Постанова

від 29.03.2022 по справі 340/3236/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2022 року м.Дніпросправа № 340/3236/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Кругового О.О., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі №340/3236/21 (суддя Жук Р.В., справа розглянута в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Соколівського сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення другої сесії дев`ятого скликання Соколівської сільської ради № 235 від 22 грудня 2020 року;

- зобов`язати Соколівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області (далі відповідач) прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) орієнтовним розміром 0,01 га, для будівництва індивідуальних гаражів відповідно до поданої схеми бажаного місця розташування земельної ділянки, яка надавалась разом з заявою від 13.11.2020;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 13.11.2020 він звернувся до Соколівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) орієнтовним розміром 0,01 га, для будівництва індивідуальних гаражів, що знаходиться ліворуч від земельної ділянки за кадастровим номером 3522587200:51:006:0020. До заяви додав графічні матеріали із зазначенням бажаного розташування та розміру земельної ділянки, копії паспорту та РНОКПП.

У відповідь на подану заяву позивачем отримано рішення Соколівської сільської ради №235 від 22.12.2020року, яким йому відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів.

Позивач вважав необґрунтованою відмову відповідача, що порушує його право на отримання у власність земельної ділянки.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року позов задоволено частково. Так, суд визнав протиправним та скасував оскаржене позивачем рішення відповідача №235 від 22 грудня 2020 року та зобов`язав Соколівську сільську раду повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) орієнтовним розміром 0,01 га. для будівництва індивідуальних гаражів відповідно до поданої схеми бажаного місця розташування земельної ділянки, яка надавалась разом з заявою від 13.11.2020 року та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з рішенням суду в частині обраного судом способу захисту порушеного права, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення процесуальних норм, помилковість висновків суду про втручання у дискреційні повноваження відповідача, які в спірному випадку не є дискреційними, просить рішення суду першої інстанції в зобов`язальній частині скасувати та прийняти нове, яким зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) орієнтовним розміром 0,01 га, для будівництва індивідуальних гаражів відповідно до поданої схеми бажаного місця розташування земельної ділянки, яка надавалась разом з заявою від 13.11.2020.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що судовим рішенням не забезпечено ефективне відновлення порушеного права позивача.

Від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує, що доводи скарги безпідставні, суд прийняв законне і обгрунтоване рішення в оскарженій позивачем частині. Просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Відповідач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 ..

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 13.11.2020 року ОСОБА_1 подано до Соколівської сільської ради заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) орієнтовним розміром 0,01 га. для будівництва індивідуальних гаражів, за адресою: АДРЕСА_1 , ліворуч від земельної ділянки за кадастровим номером 3522587200:51:006:0020 (а.с.6).

До заяви позивачем було додано: копію паспорта, копію картки фізичної особи платника податків та графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки (а.с.7-10).

Рішенням другої сесії дев`ятого скликання Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №235 від 22.12.2020 року відмовлено позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовним розміром 0,0100 га для будівництва індивідуального гаража (КВЦПЗ 02.05), за рахунок категорій земель житлової та громадської забудови, що розташована в с. Соколівське, Кропивницького району, Кіровоградської області, у зв`язку з тим, що по вказаній земельній ділянці проходять комунікації (а.с.11).

Вважаючи протиправною відмову відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою на підставі поданої заяви від 13.11.2020 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту існування підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, спірне рішення Соколівської сільської ради прийняте з порушенням вимог Земельного Кодексу України, а тому підлягає скасуванню, як протиправне.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд вказав, що не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх зазначених у діючому законодавстві підстав у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі, суд перебиратиме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень.

Прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, враховуючи наступне.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначається порядок безоплатної приватизації земельних ділянок.

Згідно ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, нормами чинного законодавства чітко визначені, як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само і форма прийнятих відповідних рішень.

Так, за результатами розгляду відповідного клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу.

Проте, така відмова повинна бути вмотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що за наслідками розгляду заяви, позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовним розміром 0,0100 га. «для будівництва індивідуального гаража» (КВЦПЗ 02.05), за рахунок категорій земель житлової та громадської забудови, що розташована в с.Соколівське, Кропивницького району, Кіровоградської області, у зв`язку з тим, що по вказаній земельній ділянці проходять комунікації (а.с.11).

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту існування підстав, наведених у рішенні, для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, спірне рішення Соколівської сільської ради прийняте з порушенням вимог Земельного Кодексу України, а тому підлягає скасуванню, як протиправне.

В цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується сторонами.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд вказав, що не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх зазначених у діючому законодавстві підстав у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі, суд перебиратиме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною 6 статті 118 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити).

В спірному випадку суд першої інстанції вірно зазначив, що не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх зазначених у діючому законодавстві підстав у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі, суд перебиратиме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень.

З огляду на це, саме зобов`язання ради повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) орієнтовним розміром 0,01 га. для будівництва індивідуальних гаражів відповідно до поданої схеми бажаного місця розташування земельної ділянки, яка надавалась разом з заявою від 13.11.2020 року, та прийняти обґрунтоване рішення і є найбільш ефективним способом захисту порушеного права позивача.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення в оскарженій частині з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 340/3236/21 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяО.О. Круговий

суддяА.А. Щербак