Постанова

від 21.02.2022 по справі 910/7981/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 910/7981/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.,

секретар судового засідання Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача Ракітіна С. П. (адвокат),

відповідача-1 Матвіюка М. А. (в порядку самопредставництва),

відповідача-2 не з`явилися,

відповідача-3 Сажієнко І. О. (в порядку самопредставництва),

третьої особи-1 Кіктенко Л. В. (в порядку самопредставництва),

третьої особи-2 не з`явилися,

третьої особи-3 не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 (суддя Морозов С. М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 (головуючий Яковлєв М. Л., судді Хрипун О. О., Кравчук Г. А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест"

до: 1) Міністерства оборони України,

2) Державної організації (установа, заклад) Центрального територіального управління капітального будівництва,

3) Державної організації (установа, заклад) Київського квартирно-експлуатаційного управління,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: 1) Військової частини НОМЕР_1 , 2) Військової частини НОМЕР_2

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги, 55-А",

про зобов`язання вчинити дії.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (далі ТОВ "БК "Міськбудінвест", Товариство, Підрядник, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви від 14.09.2020 про зміну предмета позову) до Міністерства оборони України (далі Міноборони України, Міністерство, відповідач-1), Державної організації (установа, заклад) Центрального територіального управління капітального будівництва (далі Центральне територіальне УКБ, Організація, Замовник, відповідач-2) та Державної організації (установа, заклад) Київського квартирно-експлуатаційного управління (далі Київське КЕУ, Управління, відповідач-3) про зобов`язання відповідачів надати безперешкодний доступ представників позивача на частину земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:69:012:0001 (далі спірна земельна ділянка), розташовану між будівлею 3 КЖ і житловим будинком по просп. Перемоги, 55/2 у м. Києві, згідно Додатку до додаткової угоди №7 "Схема руху засобів, задіяних при пожежогасінні" та Схеми "Схема організації території з напрямками руху засобів, задіяних при пожежогасінні" М 1:500, для виконання робіт по влаштуванню кругового проїзду для пожежних автомобілів з твердим покриттям об`єкту "Будівництво житлового будинку з підземним гаражем та об`єктами соціально-побутового призначення на проспекті Перемоги, 55/2 у Солом`янському районі м. Києва", з посиланням на положення статті 14 Конституції України, статей 12, 13, 16, 525, 526, 850 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статей 193, 323 Господарського кодексу України (далі ГК України).

2. Позовна заява обґрунтовується наявністю правових підстав для надання Товариству доступу до спірної земельної ділянки, що перебуває у користуванні відповідачів, для виконання позивачем робіт з влаштування кругового проїзду.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 13, 14, 15, 16, 395, 401, 402 ЦК України, статей 791, 98, 100 Земельного кодексу України (далі ЗК України), статей 1, 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 3, 22, 26, 27 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на 28.08.2017), статей 13, 73 77, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), застосовуючи які суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) позивачем не наведено відомостей та доказів на підтвердження виникнення у відповідачів обов`язку надати Товариству спірну земельну ділянку для облаштування кругового проїзду; 2) матеріали справи не містять доказів встановлення позивачу права сервітуту щодо спірної земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "БК "Міськбудінвест" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, наголошуючи, що: 1) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме положень частин 1, 2, 3 статті 13 ЦК України (у разі встановлення огорожі з порушенням ДБН України) та частини 1 статті 850 ЦК України (щодо сприяння замовником підряднику) в подібних правовідносинах; 2) суди прийняли рішення про права територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради, однак суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у залученні її до участі у справі; 3) суди не дослідили всіх зібраних у справі доказів, що підтверджують вимоги позивача; 4) апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання Товариства про залучення територіальної громади м. Києва до розгляду цієї справи та про долучення доказів, які мають значення для правильного вирішення справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Київське КЕУ та військова частина НОМЕР_1 у відзивах на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "БК "Міськбудінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі № 910/7981/19 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 22.02.2022.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 10.01.2001 між Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України (далі Управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергобудлізинг" (далі Підприємство) укладено Генеральну угоду про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей (далі Генеральна угода), за умовами пунктів 2.1, 2.2, 3.1, 4.1 якої предметом є фінансування Підприємством в повному обсязі будівництва згідно з одержаними в установленому законом порядку проектно-кошторисними документаціями, зокрема, житлового комплексу по проспекту Перемоги у місті Києві (військове містечко № 27, площа земельної ділянки 5,42 га). Загальна площа кожного житлового комплексу (будинку, квартири) уточняється після одержання проектно-кошторисних документацій шляхом укладання додаткових угод, проведення технічної інвентаризації, отримання довідки інвентаризації з Київського міського бюро технічної інвентаризації. Підприємство здійснює в повному обсязі фінансування будівництва об`єктів. Управління вносить свою пайову участь в будівництво у вигляді виконання обов`язків, надання послуг, передбачених пунктом 4.1. Генеральної угоди. Управління зобов`язане, зокрема, виконати разом з Підприємством всі необхідні дії для відведення земельних ділянок Київською міською радою народних депутатів в м. Києві для будівництва об`єктів, виконувати в повному обсязі функції замовника у відповідності з даним договором та діючим законодавством.

10. Пунктом 1 Додаткової угоди № 1 від 12.11.2004 до Генеральної угоди її сторони, у зв`язку з реорганізацією системи замовника капітального будівництва у Міноборони України, домовилися про заміну замовника у Генеральній угоді з Міністерства (Головне квартирно-експлуатаційне управління) на Управління капітального будівництва Міноборони України (м. Київ), а також погодили попередні техніко-економічні показники Об`єкта житлового комплексу по проспекту Перемоги, 55 у місті Києві (військове містечко № 27, площа земельної ділянки 5,42 га).

Згідно з Додатковою угодою № 2 від 10.09.2007 до Генеральної угоди (укладеною в судовому порядку відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2007 у справі № 31/436), у зв`язку з реорганізацією системи замовника капітального будівництва у Міноборони України, сторони домовилися про заміну замовника будівництва житлових комплексів по проспекту Перемоги, 55 у місті Києві (військове містечко № 27, площа земельної ділянки 5,42 га) згідно Генеральної угоди з Управління капітального будівництва Міноборони України (м. Київ) на Міністерство в особі директора Департаменту будівництва Міноборони України.

Додатковою угодою № 3 від 04.02.2010 до Генеральної угоди внесено зміни, за умовами яких сторони домовилися про заміну сторони у Генеральній угоді з Міноборони України на Центральне територіальне УКБ.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 4 від 11.04.2011 до Генеральної угоди з моменту набуття нею чинності Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергобудлізинг" передає, а ТОВ "БК "Міськбудінвест" приймає на себе всі права та обов`язки, що на момент укладення цієї Додаткової угоди належали Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергобудлізинг" як стороні Генеральної угоди.

Умовами Додаткової угоди № 5 від 09.04.2012 до Генеральної угоди її сторони узгодили порядок дострокової передачі Управлінню його частки у житловому комплексі по проспекту Перемоги, 55 у місті Києві згідно з Генеральною угодою.

Відповідно до Додаткової угоди № 6 від 25.09.2014 до Генеральної угоди сторони домовилися про заміну сторони замовника будівництва житлових об`єктів по проспекту Перемоги, 55 у місті Києві у Генеральній угоді з Центрального територіального УКБ на Міноборони України. Функції замовника будівництва житлових об`єктів по проспекту Перемоги, 55 у місті Києві на виконання умов Генеральної угоди здійснює Центральне територіальне УКБ.

11. Згідно з пунктом 1 Додаткової угоди № 7 від 25.04.2016 до Генеральної угоди сторони визначили, що функції замовника будівництва житлового будинку по проспекту Перемоги, 55 у місті Києві, на земельній ділянці площею 0,7933 га з кадастровим номером: 8000000000:69:012:0009 на виконання умов Генеральної угоди здійснює Міноборони в особі Центрального територіального УКБ на підставі відповідної належним чином оформленої довіреності.

Вказаною Додатковою угодою № 7 пункт 1.1 Генеральної угоди викладено у новій редакції, за якою предметом цієї Генеральної угоди є фінансування Підприємством в повному обсязі будівництва у відповідності до затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації житлового комплексу з підземним гаражем та об`єктами соціально-побутового призначення по проспекту Перемоги, 55 у місті Києві, на земельній ділянці площею 0,7933 га, кадастровий номер 8000000000:69:012:0009.

Додатковою угодою № 7 розділ ІІ Генеральної угоди доповнено пунктом 2.3.5, згідно з яким сторони домовилися про припинення подальших договірних правовідносин без будь-яких взаємних вимог у майбутньому щодо будівництва другої черги на земельній ділянці площею 5,42 га військового містечка № 27 у місті Києві, за винятком будівництва першої черги на земельній ділянці площею 0,7933 га, кадастровий номер 8000000000:69:012:0009.

У пункті 3.7.3 Додаткової угоди № 7 до Генеральної угоди сторони погодили, що Міноборони в особі виконуючого функції замовника Центрального територіального УКБ зобов`язується забезпечити відповідно до вимог чинного законодавства України пропуск пожежних машин у разі необхідності гасіння пожеж та/або проведення протипожежних заходів в об`єкті по проспекту Перемоги, 55 в м. Києві.

12. 05.08.2004 між Управлінням капітального будівництва Міноборони України та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого остання передала, а Управління капітального будівництва Міністерства прийняло в платне користування строком на 5 років земельну ділянку площею 7933 м2 (кадастровий номер: 8000000000:69:012:0009) з цільовим призначенням: для будівництва житлового будинку з підземним гаражем та об`єктами соціально-побутового призначення, розташовану на проспекті Перемоги, 55 у Солом`янському районі міста Києва.

15.07.2016 між Київською міською радою та Організацією укладено договір про поновлення на 5 років зазначеного договору оренди земельної ділянки, а також викладено його у новій редакції, зокрема орендарем визначено Центральне територіальне УКБ.

13. Зобов`язання за Генеральною угодою Товариство виконало в повному обсязі, передавши Міністерству 125 квартир в смт Макарів Київської області, відповідно до актів прийому-передачі квартир №№ 1-11, а житловий комплекс по проспекту Перемоги, 55 у Солом`янському районі у місті Києві збудував та ввів в експлуатацію.

Після закінчення будівництва житлового будинку на земельній ділянці площею 0,7933 га, кадастровий номер 8000000000:69:012:0009, а також після створення власниками приміщень у цьому будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вказаний житловий будинок за актом прийому-передачі житлового будинку з підземним гаражем та об`єктами соціально-побутового призначення на проспекті Перемоги, 55-А від 04.12.2019 ТОВ "БК "Міськбудінвест" (забудовник) передало Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги, 55-А" (далі ОСББ "Перемоги, 55-А").

Згідно з пунктами 2, 3 вказаного акта прийому-передачі об`єкт складається з 294 квартир загальною площею 20470,70 м2, нежилих вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень загальною площею 31007,8 м2, підземного паркінгу на 234 машиномісця загальною площею 10712,50 м2.

З метою забезпечення благоустрою території житлового комплексу була здійснена реконструкція вхідних груп № 1 та № 2 будівлі 27/11 на просп. Перемоги 55/2 в Солом`янському районі м. Києва, що підтверджується актом прийому-передачі.

14. Листом від 18.02.2019 № 303/8/30/143 Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України повідомило ТОВ "БК "Міськбудінвест", що на виконання доручень заступника Міністра оборони України від 12.12.2018 № 21795/з та від 05.01.2019 № 217/з вирішено здійснити поетапну заміну існуючої огорожі на нову та вказало про необхідність надання до Головного управління на узгодження план-графік виконання робіт.

Листом від 13.03.2019 № 303/328//7/55 Центральне територіальне УКБ проінформувало Підрядника, що для влаштування благоустрою на території військового містечка № НОМЕР_3 за адресою: проспект Перемоги, 55, для забезпечення проїзду технологічного транспорту та влаштування огорожі необхідно надати список осіб, які будуть виконувати зазначені роботи з їх особистими даними для оформлення пропуску на території військового містечка.

Листами від 05.03.2019 № 124 та від 14.03.2019 №142 Товариство направило на адресу відповідача-2 план-графік та список осіб.

15. Земельна ділянка площею 0,7933 га, кадастровий номер 8000000000:69:012:0009, на якій знаходиться зазначений вище житловий будинок, межує, зокрема із земельною ділянкою площею 15,9152 га, кадастровий номер 8000000000:69:012:0001 (спірна земельна ділянка) (цільове призначення: 15.01. Для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель і спору військового містечка № 27).

Правомірність використання земельної ділянки військового містечка № 27 підтверджується рішенням Виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 17.07.1978 № 1028/2, згідно з яким за проектом Головного архітектурно-планувального управління м. Києва від 22.09.1978 № 31484 відведено в користування квартирно-експлуатаційній частині Київського військового округу під існуюче вище військове училище ім. Фрунзе військове містечко №27.

16. З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що власником військового містечка № НОМЕР_3 в м. Києві по просп. Перемоги, 55 є Міноборони України, а земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:69:012:0001, перебуває у комунальній власності та в оренді Центрального територіального УКБ.

17. Підрядник розробив проект будівництва житлового комплексу, об`ємно-просторове та архітектурно-планувальне рішення якого передбачають під`їзд до будинку з круговим проїздом, а також комплексний благоустрій подвір`я та прилеглої території з озелененням і встановленням нової огорожі (позитивний висновок комплексної державної експертизи від 13.01.2011 № 6139 з додатком, додаток до експертного звіту від 08.04.2015 № 00-0867-14цБ).

Згідно з позитивним висновком комплексної державної експертизи від 13.01.2011 № 6139 з додатком щодо проекту "Будівництво житлового будинку з підземним гаражем та об`єктами соціально-побутового призначення на проспекті Перемоги, 55/2 у Солом`янському районі м. Києва" (додаток до експертного звіту від 08.04.2015 № 00-0867-14цБ) встановлено: площа ділянки становить 0,7933 га.

У цьому висновку зазначено, що транспортне обслуговування передбачене з існуючого проїзду, з якого запроектовано під`їзд до будинку з круговим об`їздом, окремі в`їзди/виїзди до/з підземного паркінгу, на тераси. Вказана у висновку площа (0,7933 га) відповідає розміру земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:69:012:0009.

Позиція Верховного Суду

18. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

19. В основу оскаржуваних судових рішень покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про недоведеність виникнення у відповідачів обов`язку надати Товариству спірну земельну ділянку для облаштування кругового проїзду навколо об`єкта на проспекті Перемоги, 55 у м. Києві, розташованого на суміжній земельній ділянці площею 0,7933 га, кадастровий номер 8000000000:69:012:0009, в зв`язку з належністю спірної земельної ділянки Центральному територіальному УКБ на праві оренди та відсутністю будь-яких речових прав позивача на неї, зокрема шляхом встановлення права сервітуту (відповідний сервітут не встановлено та не зареєстровано в Державному земельному кадастрі), тому відсутність погодження відповідачами здійснення Товариством будівництва (влаштування кругового проїзду) на іншій земельній ділянці, ніж земельна ділянка площею 0,7933 га, унеможливлює надання Підряднику доступу до земельної ділянки, яку не включено сторонами до умов Генеральної угоди. Ані дослідженим судом експертним звітом № 00-0867-14ЦБ від 08.04.2015 та додатком до нього, ані Генеральним планом не визначено як можливості коригування площі земельної ділянки, відведеної під будівництво, так і зміни встановлених зовнішніх меж земельних ділянок.

При цьому суди послалися на встановлену рішенням Господарського суду м. Києва від 13.07.2021 у справі № 910/10622/20 обставину знаходження будівель і споруд військового містечка № 27, які перебувають на балансовому обліку Київського КЕУ та закріплені за структурними підрозділами Збройних Сил України, тобто є режимним об`єктом з обмеженим доступом, яка (обставина) відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України має преюдиціальне значення при вирішенні цього господарського спору.

Суди першої та апеляційної інстанцій також зазначили, що встановлення додатковою угодою № 7 до Генеральної угоди обов`язку відповідача-2 забезпечити пропуск пожежних машин у разі необхідності гасіння пожеж та/або проведення протипожежних заходів не надає ТОВ "БК "Міськбудінвест" права безперешкодного доступу до спірної земельної ділянки з метою виконання робіт по влаштуванню кругового проїзду для пожежних автомобілів з твердим покриттям, тоді як позивач не надав доказів на підтвердження перешкоджання відповідачами в доступі пожежних машин для гасіння пожеж та/або проведення протипожежних заходів у житловому будинку на проспекті Перемоги, 55 у м. Києві.

20. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недоведеність порушення відповідачами прав позивача як землекористувача та підрядника з огляду на таке.

21. Товариство у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, зокрема, суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

22. Тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Зі змісту пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України вбачається, що зазначена норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

23. Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ЦК України, на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування якої у подібних правовідносинах (у разі встановлення огорожі з порушенням ДБН України) посилається скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

24. У контексті наведених доводів скаржника Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

25. Відповідно до статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Отже положення зазначеної статті закріплюють принцип добросусідства між особами, які є власниками або землекористувачами сусідніх земельних ділянок, тобто особами, наділеними правами на відповідну земельну ділянку.

26. Відповідно до положень частини 2 статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

27. Правила щодо змісту права власності на землю встановлені статтею 78 ЗК України, згідно з частинами 1, 2, 3 якої право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що земля перебуває, зокрема, у комунальній та державній власності і відповідний власник може володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, що перебуває у його власності.

Користування землею, згідно зі статтями 92, 93, 94 ЗК України відбувається у виді: права постійного користування землею; права оренди земельної ділянки; права концесіонера на земельну ділянку.

28. Відповідно до статті 401 та частини 1 статті 402 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

За змістом положень частини 1 статті 98 та частин 1, 2 статті 100 ЗК України право земельного сервітуту це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

29. Як вбачається з матеріалів справи та достеменно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач не довів належними та допустимими доказами порушення своїх прав як землекористувача, оскільки спірна (суміжна) земельна ділянка належить на праві оренди Центральному територіальному УКБ (відповідачу-2), а відповідний земельний сервітут на чужу земельну ділянку Товариством не оформлено в установленому порядку та не зареєстровано в Державному земельному кадастрі.

30. У зв`язку з наведеним у Верховного Суду відсутні підстави для формування висновків щодо застосування положень частин 1, 2, 3 статті 13 ЦК України (у разі встановлення огорожі з порушенням ДБН України) у цій справі, оскільки стаття 103 ЗК України закріплює принцип добросусідства між особами, які є власниками або землекористувачами сусідніх земельних ділянок, тобто особами, наділеними правами на відповідну земельну ділянку, до яких Товариство не належить.

31. Відповідно до частини 1 статті 850 ЦК України, на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування якої у подібних правовідносинах (в аспекті сприяння Замовником Підряднику) посилається скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження, замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

Цей обов`язок замовником реалізується за умови передбачення у договорі одночасно трьох складових: випадків, обсягів та порядку сприяння.

32. Крім того, зі змісту частини 1 статті 850 ЦК України чітко вбачається, що зазначеною нормою встановлено вичерпний перелік правових наслідків невиконання замовником обов`язку зі сприяння підрядникові у виконанні роботи, до яких (наслідків) не включено зобов`язання замовника надати підряднику доступ до частини спірної земельної ділянки, належної відповідачу-2 на праві користування та яка має особливий правовий режим охорони, оскільки відноситься до земель оборони (розташовані на ній будівлі та споруди військового містечка № 27 перебувають на балансовому обліку Київського КЕУ та закріплені за структурними підрозділами Збройних Сил України, тобто є режимним об`єктом з обмеженим доступом).

33. У справі, що розглядається, обставини щодо виконання Замовником та Підрядником обов`язків за Генеральною угодою (з урахуванням пунктів 2.3.5, 3.7.3 Додаткової угоди № 7 до неї) були предметом перевірки судів попередніх інстанцій та їм було надано належну оцінку. Зокрема суди не встановили істотних порушень Замовником (відповідачем-2) умов Генеральної угоди, які б (порушення) унеможливлювали її своєчасне виконання Підрядником, тому відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених частиною 1 статті 850 ЦК України.

34. З мотивів, викладених у пунктах 24 33 цієї постанови, Верховний Суд наразі не вбачає достатніх підстав для формування у цій справі правового висновку як щодо питання застосування положень частин 1, 2, 3 статті 13 ЦК України (у разі встановлення огорожі з порушенням ДБН України), так і щодо питання застосування норми частини 1 статті 850 ЦК України (щодо сприяння замовником підряднику) в подібних правовідносинах.

35. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови із зазначеної підстави (схожий висновок про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку щодо питання застосування наведених скаржником норм права викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 910/10622/20, від 24.11.2021 у справі № 910/18570/19).

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України

36. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на: 1) недослідження судами всіх зібраних у справі доказів, що підтверджують вимоги позивача (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України); 2) ухвалення судами рішення про права територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради, однак суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у залученні її до участі у справі (пункту 8 частини 1 статті 310 ГПК України); 3) необґрунтоване відхилення апеляційним судом клопотання Товариства про залучення територіальної громади м. Києва до розгляду цієї справи та про долучення доказів, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України).

37. Дійсно, у розумінні пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження є передбачене пунктом 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу процесуальне порушення, яке полягає у недослідженні судом зібраних у справі доказів.

38. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

39. Натомість зміст касаційної скарги переконливо свідчить про те, що доводи Товариства зводяться здебільшого до посилань на необхідність переоцінки наявних у справі доказів, але, як зазначено вище, скаржник при цьому належним чином не обґрунтував у своїй касаційній скарзі наявність хоча б однієї з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

40. За таких обставин колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій всіх зібраних у справі доказів за умови відсутності підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

41. Водночас Верховний Суд не бере до уваги твердження скаржника про ухвалення судами рішення про права територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради та безпідставну відмову суду апеляційної інстанції в залученні її до участі у справі з подальшим необґрунтованим, на думку Товариства, відхиленням його клопотання про залучення територіальної громади м. Києва до розгляду цієї справи та про долучення доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, з огляду на таке.

42. Враховуючи обставини заявлення позивачем вимог про надання йому доступу до частини спірної земельної ділянки, легітимним користувачем якої наразі є саме Центральне територіальне УКБ (відповідач-2), колегія суддів повністю погоджується з правомірною відмовою апеляційного суду в задоволенні клопотання Товариства про залучення територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради як третьої особи з тих мотивів, що жодних прав та інтересів Київської міської ради як власника земельної ділянки, яка відноситься до земель оборони, оскаржуване рішення місцевого господарського суду не зачіпає.

43. Водночас стосовно обґрунтованості відмови суду апеляційної інстанції в задоволенні клопотання ТОВ "БК "Міськбудінвест" про долучення нових доказів (копії рішення Київської міської ради від 10.06.2021 "Про надання об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги 55-А" у постійне користування земельної ділянки для експлуатації та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з підземним гаражем та об`єктами соціально-побутового призначення на просп. Перемоги 55-а у Солом`янському районі міста Києва"; інформації з Державного земельного кадастру за QR-кодом, який відсилає до меж земельної ділянки на Публічній кадастровій карті; копії листа Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України від 08.06.2021; копії абрису земельної ділянки) до матеріалів справи касаційна інстанція зазначає таке.

44. Відповідно до імперативних вимог частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

45. Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) (такий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14).

46. Отже, за змістом частини 3 статті 269 ГПК України заявник має належним чином обґрунтувати існування виняткового випадку, за умов наявності якого вважатиметься доведеною об`єктивна неможливість подання учасником справи доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від такого учасника справи.

47. Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (схожий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16).

48. Ураховуючи зазначені правові висновки Верховного Суду та зважаючи на те, що зазначені позивачем нові докази датовані ще до ухвалення рішення судом першої інстанцій, колегія суддів погоджується з позицією апеляційного суду про залишення вказаного клопотання без задоволення з тих мотивів, що: 1) клопотання подано скаржником поза межами строку, встановленого в ухвалі від 19.07.2021 про відкриття апеляційного провадження в цій справі, а наведені в клопотанні причини пропуску такого строку не свідчать про об`єктивну неможливість вчинення ним відповідної дії у встановлений судом строк; 2) скаржником не надано доказів, які би безумовно підтверджували неможливості подання відповідних доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від заявника.

49. Товариство належним чином не обґрунтувало існування виняткового випадку, за умов наявності якого учасник справи має довести об`єктивну неможливість подання нових або додаткових доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від такого учасника справи, як наслідок, суд апеляційної інстанції, керуючись імперативними положеннями частини 3 статті 269 ГПК України, цілком правомірно відмовив в задоволенні клопотання ТОВ "БК "Міськбудінвест" від 13.09.2021 про долучення нових доказів до матеріалів справи.

50. Таким чином, інша зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, також не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови.

51. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, зважаючи на недоведеність порушення прав позивача як землекористувача та підрядника, дійшли правильного висновку щодо відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

52. З мотивів, наведених раніше у цій постанові, Верховний Суд погоджується з обґрунтованими доводами відповідача-3 і третьої особи-1, викладеними у відзивах на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

54. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

55. Наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що зумовлено відсутністю у Верховного Суду підстав для формування у цій справі висновку щодо питання застосування норм частин 1, 2, 3 статті 13 та частини 1 статті 850 ЦК України ЦК України у спірних правовідносинах, що, в свою чергу, виключає як закриття касаційного провадження в цій справі, так і скасування оскаржуваних судових рішень із зазначеної підстави.

56. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанова ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

57. Зважаючи на те, що наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів вважає за необхідне залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а не закривати касаційне провадження у відповідній частині, оскільки за змістом пункту 4 частини 1 статті 296 цього Кодексу якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

58. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позову, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги і скасування оскаржуваних рішення та постанови.

Розподіл судових витрат

59. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі № 910/7981/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийЮ. Я. Чумак

СуддіТ. Б. Дроботова

Н. О. Багай