Постанова

від 18.04.2024 по справі 420/6051/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 420/6051/20

адміністративне провадження № К/990/13712/22

Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,

секретар судового засідання - Титенко М.П.,

за участю:

представника позивача - не з`явився,

представників відповідача - Яровенка Д.О., Чумак О.А.,

представника третьої особи - Максим`яка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу №420/6051/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінсервіс Пром" до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національне антикорупційне бюро України, про визнання протиправними і скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року (головуючий суддя Косцов І.П., судді: Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.),

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс Пром» (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби (далі також - відповідач, митний орган), треті особи: Національне антикорупційне бюро України, Одеська митниця, як відокремлений підрозділ Держмитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці Держмитслужби від 11.06.2020 №179 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фінсервіс Пром», визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Одеської митниці Держмитслужби №00000995000, №00001005000 від 16.07.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначало, що документальна невиїзна перевірка щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи була проведена безпідставно. Із повідомлення про її проведення неможливо встановити, які саме факти свідчать про можливе порушення платником податків законодавства з питань митної справи, у зв`язку з чим позивач був позбавлений об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та документально підтвердити їх.

Крім того вказувало, що відповідач провів перевірку за спірним наказом та визначив суму грошових зобов`язань з пропуском встановленого п.102.1. статті 102 ПК України строку. Період, який може бути охоплений перевіркою, становить з 16.06.2017 по 15.06.2020, а відтак, посадові особи митного органу не мають права перевіряти періоди, які знаходяться поза межами 1095 денного строку. Подання додаткових декларацій до тимчасових митних декларацій, які були оформлені в період з 17.01.2017 по 18.02.2017, було зумовлене лише протиправним рішеннями Київської міської митниці ДФС (протиправність яких встановлена остаточним рішенням суду). Саме через протиправні рішення митниці декларант не завершив митне оформлення товарів за поданими додатковими деклараціями в період з 20.02.2017 по 03.04.2017.

Також Товариство звертало увагу, що правильність заявленої декларантом митної вартості товарів за першим методом за спірними митними деклараціями вже була перевірена в судовому порядку та рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлена протиправність коригування позивачу митної вартості за цими митними деклараціями.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року рішення суду першої інстанції у частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Одеської митниці Держмитслужби №00000995000, №00001005000 від 16.07.2020 скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про задоволення позову.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Одеської митниці Держмитслужби №00000995000, №00001005000 від 16.07.2020 року.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Так, в ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство взято на облік 12.10.2016 в ГУ ДПС В Одеській області, є платником податку на додану вартість.

Як суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності в Одеській митниці позивач взятий на облік в податковому органі 28.12.2016.

Товариство здійснює зовнішньоекономічну діяльність за КВЕД: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 46.19- діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Між ТОВ «Фінсервіс Пром» та компанією BFT WORLDWIDE LIMITED (Unit 1109. 11/F. KowloonCentre 33 AshleyRoad. TsimshatsuiKowloon, HongKong) 04.01.2017 укладено контракт №0401-2017, за умовами якого контрагент зобов`язався поставити/продати на адресу позивача товар згідно з інвойсами.

07.02.2017 аналогічний договір №НН було укладено позивачем і з компанією INFORT TRADE LTD (Office No.515517 A-1 BuilidingAjmanFreeZone, UAE) .

На виконання вказаних контрактів на адресу позивача в період з 17.01.2017 року по 16.02.2017 через митну територію України був поставлений товар - самоклейкі листи з ПВХ, бірки - нашивки для одягу з ПВХ, тканини з ниток різних кольорів, вибивна тканина полотняного переплетення, стрічка декоративна з синтетичних волокон та інше, поставка якого оформлювалась митними деклараціями з 10.01.2018 року по 11.01.2018 року. Відповідно до графи « 9» МД особою, відповідальною за фінансове врегулювання, є ТОВ «Фінсервіс Пром».

Митна вартість заявлена позивачем за основним методом. Митні платежі сплачені на загальну суму 36 582,62 грн.

Протягом лютого-березня 2017 року Київська міська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за поданими Товариством тимчасовими деклараціями, у зв`язку з чим, з метою випуску товару у вільний обіг, позивач сплатив митні платежі з урахуванням скорегованої ціни товару, одночасно оскарживши рішення митного органу про корегування митної вартості товару в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 у справі №815/2284/17, яка набрала законної сили 15.11.2017, визнано протиправними та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товару.

З урахуванням рішення у справі №815/2284/17 позивач оформив додаткові митні декларації за митною вартістю, заявленою декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.

В період митного оформлення товарів за додатковими митними деклараціями до відповідача надійшли лист Державної митної служби України від 07.05.2020, листи НАБУ від 04.02.2020, від 15.06.2020, від 06.08.2018, у яких НАБУ повідомляло про отримання в рамках кримінального провадження інформації, яка доводить, що позивач є пов`язаною особою з компаніями - продавцями, які прямо чи опосередковано контролюються третьою особою.

11.06.2020 відповідач видав наказ №179 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фінсервіс Пром» з дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період з 18.03.2017 по 11.01.2018.

В повідомленні про проведення перевірки вказано, що перевірка проводиться на підставі п.1 ч.2 статті 351 МК України та наказу №179 від 11.06.2020.

За результатами проведеної перевірки відповідач склав акт від 01.07.2020 року№17/7.10-19-10/40874863 .

Під час проведення перевірки митний орган використав наступні документи, про які зазначив в акті перевірки:

- митні декларації та документи, які були підставою для митного оформлення за період з 18.03.2017 по 11.01.2018;

- лист НАБУ від 09.08.2018 №0434-186/30721 щодо матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях №52017000000000682 від 11.10.2017; №52018000000000679 від 09.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України, яким надано матеріали кримінальних проваджень, що містять інформацію, яка свідчить про порушення низкою підприємств законодавства України з питань державної митної справи;

- лист Київської міської митниці ДФС від 30.01.2019 №237/7/26-70-63-01 "Щодо надання

інформації та копій документів";

- лист НАБУ від 15.02.2019 №0434186/5305 щодо матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях №52017000000000682 від 11.10.2017; №52018000000000679 від 09.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України, стосовно митного оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість, здійснених низкою суб`єктів ЗЕД, в т.ч. ТОВ «ФінсервісПром»;

- лист НАБУ від 02.04.2019 №0434-186/10974 стосовно митного оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями з недостовірними відомостями про митну вартість;

- лист НАБУ №0434-186/12726 від 15.04.2019 щодо копій матеріалів кримінального провадження;

- лист НАБУ від 30.03.2020 №0434-232/12073 щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК та контролю ОСОБА_1 над іноземними компаніями;

- лист від 07.05.2020 №10967/4-02-06 Державної митної служби України, яким надано лист від 04.02.2020 року №043-232/4610 Національного антикорупційного бюро України про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України стосовно митного оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість, здійснених низкою суб`єктів ЗЕД, у т.ч. ТОВ «ФінсервісПром»;

- лист НАБУ від 15.06.2020 №0434-232/21042 щодо наданих копій матеріалів кримінального провадження №52017000000000636 від 26.09.2017 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 , ч.3 ст.368 КК України, які містять відомості щодо іноземних компаній;

- лист Київської митниці Держмитслужби від 17.06.2020 №7,8-1/15/7/12089 щодо надання цінової інформації.

Крім вказаних листів відповідач використовував під час проведення перевірки окремі матеріали кримінального провадження №52017000000000636, які він отримав від НАБУ у червні 2020 року. Зокрема:

- договір від 13.01.2016 про управління компанією номінальними посадовими особами і відшкодування збитків номінальними власниками, реєстраційна трастова декларація на акції для BFT WORLDWIDE LIMITED, в якому зазначено, що ОСОБА_1 є бенефіціарним власником цієї компанії;

- анкету клієнта (юридичної особи-нерезидента Латвійської республіки) АО «Регіонала інвестиціо банка» від 31.03.2016 року №2094, в якій наведена інформація про те, що бенефіціарний власник компаній BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD - ОСОБА_1 , фактична адреса BFT WORLDWIDE LIMITED - вул. Сонячна, 5 в м. Одеса.

- меморандум та статті асоціацій офшорної компанії від 23.10.2016;

- мандат для відкриття та роботи рахунків банку Emirates NBD Bank від 06.12.2016.

Листами від 15.06.2020 №0434-232/210042 та від 17.06.2020 №0434-232/21388 додані документи, зокрема дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування.

Київська митниця Держмитслужби листом від 17.06.2020 надала цінову інформацію щодо раніше визначених митними органами митних вартостей товарів, ввезених на територію України позивачем, згідно якої за результатами співставлення даних стосовно митних вартостей товарів, заявлених при митному оформленні, з ціновою інформацією щодо раніше визначених митними органами митних вартостях, яка наявна в АСМО «Інспектор», встановлено, що за 40 товарами, імпортованими на митну територію України позивачем, відсутні підстави для коригування митної вартості. За 416 товарами заявлена митна вартість товарів є меншою та підлягає коригуванню.

За висновком митного органу, викладеним в акті перевірки, при митному оформленні товару та визначенні митної вартості ТОВ «Фінсервіс Пром» допущено порушення вимог п.2 ч.2 ст.52, п.4 ч.18 ст.58 Митного кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 4 528 743, 20 грн; п.190.1 ст.190 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 15 064 553, 88 грн.

За результатами перевірки відповідач 16.07.2020 прийняв податкові повідомлення-рішення, якими нарахував грошові зобов`язання на загальну суму 24 491 621,35 грн, а саме:

- №00000995000 за платежем мито за товари, що ввозяться суб`єктами господарювання на суму 5 660 929,00 грн (основний платіж - 4 528 743,20 грн, штрафні санкції - 1 132 185, 80 грн);

- №00001005000 за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 18 830 692,35 грн (основний платіж - 15 064 553,88 грн, штрафні санкції - 3 766 138,47 грн).

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню наказ про проведення документальної невиїзної перевірки та вищевказані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції взяв за основу те, що представник позивача впродовж судового розгляду справи визнала факт пов`язаності осіб та не заперечувала проти тієї обставини, що Товариство не вказало дані відомості у деклараціях та відповідно не надало жодних доводів митному органу ні під час розмитнення товару, ні під час перевірки стосовно того, що пов`язаність осіб не вплинула на ціну товару. Оскільки не має потреби доводити ті обставини, які визнаються сторонами, суд обставину щодо пов`язаності позивача з його іноземними компаніями-контрагентами виключив із предмета доказування, оскільки таку відповідно до статті 78 КАСУ не потрібно доводити.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00000995000, №00001005000 від 16.07.2020 та ухвалюючи в цій частині нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції висновок відповідача щодо опосередкованого контролю ОСОБА_1 над ТОВ «Фінсервіс Пром» не знайшов обґрунтованого підтвердження, а правильність коригування митної вартості спростована наявними у справі доказами.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог не погодився відповідач та подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати в оскаржуваній частині та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, митний орган наголошує на достатності поданих до матеріалів справи доказів у підтвердження пов`язаності позивача з Компаніями BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD. Натомість, як стверджує відповідач, судом апеляційної інстанції надано неналежну оцінку поданим доказам, а частина доказів взагалі залишилася недосліджена. Також скаржник вказує на правильності коригування митної вартості та наявності обґрунтованих підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Зокрема, зазначає, що під час застосування резервного методу для визначення митної вартості товарів МК України не встановлюються обмеження щодо країни походження та умов поставки товарів, які беруться з метою визначення митної вартості товарів. Вказує, що процес відбору переліку митних декларацій, які можуть бути використані з метою відбору цінової інформації товарів, для визначення митної вартості товарів у базах даних Держмитслужби України є автоматизованим, що виключає технічну можливість посадової особи Держмитслужби застосовувати ціну по товару, який віднесений до іншої товарної категорії згідно УКТ ЗЕД, ніж оцінювані товари.

У відзиві на касаційну скаргу позивач проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Національне антикорупційне бюро України подало до суду касаційної інстанції письмові пояснення, в яких не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та просить касаційну скаргу відповідача задовольнити повністю.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник відповідача та НАБУ надали пояснення щодо обставин у справі та підтримали свої вимоги щодо суті спору.

Також з`ясовано, що П`ятим апеляційним адміністративним судом залучено до участі у справі в якості третьої особи Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (ЄДРПОУ 44005631).

Касаційну скаргу у цій справі подано Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Одеська митниця Держмитслужби з 05 листопада 2020 року перебуває у стані припинення, у зв`язку з внесенням рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.

Станом на час розгляду справи в суді касаційної інстанції, Одеська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459), як юридична особа - не припинена.

У свою чергу, наказом Державної митної служби України №460 від 19 жовтня 2020 року, утворені територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України відповідно до статті 211 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», статті 546 Митного кодексу України та на виконання абзацу 3 завдання 2 Плану заходів з реформування та розвитку системи органів, що реалізують митну політику, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №569-р від 13 травня 2020 року «Деякі питання реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну митну політику», з метою забезпечення належного здійснення митної політики в частині реалізації концепції єдиної юридичної особи та визначення умов її належного функціонування.

Згідно пункту 7 Положення про Державну митну службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України №227 від 06 березня 2019 року, Держмитслужба здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи. До територіальних органів Держмитслужби належать митниці та спеціалізовані органи.

Наказом Державної митної служби України №489 від 29 жовтня 2020 року, затверджені положення про територіальні органи Держмитслужби.

Наказом Державної митної служби України №472 від 30 червня 2021року, розпочато роботу митниць, як відокремлених підрозділів Державної митної служби України з 00 години 00 хвилин, 01 липня 2021 року.

Таким чином, Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, код ЄДРПОУ ВП44005631), як відокремлений підрозділ Державної митної служби України наразі є органом, який в зоні своєї діяльності безпосередньо здійснює митну справу, забезпечує виконання завдань покладених на митні органи, а також реалізацію делегованих повноважень Державної митної служби України, як її відокремлений підрозділ.

Відповідно до висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі №420/5772/18, від 06 жовтня 2020 року у справі № 804/958/17, у випадку, коли відбувається фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво факт припинення (ліквідації) юридичної особи не є вирішальним, оскільки саме норми адміністративного права врегульовували умови та порядок передання адміністративної компетенції від повноважень органів Державної фіскальної служби до органів Державної податкової служби.

Отже, у цій справі наявні підстави для здійснення заміни відповідача відповідно до статті 52 КАС України шляхом заміни Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на її правонаступника - Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631), для якої усі дії, вчинені в адміністративному процесі, обов`язкові в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку вона замінила, та, як наслідок, виключення останньої зі статусу третьої особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, надані у судовому засіданні, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Так, першочергово колегія суддів звертає увагу на те, що Одеська митниця Держмитслужби, яка була відповідачем у цій справі на час ухвалення судом першої інстанції рішення, з 05.11.2020 перебуває у стані припинення. В свою чергу, 19 жовтня 2020 року утворені територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України, роботу яких відповідно до наказу Державної митної служби України №472 від 30 червня 2021року розпочату 01 липня 2021 року.

Питання правонаступництва в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) було предметом розгляду Верховним Судом, який у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову від 11 жовтня 2019 року у справі № 812/1408/16, фактичні обставини у якій хоча і не є подібними, проте, безпосередній підхід до розуміння спірного у цій справі питання колегія суддів вважає застосовним до цієї справи.

Так, Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суду слід залучити до участі у справі їх правонаступників.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Враховуючи зазначене, з 01 липня 2021 року Одеська митниця Держмитслужби втратила повноваження державного органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної митної політики, відповідно, не може здійснювати права та виконувати обов`язки сторони у справі, а відтак, і відповідати за зобов`язання, які на неї покладені.

Проте, суд апеляційної інстанції не врахував, що в даному випадку з дати початку виконання Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України функцій та повноважень Одеської митниці Держмитслужби (01.07.2021) відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегульовали умови та порядок передання адміністративної компетенції, й помилково залучив Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України до участі у справі в якості третьої особи, замість необхідності здійснення заміни відповідача у справі.

Однією із підстав для прийняття рішень, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки відповідача про те, що позивач (Покупець) та Продавці (Компаній BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD) є пов`язаними особами і наявні у Митниці відомості свідчать, що відповідна взаємозалежність вплинула на ціну поставленого товару.

Суд звертає увагу на наступне правове регулювання.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

За змістом частини дванадцятої статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Згідно з частинами тринадцятою - п`ятнадцятою статті 58 Митного кодексу України за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (частини шістнадцята та сімнадцята статті 58 Митного кодексу України).

Згідно з пунктом четвертим статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, для визначення пов`язаності осіб до якої відсилають положення частини шістнадцятої статті 58 Митного кодексу України, особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо:

a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

c) вони є роботодавцем і працівником;

d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4 (пункт 5 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року).

Пов`язаність продавців та покупця (Позивача) в розумінні пунктів «e», «f» ч.4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митний орган обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 , який є бенефіціарним власником Компаній BFT WORLDWIDE LIMITED та INFORT TRADE LTD (Продавці), здійснює опосередкований контроль над ТОВ «Фінсервіс Пром». Такий висновок відповідача сформовано за результатами аналізу наданої НАБУ документації.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що для цілей застосування положень статті 58 МК України першочерговому встановленню у межах цієї справи підлягали обставини пов`язаності покупця (Позивача) та продавця.

Так, позивач факт його пов`язаності із продавцем-нерезидентом заперечував.

Відповідач натомість наполягав на наявності контролю над покупцем і продавцем третьою особою, який, як стверджує митний орган, впливав на ціну товару з метою її зменшення, чим забезпечувалося заниження розміру митних платежів, які підлягали сплаті до Державного бюджету.

В підтвердження своєї позиції митний орган посилався на те, що під час проведення 17.08.2017 та 18.08.2017 обшуку приміщень на 8 та 9 поверхах нежитлової будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Сонячна, 5, вилучені порожні листи з печаткою Компаній BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD та документи, що відображають фінансово-господарську діяльність ТОВ «Фінсервіс Пром».

Власником будівлі за вказаною адресою є ТОВ «Укроргенергобуд», одним з кінцевих бенефіціарних власників якого, на час проведення обшуку був ОСОБА_1 , що в сукупності з іншими матеріалами досудового розслідування вказує на його контроль над Покупцем і Продавцями товарів.

Так, з матеріалів кримінального провадження №52017000000000636 від 26.09.2017 встановлено, що ОСОБА_1 є бенефіціарним власником Компаній BFT WORLDWIDE LIMITED (договір від 13.01.2016 про управління компанією номінальними посадовими особами і відшкодування збитків номінальними власниками, реєстраційна трастова декларація на акції для BFT WORLDWIDE LIMITED, анкета клієнта від 31.03.2016) та INFORT TRADE LTD (Меморандум та статті асоціації офшорної компанії від 23.10.2016, відповідного до якого ОСОБА_1 володіє 100% акцій компанії).

В анкеті клієнта зазначена фактична адреса BFT WORLDWIDE LIMITED - м. Одеса, вул. Сонячна, 5, тобто, та сама адреса, за якою при обшуку вилучені документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Фінсервіс Пром».

Листом НАБУ від 04.02.2020 №043-232/4610 повідомлено Одеську митницю про те, що ОСОБА_1 опосередковано контролює діяльність ТОВ «Фінсервіс Пром», яке здійснювало імпорт товарів на виконання контрактів з Компаніями BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD.

У вказаному листі зазначено, що дані обставини підтверджуються:

оглядом вилученої документації, що відображає фінансово-господарську діяльність підприємства;

дослідженням руху коштів та здійснення оплати за імпортовані товари;

наявністю одних і тих самих осіб підконтрольних ОСОБА_1 , які організували діяльність підприємств імпортерів;

печатками іноземної компанії на документах, які подавалися під час митного оформлення товарів, та які є ідентичними до вилучених під час обшуку;

перевізниками імпортованих товарів є особи, які контролювалися ОСОБА_1 , що доведено матеріалами досудового розслідування;

проведеними негласними слідчими діями, за результатами яких отримано відомості, які вказують на контроль ОСОБА_1 на цим підприємством.

Крім того, в листах НАБУ зазначалось, що ціна договорів щодо товарів, які імпортувалися, визначалася на власний розсуд особою, яка контролювала Продавця і Покупця, з метою їх зменшення; митна вартість визначалася за удаваними договорами (контрактами) між пов`язаними особами; відносини Покупця і Продавців впливали на ціну товару з метою її зменшення, чим забезпечувалося заниження розмірів митних платежів, які підлягають сплаті до Державного бюджету України.

Як наслідок, в акті перевірки вказано про порушення ТОВ «Фінсервіс Пром» статей 52, 58 МК України, що виразилося у неповідомленні інформації про пов`язаність з Продавцями.

Суд першої інстанції оцінки доказам, на які посилався відповідач, щодо пов`язаності Продавця та Покупця, не надавав, оскільки, як уже було зазначено, обставину щодо пов`язаності позивача з його іноземними компаніями-контрагентами суд виключив із предмета доказування, пославшись на визнання представником позивача такої обставини.

Апеляційний суд виходив з недостатності поданих відповідачем та Національним антикорупційним бюро України доказів для беззаперечного ствердження про пов`язаність Продавців та Покупця у спірних правовідносинах.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції надано оцінку лише частині поданих відповідачем та Національним антикорупційним бюро України доказів в підтвердження пов`язаності позивача з продавцем.

При цьому, суд обмежився лише констатацією наявності певних доказів, не аргументувавши, при цьому, вплив таких на висновок суду щодо непов`язаності позивача та Компаній BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD.

Як уже неодноразово було зазначено, суд першої інстанції доказам пов`язаності продавців та покупця оцінки не надавав взагалі.

Ставлячи ж під сумнів правильність здійсненого відповідачем коригування митної вартості товарів за резервним методом, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем під час здійснення коригування не було взято до уваги об`єми партій поставки позивача у розрізі впливу на кінцеву ціну товару, а також із поданих митним органом митних декларацій, які були використанні при здійснення коригування, встановлено відмінність умов поставки, місця призначення, країни відправлення чи країни походження товару.

Водночас, такі висновки суду апеляційної інстанції не можна вважати обґрунтованими, оскільки нормами митного законодавства не встановлюються обмеження щодо країни походження та умов поставки товарів, які беруться з метою визначення митної вартості товарів; не встановлює жодних обмежень МК України й щодо об`єму партій товару при використанні резервного методу визначення митної вартості товару та не передбачає такого критерію відбору, як об`єм товару.

Суд першої інстанції, натомість, питання обґрунтованості застосування митним органом резервного методу під час визначення митної вартості товарів взагалі залишив поза увагою.

Відтак, важливі обставини та фактичні дані залишилися поза межами належного дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Колегія суддів зазначає, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об`єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, пов`язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв`язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню; допустимими, тобто відповідними процесуальній формі їх одержання, єдиною загальною вимогою недопустимості доказів є виявлення порушень закону при їх збиранні.

При цьому обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Тобто, цей принцип зобов`язує суд до активної ролі в судовому процесі для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Результат такого дослідження має бути відображений у мотивувальній частині судового рішення відповідно до положень частини четвертої статті 246 КАС України.

У межах цієї справи суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались обов`язку із безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та надання правової оцінки усім доводам учасників справи, застосувавши формальний підхід до її вирішення та порушивши правила офіційного з`ясування обставин справи.

Водночас, Верховним Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до Реєстру внесений запис від 22.11.2023 №1005561170013060113:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНСЕРВІС ПРОМ»

Ідентифікаційний код юридичної особи: 40874863

Запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення: судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнання її банкрутом від 16.11.2023 №916/1912/22, Господарський суд Одеської області.

За приписами пункту 5 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно з частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Як зазначено у частині п`ятій вказаної статті, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Слід зазначити, що при ліквідації юридична особа припиняє свою діяльність без правонаступництва, тобто переходу своїх прав та обов`язків до інших осіб.

Частиною першою статті 354 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відтак, у зв`язку з недотриманням судами попередніх інстанцій у цій справі обов`язку щодо безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та надання правової оцінки усім доводам учасників справи, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору, а також враховуючи наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з припиненням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс Пром» - позивача у справі, Верховний Суд позбавлений можливості зробити висновок щодо помилкових чи правомірних висновків судів попередніх інстанцій щодо законності або протиправності оскаржених податкових повідомлень - рішень від 16.07.2020 №00000995000, №00001005000.

Керуючись статтями 52, 238, 344, 349, 354, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року скасувати та провадження у справі № 420/6051/20 закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко М.М. Гімон І.А. Васильєва