Постанова

від 24.04.2022 по справі 920/642/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2022 р. Справа№ 920/642/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

За відсутності уповноважених представників сторін, відповідно до ст.247 ГПК України.

розглянувши апеляційну скаргу Державного навчального закладу "Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту"

на рішення господарського суду Сумської області від 05.08.2021

у справі №920/642/21 (суддя Заєць С.В.)

за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Державного навчального закладу "Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту"

про стягнення 3542 грн. 41 коп., -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 3542,41 грн. з яких: 590,74 грн. - пеня, 115,83 грн. - 3% річних, 2 835.84 грн. - збитки за неналежне виконання зобов`язань за договором на постачання природного газу №9676/19-ТЕ(Т)-29 від 04.01.2019.

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.08.2021 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Державного навчального закладу "Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту" на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 590 гривень 74 коп. пені, 115 гривень 83 коп. - 3% річних, 2835 грн. 84 коп. збитків, 2270 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що право на стягнення збитків передбачено договором, відповідач у березні та квітні 2019 фактично спожив природний газ, в обсязі меншому ніж було узгоджено сторонами у договорі, що було належним чином зафіксовано позивачем, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача збитків є правомірною та обґрунтованою. Враховуючи що відповідач розрахувався за газ, але з порушенням строків, які встановлені в договорі тому вимоги щодо стягнення пені та 3% річних також підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Державний навчальний заклад "Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 05.08.2021 по справі №920/642/21 скасувати, прийняти нове, яким задовольнити частково, стягнувши з відповідача суму пені в розмірі 590, 74 грн. та 3% річних в розмірі 115, 83 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що закріплене постановою НКРЄКП №2495 від 30.09.2915 право постачальника вимагати від споживача відшкодування збитків за недовикористання відповідачем замовленого об`єму природного газу не звільняє позивача від тягару доказування понесених збитків, що передбачено Цивільним та Господарським кодексами України. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених недовикористанням відповідачем у березні та квітні 2019 замовленого об`єму природного газу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 було прийнято до розгляду апеляційну скаргу Державному навчальному закладу "Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту" та ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до ст. 247 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 04.01.2019 між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач) та Державним навчальним закладом «Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту» (відповідач) було укладено договір №9676/19-ТЕ(Т)-29 постачання природного газу, згідно умов якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач оплатити його на умовах договору. (а.с.15-23)

Відповідно до п. 2.1. договору позивач зобов`язався передати відповідачу в період з 01.01.2019 по 30.04.2019 - 53,700 тис.куб.м, в тому числі по місяцях: січень - 15,600 тис.куб.м, лютий - 15,900 тис.куб.м, березень - 12,700 тис.куб.м, квітень - 9,500 тис.куб.м.

На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 215 252,31 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.(а.с.26-29)

Між сторонами також укладено додаткові угоди №1 від 30.03.2019 (а.с.24) та додаткову угоду №2 від 29.03.2019 (а.с.25), якою частково вносилися зміни та доповнення до договору № 9676/19-ТЕ(Т)-29 від 02.01.2019 про постачання природного газу.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 29.03.2019 до договору з 01 березня 2019 року застосовуються наступні пункти відповідних договорів: пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп. 3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п`ятий підп.5), п.6.2, підп. 8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп. 2 п.6.4 цього договору. Відповідно, пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз. 1) підп. 3.9.2 п.3.9, абзац четвертий підп. 5) п.6.2, абзац другий підп. 2) п.6.4 договору з 01 березня 2019 року втрачають чинність.

Також, пунктами договору, що застосовуються з 01.03.2019, передбачено, зокрема, наступне.

Пунктом 3.13 договору сторони передбачили, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного відповідачем природного газу більше, ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7 договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:

- якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу. Відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості невикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;

-якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період.

Відповідач зобов`язався відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:

В = (Vф -Vп )х Ц х К ,

де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений позивачем Відповідачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу;

Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 Договору:

Ц - ціна природного газу за цим договором;

К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.

Пунктом 5.7 договору передбачено, що відшкодування позивачу збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 договору, здійснюється наступним чином:

- позивач на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо відповідач порушив п. 3.9 договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 договору;

- позивач після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає відповідачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;

- відповідач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.

Згідно до підп. 8) п.6.2 договору (в редакції додаткової угоди від 26.11.2018 № 4), відповідач зобов`язаний, зокрема, відшкодувати позивачу збитки, розраховані відповідно до п.3.13 договору.

Відповідно до підп. 4) п.6.3 договору позивач має право вимагати від відповідача відшкодування збитків, що виникли через порушення відповідачем умов п. 2.1 договору у разі, якщо відхилення фактично використаних відповідачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.

Вказані пункти договору почали діяти з 01.03.2019.

Положеннями п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу (далі - Правила), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 (із змінами) передбачено, зокрема що: відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» постачальнику) здійснюється таким чином та в таких випадках:

1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:

В = (Vф-Vп) х Ц х К,

де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу

протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу;

Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;

Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу;

К - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5.

Згідно з п. 3.8 договору кількість спожитого відповідачем газу за місяць оформлюється актом прийому-передачі.

Як свідчать матеріали справи, протягом періоду січень-квітень 2019 року позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 215 252 грн 31 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними сторонами без заперечень та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу (а.с.26-29).

Відповідно до п. 2.1 Договору позивач передає відповідачу у березні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 12,700 тис.куб.м.; у квітні 2019 року - 9,500 тис.куб.м.

Згідно з актом приймання-передачі від 31.03.2019 сторони погодили розмір фактично переданого природного газу у обсязі 7,952 тис.куб. м (а.с.28).

Актом приймання-передачі від 30.04.2019 сторони погодили розмір фактично переданого природного газу у обсязі 1,561тис.куб. м (а.с.29).

Таким чином, відповідач у березні 2019 року фактично спожив природний газ, в обсязі меншому на 4,748 тис. куб. м., ніж було узгоджено сторонами відповідно до п. 2.1 Договору.

У квітні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ, в обсязі меншому на 7,939 тис. куб. м., ніж було узгоджено сторонами відповідно до п. 2.1 Договору.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач розрахувався за газ, однак з порушенням строків, які встановлені договором, що підтверджується випискою з банківських операції по Договору з відповідачем за період з 01.01.2019 по 28.02.2021 (а.с.31).

В період з 21.05.2019 та 13.06.2019 позивач направив на адресу відповідача акти-претензії, а також перерахунок по актам-претензіям (а.с.32-57), якими просив відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил в розмірі 2 835,84 за різницю між замовленими обсягами природного газу у березні та квітні 2019 та фактичним обсягом використаного відповідачем природного газу за договором (в меншій кількості), згідно детального розрахунку наданого суду.

Позивач, звертаючись з даним позовом зазначив на те, що відповідач в березні та квітні 2019 року спожив природний газ в об`ємі меншому, ніж передбачено умовами діючого між сторонами договору відповідно до п. 2.1 Договору, у зв`язку з чим повинен компенсувати збитки на підставі п.3.13. та 5.7 Договору та п. 1 Розділу У1 Правил в розмірі 2 835,84 грн. Окрім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань щодо розрахунків за поставлений природний газ споживач, згідно умов діючого договору повинен сплати пеню та на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати за весь період прострочення розрахунків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки відповідач у березні та квітні 2019 фактично спожив природний газ, в обсязі меншому ніж було узгоджено сторонами у договорі, що було належним чином зафіксовано позивачем, тому вимога позивача про стягнення з відповідача збитків, право на стягнення яких передбачено договором, є правомірною та обґрунтованою. Враховуючи що відповідач розрахувався за газ з порушенням встановлених умовами договору строків, стягнув також пеню відповідно до п. 7.2 договору та на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати.

Проте колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оскільки доводи апеляційної скарги, зводяться до заперечення стосовно стягнення збитків в розмірі 2 835,84 грн., тому колегія суддів переглядає рішення в межах доводів апеляційної скарги саме в частині збитків. В частині позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних відповідач не заперечує щодо їх стягнення, оскільки погоджується з доводами, що оплата за газ відбулась в порушення строків визначених договором, тому в цій частині рішення суду першої інстанції не переглядається.

Так, доводи апеляційної скарги стосуються можливості стягнення суми збитків, що передбачені умовами договору та становлять різницю між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом його використання.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (стаття 623 ЦК України).

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 ГК України).

Згідно зі статтями 2, 12 Закону України "Про ринок природного газу" правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, цей Закон, закони України "Про трубопровідний транспорт", «;Про природні монополії», «;Про нафту і газ», «;Про енергозбереження», «;Про угоди про розподіл продукції", Про захист економічної конкуренції", Про газ (метан) вугільних родовищ", Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України. Договір постачання повинен містити такі істотні умови як порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

За змістом Розділу VІ Правил відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: 1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період; 2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою.

У договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені пунктом 1 цього розділу.

За результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія, який оформлюється з урахуванням таких вимог: 1) форма акта-претензії є довільною; 2) при порушенні, зазначеному в підпункті 3 пункту 1 цього розділу, акт-претензія складається представниками постачальника після пред`явлення ними відповідних посвідчень у присутності уповноваженого представника споживача (власника або наймача) і скріплюється їхніми підписами. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це зазначається в акті-претензії. Акт-претензія щодо відмови споживача у доступі до території об`єкта споживача вважається дійсним, якщо його підписали представник постачальника та одна незаінтересована особа за умови посвідчення їх осіб або три представники постачальника. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка в обох примірниках цього акта, і другий його примірник надсилається споживачеві реєстрованим поштовим відправленням.

Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов`язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку нереагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.

Виходячи із змісту пункту 6 частини п`ятої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" договір постачання повинен містити істотні умови, зокрема, щодо порядку відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

В умовах договору сторонами передбачено обсяги газу, які є плановими та можуть змінюватись. Сторони домовились про те, що допускається зменшення або перевищення місячних обсягів споживання природного газу, встановлених у даному Договорі в розмірі до 5,0 (п`яти) відсотків.

Підпунктом 1 пункту 1 розділу VI Правил №2496 передбачено, що відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється, зокрема, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Правил №2496 у договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені пунктом 1 цього розділу.

Враховуючи положення пункту 1 розділу VI Правил №2496, а також те, що Договором передбачено обсяги природного газу та встановлена допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, позивач має право вимагати від споживача відшкодування збитків, у разі підтвердження факту, що за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем).

При цьому, визначальним є те, що пункт 1 пункту 1 розділу VI Правил №2496 передбачає можливість щодо відшкодування збитків споживачем. Проте наявність такого права не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення суми у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період у разі, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу.

Колегія суддів вважає, що право на стягнення збитків із споживача (передбачене пунктом 1 пункту 1 розділу VI Правил №2496) не звільняє постачальника (позивача) від обов`язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

До того ж, суд звертає увагу на те, що пунктом 1 пункту 1 розділу VI Правил №2496 передбачено лише максимально допустимий розмір, а саме розмір, що не є більшим подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Враховуючи приписи частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Оцінивши надані позивачем докази відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає, що право постачальника вимагати на підставі Правил №2496 та договору від споживача відшкодування збитків за недовикористання останнім замовленого об`єму природного газу не звільняє позивача від тягаря доказування понесених збитків, в зв`язку із чим суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення збитків є доведеними та обґрунтованими.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд з`ясовує правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Отже, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом підлягає доведенню саме позивачем.

Отже, право на стягнення збитків із споживача (передбачене пунктом 1 пункту 1 розділу VI Правил) не звільняє постачальника (позивача) від обов`язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку передбаченому ГПК України, а пункт 3.13 договору та підпункт 2 пункту 1 розділу VI Правил хоча й передбачають можливість відшкодування збитків споживачем, проте наявність такого права не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення зазначених сум збитків.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що право постачальника вимагати на підставі Правил та договору від споживача відшкодування збитків за недовикористання останнім замовленого об`єму природного газу не звільняє позивача від тягарю доказування понесених збитків. При цьому, позивачем не надано доказів на підтвердження реальності понесення останнім збитків та не доведено втрат, спричинених відхиленням відповідачем від обумовлених обсягів спожитого природного газу.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не доведено усіх елементів, які необхідні для можливості стягнення збитків, відсутні підстави вважати, що в ході розгляду справи в суді першої інстанції було неправильно застосовано статті 9, 11, 611, 627 ЦК України та Закону України "Про ринок природного газу". У зв`язку із викладеним, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо доведеності позовних вимог в частині стягнення збитків, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню, а в задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків в розмірі 2 835,84 грн. необхідно відмовити.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Сумської області від 05.08.2021 підлягає скасуванню в частині стягнення збитків в розмірі 2 835,84 грн.

У відповідності до ст.129 ГПК України судові витрати розподілити пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного навчального закладу "Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту " задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 05.08.2021 у справі № 920/642/21 скасувати частково та прийняте нове рішення, яким у задоволені позовних вимог акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині стягнення збитків в розмірі 2 835,84 грн. відмовити повністю.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького,6 код ЄДРПОУ 20077720 ) на користь Державного навчального закладу "Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту" (40013, м. Суми, пров. Гетьманський, 12, код ЄДРПОУ 02549411) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 833,92 грн.

Стягнути з Державного навчального закладу "Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту" (40013, м. Суми, пров. Гетьманський, 12, код ЄДРПОУ 02549411) на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького,6 код ЄДРПОУ 20077720 ) судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 454,00 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Сумської області.

Матеріали справи № 920/642/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна