської ради, до порядку денного якої було включено питання «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та безоплатну передачу земельної ділянки у власність». За наслідками розгляду питання прийнято рішення №18-13/VІІІ від 25.01.2022, яким відмовлено позивачеві в затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки комунальної форми власності площею 1,9825 га кадастровий номер 7122583900:01:001:0141 у зв`язку із включенням даної земельної ділянки 23.12.2021 до переліку земельних ділянок право оренди на які виставлено на земельні торги у формі електронного аукціону.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення за заявою від 13.07.2021 (від 13.09.2021 вх.№229) та обізнаністю із заявою від 16.12.2021 про затвердження проекту землеустрою, протиправним рішення від 23.12.2021 №16-32/VIII «Про добір земельних ділянок право оренди яких виставляється на земельні торги у формі електронного аукціону окремими лотами», звернувся із даним позовом до суду за захистом законних очікувань від свавілля органів місцевого самоврядування, порушеним правом бути почутим під час триволого звернення до суду і нехтуванням принципу остаточності судових рішень, що набрали сили.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що ст. 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Нормативно-правовим актом, що регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. Згідно ч.ч. 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України). Відповідно до ст. 121 ЗК України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Судом встановлено і сторонами не заперечувалося, що проект землеустрою, наданий позивачем за заявою від 13.07.2021 (від 13.09.2021 вх.№229) та заявою від 16.12.2021, мав усі відповідні погодження.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішенню про надання або відмову у наданні земельної ділянки у власність або користування передує отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки.

У справах №699/828/20, №580/4357/21 вирішувався спір про розгляд заяв позивача щодо надання дозволу.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Судом встановлено, що у справі №699/828/20 Черкаським окружним адміністративним судом, визнано протиправним і скасоване рішення Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 09.09.2020 №46-32/VII щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га, у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адмінмежах с. Мирошниківка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області та зобов`язано Набутівську сільську раду Корсунь-Шевченківського району Черкаської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2020 (вх. від 31.08.2020 №124) про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га, у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адмінмежах с. Мирошниківка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду у цій справі. Рішення суду у справі №699/828/20 набрало законної сили - 16.02.2021.

Черкаським окружним адміністративним судом у справі №580/4357/21 встановлено, що на виконання вказаного судового рішення на засідання сесії Набутівської сільської ради 26.03.2021 на голосування винесено проект рішення щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної вище земельної ділянки. За результатами голосування рішення не прийняте (за - 11, проти - 1, утримались - 2, не голосували - 0). На наступних сесії ради, рішення про надання чи відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою також прийнято не було, в зв`язку із чим у межах справи №580/4357/21 досліджувалось питання правомірності бездіяльності щодо не прийняття жодного із рішень передбаченого ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 823/59/17 сформулював такий правовий висновок: "…повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. У разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким". Рада не наділена повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву позивача або ж ні, тому має прийняти рішення про задоволення заяви або ж рішення про відмову в її задоволенні. Верховний Суд у справі №580/704/21 зазначив (п.27): неприйняття рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою не може підміняти рішення про відмову у наданні такого дозволу, оскільки ст. 118 ЗК України зобов`язує уповноважений орган у рішенні про відмову у наданні зацікавленій особі дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність викладати мотиви відмови (невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку).

Судом не встановлено у матеріалах справи та/або у відзиві мотивованої відмови у ненаданні такого дозволу позивачеві, у тому числі на виконання рішень суду у справах №699/828/20, №580/4357/21 у контексті того, що помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи (у тому числі компенсацією суми витраченої на виготовлення проекту землеустрою за наявного тривалого нерозгляду в установлений спосіб заяв позивача).

Позивач відповідно до вимог ч. 7 ст. 118 ЗК України замовив розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу, про що подав повідомлення до Набутівської сільської ради згідно із договором на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (від 22.03.2021 вх. №497).

Згідно з вимогами ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (у редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає: а) пояснювальну записку; б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); в) розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) кадастровий план земельної ділянки.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Відповідно до частини п`ятої статті 46 Закон № 280/97 сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону №280/97. Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону №280/97 передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Відповідно до статті 59 Закону № 280/97 рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету. Згідно з ч. 9 -11 ст. 118 ЗК України (у редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Судом встановлено, що заява від 13.07.2021 (13.09.2021 вх.№229) з оригіналом погодженого проекта землеустрою безпіставно і свавільно не була вирішена відповідачем в установлений строк, позаяк позивач мав правомірні очікування / законні сподівання на вчинення певних дій колегіальним органом відповідно до наданого проекта землеустрою, що не був визнаний як помилковий, неправильний, або таким, що безпідставно чи передчасно погоджений та /або з іншою мотивованою відмовою в установленому порядку.

Аналіз вказаних положень ст. 118 ЗК України дає підстави дійти висновку, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, отримавши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у двотижневий строк з дня його отримання, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або ж про відмову у передачі земельної ділянки у власність.

Як встановлено судом, позивачем було подано до відповідача заяву від 13.07.2021 (вх.№229 від 13.09.2021) про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки кадастровий номер 7122583900:01:001:014 площею 1,9825 га у власність (до заяви додавались проект землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та ідентифікаційні дані позивача), що не заперечується відповідачем. Відповідач неодноразово, здійснюючи 29.07.2021, 30.08.2021, 24.09.2021 розгляд проекту землеустрою за заявою від 13.07.2021 (вх.№229 від 13.09.2021), поданого позивачем, у строки встановлені ст. 118 ЗК України, рішення не прийняв, що свідчить про протиправну бездіяльність. Встановлені обставини свідчать про те, що у спірних правовідносинах відповідачем у порушення ч. 9 ст. 118 ЗК України не прийнято жодного з рішень (затвердити/відмовити у затвердженні) за результатами розгляду поданого проекту до заяви від 13.07.2021 (від 13.09.2021 вх.№229) у зв`язку із чим суд доходить висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності у неприйнятті рішення, що передбачене частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України у визначений законом строк.

Висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, що висловлені у постанові від 09.02.2022 у справі №420/1963/19.

Оцінюючи правомірність рішення Набутівської сільської ради від 23.12.2021 №16-32VIII «Про добір земельних ділянок право оренди яких виставляється на земельні торги у формі відкритого аукціону окремими лотами» у частині включення до переліку земельної ділянки з кадастровим номером 7122583900:01:001:0141, суд зазначає таке.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сформованого на 14.06.2021 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого за замовленням позивача, посадовою особою відділу у Бершадському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області внесено відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 1,9825 та для ведення особистого селянського господарства, що розташована: с. Мирошниківка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області кадастровий номер 7122583900:01:001:0141.

У судовому засіданні позивач пояснив, що оригінал проекта землеустрою, що був доданий до заяви від 13.07.2021 він просив надати тимчасово з метою сканування та підготовки документів у суд, проте відповідач не висловив застережень щодо будь-яких недоліків проекта, погоджений був без зауважень.

16.12.2021 ОСОБА_1 повторно звернувся до Набутівської сільської ради з заявою (вх. від 16.12.2021 №370) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу земельної ділянки у власність та додав відповідний оригінал проекта землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та ідентифікаційні відомості стосовно позивача.

Будучи обізнаною про сесію 23.12.2021, тривалий нерозгляд заяв позивача, 22.12.2021 Набутівська сільська рада листом повідомила позивача, що його заява від 16.12.2021 буде розглянута на черговому пленарному засіданні, проведення якого заплановано на січень місяць 2022 року.

Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Визнання майном «правомірних очікувань», враховуючи вимоги Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.12.2006 № 3477-IV, зобов`язує вирішувати справу з урахуванням не лише національного законодавства, але й ЄКПЛ та практики ЄСПЛ.

Визначення дискреційних повноважень, якими наділені суб`єкти владних повноважень в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно, закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, що розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання (Amann проти Швейцарії, 27798/95, п. 55, п.56; Rotari проти Румунії, 28341/95, п. 55-63).

Рішенням від 23.12.2021 №16-32/VIII «Про добір земельних ділянок право оренди яких виставляється на земельні торги у формі електронного аукціону окремими лотами» визначено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, згідно з додатком (в тому числі земельну ділянку площею 1,9825 кадастровий номер 7122583900:01:001:0141) право оренди на які належить продажу на земельних торгах у формі електронного аукціону окремими лотами.

Надаючи оцінку доводам учасників, суд зазначає, що за відсутності мотивованих відмов у розгляді звернень позивача формування земельної ділянки площею 1,9825 кадастровий номер 7122583900:01:001:0141 відбулось за проектом землеустрою розробленого на замовлення позивача. Суд врахував, що бажання отримати у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства позивач виявив у серпні 2020 року, подавши заяву від 28.08.2020 (вх. від 31.08.2020 №124) про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою, бездіяльність у наданні дозволу була предметом розгляду судами у справах №699/828/20, №580/4357/21. Питання затвердження проекту землеустрою перебувало на розгляді сесій ради 29.07.2021, 30.08.2021, 24.09.2021, проте рішення безпідставно прийнято не було, станом на 13.07.2021, 11.10.2021,13.10.2021, 16.12.2021, 23.12.2021 -= мотивованої відмови позивач не отримав, проте залишалось не розглянутим питання про затвердження проекту землеустрою поданого позивачем до заяви 13.07.2021 (вх.229) та 16.12.2021 (вх. від 16.12.2021 №370).

Перевіряючи рішення Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 23.12.2021 №16-32/VIII у частині включення до переліку земельної ділянки з кадастровим номером 7122583900:01:001:0141 на відповідність вимогам частини 2 ст. 2 КАС України, суд доходить висновку, що спірне рішення у вказаній частині прийнято без мети сприяння у реалізації прав позивача у контексті розгляду звернення згідно ст.3 Закону України "Про звернення громадян", недобросовісно, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), позаяк відповідачем здійснено дії щодо виставлення на земельні торги земельної ділянки, що сформовано на підставі проекту землеустрою, розробленого на замовлення позивача, за наявності не розглянутого питання про затвердження проекту землеустрою поданого позивачем та за невідповідної інформації повідомленої під час розгляду земельних питань, що зафіксовано протоколом: ОСОБА_2 повідомив, що ще чотири земельні ділянки в селі Кичинці, а саме 8.2 га, 9.4 га, 5.5 га, 1.98 га, нагололсив, що 1.98 га - це земельна ділянка щодо якї звертався ОСОБА_1 , але питання по цій земельній ділянці до цього часу ще не вирішене, а ця земельна ділянка може бути предметом оренди, тому пропонується її включити також.

Суд встановив, що у заявах позивача йдеться про земельну ділянку кадастровий номер 7122583900:01:001:0141 у с. Мирошниківка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області та передати її у власність позивачеві, а не про земельну ділянку у с.Кичинці.

Доводи відповідача про розпорядження землями комунальної власності на власний розсуд в межах чинного законодавства України сторонами не ставиться під сумнів, проте суд враховує, що реалізація повноважень має відповідати законодавчо встановленому ст. 118 ЗК України обов`язку щодо належного розгляду заяви особи, поданої з метою реалізації наданих Законом прав. Недотримання законодавчо встановленої процедури розгляду поданого на затвердження проекту землеустрою із одночасним включенням спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок право оренди яких виставляється на земельні торги свідчить про недобросовісність колегіального органу у підготовці, оформленні, ухваленні рішень за наявної конкуренції права особи на виконання рішень у справах №699/828/20, №580/4357/21, очікування мотивованої відповіді та сприянні у реалізації прав, права бути почутим.

У спірних правовідносинах, дотичним/прийнятним є застосування висновку Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України, де ЄСПЛ визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами, де окреслені стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, розкрито елементи змісту принципу «належного врядування». Принцип «належного врядування» передбачає, що органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб (запровадити внутрішні процедури, що посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків). Дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (Hasan and Chaush проти Болгарії, № 30985/96). Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Беручи до уваги, обставини спірних правовідносин та оцінені докази, суд доходить висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 23.12.2021 №16-32/VIII у частині включення до переліку земельних ділянок право оренди яких виставляється на земельні торги у формі відкритого аукціону окремими лотами земельної ділянки площею 1,9825 га з кадастровим номером 7122583900:01:001:0141.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вбачає виключний випадок для повного та належного захисту прав позивача визнати протиправним та скасувати похідне від попереднього (23.12.2021 №16-32/VIII) рішення відповідача від 25.01.2022 №18-13/VІІІ яким відмовлено позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки комунальної форми власності площею 1,9825 та кадастровий номер 7122583900:01:001:0141 (у зв`язку із включенням даної земельної ділянки до переліку земельних ділянок право оренди на які виставлено на земельні торги у формі електронного аукціону) з огляду на висновки суду про передчасність її включення до вищевказаного переліку з огляду на недоліки доповіді під час розгляду земельних питань на сесії, невідповідність населеного пункта. Відповідач не надав до суду належних доказів, що свідчили би про передачу (станом на дату розгляду справи) прав на спірну земельну ділянку третій особі.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з п. 70 Порядку про ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок № 1051) державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє: 1) повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 2) наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 3) розташування об`єкта Державного земельного кадастру на території дії його повноважень; 4) придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру. У разі відповідності заяви разом з документами вимогам, зазначеним у цьому пункті Державний кадастровий реєстратор приймає заяву до розгляду по суті та обліковує її відповідно до пункту 71 цього Порядку. Відповідно до п.п. 73, 74 Порядку №1051 державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє: відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку; електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку. Державний кадастровий реєстратор протягом строку, встановленого пунктом 73 цього Порядку, перевіряє електронний документ на відповідність: 1) даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів); 2) вимогам до змісту, структури і технічних характеристик такого документа згідно з додатком 1; 3) даним документації із землеустрою та оцінки земель. Згідно з п. 75 Порядку №1051 (у редакції, чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки), у разі відповідності поданих документів, зазначених у пункті 69 цього Порядку, вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку, та електронного документа вимогам, зазначеним у пункті 74 цього Порядку державний кадастровий реєстратор: 1) за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру вносить електронний документ та відомості, які він містить, до Державного земельного кадастру; 2) робить на титульному аркуші документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалах документації із землеустрою та оцінки земель, що містять графічне зображення об`єктів Державного земельного кадастру, аркушах відомостей про координати поворотних точок їх меж, частин, обмежень, угідь у паперовій формі позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 15. У разі подання заявником документації із землеустрою та оцінки земель в електронній формі зазначена позначка не проставляється, а така документація підписується Державним кадастровим реєстратором із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису; 3) присвоює за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру земельній ділянці, що реєструється, кадастровий номер та у випадках, зазначених у пунктах 107 - 161 цього Порядку, відкриває Поземельну книгу (вносить відповідні записи до неї); 4) виготовляє у випадках, зазначених у пунктах 162 - 199 цього Порядку, витяг з Державного земельного кадастру для підтвердження внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру; 5) оприлюднює інформацію про внесення відомостей до Державного земельного кадастру згідно з пунктами 209 - 211 цього Порядку та відповідні відомості про об`єкти Державного земельного кадастру згідно з пунктами 162 - 199 цього Порядку; 6) повертає заявникові документацію із землеустрою та оцінки земель з проставленою позначкою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру у разі подання такої документації у паперовій формі або в електронній формі - за власним кваліфікованим електронним підписом.

Витяг з Державного земельного кадастру, що надається для підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відповідних відомостей є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню даним органом).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сформованого на 14.06.2021, на підставі наданого позивачем проекту землеустрою державним кадастровим реєстратором відділу у Бершадському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Чвертко Р.П. здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її кадастровий номер 7122583900:01:001:0141, що свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою. Враховуючи, що на підставі проекту землеустрою зареєстровано земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у відповідача були відсутні визначені законом підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №823/59/17 наголосив: у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Повноваження щодо затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, регламентовано статтею 118 Земельного кодексу України. Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у відповідача немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому спірні повноваження не є дискреційними. Відновлення майнового права позивача у складовій законних очікувань - це втручання у повноваження суб`єкта владних повноважень - може бути прийняття судом рішення не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами замість суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у постанові від 28.05.2020 у справі №819/654/17 зазначив, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнано судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні та/або безпідставно, недобросовісно, нерозсудливо, несвоєчасно вирішував зміст звернення по суті. Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України встановлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відповідач у цій справі помилково вважає свої повноваження дискреційними, позаяк не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд: затвердити проект землеустрою або відмовити, проте наразі встановлено, що йдеться про незаконне ухиляння від розгляду заяви від 13.07.2021 (вх.229) у встановлений законом строк, тому суд доходить висновку, що правильним є лише один варіант поведінки з реалізації повноваження відповідача у спірних правовідносинах, що не є дискреційними.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 15.06.2021 у справі №818/1905/17, від 05.03.2019 у справі №818/1817/17, правовідносини у яких частково є подібними. Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень з урахуванням рішень суду у справах №699/828/20, №580/4357/21, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала би необхідність/потреба повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Двотижневий строк розгляду відповідного питання за заявою позивача від 13.07.2021 прямо визначений ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, а тому окрема вказівка на нього у судовому рішенні не вимагається.

Беручи до уваги дотримання позивачем порядку розроблення землевпорядної документації з метою отримання земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації, недоведення відповідачем факту наявності визначених законом підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, а також враховуючи обставини неодноразового звернення позивача у судовому порядку із вимогами до відповідача (№699/828/20, №580/4357/21) для виконання ним обов`язків передбачених ст. 118 ЗК України, суд доходить висновку, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою є обгрунтованими та є належним способом захисту у спірних правовідносинах. Оцінивши докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням та враховуючи усі обставини та оцінені докази і доводи учасників, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог, тому позов належить задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позивач сплатив судовий збір у сумі 1986 грн, що підтверджується квитанціями від 04.01.2022 №0.0.2404446989.1 у сумі 993 грн, від 28.01.2022 №0.0.2437022933.1 у сумі 993 грн, позовні вимоги належить задовольнити задовольнити, суд вирішує стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у сумі 1984,80 грн (розмір судового збору, належний до сплати згідно вимог Закону України "Про судовий збір" за дві вимоги немайнового характеру).

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Набутівської сільської ради щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.07.2021 (від 13.09.2021 вх.№229) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 7122583900:01:001:0141 площею 1,9825 га у власність.

Визнати протиправним та скасувати рішення Набутівської сільської ради від 25.01.2022 №18-13/VІІІ про відмову ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 7122583900:01:001:0141 площею 1,9825 га.

Зобов`язати Набутівську сільську раду затвердити ОСОБА_1 (за заявою від 13.07.2021 (від 13.09.2021 вх.№229) та від 16.12.2021 (від 16.12.2021 вх.№370) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 7122583900:01:001:0141 площею 1,9825 га у власність для ведення особистого селянського господарства (розташована: с. Мирошниківка Черкаського району Черкаської області) та надати її у власність.

Визнати протиправним та скасувати рішення Набутівської сільської ради від 23.12.2021 №16-32/VIII «Про добір земельних ділянок право оренди яких виставляється на земельні торги у формі відкритого аукціону окремими лотами» у частині включення до переліку земельних ділянок право оренди яких виставляється на земельні торги у формі відкритого аукціону окремими лотами земельної ділянки з кадастровим номером 7122583900:01:001:0141 площею 1,9825 га.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Набутівської сільської ради (вул. Центральна 190/1, с. Набутів, Черкаський район, Черкаська область, 19425, код ЄДРПОУ 41063219) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 1984,80 грн (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири грн 80 коп).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Набутівська сільська рада [вул. Центральна 190/1, с. Набутів, Черкаський район, Черкаська область, 19425, код ЄДРПОУ 41063219].

Судове рішення складене 22.04.2022.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА