Постанова

від 23.02.2023 по справі 908/889/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2023 року м.Дніпро Справа № 908/889/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є., секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021 (прийняте суддею Дроздовою С.С., повне судове рішення складено 07.07.2021) у справі № 908/889/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Азовкабель"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача приватного нотаріуса Сенаторової Наталії Валеріївни

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АДНОС"

про визнання правочину недійсним та припинення права власності

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство "Азовкабель" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" про: 1) визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.03.2021, укладеного між сторонами щодо нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, 3-Е; 2) припинення право власності ТОВ "КПП Азовкабель" на спірну нежитлову будівлю, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 6080729, яке було зареєстроване приватним нотаріусом Сенаторовою Н. В. 02.03.2021 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 50, номер запису про право власності: 40800246, та скасування державної реєстрації цього права, з посиланням на положення статті 14 Конституції України, статей 16, 92, 203, 215, 216, 232, 241 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021 у справі № 908/889/21:

- позовні вимоги задоволено;

- визнано недійсним договір купівлі продажу нерухомого майна від 02.03.2021, укладений між Приватним акціонерним товариством "Азовкабель" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" щодо нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, 3е;

- припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" на нежитлову будівлю за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників 3е, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в РПВН: 6080729, яке було зареєстроване приватним нотаріусом Сенаторовой Н.В. 02.03.2021 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 50, номер запису про право власності: 40800246 та скасувати державну реєстрацію цього права;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" на користь Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" 4 540, 00 грн. судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що оспорюваний договір підписано зі сторони ПрАТ "Азовкабель" Забіякою М. О. як особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності та без волевиявлення Товариства на відчуження належного йому нерухомого майна, а також укладено внаслідок зловмисної домовленості представника Товариства (генерального директора Забіяки М. О.) з другою стороною ТОВ "КПП Азовкабель" та в інтересах співвласників відповідача, на користь якого відчужено спірний об`єкт всупереч інтересам позивача.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021 у справі № 908/889/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.02.2022 у справі касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" задоволено частково; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2021 скасовано, а справу № 908/889/21 передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Підставами скасування постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд стали ті обставини, що матеріали справи не містять доказів повідомлення ТОВ "КПП Азовкабель" про дату, час та місце розгляду справи як засобами поштового, так і електронного зв`язку, у зв`язку з чим касаційна інстанція погодилась з твердженням скаржника про те, що з огляду неотримання відповідачем поштовою кореспонденцією ухвали Господарського суду Запорізької області від 22.06.2021, справу № 908/889/21 було розглянуто судом першої інстанції за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Суд апеляційної інстанції не виправив допущеного судом першої інстанції істотного процесуального порушення, тому сам припустився відповідного порушення, зокрема, не скасував рішення суду першої інстанції з підстави, визначеної пунктом 3 частини 3 статті 277 ГПК України, та не ухвалив нового рішення в справі.

Також, колегія суддів погодилась з твердженням скаржника про те, що, припинивши право власності ТОВ "КПП Азовкабель" на спірну нежитлову будівлю, апеляційний суд прийняв рішення про права та обов`язки ТОВ "АДНОС" як власника спірного майна в період з 04.09.2021 до 07.10.2021, не залучивши його до участі у справі під час апеляційного провадження.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" звернулося з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступні обставини.

За доводами відповідача судом не повідомлялося учасників справи про час та дату призначення розгляду справи загального провадження по суті після перерви на 29.06.2021.

На думку Скаржника, саме посилання як на підставу обґрунтування позовних вимог та рішення суду на ч. 3 ст. 203 ЦК України не знайшло свого підтвердження у матеріалах, шо надані Позивачем. Згідно матеріалів справи також не вбачається й доведеності підставі ст. 232 ЦК України - умислу в діях представника, адже відсутні докази усвідомлення представника, вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, та не вказано яких саме інтересів.

При цьому Скаржник зазначає, що під час розгляду судом справи були відсутні докази будь-яких порушень вчинення нотаріальної дії та будь-які докази щодо зміни керівника на час вчинення нотаріальної дії. Відсутні докази щодо обізнаності гендиректора ПрАТ "Азовкабель" саме о 8:50 - 02.03.2021 р. - щодо припинення його повноважень з 01.03.2021 р.. Судом не досліджено безпосередньо Контракт, на який послався Позивач, та який покладено в обґрунтування мотивувальної частини рішення судом, адже зазначений п. 1.7. стосується саме підстав закінчення дії терміну контракту, а не припинення повноважень.

Скаржник наголошує на тому, що матеріалами справи підтверджено, що між Позивачем та Відповідачем (в особі повноважного керівника) укладено оплатний, двосторонній, нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, вчинений 02.03.2021 р. відносно нежитлової будівлі Головної понижувальної підстанції, за яким: відсутній дефект, визначений ч. 3 ст. 203 ЦК України, відсутні порушення при нотаріальному посвідчені договору, Позивачем отримано кошти у розмірі визначеному сторонами, що визнається самим Позивачем, кошти не повернуто, Позивач ними розпорядився на власний розсуд. Всі інші обставини не підтверджено належними та достатніми доказами, і є лише припущеннями Позивача та зловживанням ним процесуальними правами.

Скаржник вважає, що неузгодженість рішення, статуту та закону при намаганні припинити повноваження керівника Позивача, не спростовує умови Контракту та порядок його розірвання або припинення дії, або припинення повноважень або звільнення, які погоджено сторонами, адже саме задля погодження додаткових умов й гарантій працівнику і введено законодавчо в дію такий вид особливої форми трудового договору.

Скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту спричинення будь-якої шкоди Позивачу, та розмір такої шкоди.

Проте, у товариства були відсутні кошти на виплату дивідендів з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку. Окрім цього, заздалегідь прийняте загальними зборами рішення про попереднє схвалення продажу основних засобів, саме свідчить про цілком свідоме планування загальними зборами таких дій та реальну можливість укладання таких договорів задля задоволення потреб товариства.

Крім того, відносини Позивача з іншими контрагентами, ведення господарської діяльності, що не стосується предмету цього позову, не належать до предмету розгляду та доказуванню. При цьому, головний бухгалтер Позивача знала про надходження коштів на його рахунок та підстави такого надходження, як й здійсненний перерахування коштів з рахунків було вчинено з обізнаності бухгалтера, на підставі відповідних документів та на підстав створених саме бухгалтером фінансових документів.

Відтак, на думку Скаржника, висновок суду про нібито наявність підстав для задоволення позовних вимог в наслідок вчинення неуповноваженою особою не ґрунтується на фактичних обставинах справи та не підтверджений достатніми й належними доказами, а враховуючи приписи ст. 277 ЦПК України - не повідомлення учасників справи про час та дату призначення судового розгляду після перерви - є самостійною підставою для скасування рішення суду.

Від ТОВ "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи № 908/889/21 копію належним чином завіреного Протоколу засідання Наглядової ради ПрАТ "Азовкабель" № 8 від 10.11.2020, а такж заяви свідка від членів Наглядової ради.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Посилання Апелянта на неврахування судом приписів Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Товариство вважає такими, що не мають відношення до справи, оскільки Заявник не ставив в позові питання щодо правомірності дій нотаріуса або порушень вчинення ним нотаріальної дії. Посилання Апелянта на відсутність доказів щодо обізнаності ОСОБА_2 станом на 08 год. 50 хв. 02.03.2021 р. з рішенням Наглядової ради Заявника про припинення його повноважень Генерального директора, Товариство вважає як таке, що суперечить наявним в справі документам.

Позивач вважає неспроможним посилання Апелянта на те, що ОСОБА_2 о 14:58 02.03.21 р. здійснював обов`язки Генерального директора, що доводиться квитанціями Центру обробки інформації звітів Держстату України за кваліфікованим електронним підписом Забіяки М.О., - оскільки використання такого електронного підпису визвано виключно технічними причинами і ніяк не пов`язане з наявністю у Забіяки М.О. повноважень на цей час.

Позивач наголошує, що за апеляційною скаргою Апелянт фактично намагається звузити коло питань, які мають значення для вірного вирішення цієї справи, до мінімально обмеженого, одночасно ухиляючись від оцінки обставин в сукупності. Так, Апелянт наполягає на відсутності значення для цієї справи особливостей здійснення оплати за оскаржуваним договором; обставин укладання іпотечного договору щодо предмету оскаржуваного правочину; укладання договору купівлі-продажу обладнання та способу, в який Заявник дізнався про існування цього договору. Проте саме із дослідження сукупності таких дій (певних поведінкових актів) об`єктивно встановлюється дійсне волевиявлення сторін оскаржуваного правочину та його підписантів, яке має виключне значення для правильного вирішення цієї справи.

Від Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" надійшли додаткові пояснення по справі в яких зазначається, що після порушення апеляційного провадження за скаргою Відповідача відбулися події, які беззаперечно свідчать про злочинну направленість діяльності Відповідача та третьої особи, направлену на унеможливлення захисту прав та законних інтересів Позивача та потребують уваги суду. Так, доступ до будівлі ГПП наразі заблоковано невідомими озброєними особами, які посилаються на розпорядження "власника" нікого не пускати. У теперішній час особами, які називають себе власниками спірного майна, не надано жодної обґрунтованої причини відключення електропостачання, оскільки законних підстав не існує взагалі. Збитки від простою заводу вже сягнули трьох мільйонів гривень і продовжують зростати щодня, оскільки підприємство не може виконати прийняті на себе зобов`язання.

У додаткових поясненнях, ПрАТ "Азовкабель" просить не приймати до уваги наданий апеляційній інстанції Апелянтом новий доказ у вигляді копії протоколу наглядової ради Заявника № 8 від 10.11.2021 р., оскільки в останньому помилково зазначено на присутність всіх членів наглядової ради на відповідному засіданні, хоча їх мало бути три, а не два, що підтверджується копією роздруківки з сайту SMIDA відносно кількісного та поіменного складу Наглядової ради ПрАТ "Азовкабель". Крім того, такий номер протоколу засідання наглядової ради вже був використаний за іншою датою. Заявник немає сумнівів, що обидва протоколу було створено не пізніше серпня цього року, а потім яким-то чином передано до Деснянського управління поліції ГУНП в м. Києві, після чого 28.08.2021 р. адвокат Железняк-Кранг І.В. зробила запити для отримання "належним чином" завірених посадовою особою поліції копій цих протоколів для наступного введення в оману суду та інших учасників справи. Також Заявник зазначає, що надана в цю справу копія протоколу № 8 не завірена належним (передбаченим законом) чином, а посадові особи Деснянського управління поліції ГУНП в м. Києві не є передбаченими законом суб`єктами, які мають право завіряти достовірність наданого до суду доказу.

Треті особи не надали суду відзивів на апеляційну скаргу.

Під час нового розгляду у суді апеляційної інстанції учасниками справи не подавалися додаткові пояснення.

Про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі з урахуванням положень ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2022 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021 у справі № 908/889/21; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 30.06.2022 о 14:30 год.

У судовому засіданні 30.09.2022 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АДНОС"; розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 04.08.2022 о 14:00 год.

Судове засідання, призначене на 04.08.2022 не відбулось у зв`язку з відпусткою суддів Коваль Л.А., Кузнецова В.О. та подальшої відпустки судді Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2022 розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 29.09.2022 о 16:00 год.

В судовому засіданні, призначеному на 29.09.2022, розгляд апеляційної скарги відкладено до 17.11.2022 о 16:30 год.

Судове засідання, призначене на 17.11.2022 о 16:30 год. не відбулось у зв`язку з відсутністю електропостачання у суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2022 розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 17.01.2023 о 16:30 год.

В судовому засіданні, призначеному на 17.01.2023 о 16:30 год., розгляд апеляційної скарги відкладено до 23.02.2023 о 15:30 год.

В судовому засіданні 23.02.2023 прийнято постанову.

7. Встановлені судом обставини справи.

23.03.2015 між ПрАТ "Азовкабель" (Товариство) та ОСОБА_2 (Керівник) підписано Контракт, відповідно до умов якого Керівник зобов`язується безпосередньо здійснювати поточне управління Товариством як одноосібний орган Товариства, а Товариство створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника.

Пунктом 1.7 Контракту визначено, що цей Контракт діє з 23.03.2015. Строк дії Контракту закінчується у разі припинення повноважень Керівника в порядку, передбаченому чинним законодавством, Статутом Товариства, рішенням Наглядової ради та цим Контрактом.

01.03.2021 на підставі рішення Наглядової ради ПрАТ "Азовкабель", оформленого протокол № 13, вирішено у відповідності до положень пунктів 8.45, 8.61, 8.70 Статуту Товариства припинити повноваження генерального директора ПрАТ "Азовкабель" Забіяки Максима Олександровича з 01.03.2021. Відповідно до положень пунктів 8.45, 8.61, 8.70 Статуту Товариства генеральним директором ПрАТ "Азовкабель" призначено ОСОБА_3 , який приступив до виконання своїх обов`язків з 02.03.2021.

02.03.2021 року о 8 год. 50 хв. після ознайомлення із змістом рішення наглядової ради № 13 від 01.03.2021 про припинення повноважень генерального директора ОСОБА_2 з 01.03.2021 останній відмовився проставити відмітку про його ознайомлення за власним підписом, про що складений акт від 02.03.2021 № 1 о 9 год. 00 хв.

Листом від 02.03.2021 № 271 Товариство направило на адресу ОСОБА_2 копію протоколу № 13 засідання наглядової ради від 01.03.2021 та повідомило про необхідність негайної явки ОСОБА_2 до відділу кадрів ПрАТ "Азовкабель" для розірвання трудових відносин та отримання трудової книжки у зв`язку з відсутністю його на робочому місці 02.03.2021.

02.03.2021 між ПрАТ "Азовкабель" в особі генерального директора Забіяки М. О. (Продавець) та ТОВ "КПП Азовкабель" (Покупець) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за умовами пунктів 1.1, 2.1, 2.2 якого Продавець продає та передає у власність Покупця, а Покупець купує та приймає у власність об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Бердянськ, Запорізька область, вул. Кабельників, буд. 3Е, іменований далі "Майно". Майно розташоване на земельній ділянці площею 0,3476 Га, кадастровий номер 2310400000:10:002:0040, цільове призначення (J.11.01), категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі. За взаємною домовленістю сторін продаж будівлі ГПП вчинено за ціною 400706,40 грн, які сплачено Покупцем на рахунок Продавця згідно платіжного доручення № № 1097 від 01.03.2021 та № 1099 від 01.03.2021. За даними Звіту про оцінку майна від 24.02.2021 р., виданого ФОП Гоняк М. В., оціночна (ринкова) вартість нерухомого майна, яке відчужується за цим договором, становить 333922 грн.

Спірна нежитлова будівля за призначенням є будівлею головної понижувальної підстанції, в якій розміщується спеціалізоване електричне обладнання загальною залишковою вартістю 598100,89 грн, яке перебуває на балансі Товариства, яке забезпечує його поточне обслуговування, підтримку належного робочого стану: головну понижувальну підстанцію цілодобово обслуговує перелік штатних працівників позивача відповідної кваліфікації. При цьому головна понижувальна підстанція є діючою частиною Бердянської міської інфраструктури (системі електромережі) стратегічного значення, через яку здійснюється електропостачання самого позивача, переліку житлових та промислових споруд міста, а також забезпечується функціонування міської системи централізованого водопостачання та водовідведення, що підтверджується укладеним між позивачем та ВАТ "Запоріжжяобленерго" договором про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.05.2013 № 4-6.

Відповідно до довідки про електротехнічну службу позивача, згідно вимог ПТЕЕС (пункти 1.3, 1.4, 1.5) для забезпечення безпечної та надійної експлуатації електроустановок на ПрАТ "Азовкабель" створена електротехнічна служба з необхідною кількістю електротехнічних працівників, залежно від класу напруги живлення, складності робіт з обслуговування електроустановок. Для безпосереднього виконання функцій щодо організації експлуатації електроустановок керівником ПрАТ "Азовкабель" наказом призначена особа, відповідальна за електрогосподарство, яка має V групу з електробезпеки на напругу до та понад 1000 В.

Для обслуговування ГПП-110/6 кВ (вул. Кабельників, 3-є) на підприємстві затверджено список працівників, які мають право вести оперативні, переговори та виконувати оперативні перемикання (пункт 2.18 ПТЕЕС, розділ V ). Обслуговування електроустановок ГПП-110/6 кВ та оперативні перемикання здійснюються спеціально підготовленими електротехнічними працівниками підприємства, які знають оперативні схеми, посадові і експлуатаційні інструкції, інструкції з охорони праці, особливості обладнання і пройшли навчання, та перевірку знань і мають IV групу з електробезпеки в електроустановках напругою понад 1000 В (пункти 2.2.2, 2.2.3 ПТЕЕС). Вид оперативного обслуговування, кількість оперативних працівників визначаються особою, відповідальною за електрогосподарство, за узгодженням з керівництвом підприємства і зазначено в інструкціях.

Огляд ГПП-110/6 кВ не електротехнічними працівниками за наявності дозволу керівництва підприємства; можуть проводитись під наглядом працівника підприємства з IV групою, який має право одноосібного огляду (пункт 2.2.13 ПТЕЕС). Працівники, які не обслуговують дане обладнання, допускаються до огляду з дозволу особи, відповідальної за електрогосподарство підприємства (пункт 2.2.17 ПТЕЕС).

Матеріали справи містять службову записку від 09.03.2021 головного енергетика ПрАТ "Азовкабель", в якій зазначено, що продаж ГПП 110/6 кВ не узгоджувався зі службою головного енергетика.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України).

Главою 17 ЦК України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів. Відповідно до частин першої та третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що представництвом в широкому розумінні є вчинення дій однією особою (представником) в інтересах іншої особи (довірителя) у відносинах з третіми особами від свого імені чи від імені довірителя з метою досягнення для останнього бажаних ним правових наслідків.

У зобов`язаннях, які виникають з представництва можна виділити два види правовідносин - зовнішні і внутрішні. Зовнішні правовідносини складаються між представником, який діє від імені довірителя, та третіми особами; внутрішні правовідносини складаються між представником та довірителем. Внутрішні правовідносини базуються на довірі та визначають межі повноважень представника у відносинах з третіми особами.

Відповідно до статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Частина третя статті 203 ЦК України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення. Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначено у статтях 229 - 233 ЦК України.

За частиною першою статті 241 ЦК України у випадку вчинення правочину представником з перевищенням повноважень, такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Таким чином, у відносинах із третіми особами від імені юридичної особи завжди діятиме певна особа, через яку вчиняються юридично значимі дії, а воля цієї особи на вчинення правочину, реалізована нею через волевиявлення від імені юридичної особи, може передбачати настання невигідних для останньої наслідків, бажати чи свідомо допускати їх настання.

Відповідно до частини першої статті 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв`язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.

При цьому орган юридичної особи, який діє одноособово, усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам та волевиявленню юридичної особи, яку представляє, передбачає настання невигідних для останньої наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.

Статтею 13 ЦК України визначено межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

За змістом наведених вище норм матеріального права особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.

Окрім того, такі правовідносини мають довірчий характер між підприємцем (товариством) і його посадовою особою, протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.

Положеннями статті 92 ЦК України та статті 89 ГК України передбачено відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.

Отже, між юридичною особою та її посадовою особою виникають правовідносини, що ґрунтуються на акті юридичної особи, передбачають права та обов`язки сторін у цих правовідносинах, зокрема відповідальність представника за неналежне здійснення представництва.

У постанові від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в частині застосування ст. 232 ЦК України зазначила, що зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.

Відповідний висновок, що для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя також викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/14138/18, у якій враховано позицію Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17 щодо того, що є зловмисною домовленістю.

Крім цього, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 522/15095/15-ц про визнання правочину недійсним, зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності міститься висновок, що тлумачення статті 232 ЦК України свідчить, що під зловмисною домовленістю необхідно розуміти умисну змову однієї сторони із представником іншої, проти інтересів особи, яку представляють. Зловмисна домовленість представника з контрагентом особи, що представляють, створює правову ситуацію, коли дійсна воля довірителя, яку повинен втілювати представник, замінюється його власною волею, що суперечить волі довірителя. Саме підміна волі довірителя волею представника і слугує підставою для визнання такого правочину недійсним. Тобто в основу зловмисної домовленості покладено умисні дії представника, який усвідомлював, що вчиняє правочин усупереч інтересам довірителя та бажав (або свідомо допускав) їх настання.

Для кваліфікації правочину як вчиненого внаслідок зловмисної домовленості потрібно встановити, що: від імені однієї із сторін правочину виступав представник, хоча й не виключаються випадки, коли від імені обох сторін виступають представники; зловмисна домовленість і вчинення правочину з іншою стороною відбулася на підставі наявних повноважень представника; існував умисел в діях представника щодо зловмисної домовленості; настали несприятливі наслідки для особи, яку представляють; існує причинний зв`язок поміж зловмисною домовленістю і несприятливими наслідками для особи, яку представляють.

Також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 753/7290/17 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, виключення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності на майно міститься висновок про те, що за змістом ст. 232 ЦК України необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) дії представника здійснюються в межах наданих йому повноважень.

Таким чином, для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення у діях представника наступного складу цивільного правопорушення: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною, спрямованої на настання негативних наслідків і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя, така домовленість має бути зловмисною і спрямована проти інтересів довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Для задоволення позовних вимог за статтею 232 ЦК України необхідно на підставі певних доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє. Таким чином має бути доведена і домовленість з боку іншої сторони правочину.

Критерій "зловмисності" не залежить від того, чи був направлений умисел повіреного на власне збагачення чи заподіяння шкоди довірителю, важливим є фактор того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя взагалі, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розходження волі довірителя та волевиявленням повіреного при укладенні договору, а наслідки, що настали, є такими, що є неприйнятними для довірителя.

Тобто, Верховним Судом сформовано позицію, відповідно до якої необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) дії представника здійснюються в межах наданих йому повноважень.

Позивач вважає, що, укладаючи спірний договір від імені ПрАТ "Азовкабель" генеральний директор ОСОБА_2 та ТОВ "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" вчинили спірний правочин, який фактично зумовив позбавлення Позивача права власності на майно, безпосередньо задіяне у його господарській діяльності, що спричинило необхідність у подальшому нести додаткові витрати для забезпечення провадження своєї підприємницької діяльності. Наведені обставини стали підставою для звернення Позивача до суду із вимогами про визнання недійсним договору купівлі продажу нерухомого майна від 02.03.2021 р., припинення права власності ТОВ "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" на спірну нежитлову будівлю та скасування державної реєстрації цього права.

01.03.2021 р. на підставі рішення Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Азовкабель", оформленого протокол № 13 вирішено у відповідності до положень п. 8.45, п. 8.61, п. 8.70 Статуту Товариства припинити повноваження генерального директора Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" Забіяки Максима Олександровича з 01.03.2021 р.. При цьому, 02.03.2021 р. о 8 год. 50 хв. після ознайомлення із змістом рішення наглядової ради № 13 від 01.03.2021 р. про припинення повноважень генерального директора ОСОБА_2 з 01.03. 2021 р., останній відмовився проставити відмітку про його ознайомлення за власним підписом, про що складений акт від 02.03.2021 р. № 1 о 9 год. 00 хв.. Разом з тим, листом від 02.03.2021 р. вих. № 271, Позивачем на адресу ОСОБА_2 було направлено копію протоколу № 13 засідання наглядової ради від 01.03.2021 р. та повідомлено, що у зв`язку з відсутністю ОСОБА_2 на робочому місці 02.03.2021 р. про негайну явку до відділу кадрів Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" для розірвання трудових відносин та отримання трудової книжки.

Отже, як вірно зазначив місцевий господарський суд - ОСОБА_2 станом на час укладання договору купівлі-продажу від 02.03.2021 р. був обізнаний про припинення трудових відносин з Позивачем та про прийняте рішення наглядової ради, та не маючи відповідних повноважень ОСОБА_2 від імені Позивача уклав нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.03.2021 р..

При цьому, як зазначає Позивач - внутрішньою перевіркою на підприємстві було також встановлено, що оплати за Договором купівлі-продажу від 02.03.2021 р. було здійснено Відповідачем завчасно, за платіжними дорученнями № 1097, № 1099 від 01.03.2021 р., в яких визначено призначення: оплата будівлі ГПП згідно рахунку № 302 від 01.03.2021 р., тоді як Договір купівлі-продажу укладений 02.03.2021 р. Оплата виставленого рахунку № 302 від 01.03.2021 р. незважаючи на закінчення банківського дня (рахунок був виставлений в 16:45, перша транзакція відбулась в 17:05, друга - в 19:06). У рахунку № 302 від 01.03.2021 р. зазначено вартість будівлі ГПП в розмірі 333 922 грн. 00 коп., тоді як Відповідач сплатив за дану будівлю 400 706 грн. 40 коп., що перевищує оціночну вартість будівлі ГПП, яка визначена договором купівлі-продажу.

Крім того, згідно з оприлюдненої у вільному доступі 22.04.2020 р. "Річної інформації емітента цінних паперів за 2019 рік", ідентичність та достовірність якої підтверджена та розкрита відповідно до вимог Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.12.2013 р. № 2826, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2013 р. за № 2180/24712 (із змінами) саме Генеральним директором Забіякою Максимом Олександровичем, в Розділі 18. "Опис бізнесу" викладена інформація про фінансовий стан ПрАТ "Азовкабель", а саме: 1) в підрозділі "Інформація про основні засоби емітента, включаючи об`єкти оренди та будь-які значні правочини емітента щодо них; виробничі потужності та ступінь використання обладнання; спосіб утримання активів, місцезнаходження основних засобів. Крім того, необхідно описати екологічні питання, що можуть позначитися на використанні активів підприємства, плани капітального будівництва, розширення або удосконалення основних засобів, характер та причини таких планів, суми видатків, в тому числі вже зроблених, опис методу фінансування, прогнозні дати початку та закінчення діяльності та очікуване зростання виробничих потужностей після її завершення" Генеральним директором ОСОБА_2 зазначено, що "Оренду основних засобів Товариство не здійснює... Всі основні засоби підприємства використовуються в виробничому процесі за призначенням... Ступінь використання обладнання 100%.". В підрозділі "Опис обраної політики щодо фінансування діяльності емітента, достатність робочого капіталу для поточних потреб, можливі шляхи покращення ліквідності за оцінками фахівців емітента Політика фінансування діяльності емітента" Генеральним директором ОСОБА_2 зазначено, що "Товариство у своїй діяльності робить акцент на використанні власних обігових коштів, але також використовує кредитне фінансування... робочого капіталу достатньо для поточних проектів.".

Таким чином, як зазначив суд першої інстанції - генеральний директор ОСОБА_2 прилюдно поінформував будь-яку зацікавлену особу, що всі основні засоби ПрАТ "Азовкабель", в тому числі нерухоме майно, використовуються в виробничому процесі за призначенням та відсутня необхідність їх продавати. При цьому, станом на 02.03.2021 Приватне акціонерне товариство "Азовкабель" мало достатньо обігових коштів та не мало наміру продавати основані засоби. В підрозділі "Проблеми, які впливають на діяльність емітента; ступінь залежності від законодавчих або економічних обмежень" не містить повідомлення генерального директора ОСОБА_2 про відсутність чи обмеженість обігових коштів. В підрозділі "Інформація про загальні збори акціонерів (учасників)", зафіксоване питання 11 порядку денного загальних зборів, які відбулись 25.04.2019 р. та стосувалось попереднього схвалення (попереднього надання згоди на вчинення) значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, та надання повноважень на укладання таких правочинів. Зборами акціонерів було прийняте рішення "Попередньо схвалити (попередньо надати згоду на вчинення) наступні значні правочини, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення: продаж основних засобів граничною сукупною вартістю 28 000 000,00 грн. в випадку відсутності оборотних коштів".

У позивача за період з 26.04.2019 р. по 28.04.2021 р. (дата оприлюднення інформації емітента за 2020 рік) відсутній дефіцит обігових коштів, в тому числі на дату укладання спірного договору купівлі-продажу.

Як вірно зазначив господарський суд - Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 76-77 ГПК України наявності права у ОСОБА_2 розпоряджатись майном Приватного акціонерного товариства "Азовкабель", у тому числі майновими правами та документами, у зв`язку з припиненням повноважень 01.03.2021 р. Разом з тим, укладення та підписання ОСОБА_2 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.03.2021 р. не свідчить про схвалення правочину органами управління Приватного акціонерного товариства "Азовкабель".

Крім того, 04.03.2021 р. Відповідач уклав іпотечний договір, за яким забезпечив предметом оскаржуваного правочину Договором купівлі-продажу від 02.03.2021 р. свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за Договором позики від 04.03.2021 р. в загальному розмірі 400 000 грн. 00 коп.

Позивач наголошує на явну сумнівність добросовісності зазначених правочинів позики та іпотеки, за якими 04.03.2021 р. фізична особа погодилась надати Відповідачу позику в розмірі 400 000 грн. 00 коп. під іпотеку специфічного нерухомого майна, яке в той же самий день було оціненим в 383 850 грн. і оцінювач не відвідував об`єкт оцінки, оскільки доступ до нього обмежений. При цьому, 03.09.2021 р. на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, право власності на будівлю ГПП перейшло до ОСОБА_1 , а в подальшому 04.09.2021 р. на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, перейшло до ТОВ "Аднос", учасниками якого через юридичні особи фактично були наступні фізичні особи: ОСОБА_4 (акціонер ПрAT "Азовкабель"); ОСОБА_5 (зять ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_6 ); ОСОБА_1 .

Отже, встановивши перевищення генеральним директором своїх повноважень стосовно підписання договору купівлі-продажу основних засобів без згоди (всупереч рішення) загальних зборів акціонерів, а також те, що ОСОБА_2 не маючи відповідних повноважень неправомірно уклав нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки відповідно до рішення наглядової ради від 01.03.2021 р., оформленого протоколом № 13 - повноваження директора Забіяки М.О. припинилися, а також те, що наведені вище обставини вказують на наявність умислу, зловмисної домовленості представників сторін під час укладення договору щодо переслідування інтересів ТОВ "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" (його співвласників), на користь якого відчужений об`єкт нерухомості всупереч інтересам Позивача (частина 1 ст. 232 ЦК України), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним.

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на правильному застосуванні норм ч. 1 ст. 232 ЦК України.

Правочин, вчинений представником за наявності злочинного умислу свідчить про зловмисну домовленість (домовленість, яка мала злочинний умисел представника), який не відповідає волі та інтересам сторони, яку представляють (правочин щодо відчуження виробничих потужностей вчинено всупереч інтересам та цілям юридичної особи), не може вважатись правомірним з огляду на ст. 204 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.06.2020 р. по справі № 922/2589/19, на відміну від ч. 2 ст. 26 зазначеного Закону України у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на викладене а також те, що майно вибуло з власності позивача поза його волею чим порушено права Позивача, як власника спірного об`єкту, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо обґрунтованості позовних вимог про припинення права власності ТОВ "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" на нежитлову будівлю за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників 3е, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в РПВН: 6080729, яке було зареєстроване приватним нотаріусом Сенаторовой Н.В. 02.03.2021 р. на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 50, номер запису про право власності: 40800246 та скасування державної реєстрації цього права.

Колегія суддів не вбачає підстав приймати подані скаржником додаткові докази: копію Протоколу засідання Наглядової ради ПрАТ "Азовкабель" № 8 від 10.11.2020 р..; копію заяви свідків - членів Наглядової ради, підписи яких наявні на Протоколі засідання Наглядової ради ПрАТ "Азовкабель" № 8 від 10.11.2020 р.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, за загальним правилом, усі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи до суду першої інстанції, а додаткові докази подаються виключно у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції, з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Однак, надані відповідачем додаткові докази не можуть бути прийнятий судом до уваги, оскільки апелянтом не обґрунтовано неможливість своєчасного подання відповідних доказів до суду першої інстанції. При цьому, саме відповідач у контексті приписів ч.4 ст.13 ГПК України несе ризик настання наслідків, пов`язаних з невчиненням ним процесуальної дії - неподанням доказів до моменту винесення рішення судом першої інстанції. Відповідач не був позбавлений можливості своєчасного подання такого доказу до суду першої інстанції.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на правомірність вчинення нотаріусом нотаріальних дій щодо посвідчення спірного правочину. Зазначені обставини не впливають на вирішення спору по суті, оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним спірного договору на підставі ст. 232 ЦК України.

Вищевикладеним спростовуються доводи апелянта щодо необізнаності про прийняте рішення щодо припинення повноважень ОСОБА_2 . Так само, використання електронного підпису ОСОБА_2 02.03.2021 не може свідчити про наявність у нього повноважень директора на цю дату.

Колегія суддів не вбачає підстав для дослідження положень контракту від 23.03.2015 з директором та дотримання норм трудового законодавства, оскільки вказане у даному випадку не відносить до предмету спору.

В даному випадку отримання оплати за договором суд не вбачає підстав розцінити як схваленням правочину. Оскільки таке схвалення має бути вчинено компетентним органом. Окрім того, у даному випадку повноваження директора на відчуження майна були не обмежені, а відсутні взагалі, оскільки він був звільнений з посади станом на дату укладення договору.

Колегія суддів приймає до уваги те, що дії генерального директора позивача Забіяки М.О. з продажу нерухомого майна не відповідали економічним інтересам підприємства і фактично вчинялися з метою виведення активів з підприємства, оскільки матеріалами справи не доведено необхідності для підприємства продажу такого майна, що мало негативні наслідки у вигляді втрати права власності на спірний об`єкт нерухомості.

Проте, прийнявши правильне рішення по суті спору, суд першої інстанції допустив порушення норм процесу.

Відповідач посилається на те, що розгляд справи місцевим господарським судом відбувся 29.06.2021 без повідомлення скаржника належним чином про час і місце розгляду справи, оскільки відповідач, що не був присутній у судовому засіданні 22.06.2021 та не був повідомлений про перерву та призначення продовження розгляду на 29.06.2021, що згідно з пунктом 3 частини 3 статті 277 ГПК України є обов`язковою підставою скасування оскаржуваного рішення.

Звертаючись з апеляційною скаргою, ТОВ "КПП Азовкабель" вказувало на те, що не було належним чином повідомлене судом першої інстанції про дату та час призначення розгляду справи по суті після перерви на 29.06.2021.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складових ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження. При цьому направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема, суду (схожий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Скаржник наголошує, що він не отримував поштовою кореспонденцією повідомлення про час і місце розгляду судом першої інстанції цієї справи, а також з матеріалів справи вбачається, що інші учасники справи, крім присутнього 22.06.2021 представника позивача, не були повідомлені про перерву в засіданні до 29.06.2021 о 12 год 20 хв.

Згідно з частинами 2-4 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до підпунктів 17.1, 17.14 пункту 1 Перехідних положень ГПК України (у редакції, чинній з 26.05.2021, тобто на час винесення ухвали від 22.06.2021) до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - ЄСІТС) та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частин 5, 7 статті 6 ГПК України (у редакції, чинній з 26.05.2021, тобто на час винесення ухвали від 22.06.2021) суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Виходячи з системного аналізу змісту положень частин 2- 4 статті 120, частин 1, 2 статті 202, частин 5, 6, 11 статті 242, підпунктів 17.1, 17.14 пункту 1 Перехідних положень ГПК України належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи є обов`язком суду, а відсутність на час проведення судового засідання в матеріалах справи доказів про належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи - є підставою для відкладення розгляду справи. При цьому розгляд справи, зокрема, заяви про заміну сторони її правонаступником судом за відсутності учасників справи та інших осіб є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (схожий правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 918/1478/14).

З матеріалів справи не вбачається направлення відповідачу ухвали Господарського суду Запорізької області від 22.06.2021 про оголошення перерви в судовому засіданні, яке відбулося 29.06.2021 об 12:20 год і за результатами якого ухвалено оскаржуване рішення, рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи на офіційну електронну адресу ТОВ "КПП Азовкабель", як того вимагає чинне процесуальне законодавство. Адже на зворотній сторінці зазначеної ухвали навіть не міститься відмітки про її надсилання на адреси учасників справи (а.с.111, том 2).

За змістом положень частин 5, 7 статті 6, частини 11 статті 242, підпунктів 17.1, 17.14 пункту 1 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування ЄСІТС суд має надсилати та вручати судові рішення в паперовій формі, якщо розгляд справи здійснюється за матеріалами в паперовій формі, або на офіційну електронну адресу учасника справи, зареєстровану в ЄСІТС, якщо суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі.

Отже, не є достатнім оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали від 22.06.2021 про оголошення перерви в судовому засіданні до 29.06.2021, що нібито забезпечило належне та своєчасне повідомлення усіх учасників справи про дату, час і місце розгляду справи.

Оскільки матеріали справи не містять доказів повідомлення ТОВ "КПП Азовкабель" про дату, час та місце розгляду справи як засобами поштового, так і електронного зв`язку, апеляційна інстанція погоджується з твердженням скаржника про те, що з огляду неотримання ним поштовою кореспонденцією ухвали Господарського суду Запорізької області від 22.06.2021, справу № 908/889/21 було розглянуто судом першої інстанції за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Отже, оскаржуване рішення підлягає скасуванню у зв`язку з допущенням судом першої інстанції істотного процесуального порушення.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно до п.3 ч.3 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права, справу розглянуто за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку про скасування судового рішення.

З урахуванням наведеного апеляційний господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги слід віднести на апелянта, оскільки судове рішення скасовано у зв`язку з порушенням норм процесуального права судом, а не по суті.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021 у справі № 908/889/21 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021 у справі № 908/889/21 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Визнати недійсним договір купівлі продажу нерухомого майна від 02.03.2021, укладений між Приватним акціонерним товариством "Азовкабель" (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 2-і, ідентифікаційний код юридичної особи 31600918) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" (71122 Запорізька область, м. Бердянськ, Військове містечко, буд. 14, кв. 27, ідентифікаційний код юридичної особи 41784404) щодо нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, 3е.

Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" (71122 Запорізька область, м. Бердянськ, Військове містечко, буд. 14, кв. 27, ідентифікаційний код юридичної особи 41784404) на нежитлову будівлю за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників 3е, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в РПВН: 6080729, яке було зареєстроване приватним нотаріусом Сенаторовой Н.В. 02.03.2021 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 50, номер запису про право власності: 40800246 та скасувати державну реєстрацію цього права.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельно-провідникова продукція Азовкабель" (71122 Запорізька область, м. Бердянськ, Військове містечко, буд. 14, кв. 27, ідентифікаційний код юридичної особи 41784404) на користь Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 2-і, ідентифікаційний код юридичної особи 31600918) 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. судового збору.

Видачу наказів доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.03.2023

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко