Постанова

від 21.02.2022 по справі 908/889/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 908/889/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Вітько С. Г. (адвокат),

відповідача - Лисевича С. В. (адвокат),

третіх осіб - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021 (суддя Дроздова С. С.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2021 (головуючий - Кощеєв І. М., судді Антонік С. Г., Чус О. В.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Азовкабель"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватного нотаріуса Сенаторової Наталії Валеріївни,

про визнання правочину недійсним та припинення права власності.

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Азовкабель" (далі - ПрАТ "Азовкабель", Товариство, Продавець, позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" (далі - ТОВ "КПП Азовкабель", Покупець, відповідач) про: 1) визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.03.2021 (далі - договір купівлі-продажу від 02.03.2021, оспорюваний договір), укладеного між сторонами щодо нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, 3-Е (далі - спірна нежитлова будівля, спірне майно, спірний об`єкт); 2) припинення право власності ТОВ "КПП Азовкабель" на спірну нежитлову будівлю, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 6080729, яке було зареєстроване приватним нотаріусом Сенаторовою Н. В. 02.03.2021 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 50, номер запису про право власності: 40800246, та скасування державної реєстрації цього права, з посиланням на положення статті 14 Конституції України, статей 16, 92, 203, 215, 216, 232, 241 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) договір купівлі-продажу від 02.03.2021 укладено від імені Товариства неуповноваженою на це особою, оскільки повноваження генерального директора Забіяки М. О. припинено за рішенням наглядової ради ПрАТ "Азовкабель" від 01.03.2021; 2) генеральним директором Забіякою М. О. перевищено свої повноваження при підписанні договору купівлі-продажу основних засобів без згоди (всупереч рішенню) загальних зборів акціонерів Товариства, що, в свою чергу, є порушенням прав та інтересів позивача; 3) оспорюваним договором ПрАТ "Азовкабель" було в злочинний спосіб позбавлене важливого виробничого активу та за цими фактами порушено кримінальне провадження, а оспорюваний правочин є одним зі складових етапів реалізації зловмисної домовленості громадянина ОСОБА_2 з відповідачем.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2021, позовні вимоги задоволено повністю.

4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 13, 15, 16, 92, 203, 215, 216, 232, 237, 238, 241, 316, 317, 328 ЦК України, статей 65, 89 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 1, 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 3, 22, 26, 27 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на 28.08.2017), статей 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що оспорюваний договір підписано зі сторони ПрАТ "Азовкабель" Забіякою М. О. як особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності та без волевиявлення Товариства на відчуження належного йому нерухомого майна, а також укладено внаслідок зловмисної домовленості представника Товариства (генерального директора Забіяки М. О.) з другою стороною - ТОВ "КПП Азовкабель" та в інтересах співвласників відповідача, на користь якого відчужено спірний об`єкт всупереч інтересам позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "КПП Азовкабель" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, наголошуючи, що: 1) розгляд місцевим господарським судом справи по суті відбувся 29.06.2021 без належного повідомлення скаржника про час і місце розгляду справи, а апеляційний суд це порушення не усунув, що згідно з пунктом 3 частини 3 статті 277 ГПК України є обов`язковою підставою скасування рішення від 29.06.2021; 2) припинивши право власності ТОВ "КПП Азовкабель" на спірну нежитлову будівлю, суди прийняли рішення про права та обов`язки ОСОБА_2 і ТОВ "АДНОС" (власника спірного майна з 04.09.2021 до 07.10.2021), не залучивши їх до участі у справі; 3) суди у повному обсязі не дослідили зібраних у справі доказів, а апеляційний суд безпідставно відмовив відповідачу у прийнятті доказів, необґрунтовано відхиливши його клопотання про долучення доказів (копія протоколу засідання Наглядової ради ПрАТ "Азовкабель" від 10.11.2020 № 8 та копії заяв свідків) до матеріалів справи; 4) під час ухвалення постанови апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування норм матеріального права, а саме частини 3 статті 92, частини 2 статті 203, статей 215, 241 ЦК України і статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 910/18812/17, від 08.07.2019 у справі № 910/19776/17, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "КПП Азовкабель" на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2021 у справі № 908/889/21 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 18.01.2022.

Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2022 і від 08.02.2022 оголошувалася перерва в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ТОВ "КПП Азовкабель" на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2021 у справі № 908/889/21 до 08.02.2022 та до 22.02.2022 відповідно.

9. 08.02.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "КПП Азовкабель" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке обґрунтовується наявністю, на думку скаржника, виключної правової проблеми щодо можливості одночасного застосування статей 232, 241 ЦК України, що має велике значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Проте, колегія суддів залишає зазначене клопотання без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 5 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Зі змісту наведеної норми процесуального права вбачається, що для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з урахуванням кількісного та якісного показників. Тобто йдеться про правову проблему не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, наявних або таких, що можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; наявні обставини, які свідчать про відсутність усталеної судової практики з відповідних питань, поставлені правові питання не визначено на нормативному рівні, немає процесуальних механізмів вирішення такого питання тощо; як вирішення цієї проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Водночас заявником не викладено правової проблеми щодо застосування положень статей 232, 241 ЦК України, які передбачають різні підстави визнання недійсними правочинів, що, зокрема, зумовлені наявністю зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або вчиненням правочину представником з перевищенням повноважень без подальшого схвалення такого правочину особою, яку представляють. Так, скаржником не обґрунтовано, що саме становить складність застосування відповідних положень цивільного законодавства у зазначеній правовій ситуації, не наведено аргументів на підтвердження невизначеності поставлених ним правових питань на нормативному рівні, неможливості подолання проблеми за допомогою наявних процесуальних механізмів.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до частини 5 статті 302 ГПК України Суд, керуючись внутрішнім переконанням у кожному конкретному випадку оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає Суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Натомість Товариство жодним чином не довело та не обґрунтувало того, що справа № 908/889/21 дійсно містить виключну правову проблему, а її передача на розгляд Великої Палати Верховного Суду є необхідною для забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики у справах зі спорів, що виникають з подібних правовідносин, що, в свою чергу, виключає підстави для задоволення відповідного клопотання скаржника.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

10. 23.03.2015 між ПрАТ "Азовкабель" (Товариство) та Забіякою М. О. (Керівник) підписано Контракт, відповідно до умов якого Керівник зобов`язується безпосередньо здійснювати поточне управління Товариством як одноосібний орган Товариства, а Товариство створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника.

Пунктом 1.7 Контракту визначено, що цей Контракт діє з 23.03.2015. Строк дії Контракту закінчується у разі припинення повноважень Керівника в порядку, передбаченому чинним законодавством, Статутом Товариства, рішенням Наглядової ради та цим Контрактом.

11. 01.03.2021 на підставі рішення Наглядової ради ПрАТ "Азовкабель", оформленого протокол № 13, вирішено у відповідності до положень пунктів 8.45, 8.61, 8.70 Статуту Товариства припинити повноваження генерального директора ПрАТ "Азовкабель" Забіяки Максима Олександровича з 01.03.2021. Відповідно до положень пунктів 8.45, 8.61, 8.70 Статуту Товариства генеральним директором ПрАТ "Азовкабель" призначено Новосаденко С.І., який приступив до виконання своїх обов`язків з 02.03.2021.

12. 02.03.2021 року о 8 год. 50 хв. після ознайомлення із змістом рішення наглядової ради № 13 від 01.03.2021 про припинення повноважень генерального директора ОСОБА_2 з 01.03.2021 останній відмовився проставити відмітку про його ознайомлення за власним підписом, про що складений акт від 02.03.2021 № 1 о 9 год. 00 хв.

Листом від 02.03.2021 № 271 Товариство направило на адресу ОСОБА_2 копію протоколу № 13 засідання наглядової ради від 01.03.2021 та повідомило про необхідність негайної явки ОСОБА_2 до відділу кадрів ПрАТ "Азовкабель" для розірвання трудових відносин та отримання трудової книжки у зв`язку з відсутністю його на робочому місці 02.03.2021.

13. 02.03.2021 між ПрАТ "Азовкабель" в особі генерального директора Забіяки М. О. (Продавець) та ТОВ "КПП Азовкабель" (Покупець) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за умовами пунктів 1.1, 2.1, 2.2 якого Продавець продає та передає у власність Покупця, а Покупець купує та приймає у власність об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Бердянськ, Запорізька область, вул. Кабельників, буд. 3Е , іменований далі "Майно". Майно розташоване на земельній ділянці площею 0,3476 Га, кадастровий номер 2310400000:10:002:0040, цільове призначення (J.11.01), категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання - для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі. За взаємною домовленістю сторін продаж будівлі ГПП вчинено за ціною 400706,40 грн, які сплачено Покупцем на рахунок Продавця згідно платіжного доручення № № 1097 від 01.03.2021 та № 1099 від 01.03.2021. За даними Звіту про оцінку майна від 24.02.2021 р., виданого ФОП Гоняк М. В., оціночна (ринкова) вартість нерухомого майна, яке відчужується за цим договором, становить 333922 грн.

14. Спірна нежитлова будівля за призначенням є будівлею головної понижувальної підстанції, в якій розміщується спеціалізоване електричне обладнання загальною залишковою вартістю 598100,89 грн, яке перебуває на балансі Товариства, яке забезпечує його поточне обслуговування, підтримку належного робочого стану: головну понижувальну підстанцію цілодобово обслуговує перелік штатних працівників позивача відповідної кваліфікації. При цьому головна понижувальна підстанція є діючою частиною Бердянської міської інфраструктури (системі електромережі) стратегічного значення, через яку здійснюється електропостачання самого позивача, переліку житлових та промислових споруд міста, а також забезпечується функціонування міської системи централізованого водопостачання та водовідведення, що підтверджується укладеним між позивачем та ВАТ "Запоріжжяобленерго" договором про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.05.2013 № 4-6.

15. Відповідно до довідки про електротехнічну службу позивача, згідно вимог ПТЕЕС (пункти 1.3, 1.4, 1.5) для забезпечення безпечної та надійної експлуатації електроустановок на ПрАТ "Азовкабель" створена електротехнічна служба з необхідною кількістю електротехнічних працівників, залежно від класу напруги живлення, складності робіт з обслуговування електроустановок. Для безпосереднього виконання функцій щодо організації експлуатації електроустановок керівником ПрАТ "Азовкабель" наказом призначена особа, відповідальна за електрогосподарство, яка має V групу з електробезпеки на напругу до та понад 1000 В.

Для обслуговування ГПП-110/6 кВ (вул. Кабельників, 3-є) на підприємстві затверджено список працівників, які мають право вести оперативні, переговори та виконувати оперативні перемикання (пункт 2.18 ПТЕЕС, розділ V ). Обслуговування електроустановок ГПП-110/6 кВ та оперативні перемикання здійснюються спеціально підготовленими електротехнічними працівниками підприємства, які знають оперативні схеми, посадові і експлуатаційні інструкції, інструкції з охорони праці, особливості обладнання і пройшли навчання, та перевірку знань і мають IV групу з електробезпеки в електроустановках напругою понад 1000 В (пункти 2.2.2, 2.2.3 ПТЕЕС). Вид оперативного обслуговування, кількість оперативних працівників визначаються особою, відповідальною за електрогосподарство, за узгодженням з керівництвом підприємства і зазначено в інструкціях.

Огляд ГПП-110/6 кВ не електротехнічними працівниками за наявності дозволу керівництва підприємства; можуть проводитись під наглядом працівника підприємства з IV групою, який має право одноосібного огляду (пункт 2.2.13 ПТЕЕС). Працівники, які не обслуговують дане обладнання, допускаються до огляду з дозволу особи, відповідальної за електрогосподарство підприємства (пункт 2.2.17 ПТЕЕС).

16. Матеріали справи містять службову записку від 09.03.2021 головного енергетика ПрАТ "Азовкабель", в якій зазначено, що продаж ГПП 110/6 кВ не узгоджувався зі службою головного енергетика.

Позиція Верховного Суду

17. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України

19. Стосовно доводів скаржника про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, який (пункт) відсилає, зокрема до положень пунктів 5, 8 частини 1 статті 310 цього Кодексу, колегія суддів зазначає таке.

20. На обґрунтування вказаної підстави відповідач посилається на те, що розгляд справи місцевим господарським судом відбувся 29.06.2021 без повідомлення скаржника належним чином про час і місце розгляду справи, оскільки відповідач, що не був присутній у судовому засіданні 22.06.2021 та не був повідомлений про перерву та призначення продовження розгляду на 29.06.2021, що згідно з пунктом 3 частини 3 статті 277 ГПК України є обов`язковою підставою скасування оскаржуваного рішення.

Крім того, скаржник зазначає, що припинивши право власності ТОВ "КПП Азовкабель" на спірну нежитлову будівлю, апеляційний суд прийняв рішення про права та обов`язки ТОВ "АДНОС" як власника спірного майна з 04.09.2021 до 07.10.2021, не залучивши його до участі у справі.

21. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що, звертаючись з апеляційною скаргою, ТОВ "КПП Азовкабель" вказувало на те, що не було належним чином повідомлене судом першої інстанції про дату та час призначення розгляду справи по суті після перерви на 29.06.2021.

Натомість, відхиляючи зазначені доводи скаржника, суд апеляційної інстанції обмежився посиланням на те, що ухвалу від 22.06.2021 про оголошення перерви в судовому засіданні до 29.06.2022 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що забезпечило належне та своєчасне повідомлення усіх учасників справи про цю обставину, а тому представник апелянта не був обмежений в процесуальному праві прийняти участь в судовому засіданні.

22. У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складових ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Отже, Верховний Суд зазначає, що право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження. При цьому направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема, суду (схожий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

23. Скаржник наголошує, що він не отримував поштовою кореспонденцією повідомлення про час і місце розгляду судом першої інстанції цієї справи, а також з матеріалів справи вбачається, що інші учасники справи, крім присутнього 22.06.2021 представника позивача, не були повідомлені про перерву в засіданні до 29.06.2021 о 12 год 20 хв.

24. Верховний Суд погоджується із зазначеними доводами скаржника з огляду на таке.

25. Відповідно до положень пункту 5 частини 1 статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Згідно з частинами 2-4 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

26. Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

27. Згідно з частиною 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до підпунктів 17.1, 17.14 пункту 1 Перехідних положень ГПК України (у редакції, чинній з 26.05.2021, тобто на час винесення ухвали від 22.06.2021) до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - ЄСІТС) та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; суд вручає судові рішення в паперовій формі.

28. Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частин 5, 7 статті 6 ГПК України (у редакції, чинній з 26.05.2021, тобто на час винесення ухвали від 22.06.2021) суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

29. Отже, виходячи з системного аналізу змісту положень частин 2- 4 статті 120, частин 1, 2 статті 202, частин 5, 6, 11 статті 242, підпунктів 17.1, 17.14 пункту 1 Перехідних положень ГПК України належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи є обов`язком суду, а відсутність на час проведення судового засідання в матеріалах справи доказів про належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи - є підставою для відкладення розгляду справи. При цьому розгляд справи, зокрема, заяви про заміну сторони її правонаступником судом за відсутності учасників справи та інших осіб є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (схожий правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 918/1478/14).

Наведеним повністю спростовується помилковий висновок апеляційного суду про достатність оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали від 22.06.2021 про оголошення перерви в судовому засіданні до 29.06.2021, що нібито забезпечило належне та своєчасне повідомлення усіх учасників справи про дату, час і місце розгляду справи.

30. Колегія суддів враховує, що з матеріалів справи не вбачається направлення відповідачу ухвали Господарського суду Запорізької області від 22.06.2021 про оголошення перерви в судовому засіданні, яке відбулося 29.06.2021 об 12:20 год і за результатами якого ухвалено оскаржуване рішення, рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи на офіційну електронну адресу ТОВ "КПП Азовкабель", як того вимагає чинне процесуальне законодавство. Адже на зворотній сторінці зазначеної ухвали навіть не міститься відмітки про її надсилання на адреси учасників справи (а.с.111, том 2).

31. Верховий Суд також зазначає, що за змістом положень частин 5, 7 статті 6, частини 11 статті 242, підпунктів 17.1, 17.14 пункту 1 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування ЄСІТС суд має надсилати та вручати судові рішення в паперовій формі, якщо розгляд справи здійснюється за матеріалами в паперовій формі, або на офіційну електронну адресу учасника справи, зареєстровану в ЄСІТС, якщо суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі.

32. Оскільки матеріали справи не містять доказів повідомлення ТОВ "КПП Азовкабель" про дату, час та місце розгляду справи як засобами поштового, так і електронного зв`язку, касаційна інстанція погоджується з твердженням скаржника про те, що з огляду неотримання ним поштовою кореспонденцією ухвали Господарського суду Запорізької області від 22.06.2021, справу № 908/889/21 було розглянуто судом першої інстанції за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

33. Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

34. Таким чином, суд апеляційної інстанції не виправив допущеного судом першої інстанції істотного процесуального порушення, тому сам припустився відповідного порушення, зокрема, не скасував рішення суду першої інстанції з підстави, визначеної пунктом 3 частини 3 статті 277 ГПК України, та не ухвалив нового рішення в справі (схожий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 5010/577/2011-27/22).

35. Відповідно до положень пункту 8 частини 1 статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

36. Колегія суддів погоджується з твердженням скаржника про те, що, припинивши право власності ТОВ "КПП Азовкабель" на спірну нежитлову будівлю, апеляційний суд прийняв рішення про права та обов`язки ТОВ "АДНОС" як власника спірного майна в період з 04.09.2021 до 07.10.2021, не залучивши його до участі у справі під час апеляційного провадження.

При цьому апеляційним судом в оскаржуваній постанові не надано жодного обґрунтування щодо відсутності зазначеного порушення норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до вказаного суду.

37. Крім того, касаційна інстанція звертає увагу на те, що з ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2021 про оголошення перерви в судовому засіданні до 28.09.2021 та протоколу судового засідання від 28.09.2021 чітко вбачається проголошення вступної та резолютивної частини постанови в цій справі саме 28.09.2021, тоді як повний текст оскаржуваної постанови (повне судове рішення), надісланої учасникам справи 11.10.2021, датовано 30.09.2021, що за умов відсутності в матеріалах справи ухвали про виправлення описки (в частині дати ухваленого судового рішення) також свідчить про допущене апеляційним судом процесуальне порушення, оскільки відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки оскаржувану постанову ухвалено за участю представника позивача Доценка Н. М. (а.с.164, том 3), то діє передбачене частиною 5 статті 240 ГПК України загальне правило, а саме датою ухвалення рішення є дата його проголошення.

38. Наведене переконливо свідчить про те, що доводи касаційної скарги про допущені судами першої та апеляційної інстанцій істотні порушення норм процесуального права отримали підтвердження під час касаційного провадження, в зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених пунктами 5, 8 частини 1 статті 310 ГПК України достатніх та обов`язкових підстав для скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

39. З мотивів, наведених у пунктах 25- 38 цієї постанови, Верховний Суд наразі зазначає про передчасність надання висновку щодо доводів скаржника про наявність передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження, які (доводи) зводяться до неврахування апеляційним судом під час ухвалення постанови висновків щодо застосування норм матеріального права, а саме положень частини 3 статті 92, частини 2 статті 203, статей 215, 241 ЦК України і статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 910/18812/17, від 08.07.2019 у справі № 910/19776/17, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, оскільки під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень передусім отримали підтвердження підстави, передбачені пунктами 5, 8 частини 1 статті 310 ГПК України, тобто такі допущені судами процесуальні порушення, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, а відтак залучення під час нового розгляду апеляційним судом цієї справи ТОВ "АДНОС" (власника спірного майна) може істотно вплинути та змінити як матеріально-правове регулювання спірних правовідносин, так і встановлені фактичні обставини, які формують зміст правовідносин.

40. Зважаючи на наведене вище, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала своє підтвердження під час касаційного провадження, а тому висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог в повному обсязі є передчасним і таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.

41. Згідно з частиною 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

42. З огляду на те, що порушення норм процесуального права (статей 120, 240, 242, 277, 310 ГПК України) передусім допустив суд апеляційної інстанції, а передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України підстава касаційного оскарження, яка, на відміну від пункту 1 частини 2 цієї статті, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд (імперативна норма пункту 8 частини 1 статті 310 цього Кодексу), отримала підтвердження під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати та передати справу на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

43. З мотивів, наведених у пункті 39 цієї постанови, касаційна інстанція не бере до уваги передчасні доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

45. За наведених обставин висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову не відповідає положенням статей 236, 242, 269, 277, 282, 310 ГПК України.

46. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

47. Відповідно до імперативних положень пунктів 5, 8 частини 1 статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

48. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку про обґрунтованість позову, оскільки, керуючись пунктом 3 частини 3 статті 277 ГПК України, не виправив допущеного судом першої інстанції істотного процесуального порушення, внаслідок чого сам припустився порушення, передбаченого пунктом 8 частини 1 статті 310 цього Кодексу.

49. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала підтвердження під час касаційного провадження.

50. Натомість, ураховуючи імперативну норму пункту 8 частини 1 статті 310 ГПК України, Верховний Суд вважає, що, на відміну від неврахування апеляційним судом висновку Верховного Суду щодо застосування норми матеріального права у подібних правовідносинах, яке (неврахування) могло б слугувати ймовірною підставою для скасування оскаржуваних рішення та постанови і ухвалення нового рішення, допущене судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, яке полягає в ухваленні рішення про права та обов`язки ТОВ "АДНОС", як власника спірного майна в період з 04.09.2021 до 07.10.2021, без його залучення до участі у справі, наразі є обов`язковою та безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови і направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

51. Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Розподіл судових витрат

52. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд до апеляційного господарського суду, то з урахуванням статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат на оплату послуг адвоката та судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" задовольнити частково.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2021 скасувати, а справу № 908/889/21 передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай