Ухвала

від 24.04.2022 по справі 309/2822/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 309/2822/21

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

25 квітня 2022 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача: Кожух О.А.,

суддів: Фазикош Г.В., Куштана Б.П.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Хустської міської ради та Державної інспекції архітектури та містобудування України в особі Управління державної інспекції архітектури та містобудування у Закарпатської області на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 04 листопада 2021 року (головуючий суддя Сідей Я.Я.) у справі № 309/2822/21 за позовом ОСОБА_1 до Хустського фахового технічного коледжу Товариства сприяння обороні України про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

Ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду від 24.03.2022 апеляційну скаргу Хустської окружної прокуратури Закарпатської області (в інтересах держави в особі Хустської міської ради та Державної інспекції архітектури та містобудування України в особі Управління державної інспекції архітектури та містобудування у Закарпатської області) - залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання апеляційному суду доказів бездіяльності або невиконання повноважень органами, в інтересах яких прокуратура звертається за захистом інтересів держави.

Дана ухвала була мотивована тим, що прокурор в апеляційній скарзі не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі обраних ним органів, зокрема не довів те, що органи, яких прокурор зазначив як уповноважених державою на здійснення відповідних функцій, не здійснюють своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.

На виконання вказаної ухвали Хустська окружна прокуратура Закарпатської області подала до апеляційного суду заяву, в якій зазначає, зокрема, що у прокуратури відсутній достатній час для листування із суб`єктами владних повноважень щодо представництва інтересів держави в суді в особі таких органів, оскільки наслідком очікування відповіді від них буде пропуск строку апеляційного оскарження, який на переконання заявника починається з моменту ознайомлення з матеріалами справи (08.02.2022), а в даній ситуації обмежується присічним річним строком апеляційного оскарження, який закінчиться 04.11.2022. Зазначає, що з моменту направлення прокуратурою компетентним органам повідомлення від 03.03.2022, цими органами не було подано апеляційної скарги на судове рішення, що свідчить про їх бездіяльність. Зазначає, що компетентним органам було відомо про факт реконструкції спірної будівлі, про що свідчить зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об`єкта від 15.07.2020. При цьому, такі органи не були позбавлені права моніторингу офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, де могли дізнатися про наявність незаконного судового рішення від 04.11.2021. Вказує, що прокурор після ознайомлення з матеріалами справи (08.02.2022) не зволікав та подав апеляційну скаргу 04.03.2022. Зазначає, що питання підтвердження підстав для представництва прокуратурою у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не може оцінюватися виключно у часовому аспекті стосовно моменту попереднього повідомлення прокурором суб`єкта владних повноважень перед зверненням до суду, а також мають братися до уваги такі чинники, як обізнаність таких органів про наявність правопорушення та вжиті ними заходи з моменту такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави. У даній справі наявність підстав для представництва не оскаржена суб`єктом владних повноважень. Наведене свідчить про те, що уповноважені органи свідомо усунулися від обов`язку захищати інтереси держави в суді, що є свідченням їх бездіяльності та підтвердженням підстав для представництва прокурором інтересів держави в їх особі. Такі органи не висловили свою позицію щодо наміру оскаржити судове рішення. Зазначає, якщо компетентні органи протягом розумного строку після отримання повідомлення прокурора самостійно не звернулися до суду, то це є достатнім аргументом для підтвердження їх бездіяльності.

Перевіривши доводи заяви, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Частиною четвертою статті 56 цього ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення частин четвертої, п`ятої статті 56 ЦПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом/скаргою у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Тобто, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194 гс 19).

Таким чином у кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд - перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора, у цьому випадку, з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в інтересах держави в особі уповноваженого органу, який не брав участі у справі.

Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Прокурор в апеляційній скарзі, зазначивши органи, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, як на підставу для здійснення ним представництва посилався на те, що вказані ним органи не забезпечили захист інтересів держави, шляхом оскарження рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 04.11.2021, а тому прокурор вступає в указану справу в їх інтересах.

Вказуючи на те, що такі органи не брали участі у справі, прокурор додав до апеляційної скарги повідомлення Хустської окружної прокуратури Закарпатської області від 03.03.2022, з якого вбачається, що прокуратура повідомила такі органи (Хустську міську раду та Державну інспекцію архітектури та містобудування України, Управління державної інспекції архітектури та містобудування у Закарпатської області) про здійснення представництва їхніх інтересів в суді шляхом апеляційного оскарження судового рішення - 03.03.2022, у той же час саму апеляційну скаргу прокуратурою було складено наступного дня 04.03.2022 (вихідний № 07.54-1212вих-22), що суперечить принципу попереднього повідомлення, яке повинно передувати такому зверненню до суду, без отримання згоди суб`єкта владних повноважень на таке представництво та фактично спростовує доводи прокурора про те, що ці органи не оскаржили судове рішення протягом розумного строку.

За відсутності доказів про те, що даним органам було відомо про ухвалення судового рішення від 04.11.2021, беручи до уваги ту обставину, що вони не брали участі у справі, враховуючи факт направлення повідомлення прокуратурою до цих органів (з інформацією про ухвалення оскаржуваного рішення) тільки 03.03.2022, не можна вважати встановленою бездіяльність органів станом на 04.03.2022.

Судова колегія при цьому враховує, що відсутній розумний строк між повідомленням компетентних органів та часом звернення прокуратури до апеляційного суду, а також приймає до уваги такий чинник як необізнаність цих органів про наявність оскаржуваного рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 04.11.2021, не залучення їх до участі у справі № 309/2822/21 та недоведеність прокурором тієї обставини, що відповідними органами не вжито з моменту такої обізнаності заходів, спрямованих на захист інтересів держави, шляхом самостійного оскарження судового рішення.

Таким чином, зазначена прокурором підстава для здійснення представництва (а саме незабезпечення органами захисту інтересів держави, шляхом оскарження судового рішення, про яке їм повідомлено 03.03.2021) є необґрунтованою.

Прокурор не надав доказів, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання такими органами, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави, пов`язаних із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснення функцій у сфері містобудування та архітектури.

Посилання на те, що у прокуратури відсутній достатній час для листування із суб`єктами владних повноважень щодо представництва інтересів держави в суді в особі таких органів, оскільки наслідком очікування відповіді від них буде пропуск строку апеляційного оскарження, який на переконання заявника починається з моменту ознайомлення з матеріалами справи, а в даній ситуації обмежується присічним річним строком апеляційного оскарження - є необґрунтованими.

Передбачений ч. 2 ст. 358 ЦПК України річний преклюзивний строк на апеляційне оскарження з дня складення повного тексту судового рішення не поширюється, зокрема, на випадок подання апеляційної скарги особою, не залученою до участі у справі, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

На момент подання прокуратурою апеляційної скарги (04.03.2022) сам по собі факт незвернення таких органів із апеляційною скаргою (на що як на підставу для здійснення представництва посилався прокурор), не свідчить про неналежне виконання компетентними органами своїх функцій із захисту інтересів держави, з урахуванням тієї обставини, що цим органам, які не брали участі у справі, повідомлено про ухвалення судового рішення лише 03.03.2022.

Таким чином, прокурор не підтвердив підстави для представництва інтересів держави в особі Хустської міської ради та Державної інспекції архітектури та містобудування України в особі Управління державної інспекції архітектури та містобудування у Закарпатської області.

Враховуючи, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк, не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі обраних ним органів, не довів те, що органи, яких прокурор зазначив як уповноважених державою на здійснення відповідних функцій, не здійснюють належно своїх повноважень щодо захисту інтересів держави, апеляційну скаргу Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Хустської міської ради та Державної інспекції архітектури та містобудування України в особі Управління державної інспекції архітектури та містобудування у Закарпатської області на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 04.11.2021 - слід вважати неподаною та повернути скаржнику.

Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Хустської міської ради та Державної інспекції архітектури та містобудування України в особі Управління державної інспекції архітектури та містобудування у Закарпатської області на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 04 листопада 2021 року - вважати неподаною та повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано суддями 25 квітня 2022 року.

Суддя-доповідач

Судді