Постанова

від 19.04.2022 по справі 420/6051/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/6051/20Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Косцової І.П.,

суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

за участі секретаря - Брижкіної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс Пром» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс Пром» до Одеської митниці Держмитслужби, треті особи: Національне антикорупційне бюро України, Одеська митниця, про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної невиїзної перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

ТОВ «Фінсервіс Пром» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці Держмитслужби від 11.06.2020 року №179 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фінсервіс Пром»;

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 16.07.2020 року:

-№00000995000, яким стягнуто мито за товари, що ввозяться суб`єктами господарювання на суму 5 660 929,00 грн. ( у т.ч. основний платіж - 4 528 743,20 грн., штрафні санкції - 1 132 185, 80 грн.).

- №00001005000, яким Товариству визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 18 830 692,35 грн. ( у т.ч. основний платіж - 15 064 553,88 грн., штрафні санкції - 3 766 138,47 грн.).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що документальна невиїзна перевірка щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи була проведена безпідставно. Із повідомлення про її проведення неможливо встановити, які саме факти свідчать про можливе порушення платником податків законодавства з питань митної справи, у зв`язку з чим позивач був позбавлений об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та документально підтвердити їх.

Крім того відповідач провів перевірку за спірним наказом та визначив суму грошових зобов`язань з пропуском встановленого п.102.1. статті 102 ПК України строку. Період, який може бути охоплений перевіркою, становить з 16.06.2017 року по 15.06.2020 року, а відтак, посадові особи митного органу не мають права перевіряти періоди, які знаходяться поза межами 1095 денного строку. Подання додаткових декларацій 10-11.01.2018 року до тимчасових митних декларацій, які були оформлені в період з 17.01.2017 року по 18.02.2017 року, було зумовлене лише протиправним рішеннями Київської міської митниці ДФС (протиправність яких встановлена остаточним рішенням суду). Саме через протиправні рішення митниці декларант не завершив митне оформлення товарів за поданими додатковими деклараціями в період з 20.02.2017 року по 03.04.2017 року. Помилки державного органу не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України»).

Також позивач вказує, що правильність визначення митної вартості товарів, оформлених за митними деклараціями, які є предметом спірної перевірки, за першим методом - за ціною договору, був перевірений національними судами, що не потребує доказування при розгляді цієї справи.

Окремо позивачем зазначено, що призначення перевірки спірним наказом №179 є незаконним у зв`язку з встановленням мораторію на проведення документальних перевірок на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину.

Оскільки призначення та проведення перевірки було здійснено з порушенням норм чинного законодавства та без наявності законних підстав для її проведення, прийняті за наслідком проведення такої перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 рокуу задоволенні позову відмовлено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач під час проведення перевірки правомірно використав матеріали, одержані від НАБУ. Надані документи у своїй сукупності свідчать про факт пов`язаності позивача з іноземними компаніями-контрагентами. Крім того вказаний факт не заперечувався представником позивача.

За обставин пов`язаності продавця товару та покупця через їх опосередкований контроль третьою особою, визначена при розмитнені ціна на товар правомірно була скоригована митним органом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права,ТОВ «Фінсервіс Пром» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив, що відповідачем зроблено передчасні висновки, які ґрунтуються на доказах, отриманих з незавершених кримінальних проваджень, чим порушено принцип презумпції невинуватості. Відповідач не мав права використовувати отриману від НАБУ інформацію за відсутності вироків суду, які набрали законної сили.

Окремо апелянтом наголошено, що представник позивача в суді першої інстанції не підтверджувала факт контролю третьою особою ТОВ «Фінсервіс Пром» та пов`язаності продавця та покупця товару.

В свою чергу, під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем та третьою особою не було надано жодних доказів пов`язаності між продавцем та покупцем товару та вплив цього зв`язку на митну вартість товару.

Також апелянтом зазначено, що відповідачем довільно визначено скориговану вартість товарів, що ставить під сумнів весь розрахунок нарахованих грошових зобов`язань.

Стосовно вимоги про скасування наказу про призначення перевірки апелянт зазначив, що платник податків має право посилатись на протиправність її призначення та проведення, якщо обґрунтовує відповідними підставами протиправність винесених податкових повідомлень-рішень.

На думку апелянта, перевіркою може бути охоплений період з 16.06.2017 року по 15.06.2020 року, а відтак, посадові особи митного органу не мають права перевіряти періоди, які знаходяться поза межами 1095 денного строку.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв`язку з чим просив залишити судове рішення без змін.

Національне антикорупційне бюро України подало пояснення на апеляційну скаргу, які за своєю суттю та змістом є запереченнями проти задоволення апеляційної скарги та містять прохання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Фактичні обставини справи, що встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Фінсервіс Пром» та компанією BFT WORLDWIDE LIMITED (Unit 1109. 11/F. KowloonCentre 33 AshleyRoad. TsimshatsuiKowloon, HongKong) 04.01.2017 року укладено контракт №0401-2017, за умовами якого контрагент зобов`язався поставити/продати, на адресу позивача товар згідно з інвойсами.

07.02.2017 аналогічний договір №НН було укладено позивачем і з компанією INFORT TRADE LTD (Office No.515517 A-1 BuilidingAjmanFreeZone, UAE .

На виконання вказаних контрактів на адресу позивача в період з 17.01.2017 року по 16.02.2017 року через митну територію України був поставлений товар - самоклейкі листи з ПВХ, бірки - нашивки для одягу з ПВХ, тканини з ниток різних кольорів, вибивна тканина полотняного переплетення, стрічка декоративна з синтетичних волокон та інше, поставка якого оформлювалась митними деклараціями з 10.01.2018 року по 11.01.2018 року. Відповідно до графи « 9» МД особою, відповідальною за фінансове врегулювання, є ТОВ «Фінсервіс Пром».

Митна вартість заявлена позивачем за основним методом. Митні платежі сплачені на загальну суму 36 582,62 тис. грн.

Протягом лютого-березня 2017 року Київська міська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за поданими Товариством тимчасовими деклараціями, у зв`язку з чим, з метою випуску товару у вільний обіг, позивач сплатив митні платежі з урахуванням скорегованої ціни товару, одночасно оскарживши рішення митного органу про корегування митної вартості товару в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 року у справі №815/2284/17, яка набрала законної сили 15.11.2017 року, визнано протиправними та скасовані рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товару.

З урахуванням рішення у справі №815/2284/17 позивач оформив додаткові митні декларації за митною вартістю, заявленою декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.

В період митного оформлення товарів за додатковими митними деклараціями до відповідача надійшли лист Державної митної служби України від 07.05.2020 року, листи НАБУ від 04.02.2020 року, від 15.06.2020 року, від 06.08.2018 року, у яких НАБУ повідомляло про отримання в рамках кримінального провадження інформації, яка доводить, що позивач є пов`язаною особою з компаніями - продавцями, які прямо чи опосередковано контролюються третьою особою.

11.06.2020 року відповідач видав наказ №179 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фінсервіс Пром» з дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період з 18.03.2017 року по 11.01.2018 року.

В повідомленні про проведення вказано, що перевірка проводиться на підставі п.1 ч.2 статті 351 МК України та наказу №179 від 11.06.2020 року (том 2 а.с.106).

За результатами проведеної перевірки відповідач склав акт від 01.07.2020 року№17/7.10-19-10/40874863 (том 2 а.с.24-35).

Під час проведення перевірки відповідач використав наступні документи, про які зазначив в акті перевірки:

-митні декларації та документи, які були підставою для митного оформлення за період з 18.03.2017 року по 11.01.2018 року;

-лист НАБУ від 09.08.2018 року №0434-186/30721 щодо матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях №52017000000000682 від 11.10.2017 року; №52018000000000679 від 09.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України, яким надано матеріали кримінальних проваджень, що містять інформацію, яка свідчить про порушення низкою підприємств законодавства України з питань державної митної справи;

-лист Київської міської митниці ДФС від 30.01.2019 року №237/7/26-70-63-01 "Щодо надання інформації та копій документів";

-лист НАБУ від 15.02.2019 року №0434186/5305 щодо матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях №52017000000000682 від 11.10.2017 року; №52018000000000679 від 09.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України, стосовно митного оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість , здійснених низкою суб`єктів ЗЕД, в т.ч. ТОВ «ФінсервісПром»;

- лист НАБУ від 02.04.2019 року №0434-186/10974 стосовно митного оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями з недостовірними відомостями про митну вартість;

- лист НАБУ №0434-186/12726 від 15.04.2019 року щодо копій матеріалів кримінального провадження;

- лист НАБУ від 30.03.2020 №0434-232/12073 року щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 року у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК та контролю ОСОБА_1 над іноземними компаніями;

- лист від 07.05.2020 року №10967/4-02-06 Державної митної служби України, яким надано лист від 04.02.2020 року №043-232/4610 Національного антикорупційного бюро України про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 року у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України стосовно митного оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість, здійснених низкою суб`єктів ЗЕД, у т.ч. ТОВ «ФінсервісПром»;

- лист НАБУ від 15.06.2020 року №0434-232/21042 щодо наданих копій матеріалів кримінального провадження №52017000000000636 від 26.09.2017 року у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 , ч.3 ст.368 КК України, які містять відомості щодо іноземних компаній;

- лист Київської митниці Держмитслужби від 17.06.2020 року №7,8-1/15/7/12089 щодо надання цінової інформації.

Крім вказаних листів відповідач використовував під час проведення перевірки окремі матеріали кримінального провадження №52017000000000636, які він отримав від НАБУ у червні 2020 року. Зокрема:

- договір від 13.01.2016 року про управління компанією номінальними посадовими особами і відшкодування збитків номінальними власниками, реєстраційна трастова декларація на акції для BFT WORLDWIDE LIMITED, в якому зазначено, що ОСОБА_1. є бенефіціарним власником цієї компанії;

- Анкета клієнта (юридичної особи-нерезидента Латвійської республіки) АО «Регіонала інвестиціо банка» від 31.03.2016 року №2094, в якій наведена інформація про те, що бенефіціарний власник компаній BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD - ОСОБА_1, фактична адреса BFT WORLDWIDE LIMITED - вул. Сонячна, 5 в м. Одеса.

- Меморандум та статті асоціацій офшорної компанії від 23.10.2016 року;

- Мандат для відкриття та роботи рахунків банку Emirates NBD Bank від 06.12.2016 року.

Листами від 15.06.2020 року №0434-232/210042 та від 17.06.2020 року №0434-232/21388 додані документи, зокрема дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування.

Київська митниця Держмитслужби листом від 17.06.2020 року надала цінову інформацію щодо раніше визначених митними органами митних вартостей товарів, ввезених на територію України позивачем, згідно якої за результатами співставлення даних стосовно митних вартостей товарів, заявлених при митному оформленні, з ціновою інформацією щодо раніше визначених митними органами митних вартостях, яка наявна в АСМО «Інспектор», встановлено, що за 40 товарами, імпортованими на митну територію України позивачем, відсутні підстави для коригування митної вартості. За 416 товарами заявлена митна вартість товарів є меншою та підлягає коригуванню.

За висновком податкового органу, викладеним в акті перевірки, при митному оформленні товару та визначенні митної вартості ТОВ «Фінсервіс Пром» допущено порушення вимог п.2 ч.2 ст.52, ч.18 ст.58 Митного кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 4 528 743, 20 грн.; п.190.1 ст.190 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 15 064 553, 88 грн.

За результатами перевірки відповідач 16.07.2020 року прийняв податкові повідомлення-рішення, якими нарахував грошові зобов`язання на загальну суму 24 491 621,35 грн., а саме:

- №00000995000 за платежем мито за товари, що ввозяться суб`єктами господарювання на суму 5 660 929,00 грн. (основний платіж - 4 528 743,20 грн., штрафні санкції - 1 132 185, 80 грн.).

- №00001005000 за платежем - податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 18 830 692,35 грн. (основний платіж - 15 064 553,88 грн., штрафні санкції - 3 766 138,47 грн.).

Законність проведення перевірки та винесених на її підставі податкових повідомлень-рішень є предметом спору у справі, що розглядається.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Відповідно до ч.1 ст.336 Митного кодексу України одною з форм митного контролю є проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до положень ч.1, 3, 6 ст. 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо, зокрема, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Згідно з положеннями ч.1 - 4 ст.351, ч.1,12 ст.354 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, а податкове повідомлення-рішення приймається протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки.

При цьому, відповідно до ч.4,5 ст.334, ч.1 ст.352 Митного кодексу України правоохоронні органи, фінансові установи та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства на письмові запити митних органів або з власної ініціативи інформують митні органи про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

З метою здійснення митного контролю після випуску товарів митні органи мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані, в тому числі, податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України, тощо.

Відповідно до положень п.54.3.6 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Враховуючи зазначені положення законодавства та враховуючи надходження до митного органу від НАБУ певної інформації щодо товарів, митне оформлення яких завершене, судова колегія вважає, що відповідач мав право проводити перевірку позивача.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи повною мірою досліджено підстави для проведення перевірки та процедуру її проведення та встановлено, що відповідачем прийнято відповідний наказ про проведення перевірки, на адресу Товариства направлені повідомлення про її проведення, а відтак, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

За таких обставин судова колегія констатує дотримання судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального права при розгляді позовних вимог у частині оскарження наказу про проведення перевірки та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги у відповідній частині.

Водночас, судова колегія не може визнати обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо законності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Як вбачається з акту перевірки, митний орган дійшов висновку про наявність пов`язаності між BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD (продавець) та ТОВ «Фінсервіс Пром» (покупець) в розумінні пунктів «e», «f» ч.4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (наявність прямого чи опосередкованого контролю з боку ОСОБА_1).

Між тим, відповідно до п.3 ч.5 ст.52 Митного кодексу України декларація митної вартості подається у разі, якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

Згідно з Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Мінфіну України №599 від 24.05.2012р. (далі - Правила) в графах « 9(а)», « 9(б)» декларант зазначає інформацію, коли особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, наведених у статті 58 Митного кодексу України, зокрема: чи пов`язані між собою Покупець та Продавець, чи вплинула взаємозалежність Продавця та Покупця на ціну товару.

Приписи частин 12 - 14 статті 58 Митного кодексу України унормовують, що той факт, що Продавець і Покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів

Згідно із частинами 16, 17 та 18 статті 58 Митного кодексу України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

За змістом положень частин 4, 5 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо, зокрема:

e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою.

Наведені вимоги митного законодавства встановлюють обов`язок контролюючого органу належним чином обґрунтувати висновки акту щодо пов`язаності осіб у контексті впливу на заявлену митну вартість з посиланням на належні докази, які підтверджують заниження податкових зобов`язань.

Між тим судова колегія вважає, що висновки акту перевірки є передчасними та безпідставними, з огляду на такі обставини.

Статтею 352 Митного кодексу України передбачено, що посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Частинами 4-5 статті 334 Митного кодексу України визначено, що правоохоронні органи, фінансові установи та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства, на письмові запити органів доходів і зборів або з власної ініціативи інформують органи доходів і зборів про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

З метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або засвідчені копії, інформацію (у т.ч. в електронній формі), що стосується переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

В свою чергу, згідно п.2 ч.2 ст.19-2 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, орган державного фінансового контролю в Україні, Національне агентство з питань запобігання корупції, а також інші державні органи, що здійснюють державний контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами законодавства України, з метою запобігання та протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним до підслідності Національного бюро, зобов`язані за зверненням Національного бюро проводити в межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України фізичними та юридичними особами.

Наведене вище вказує на можливість використання під час проведення перевірки правильності визначення митної вартості товарів матеріалів, одержаних від правоохоронних органів, проте не виключає обов`язку контролюючого органу належним чином обґрунтовувати своє рішення та перевіряти отримані відомості.

З Акту перевірки вбачається, що відповідачем при встановлені факту контролю ОСОБА_1 над BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD були проаналізована надані НАБУ первинні документи:

- договір від 13.01.2016 про управління компанією номінальними посадовими особами і відшкодування збитків номінальними власниками, реєстраційна трастова декларація на акції для BFT WORLDWIDE LIMITED, в якому зазначено, що ОСОБА_1 є бенефіціарним власником цієї компанії;

анкета клієнта (юридичної особи-нерезидента Латвійської республіки) АО «Регіонала інвестиціо банка» від 31.03.2016 №2094, в якій наведена інформація про те, що бенефіціарним власником компаній BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD є ОСОБА_1 , фактична адреса BFT WORLDWIDE LIMITED - вул. Сонячна, 5 в м. Одеса;

меморандум та статті асоціацій офшорної компанії від 23.10.2016року;

мандат для відкриття та роботи рахунків банку Emirates NBD Bank від 06.12.2016 року.

З вказаних документів відповідачем зроблено висновок, що згідно з Меморандумом раду директорів INFORT TRADE LTD очолює ОСОБА_1 , який володіє 100% акцій підприємства.

Відповідно до Мандату для відкриття та роботи рахунків, компанія INFORT TRADE LTD погоджується та уповноважує Emirates NBD Bank здійснювати виставлення рахунків на ім`я клієнта згідно з формою відкриття рахунків, які мають бути відкриті в Банку від імені Клієнта. Банк відкриття рахунку уповноважує клієнта INFORT TRADE LTD підписувати форму відкриття звітності та всі відповідні документи ОСОБА_1 , як власника компанії.

Тобто відповідачем було проведено аналіз наданої НАБУ документації та з урахуванням встановлених обставин зроблено висновок щодо контролю ОСОБА_1 над BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD.

В той же час, митний орган, стверджуючи про опосередкований контроль ОСОБА_1 над ТОВ «ФінсервісПром», посилався виключно на лист НАБУ від 04.02.2020 року №043-232/4610 (т.2 а.с. 83-89).

У вказаному листі зазначено, що внаслідок проведення огляду вилученої документації, що відображає фінансово-господарську діяльність позивача, дослідження руху коштів між підприємством-імпортером та здійснення оплати за імпортовані товари, наявність одних і тих самих осіб, які організовували діяльність підприємства імпортера, печатки іноземної компанії на документах, які подавалися під час митного оформлення товарів є ідентичними до вилучених під час обшуку та інші встановлені обставини, які у своїй сукупності доводять контроль ОСОБА_1 на діяльністю позивача. Контроль над покупцем і продавцем третьою людиною впливали на ціну товару з метою її зменшення, чим забезпечувалося заниження розміру митних платежів, які підлягали сплаті до Державного бюджету.

Судова колегія зазначає, що при вирішенні спорів у адміністративній юрисдикції необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень. При цьому у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Проте у разі посилання контролюючим органом на докази, які свідчать, що декларант вчинив дії, які направленні на зменшення митних платежів або надав інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Однак посадові особи митниці при проведенні перевірки самостійно не вчинили жодних дій щодо встановлення факту опосередкованого контролю ОСОБА_1 над ТОВ «Фінсервіс Пром», не здійснили аналізу первинних документів та перевірку відомостей, наданих НАБУ, що самостійно вказує на необґрунтованість відповідних висновків.

В свою чергу судова колегія зазначає, що документи досудового розслідування, дозвіл на розголошення яких був наданий НАБУ, та які долучені до матеріалів даної справи, не містять документації, що відображає фінансово-господарську діяльність позивача, дослідження руху коштів між підприємством-імпортером та здійснення оплати за імпортовані товари, що унеможливлює перевірку відповідних обставин судом апеляційної інстанції та спростовує висновок відповідача про документальне підтвердження висновків НАБУ.

Також матеріали даної судової справи не містять доказів на підтвердження тези про організацію діяльності ТОВ «ФінсервісПром» підконтрольними ОСОБА_1 особами.

Відповідні обставини покладені в основу кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 , однак їх обґрунтованість має бути перевірна судом у відповідній кримінальній справі за наслідком розгляду усіх матеріалів кримінального провадження у сукупності.

В матеріалах досудового розслідування вказано, що директором ТОВ «Фінсервіс Пром» у 2017 році була ОСОБА_7 , однак ані відповідачем, ані третьою особою не надано жодних доказів про підконтрольність вказаної особи ОСОБА_1 .

В той же час, посилання на те, що печатка іноземної компанії на документах, які подавалися під час митного оформлення товарів, є ідентичною до вилученої під час обшуку, не можуть однозначно вказувати на факти опосередкованого контролю ОСОБА_1 над ТОВ «ФінсервісПром».

Судовою колегію досліджено наявний у матеріалах справи документ «бланк ТОВ «Фінсервіс Пром», проте форма його виконання та відсутність на ньому підпису директора та печатки ТОВ «Фінсервіс Пром» однозначно не свідчить про його належність позивачу та не підтверджує факт контролю ОСОБА_1 над ТОВ «Фінсервіс Пром» (т. 4 а.с. 154).

Також в Акті перевірки вказано, що листами від 15.06.2020 року №0434-232/210042 та від 17.06.2020 року №0434-232/21388 додані документи, зокрема, дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування та вказано, що у разі необхідності, НАБУ будуть вжиті заходи щодо документального підтвердження факту здійснення контролю з боку ОСОБА_1 над покупцем та продавцем товару, що, в свою чергу, свідчить про відсутність документального підтвердження факту здійснення контролю з боку ОСОБА_1 над покупцем товару (т. 2 а.с. 29-30).

Таким чином судова колегія не може визнати обґрунтованим рішення контролюючого органу у частині встановлення факту опосередкованого контролю ОСОБА_1 над ТОВ «ФінсервісПром».

В свою чергу суд першої інстанції не дослідив наявні у матеріалах документи досудового розслідування та не надав їм жодної оцінки, а висновок про підконтрольність ТОВ «Фінсервіс Пром» ОСОБА_1 ґрунтувався на не запереченні вказаного факту представником позивача.

Поряд з тим, в апеляційній скарзі та в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Фінсервіс Пром» заперечувала факт здійснення контролю з боку ОСОБА_1 над ТОВ «Фінсервіс Пром».

Крім того судова колегія ставить під сумнів правильність здійсненого коригування митної вартості, що була застосована відповідачем.

Так, відповідно до ч.18 ст.58 МК при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 59 МК унормовано, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до ч.1 ст.60 МК у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Згідно з ч.2 цієї статті під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними».

Матеріали справи містять висновок судового експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 14.08.2020 року №СЕ-19-20/24033-ЕК, замовленого НАБУ (т.3 а.с. 75-120).

Експерту на дослідження поставлені питання щодо документального підтвердження висновків акту Одеської митниці від 01.07.2020 року №17/7.10-19-410/40874863, інформаційної довідки Одеської митниці Держмитслужби від 23.07.2020 року про спричинення збитків Державному бюджету України у вигляді ненадходження митних платежів від ТОВ «Фінсервіс Пром» у сумі 19 539 297, 08 грн., на які отримано ствердну відповідь.

Разом з цим, ретельно дослідивши зазначений висновок експерта, судова колегія встановила, що він підтверджує виключно правильність математичного обрахунку донарахованих позивачеві зобов`язань та не містить фактів перевірки правильності застосування митних декларацій, на підставі яких було здійснено коригування вартості товару.

Враховуючи, що у контексті даного спору сторонами не ставиться під сумнів сам обрахунок, судова колегія відхиляє висновок судового експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 14.08.2020 року № СЕ-19-20/24033-ЕК, оскільки останній не містить висновків щодо порушення позивачем митного законодавства.

В свою чергу, для дослідження правильності коригування митної вартості судом апеляційної інстанції витребувано у відповідача митні декларації, на підставі яких було здійснено коригування вартості товару, що ввезений позивачем.

19.04.2022 року відповідачем надано до суду 78 митних декларацій та у судовому засіданні зазначено про неможливість виконати у повному обсязі вимоги суду у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

Представником відповідача у судовому засіданні роз`яснено, що при коригуванні митної вартості по 416 товарам використано відомості близько 120 митних декларацій.

Як вже зазначалось вище, в Акті перевірки вказано, що позивачем ввезено товар (самоклейкі листи з ПВХ, бірки - нашивки для одягу з ПВХ, тканини з ниток різних кольорів, вибивна тканина полотняного переплетення, стрічка декоративна з синтетичних волокон та інше), країни походження: Китай, Корея, Туреччина, Тайвань. Поставка товарів здійснювалась на умовах CIF Одеса.

Судова колегія уважно оглянула надані декларації та встановила у них відмінність умов поставки, місця призначення, країни відправлення чи країни походження товару (т. 7 а.с. 13-21, 24-26, 33-87, 89-94, 97-140, 149-273).

Тобто, відповідачем надано лише 5 митних декларацій, які формально відповідають умовам поставки - CIF Одеса, країні відправлення та походження товару - Китай, Корея, Туреччина, Тайвань.

Проте судова колегія внаслідок дослідження додатку до Акта перевірки встановила номенклатуру товару, ціна якого була скорегована та не вбачає наявність подібних (аналогічних товарів) у всіх митних деклараціях, на підставі яких було здійснено коригування вартості товару (т. 7 а.с. 22-23, 27-32, 88, 95-96, 141-148).

Також судова колегія визначає, що відповідачем під час коригування митної вартості товару не було взято до уваги об`єми партій поставки позивача у розрізі впливу на кінцеву ціну товару.

Наведені вище обставини у своїй сукупності спростовують правильність здійсненого коригування митної вартості на підставі обраних митних декларацій.

Оскільки в ході розгляду даної справи висновок відповідача щодо опосередкованого контролю ОСОБА_1 над ТОВ «Фінсервіс Пром» не знайшов обґрунтованого підтвердження, а правильність коригування митної вартості спростована наявними у справі доказами, судова колегія приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 16.07.2020 року №00000995000 та №00001005000 підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п.4 ч.1 ст.317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи повною мірою встановлені всі обставини справи, проте їм надано невірну правову оцінку, ухвалене у справі рішення в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Одеської митниці Держмитслужби №00000995000, №00001005000 від 16.07.2020 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову у відповідній частині.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 ст.139 унормовано, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору

Відповідно до ч.1, 3 ст.131 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги в частині щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Апелянтом при зверненні до суду першої інстанції за вимоги майнового характерусплачено судовий збір у розмірі 21020 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №ПН2275 від 27.07.2020 року та 31 530 грн. до суду апеляційної інстанції, що підтверджується квитанцією про сплату №ПН2692 від 27.07.2021 року, тому вказані суми підлягають стягненню на користь позивача (т.1а.с. 74, т.5 а.с. 103).

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 319, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс Пром» - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Одеської митниці Держмитслужби №00000995000, №00001005000 від 16.07.2020 року - скасувати.

Прийняти у вказаній частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Одеської митниці Держмитслужби №00000995000, №00001005000 від 16.07.2020 року.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс Пром» (код ЄДРПОУ 40874863, 65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1А) суму сплаченого судового збору у розмірі 52550 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 22.04.2022 року

Головуючий суддя Косцова І.П.Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.